Ѕ≥олог≥¤ > √енна ≥нженер≥¤

√енна ≥нженер≥¤

√енна ≥нженер≥¤ Ч молода технолог≥¤, створена дл¤ пол≥пшенн¤ характеристик живих орган≥зм≥в шл¤хом пересадки в них чужого генетичного матер≥алу, наприклад ƒЌ  риби в пом≥дор (щоб не п≥дмерзав) чи бактер≥њ в картоплю (щоб жук не њв). √≤ кардинально в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д селекц≥њ тим, що њњ методи дозвол¤ють долати барТЇри м≥ж видами, чого не в≥дбуваЇтьс¤ в природ≥. ¬ ”крањн≥ оф≥ц≥йного дозволу на вирощуванн¤ генетично модиф≥кованих рослин поки що н≥ким отримано не було. ќднак немаЇ н≥¤коњ гарант≥њ, що зах≥дн≥ продукти, ¤к≥ купуютьс¤ в нас, наприклад, ч≥пси, печиво, молочний порошок чи нав≥ть пиво, не м≥ст¤ть в соб≥ генно-модиф≥кованих ≥нгред≥Їнт≥в. ѕерев≥р¤ти чи марк≥рувати њх поки що н≥хто не збираЇтьс¤.

ўо таке генетично модиф≥кован≥ продукти, плюси та м≥нуси њх використанн¤, що нас чекаЇ попереду, чи можна на верб≥ виростити груш≥?

¬торгненн¤ в ƒЌ  дл¤ науковц≥в Ї ≥нструментом, що дозвол¤Ї зм≥нювати житт¤, робити його гнучким до вимог техн≥чного середовища. √енетична ≥нженер≥¤ дозвол¤Ї поводитис¤ ≥з житт¤м ¤к ≥з техн≥кою.

—правд≥ генну ≥нженер≥ю можна назвати завершальним етапом адаптац≥њ до св≥ту машин. ¬одночас одн≥Їњ думки про генну ≥нженер≥ю, генетично модиф≥кован≥ продукти в науковому св≥т≥ немаЇ.

Ѕ≥льш≥сть науковц≥в вважаЇ, що випуск генетично модиф≥кован≥ продукти у навколишньому середовищ≥ можуть спричинити незворотну шкоду б≥олог≥чному р≥зноман≥ттю екосистем, а також здоровТю людей та тварин. ÷¤ група науковц≥в, беручи до уваги обмежен≥сть наших знань про природу ризику в≥д √ћќ, закликаЇ ур¤ди ввести 5-р≥чний моратор≥й на комерц≥йне застосуванн¤ √ћќ, щоб забезпечити необх≥дний час дл¤ б≥льш ≥нтенсивного мон≥торингу.

ќкр≥м цього зростаЇ розрив м≥ж крањнами «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи у р≥вн¤х по≥нформованост≥ про потенц≥йний ризик випуску √ћќ. ÷им користуютьс¤ дл¤ експорту на —х≥д ц≥Їњ небезпечноњ технолог≥њ та небажаноњ продукц≥њ.

ѕроблема поглиблюЇтьс¤ й тим, що люди мають мало достов≥рноњ ≥нформац≥њ про генетично модиф≥кован≥ продукти.

ѕон¤тт¤ "генетично модиф≥кован≥ продукти" знайоме не кожному, а ¤кщо ≥ знайоме, то ставленн¤ перес≥чного громад¤нина до генноњ ≥нженер≥њ не можна назвати надто добрим.

Ќасправд≥, - генетика (genetikos Ц той, що народжуЇ, плодючий) Ц наука про спадков≥сть та м≥нлив≥сть живих орган≥зм≥в. ¬она вивчаЇ принципи збер≥ганн¤ та реал≥зац≥њ генетичноњ ≥нформац≥њ, розкриваЇ закони ≥ндив≥дуального розвитку орган≥зм≥в та в≥рус≥в, виникненн¤ в них нових ознак.

ј от генна ≥нженер≥¤ Ц це розд≥л молекул¤рноњ б≥олог≥њ та генетики, метою ¤кого Ї створенн¤ орган≥зм≥в з новими комб≥нац≥¤ми спадкових властивостей, зокрема, таких, що не поширен≥ в природ≥. Ќаприклад, глобальне потепл≥нн¤ можна буде перемогти, створивши рослини та тварини, генетично зм≥нен≥ так, щоби протисто¤ти росту температур та посухам.

ќкр≥м, цього вже зараз створено та запатентовано вид курей, в ¤ких в≥дсутн≥й материнський ген, що змушуЇ курей висиджувати ¤йц¤, що невиг≥дно дл¤ птахофабрик. ќтак, вид за видом, зм≥нюючи, житт¤ все б≥льше пристосовуЇтьс¤ до техносередовища.

якщо захоплюватис¤ генною ≥нженер≥Їю, то не виключено, що скоро навколо будуть лише одн≥ маленьк≥ дива.

¬се-таки, не просто зрозум≥ти добре чи то зле, що ми д≥йшли до генноњ ≥нженер≥њ.

√енно модиф≥кован≥ продукти - це продукти, ¤к≥ отриман≥ за рахунок зм≥н генетичного апарату живих орган≥зм≥в. ¬с≥ продукти, ¤к≥ використовуютьс¤ в с≥льському господарств≥, вони вс≥ отриман≥ за рахунок технолог≥й, ¤к≥ зм≥нють генетичний апарат. ÷е Ї традиц≥йна селекц≥¤, а зараз це Ї методи генетичноњ ≥нженер≥њ, ¤к≥ цю сеоекц≥ю значно пришвидшують. “радиц≥йно селекц≥¤ даЇ, наприклад, сорт рослин за 10 Ц 15 рок≥в, а генна ≥нженер≥¤ за р≥к за два.
—каж≥ть будь ласка, чому виникла потреба у генно модиф≥кованих продуктах?
™ потреба у в зб≥льшенн≥ с≥льсько господарських продукт≥в дл¤ того, щоб вир≥шити продовольчу проблему, ¤ка Ї досить гострою в св≥т≥. “акими традиц≥йними способами вже це важко зробити.

„ому ст≥льки непорозум≥нь та застережень до генно модиф≥кованоњ продукц≥њ у громадськост≥?

ѕерша причина Ц це слабка об≥знан≥сть з природою цих продукт≥в. ј по-друге Ї це результат конкурентноњ боротьби отих ф≥рм, ¤к≥ отримують продукти с≥льського господарства традиц≥йними п≥дходами.

„и Ї майбутнЇ за цими продуктами?

¬они Ї важлив≥ дл¤ вир≥шенн¤ продовольчих програм. ¬они повинн≥ бути в≥дпов≥дно позначен≥ ≥ люди повинн≥ мати право вибору цих продукт≥в: купувати њх чи не купувати, вживати чи не вживати.

¬≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ про розповсюдженн¤ генетично модиф≥кованих орган≥зм≥в призводить до низького р≥вн¤ усв≥домленн¤ проблеми населенн¤м ≥ нав≥ть ур¤довими особами.

ћожна сказати, що законодавча база в ”крањн≥ щодо √ћќ Ї не розробленою ≥ серйозно в≥дстаЇ в≥д стандарт≥в ™—.

Ќа даний час в ”крањн≥ немаЇ чинного закону, щодо д≥¤льност≥ повТ¤заноњ з генетично модиф≥кованими орган≥змами. Ѕагато законопроект≥в так ≥ не стали законами. ѕрорецензувавши останн≥й з них Ђѕро б≥обезпеку генетично-зм≥нених орган≥зм≥в≥ продукт≥вї, кандидат юридичних наук ≤рина “установська ≥ його вважаЇ недосконалим. ќсновним з недол≥к≥в Ї недостатн¤ участь громадськост≥. Ќегативним Ї ≥ те, що сфера д≥¤льност≥ не розповсюджуЇтьс¤ на генетично ≥нженерну д≥¤льн≥сть в замкнутих системах (наприклад, в лаборатор≥¤х щодо високих клас≥в). Ќедол≥ком Ї ≥ те, що ≥нформац≥¤ про генномодиф≥кован≥ продукти може бути визнана конф≥денц≥йною. ƒе¤к≥ з цих законопроект≥в враховували стандарти ™—, але за основу брали  артагенський протокол, прийн¤тий 30 с≥чн¤ 2000 року у м. ћонреаль ( анада). ќсновним принципом протоколу Ї принцип застереженн¤: держава може в≥дмовитись в≥д ввезенн¤ на њњ територ≥ю √ћќ, ¤кщо вважаЇ, що так≥ орган≥зми спричин¤ть небезпеку, не порушуючи при цьому ¬“ќ.

ўодо чинного законодавства ”крањни, то у закон≥ Ђѕро захист прав споживач≥вї Ї положенн¤ про те, що споживач маЇ право на одержанн¤ необх≥дноњ, доступноњ, достов≥рноњ та своЇчасноњ ≥нформац≥њ про товари (роботи, послуги). ≤ ц¤ ≥нформац≥¤ повинна м≥стити кр≥м назви твору, ц≥ни, дати виготовленн¤ та ≥н., щей позначку про застосуванн¤ генноњ ≥нженер≥њ п≥д час виготовленн¤ товар≥в.

ѕропагуючи генетично модиф≥кован≥ продукти, нам говор¤ть, що все це Ц здобутки цив≥л≥зац≥њ. генна ≥нженер≥¤ дозвол¤Ї переносити в рослини (кукурудзу, р≥пак, сою, картоплю тощо) гени з бактер≥й, в≥рус≥в, тварин чи ≥нших рослин. ÷е робитьс¤ дл¤ над≥ленн¤ њх новими характеристиками: швидким дозр≥ванн¤м, вищою врожайн≥стю, ст≥йк≥стю до шк≥дник≥в чи хвороб. ƒе¤к≥ √ћќ, на думку спец≥ал≥ст≥в, можуть викликати алерг≥њ в певних груп людей. —итуац≥¤ ускладнюЇтьс¤ в≥дсутн≥стю маркуванн¤ на √ћ-продуктах у б≥льшост≥ крањн св≥ту.

¬же зараз чимало людей з острахом дивл¤лтьс¤ генетично можиф≥коване майбутнЇ, на глобал≥зац≥йн≥ процеси. «даЇтьс¤, що наш еколог≥чний годинник вже нат¤каЇ на ф≥н≥ш.

ƒо списку в≥домих в —Ќƒ ф≥рм, продукц≥¤ ¤ких може м≥стити генетично модиф≥кован≥ продукти можна в≥днести продукц≥ю —oca Cola, Danone, Heinz, Hipp, VacDonalds, Nestle, Stimorol, Wrigleys.

ј також маленька ≥нормац≥¤ про гар¤чу п¤т≥рку св≥тових корпорац≥й або генетичних г≥гант≥в, серед ¤ких ASTRA ZENECA (масштабна компан≥¤ пос≥вних культур), DuPont (фармацептична та агрох≥м≥чна компан≥¤), та уже достатньо в≥дома MONSANTO, на долю ¤коњ припадаЇ 88% вс≥х √ћ-культур, вирощених в —Ўј в 1998 роц≥. ћ≥ж ≥ншим в 2000 роц≥ останн¤ компан≥¤ зм≥нила назву на ‘армац≥¤.

¬≥домо, що в продуктах харчовоњ промисловост≥ часто використовуютьс¤ ферменти, ¤к≥ виробл¤ють геннно модиф≥кован≥ орган≥зми. Ќещодавно швейцарський ‘едеральний ≥нститут технолог≥њ дов≥в, що саме ц≥ ферменти Ї головними винуватц¤ми алерг≥й ≥ астми. ј також в …оркськ≥й лаборатор≥њ харчуванн¤ було зроблено в≥дкритт¤ про те, √ћ-со¤ може мати ¤вний негативний вплив на людину, а саме: викликати хвороби шк≥ри, шлунку та алерг≥ю. ўе одна проблема таких продукт≥в -- це токсичн≥сть, ¤ка пол¤гаЇ в спов≥льнен≥й д≥њ. ¬≥домо, що терм≥н ви¤ву д≥њ токсичного б≥лка може займати близько 30 рок≥в. …ого перетворенн¤ з корисного на хвороботворчий може бути спричинене нав≥ть найменшими зм≥нами ам≥нокислотного складу.

ќтож, т≥льки час розставить крапки над У≥Ф щодо корист≥ та ризику використанн¤ √ћќ.

¬икористана л≥тература:

Ќовини генетики. Ц  ., 2002.

√енна ≥нженер≥¤ в ’’≤ стол≥тт≥: перемога чи поразка людства? Ц  ., 2003.

1

Ќазва: √енна ≥нженер≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1756 прочитано)