ћенеджмент > ѕон¤тт¤ ≥ сутн≥сть менеджменту
–ис.1.7. У”н≥версальн≥ принципи управл≥нн¤Ф ј.‘айол¤ | | | ’арактеристика модел≥ ≥деальноњ бюрократ≥њ ћакса ¬ебера 1. ¬исокий ступ≥нь розпод≥лу прац≥. 2. „≥тка управл≥нська ≥Їрарх≥¤. 3. „исленн≥ правила, стандарти та показники оц≥нки роботи. 4. ƒух формальноњ знеособленост≥ (в≥дсутн≥сть симпат≥й та переваги до окремих роб≥тник≥в). 5. ѕ≥дб≥р кадр≥в в орган≥зац≥њ за њх д≥ловими та профес≥йними ¤кост¤ми. | |
ѕовед≥нков≥ теор≥њ менеджменту опрацьовували ћер≥ ѕаркер ‘оллет, –.Ћайкерт, ƒ. ћак√регор≥, ‘. √ерцберг та ≥нш≥. ѕовед≥нковий п≥дх≥д до менеджменту включають в себе дв≥ школи: а) школа людських в≥дносин. ѕредставники ц≥Їњ школи досл≥джували переважно проблеми ≥ндив≥дуальноњ психолог≥њ роб≥тник≥в орган≥зац≥њ. ѓх зусилл¤ були зосереджен≥ переважно на вивченн≥ повед≥нки ≥ндив≥дуума в орган≥зац≥њ, на його мотивац≥њ. б) школа орган≥зац≥йноњ повед≥нки. ѓњ представники концентрували увагу на вивченн≥ тип≥в груповоњ повед≥нки, на розум≥нн≥ орган≥зац≥њ ¤к складного соц≥ального орган≥зму, ¤кий знаходитьс¤ п≥д впливом певних у¤влень, звичок, конфл≥кт≥в, культурного оточенн¤ тощо. ≥льк≥сний п≥дх≥д (школа науки управл≥нн¤). “еоретики ц≥Їњ школи розгл¤дали управл≥нн¤ ¤к систему математичних моделей та процес≥в. ¬ основу к≥льк≥сноњ школи покладено ≥дею про те, що управл≥нн¤ Ї певним лог≥чним процесом, ¤кий можна в≥добразити за допомогою математичних символ≥в та залежностей. ¬ центр≥ уваги ц≥Їњ школи знаходитьс¤ математична модель, тому що саме за њњ допомогою управл≥нську проблему можна в≥добразити (передати) у вигл¤д≥ основних њњ ц≥лей та взаЇмозвТ¤зк≥в. ≤нтереси представник≥в к≥льк≥сноњ школи практично повн≥стю повТ¤зан≥ з застосуванн¤м математики в управл≥нн≥. ќсновний внесок ц≥Їњ школи в теор≥ю управл≥нн¤ - це ≥де¤ про спрощенн¤ управл≥нськоњ реальност≥ за допомогою математичних моделей. «агальним дл¤ ус≥х ранн≥х теор≥й менеджменту було те, що вони пропонували кожна св≥й Їдиний Ђрецептї п≥двищенн¤ ефективност≥ управл≥нн¤. ожна з них не була помилковою та зробила важливий внесок у розум≥нн¤ сутност≥ менеджменту. ѕроте кожна з них одночасно обмежена з точки зору вузького погл¤ду на багатом≥рн≥сть управл≥нн¤. Ќаприк≥нц≥ 1961р. √арольд унц опубл≥кував статтю, у ¤к≥й охарактеризував диверсиф≥кац≥ю п≥дход≥в до вивченн¤ менеджменту та назвав цей стан Ђджунгл¤ми теор≥й менеджментуї. ¬≥н зробив висновок, що диверсиф≥кац≥¤ теор≥й управл≥нн¤ Ї насл≥дком намагань кожноњ школи, кожного напр¤мку створити ¤кусь завершену теор≥ю менеджменту. ѕовед≥нковий та к≥льк≥сний п≥дходи не екв≥валентн≥ усьому полю менеджменту. ÷е скор≥ше ≥нструменти, ¤к≥ маЇ використовувати менеджер. «азначен≥ недол≥ки ранн≥х теор≥й менеджменту певною м≥рою долаютьс¤ ≥нтегрованими п≥дходами до управл≥нн¤ (процесний, системний, ситуац≥йний). ѕроцесний п≥дх≥д розгл¤даЇ управл≥нн¤ ¤к сер≥ю взаЇмоповТ¤заних д≥й (функц≥й управл≥нн¤), ¤к≥ реал≥зуютьс¤ у так≥й посл≥довност≥:      плануванн¤ орган≥зац≥¤ керуванн¤ контроль
ожна функц≥¤ управл≥нн¤, в свою чергу, складаЇтьс¤ з взаЇмоповТ¤заних п≥дфункц≥й. “аким чином, процес управл≥нн¤ Ї загальною сумою ус≥х функц≥й та п≥дфункц≥й. —истемний п≥дх≥д. …ого представники стверджують, що орган≥зац≥ю сл≥д розгл¤дати ¤к систему у Їдност≥ частин, з ¤ких вона складаЇтьс¤ та звТ¤зк≥в з њњ зовн≥шн≥м середовищем. “≥льки такий п≥дх≥д дозвол¤Ї отримати ц≥л≥сне у¤вленн¤ про сутн≥сть управл≥нн¤. —хематично системний п≥дх≥д до управл≥нн¤ можна представити так: ¬ходи “рансформац≥йний ¬иходи   до орган≥зац≥њ процес з орган≥зац≥њ ќрган≥зац≥¤
«овн≥шнЇ середовище —итуац≥йний п≥дх≥д визнаЇ, що хоча загальний процес управл≥нн¤ ≥ Ї однаковим, специф≥чн≥ прийоми, ¤к≥ використовуЇ кер≥вник повинн≥ зм≥нюватис¤ залежно в≥д ситуац≥њ. —утн≥сть ситуац≥йного п≥дходу можна краще усв≥домити у процес≥ сп≥вставленн¤ принципового та ситуац≥йного мисленн¤. 
ѕринциповий п≥дх≥д
Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ сутн≥сть менеджменту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (6751 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
