ћедицина > ўо ми знаЇмо про —Ќ≤ƒ

ўо ми знаЇмо про —Ќ≤ƒ

ўо ми знаЇмо про —Ќ≤ƒ

ќдин раз ранком Ћюк почув по рад≥о передачу про —Ќ≤ƒ. ¬≥н ≥ ран≥ш чув це слово, але не був упевнений, що точно розум≥Ї його значенн¤. ” передач≥ ще говорилос¤ про ¬≤„, що теж мав в≥дношенн¤ до —Ќ≤ƒу, але ¤ке саме, Ћюк так ≥ не зрозум≥в.

Ћюка зац≥кавила передача про —Ќ≤ƒ.

Ћюк ≥ його друз≥ чули про —Ќ≤ƒ, але не знали точно, що це таке.

Ћюк вир≥шив обговорити цю проблему з≥ своњми друз¤ми. —ара вважала, що —Ќ≤ƒ Ч це невил≥ковна хвороба, в≥д ¤коњ можна вмерти. ћарко ж був упевнений, що —Ќ≤ƒ передаЇтьс¤ т≥льки в спадщину ≥ заразитис¤ њм не можна. ƒжос≥, згадавши, що чула дещо про м≥ри захисту проти нього, заспорила з ним.

ƒ≥йсно, багато хто дотепер не знають, що таке —Ќ≤ƒ ≥ ¬≤„, ≥ плутають ц≥ пон¤тт¤. ” ц≥й книз≥ ми постараЇмос¤ докладно розпов≥сти про це захворюванн¤, про в≥рус, що його викликаЇ, ≥ запоб≥жному заходах проти нього.

—лово —Ќ≤ƒ утворилос¤ з початкових букв назви захворюванн¤ Ч "синдром придбаного ≥мунодеф≥циту". ўо ж означають ц≥ незрозум≥л≥ ≥ загадков≥ слова?

Х "—индром" означаЇ, що мова йде не про окрему хворобу, а про ц≥лий комплекс р≥зних порушень в орган≥зм≥.

Х "ѕридбаний" означаЇ, що це те, що можна "придбати" чи чим можна "заразитис¤".

Х —лово "≥мунодеф≥цит" Ч складне. ѕерша його частина означаЇ, що мова йде про ≥мунну систему людини (дал≥ ми розпов≥мо про нењ б≥льш детально, а друга Ч що ц¤ система порушена ≥ не функц≥онуЇ нормально.

” захвор≥лого —Ќ≤ƒом поражаЇтьс¤ вс¤ ≥мунна система, у результат≥ чого орган≥зм перестаЇ пручатис¤ ≥нфекц≥њ ≥ пухлинним процесам. ¬≥дбуваЇтьс¤ це тому, що в нього проникаЇ дуже небезпечний в≥рус, що називаЇтьс¤ ¬≥рус ≤мунодеф≥циту Ћюдини, скорочено ¬≤„.

ўо таке в≥рус?

¬≥рус Ч це др≥бний м≥кроорган≥зм, ¤кому можна розгл¤нути т≥льки п≥д дуже могутн≥м м≥кроскопом.

¬≥руси живуть усередин≥ живих кл≥ток, з ¤ких складаютьс¤ вс≥ тканини орган≥зму людини. ” нашому орган≥зм≥ нараховуютьс¤ м≥ль¤рди таких кл≥ток. ¬они об'Їднан≥ в групи ≥ виконують р≥зн≥ функц≥њ.

«овн≥шн¤ сторона кл≥тки називаЇтьс¤ мембраною. ÷е ¤к би шк≥ра кл≥тки, що захищаЇ нењ. ”середин≥ кл≥тки м≥ст¤тьс¤ р≥дина ≥ ¤дро. ядро граЇ дуже важливу роль. ÷е своЇр≥дний м≥н≥-комп'ютер, що програмуЇ ≥ контролюЇ життЇд≥¤льн≥сть кл≥тки.

 оли в≥рус попадаЇ в орган≥зм людини, в≥н знаходить кл≥тку, що впускаЇ його, ≥ зм≥нюЇ в н≥й програму кл≥тинного "комп'ютера". “епер, зам≥сть того щоб функц≥онувати нормально ≥ виконувати своњ обов'¤зки, кл≥тка починаЇ робити в≥руси. “ак≥ в≥руси можуть викликати р≥зн≥ хвороби: грип, к≥р, в≥тр¤ну в≥спу. ” цьому випадку людин на ¤кийсь час занедужуЇ, але швидко поправл¤Їтьс¤ завд¤ки ≥мунн≥й систем≥, що негайно вступаЇ в боротьбу з в≥русом ≥ перемагаЇ його.

¬≥рус ≥мунодеф≥циту людини в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших в≥рус≥в ≥ становить велику небезпеку саме тим, що атакуЇ кл≥тки, що ≥ повинн≥ бороти з в≥русом.

ƒ≥¤ ≥мунноњ системи

¬≥рус проникаЇ в орган≥зм людини, але йому в≥дразу перепин¤ють шл¤х особлив≥ кл≥тки, чи¤ задача Ч боротьба з в≥русами. ÷≥ кл≥тки присутн≥ в кров≥ людини. „астина таких кл≥ток називаЇтьс¤ “-хелперами (в≥д англ≥йського слова helр Ч допомагати, захищати). ѕризначенн¤ цих кл≥ток Ч "запустити" чи "уключити" ≥мунну систему ≥ тим самим допомогти орган≥зму в≥дбити атаку в≥рус≥в.

” житт≥ це в≥дбуваЇтьс¤ в такий спос≥б. ѕ≥дхопивши в≥рус, наприклад грипу, людина на ¤кийсь час занедужуЇ: у нього п≥дн≥маЇтьс¤ температура, хвор≥Ї горло ≥ т.д. јле пот≥м починаЇ д≥¤ти його ≥мунна система, що вступаЇ в боротьбу з в≥русами, ≥ людина поправл¤Їтьс¤.

якщо той же самий в≥рус знову спробуЇ проникнути в орган≥зм ц≥Їњ людини, кл≥тки-захисники дов≥даютьс¤ його ≥ перепин¤ть йому шл¤х.

ќт чому не можна повторно занедужати або кором в≥тр¤нкою. √рипом же люди можуть хвор≥ти по к≥лька раз≥в, тому що ≥снують р≥зн≥ в≥руси грипу, а кл≥тки-захисники можуть розп≥знавати т≥льки той вид, з ¤ким вони вже зустр≥чалис¤.

√оловна небезпека при —Ќ≤ƒ≥ пол¤гаЇ в т≥м, що ¬≤„ нападаЇ саме на “-хелпер≥в Ч т≥ кл≥тки, що в≥дпов≥дальн≥ за "включенн¤" ≥мунноњ системи. ¬≥рус зм≥нюЇ програму життЇд≥¤льност≥ кл≥ток, ≥, зам≥сть того щоб захищати орган≥зм, “-хелпери починають робити точно так≥ ж в≥руси ¬≤„. ” п≥дсумку “-хелпери, захоплен≥ ¬≤„, перетворюютьс¤ в кл≥тки цього в≥русу, число ж неушкоджених кл≥ток р≥зко скорочуЇтьс¤. „ерез катастроф≥чне зменшенн¤ “-хелпер≥в ≥мунна система не спрацьовуЇ й орган≥зм перестаЇ пручатис¤ хвороби.

÷ей “-хелпер уражений ¬≤„ ≥ продуцируЇ нов≥ ¬≤„.

“-хелпер, не уражений ¬≤„.

як передаЇтьс¤ ¬≤„?

Ќа щаст¤, в≥рус ≥мунодеф≥циту людини (¬≤„) передаЇтьс¤ в≥д людини до людини лише за певних умов ≥ набагато р≥дше, н≥ж збудники ≥нших хвороб, таких ¤к грип ≥ в≥тр¤на в≥спа.

¬≤„ живе в кл≥тках кров≥ ≥ може потрапити в≥д одн≥Їњ людини до ≥ншоњ в тому випадку, ¤кщо кров, заражена (≥нф≥кована) ¬≤„, потрапить у кров здоровоњ людини. ўоб не заразитис¤ через чужу кров, досить дотримувати елементарн≥ запоб≥жн≥ заходи там, де приходитьс¤ мати справа з кров'ю. Ќаприклад, стежити, щоб на т≥л≥ не було пор≥з≥в ≥ саден. “од≥, нав≥ть ¤кщо кров хворого випадково потрапила на шк≥ру, вона не зможе проникнути в орган≥зм.

“ому що ж передаЇтьс¤ цей злощасний в≥рус? ¬≥д к≥лька приклад≥в з реального житт¤.

” батька ƒженн≥, “он≥, знайшли ¬≤„. ѕ≥д час операц≥њ в л≥карн≥ йому довелос¤ робити переливанн¤ кров≥. як ви¤вилос¤, уведена йому кров уже м≥стила в≥рус. «найшовши, що в≥рус може передаватис¤ таким шл¤хом, л≥кар≥ розробили ц≥лий р¤д м≥р, що запоб≥гають можлив≥сть його присутност≥ в донорськ≥й кров≥. “епер передача в≥русу при переливанн≥ кров≥ майже виключена.

” пуповин≥, що зв'¤зуЇ дитину з орган≥змом матер≥, маютьс¤ кровоносн≥ судини, по ¤ких кров циркулюЇ в обох напр¤мках.

√олки дл¤ укол≥в (≥н'Їкц≥й) повинн≥ бути т≥льки одноразовими. якщо ж њх використовувати неодноразово, то кров ¬≤„-≥нф≥кованого може потрапити в кров здоровоњ людини.

ƒитин≥ в≥рус може передатис¤ в≥д хвороњ матер≥. –озвиваючись у њњ утроб≥, в≥н зв'¤заний з нею пуповиною.  ров по кровоносних судинах тече в обох напр¤мках. якщо в орган≥зм≥ матер≥ присутн¤ ¬≤„, то в≥н може передатис¤ ≥ дитин≥.  р≥м того, ≥снуЇ небезпека зараженн¤ грудних д≥тей через материнське молоко.

ѕолов≥ контакти ≥ ¬≤„

¬≤„ може м≥ститис¤ в нас≥нн≥й р≥дин≥ (сперм≥) ≥ в п≥хвовому вм≥ст≥.

ўо таке нас≥нна р≥дина?

Ќас≥нна р≥дина (сперма) Ч це мутнувато-б≥ла клейка речовина, що виробл¤Їтьс¤

в орган≥зм≥ хлопчик≥в, коли вони дозр≥вають. ’лопчики виростають, ≥ в них виникаЇ ерекц≥¤. ѕри ерекц≥њ пен≥с (половий член) чи юнака чолов≥ка зб≥льшуЇтьс¤ ≥ стаЇ твердим. ” такому стан≥ в≥дбуваЇтьс¤ викид сперми через отв≥р на к≥нц≥ пен≥са.

ўо такий п≥хвовий вм≥ст?

ѕ≥хва в≥дноситьс¤ до зовн≥шн≥х полових орган≥в.  оли д≥вчинка дозр≥ваЇ, у нењ в п≥хву починаЇ виробл¤тис¤ слизувату речовину (секрет маткових ≥ ≥нших залоз), що служить бар'Їром дл¤ проникненн¤ в матку хвороботворних м≥кроб≥в. ƒо цього часу в нењ також починаютьс¤ менструац≥њ: кожен м≥с¤ць з п≥хви вид≥л¤Їтьс¤ невелика к≥льк≥сть кров≥.

Ѕувають моменти, коли ≥ п≥хвовий вм≥ст, ≥ чолов≥ча сперма зм≥шуютьс¤. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час полового акта. ” дорослих людей, ¤кщо вони любл¤ть один одного, з'¤вл¤Їтьс¤ потреба у ф≥зичн≥й близькост≥ Ч ¤к способ≥ вираженн¤ любов≥ ≥ н≥жност≥.

ѕ≥д час полового чи акта, ¤к часто говор¤ть, п≥д час "зан¤ть любов'ю", сперма з пен≥са чолов≥ка попадаЇ в п≥хву його партнерки. якщо в чолов≥ка Ї ¬≤„, то в≥н може передатис¤ ≥ ж≥нц≥. „олов≥ку ж в≥рус може передатис¤ в≥д ж≥нки в тому випадку, ¤кщо в нього на пен≥с≥ Ї ранки, подр¤пини, нехай нав≥ть м≥кроскоп≥чн≥.

«апоб≥жн≥ заходи

ћи розгл¤нули можлив≥ способи передач≥ в≥русу —Ќ≤ƒа. ¬ажливо пам'¤тати, що в реальному житт≥ ≥мов≥рн≥сть зараженн¤ цим в≥русом дуже незначна. «наючи ≥ виконуючи к≥лька простих правил, б≥льш≥сть людей можуть над≥йно захистити себе в≥д зараженн¤ ¬≤„.

ћи вже говорили, що потр≥бно дотримувати обережн≥сть там, де приходитьс¤ мати справу безпосередньо з кров'ю (≥н'Їкц≥њ, анал≥зи, переливанн¤ кров≥ ≥ т.д.), ≥ головне при цьому Ч використовувати т≥льки ќƒЌќ–ј«ќ¬≤ шприци. якщо ти де-небудь побачиш кинут≥ чи шприци голки, н≥ в ¤кому раз≥ не доторкайс¤ до них. —кажи дорослим, ≥ вони сам≥ заберуть њх.

¬ступаючи в полов≥ контакти, також можна уникнути зараженн¤ в≥русом через чи сперму п≥хвовий вм≥ст. —амий над≥йний зас≥б Ч це використанн¤ презерватива.

Ќ≥коли не торкай чи шприци голки.

“ак вигл¤даЇ презерватив. ¬они бувають упакован≥ в маленьк≥ пакетики -так≥, ¤к на ц≥й картинц≥, чи ≥нш≥.

ѕрезерватив нагадуЇ довга тонка пов≥тр¤на кул¤, коли в≥н ще не надутий.  оли в чолов≥ка настаЇ ерекц≥¤, в≥н повинний над¤гти презерватив на пен≥с. “од≥ вс¤ сперма, що вилилас¤, залишитьс¤ усередин≥ презерватива ≥ не потрапить у п≥хву ж≥нки. ” той же час презерватив перешкоджаЇ попаданню п≥хвового вм≥сту, ≥нф≥кованого ¬≤„, на пен≥с.

“епер стали робити презервативи ≥ дл¤ ж≥нок. ѓх уставл¤ють у п≥хву. ¬они значно б≥льше по розм≥р≥, чим чолов≥ч≥ презервативи, але також Ї над≥йним захистом в≥д ¬≤„.

„ому люди не захищають себе в≥д —Ќ≤ƒа?

«найомтес¤, це ƒжон. ” 1986 роц≥ в нього знайшли ¬≤„. “од≥ в≥н ще н≥чого не знав н≥ про ¬≤„, н≥ про —Ќ≤ƒ. ≤ д≥йсно, у пор≥вн¤нн≥ з такими в≥русами, ¤к в≥рус в≥тр¤ноњ чи в≥спи грипу, ¬≤„ з'¤вивс¤ в природ≥ зовс≥м недавно. —ьогодн≥ б≥льш≥сть людей уже чули про —Ќ≤ƒ, а в 1986 роц≥ про його ≥снуванн¤ знали лише де¤к≥. Ќе можна ж захищатис¤ в≥д того, чого не знаЇш.

1	2

Ќазва: ўо ми знаЇмо про —Ќ≤ƒ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2088 прочитано)