ћенеджмент > ќрган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ управл≥нн¤
ћехан≥стична структура - дуже схожа на бюрократичну модель ћ. ¬ебера. ‘ункц≥онуючи в умовах стаб≥льного середовища, орган≥зац≥њ структурують свою д≥¤льн≥сть передбачуваними шл¤хами - через правила, спец≥ал≥зац≥ю роб≥т та централ≥зац≥ю влади. ќрган≥чна структура б≥льш придатна дл¤ нестаб≥льного середовища. ѕост≥йн≥ зм≥ни у середовищ≥ вимагають ≥ б≥льш високого р≥вн¤ њњ рухливост≥ (гнучкост≥). онцепц≥ю Ѕарнса ≥ —талкера розвинули професори √арвардського ун≥верситету Ћоуренс ≥ Ћорш. ¬они погоджувалис¤ з тим, що фактори середовища впливають на структуру, але вважали, що такий вплив не може бути однаковим на р≥зн≥ структурн≥ одиниц≥ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ самоњ орган≥зац≥њ. ¬они висунули г≥потезу, а пот≥м ≥ довели, що кожний структурний п≥дрозд≥л орган≥зац≥њ маЇ своЇ власне ун≥кальне середовище, в≥дпов≥дно до ¤кого ≥ повинна зд≥йснюватис¤ його орган≥зац≥йна побудова. ѓх досл≥дженн¤ дозвол¤ють зробити так≥ висновки: —ередовище орган≥зац≥њ не Ї однозначно стаб≥льним або нестаб≥льним. ќрган≥зац≥¤, ¤к правило, маЇ справу з багатьма середовищами (у кожного структурного п≥дрозд≥лу Ї своЇ середовище) з р≥зним ступенем невизначеност≥. ¬насл≥док цього структурн≥ п≥дрозд≥ли повинн≥ враховувати вимоги свого власного середовища. ”сп≥шна орган≥зац≥¤ вир≥шуЇ проблему побудови рац≥ональноњ орган≥зац≥йноњ структури шл¤хом пристосуванн¤ структури своњх окремих п≥дрозд≥л≥в до вимог њх власного ун≥кального середовища (див. рис.4.6.).
–ис.4.6. √раф≥чна ≥нтерпретац≥¤ концепц≥њ Ћоуренса-Ћорша —тратег≥¤. ¬плив стратег≥њ на орган≥зац≥йну структуру досл≥джувавс¤ багатьма вченими ≥ перш за все јльфредом „андлер та √енр≥ ћ≥нцбергом. ¬ивчаючи д≥¤льн≥сть великих корпорац≥й ј.„андлер д≥йшов висновку, що вибраний компан≥Їю напр¤мок стратег≥њ впливаЇ на структуру, але такий вплив, ¤к правило, не можна назвати пр¤мим. —тратег≥¤ визначаЇ так≥ параметри ¤к м≥с≥ю орган≥зац≥њ, њњ ц≥л≥ ≥ спос≥б њх дос¤гненн¤, засоби пристосуванн¤ до зовн≥шнього середовища, ≥ вже через них впливаЇ на структуру. Ѕ≥льш докладно так≥ взаЇмозвТ¤зки вивчав √.ћ≥нцберг. ¬≥н погоджувавс¤ з „андлером, але д≥йшов висновку, що темпи зростанн¤ орган≥зац≥њ та розпод≥л повноважень, ¤к фактори, що визначаютьс¤ стратег≥Їю, також впливають на орган≥зац≥йну структуру. ћ≥нцберг класиф≥кував орган≥зац≥њ за трьома основними критер≥¤ми: ќсновний механ≥зм координац≥њ або основний п≥дх≥д, ¤кий використовуЇтьс¤ дл¤ координац≥њ р≥зних вид≥в орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥. лючова частина орган≥зац≥њ (та њњ частина, ¤ка в≥д≥граЇ головну роль в дос¤гненн≥ усп≥ху або невдач≥ орган≥зац≥њ). “ип децентрал≥зац≥њ (спос≥б, ¤кий застосовуЇтьс¤ дл¤ розпод≥лу влади в орган≥зац≥њ). ожний з цих критер≥њв маЇ дек≥лька параметр≥в (див. табл.4.4.). “аблиц¤ 4.4. ѕринципи класиф≥кац≥њ орган≥зац≥й за √.ћ≥нцбергом | ритер≥њ класиф≥кац≥њ орган≥зац≥њ | ѕараметри критер≥њв | | 1. ќсновний механ≥зм координац≥њ (п≥дх≥д, ¤кий використовуЇтьс¤ дл¤ координац≥њ орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥) | 1.1. ѕр¤ме управл≥нн¤ (одна людина несе в≥дпов≥дальн≥сть за роботу ≥нших) 1.2. —тандартизац≥¤ робочих процес≥в (зм≥ст роботи специф≥ковано або запрограмовано) 1.3. —тандартизац≥¤ виходу (координац≥¤ шл¤хом визначенн¤ к≥нцевих результат≥в роботи) 1.4. —тандартизац≥¤ знань (необх≥дний визначений р≥вень осв≥ти дл¤ виконанн¤ даноњ роботи) 1.5. ¬заЇмна узгоджен≥сть (робота координуЇтьс¤ через неформальн≥ комун≥кац≥њ) | | 2. лючова частина орган≥зац≥њ (частина орган≥зац≥њ, ¤ка граЇ основну роль в дос¤гненн≥ усп≥ху (або провалу) в д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ | 2.1. —тратег≥чна верх≥вка (вищий менеджмент) 2.2. ќперативна база (роб≥тники, ¤к≥ реально виконують завданн¤ орган≥зац≥њ) 2.3. —ередн¤ л≥н≥¤ (середн≥й та нижчий менеджмент) 2.4. “ехноструктура (≥нженерний персонал ≥ прац≥вники функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в) 2.5. Ўтат, що обслуговуЇ (п≥дрозд≥ли, ¤к≥ забезпечують операц≥йну д≥¤льн≥сть) | | 3. “ип децентрал≥зац≥њ (спос≥б розпод≥ленн¤ влади в орган≥зац≥њ) | 3.1. ¬ертикальна децентрал≥зац≥¤ (розпод≥л влади в ланцюгу команд зверху вниз або делегуванн¤ начальниками повноважень своњм п≥длеглим) 3.2. √оризонтальна децентрал≥зац≥¤ (м≥ра, в ¤к≥й влада розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж л≥н≥йними та штабними прац≥вниками) 3.3. —елективна децентрал≥зац≥¤ (м≥ра, в ¤к≥й влада розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж р≥зними п≥дрозд≥лами орган≥зац≥њ) | ¬икористовуючи таку класиф≥кац≥ю, √.ћ≥нцберг вид≥лив пТ¤ть основних форм орган≥зац≥йних р≥шень (див. табл.4.5.). “аблиц¤ 4.5. “ипи орган≥зац≥йних структур за класиф≥кац≥Їю √.ћ≥нцберга | —труктурна конф≥гурац≥¤ (тип структури) | ќсновний механ≥зм координац≥њ | лючова частина орган≥зац≥њ | “ип децентрал≥зац≥њ | | 1. ѕроста структура | ѕр¤ме управл≥нн¤ | —тратег≥чна верх≥вка | ¬ертикальна та горизонтальна централ≥зац≥¤ | | 2. ћашинна бюрократ≥¤ | —тандартизац≥¤ робочих процес≥в | “ехноструктура | ќбмежена горизонтальна децентрал≥зац≥¤ | | 3. профес≥йна бюрократ≥¤ | —тандартизац≥¤ знань | ќперативна база | ¬ертикальна та горизонтальна децентрал≥зац≥¤ | | 4. ƒив≥з≥ональна форма | —тандартизац≥¤ виход≥в | —ередн¤ л≥н≥¤ | ќбмежена вертикальна децентрал≥зац≥¤ | | 5. јдхократ≥¤ | ¬заЇмне узгодженн¤ | Ўтат, що забезпечуЇ | ¬иб≥ркова децентрал≥зац≥¤ |
Ќазва: ќрган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (16197 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
