ћенеджмент > ‘≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в

‘≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в

ѕлан ¬ступ –озд≥л ≤. ≤нновац≥йн≥ фонди та основн≥ принципи њх д≥¤льност≥ –озд≥л ≤≤. –ух грошових поток≥в в ≥нновац≥йному процес≥ –озд≥л ≤≤≤. —в≥товий досв≥д ф≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в та перспективи його використанн¤ в ”крањн≥. ¬исновки —писок використаноњ л≥тератури

¬ступ

≈коном≥чна криза в ”крањн≥ призвела до того, що в≥тчизн¤на наука переживаЇ надзвичайно складн≥ часи (бюджет јкадем≥њ наук скоротивс¤ на 85% минулого р≥вн¤).

ѕроте нав≥ть в такий складний перех≥дний пер≥од до науки не можна застосувати ту ж стратег≥ю, що й до промислових п≥дприЇмств: кинути у ринковий прост≥р ≥ спостер≥гати, хто виживе. ѕри цьому (що зараз ≥ в≥дбуваЇтьс¤) буде втрачений науковий потенц≥ал крањни.

¬ той же час неможливо збер≥гати збюрократизовану багатоповерхову систему управл≥нн¤ наукою.

—тратег≥чний напр¤мок науково-техн≥чноњ пол≥тики на передбачувану перспективу зводитьс¤ до комплексного р≥шенн¤ наступних задач:

- концентрац≥¤ кошт≥в ≥ зусиль на пр≥оритетних напр¤мках розвитку науки ≥ техн≥ки;

- прискоренн¤ процес≥в створенн¤, впровадженн¤ ≥ тиражуванн¤ прогресивних науково-техн≥чних р≥шень;

- п≥двищенн¤ уваги з боку наукових орган≥зац≥й до конкретних практичних завдань, що реально сто¤ть перед виробництвом.

ѕроте саме ф≥нансовий деф≥цит парал≥зуЇ вс≥ складов≥ процесу досл≥джень, що неминуче в≥дбиваЇтьс¤ на його зм≥стовн≥й сторон≥.

« урахуванн¤м всього вище викладеного досить привабливою вигл¤даЇ ≥де¤ ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень та впровадженн¤ науково-техн≥чних розробок через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в, ¤ка добре зарекомендувала себе ¤к джерело ф≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в в розвинених державах.

ƒосл≥дженн¤ питанн¤, наск≥льки прийн¤тною Ї дл¤ ”крањни така форма ф≥нансовоњ п≥дтримки ≥нновац≥йних процес≥в ≥ Ї метою ц≥Їњ роботи.

«авданн¤:

- вивчити основн≥ принципи д≥¤льност≥ ≥нновац≥йних фонд≥в;

- проанал≥зувати рух грошових поток≥в в ≥нновац≥йному процес≥;

- досл≥дити св≥товий досв≥д ф≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в;

- визначити перспективи та можлив≥ форми д≥¤льност≥ ≥нновац≥йних фонд≥в в ”крањн≥;

–озд≥л ≤. ≤нновац≥йн≥ фонди та орган≥зац≥¤ њх д≥¤льност≥

—в≥товий досв≥д показуЇ, що далеко не вс≥ ≥нновац≥йн≥ ≥дењ вт≥люютьс¤ в житт¤, а тим б≥льше далеко не вс≥ дос¤гають завершенн¤ ≥нвестиц≥йним процесом. ѕричини: помилки в обгрунтуванн≥, недостатньо чист≥ результати експерименту, нестача засоб≥в дл¤ розвитку виробництва, ≥, нарешт≥, довг≥ строки ≥нновац≥йного процесу, ¤к≥ призвод¤ть до стар≥нн¤ новац≥њ.

¬се це обумовлюЇ п≥двищену ризиков≥сть ≥нновац≥йних проект≥в, що, звичайно, маЇ насл≥дком певн≥ особливост≥ процесу њх ф≥нансуванн¤.

¬ св≥тов≥й практиц≥ ≥снуЇ багато р≥зних форм ф≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних ризикових проект≥в. Ќайпрост≥ша з них зводитьс¤ до безпосереднього перерахуванн¤ кошт≥в в≥д ≥нвестора до виконавц¤ ≥нновац≥йного проекту, б≥льш складн≥ передбачають р¤д додаткових заход≥в з метою зниженн¤ ризику та розпод≥лу можливих збитк≥в м≥ж групою ≥нвестор≥в.

ѕроте, хоча й допускаЇтьс¤ пр¤мий звТ¤зок м≥ж ≥нвесторами та виконавц¤ми, в розвинених крањнах, в б≥льшост≥ випадк≥в, ≥нвестори ≥дуть на кооперац≥ю, утворюючи сп≥льний ≥нновац≥йний венчурний (ризиковий) фонд, в≥д ≥мен≥ ¤кого зд≥йснюютьс¤ кап≥таловкладенн¤.

—в≥товий досв≥д св≥дчить, що впровадженн¤ дос¤гнень Ќ“ѕ на конкретному виробництв≥ реал≥зуЇтьс¤ на одну третину результуючого ефекту новац≥њ, ≥нше використовуЇтьс¤ ≥ншими п≥дприЇмствами.

—еред р≥зних моделей ≥нновац≥йних фонд≥в можна вид≥лити ≥нновац≥йн≥ фонди неприбуткового, некомерц≥йного типу.

ѓх засновниками, ¤к правило, виступають орган≥зац≥њ, ¤к≥ волод≥ють коштами дл¤ проведенн¤ вкрай потр≥бних њм досл≥джень та розробок, але, не ризикуючи проводити ц≥ досл≥дженн¤ власними силами, створюють за рахунок цих кошт≥в спец≥альний сусп≥льний (осусп≥льнений) ≥нновац≥йний фонд. «асновники фонду передають йому своњ кошти з правом волод≥нн¤, використанн¤ та розпор¤дженн¤ ними дл¤ вир≥шенн¤ проблем, актуальних дл¤ засновник≥в та сусп≥льства в ц≥лому.

—творений ≥нновац≥йний фонд за рахунок цих кошт≥в залучаЇ до розвТ¤занн¤ поставлених задач широке коло спец≥ал≥ст≥в р≥зного проф≥лю, стимулюЇ њх до детального вивченн¤ сут≥ проблем, пошуку нетрадиц≥йних шл¤х≥в њх вир≥шенн¤, проводить конкурси серед запропонованих р≥шень. ‘онд орган≥зовуЇ компетентний консультативно-експертний в≥дб≥р кращих з них, вид≥л¤Ї необх≥дн≥ грошов≥ субсид≥њ та передаЇ њх у розпор¤дженн¤ спец≥ал≥ст≥в, що реал≥зують вибран≥ р≥шенн¤.

ƒо освоЇнн¤ ефект≥в приЇднуютьс¤ засновники ≥нновац≥йного фонду, ¤кий надаЇ њм право участ≥ в реал≥зац≥њ найб≥льш виг≥дних дл¤ них р≥шень. як показуЇ практика, засновники, без допомоги фонду, не в змоз≥ прийти до под≥бних р≥шень самост≥йно, рац≥онально зд≥йснювати њх та використати весь њх корисний дл¤ сусп≥льства потенц≥ал. јкумулюючи грошов≥ кошти засновник≥в ≥ розпор¤джаючись ними незалежно в≥д них, так≥ ≥нновац≥йн≥ фонди ви¤вл¤ютьс¤ спроможними створювати ≥ розвивати ¤к≥сно нов≥ виробнич≥ сили науки ≥ техн≥ки в пор≥вн¤нн≥ з тими , ¤кими волод≥ють њх засновники сам≥ по соб≥.

“аким чином, висока соц≥ально-економ≥чна ефективн≥сть ≥нновац≥йних фонд≥в некомерц≥йного, неприбуткового типу обумовлюЇтьс¤ специф≥чною колективною формою власност≥ на грошов≥ ресурси сусп≥льного ≥нновац≥йного процесу, ≤ перш за все - в≥дносинами в≥дчудженн¤-привласненн¤ грошей ¤к важел¤ реал≥зац≥њ р≥зноман≥тних соц≥альних, економ≥чних та технолог≥чних нововведень.

Ќеприбутков≥, некомерц≥йн≥ фонди охоплюють вс≥ фази ≥нновац≥йного процесу. ¬они поступово ≥ поетапно утворюютьс¤, починаючи з фундаментальних наукових проробок найважлив≥ших сусп≥льних проблем ≥ зак≥нчуючи використанн¤м к≥нцевими споживачами нововведень, що практично вир≥шують ц≥ проблеми.

ќбТЇднуючи грошов≥ кошти, ¤к≥ належать багатьом незалежним один в≥д одного засновникам ≥ користувачам, фонди застосовують стимулюванн¤ широкого кола незалежних один в≥д одного спец≥ал≥ст≥в р≥зного проф≥лю до д≥й, ор≥Їнтованих на вир≥шенн¤ поставленоњ проблеми.

ѕерша група стимул≥в пол¤гаЇ в тому, що окреслюючи перед вс≥ма спец≥ал≥стами коло проблем, запрошуючи њх прийн¤ти участь в розробц≥ (при цьому гарантуючи њм турботливе та уважне ставленн¤ до њх субТЇктивних думок та пропозиц≥й) ≥нновац≥йн≥ фонди надають цим спец≥ал≥стам альтернативу њх рутинн≥й буденн≥й робот≥ в традиц≥йних закладах. ÷¤ альтернатива вир≥зн¤Їтьс¤ розкован≥стю та плюрал≥змом думок спец≥ал≥ст≥в, р≥вноправн≥стю ≥ свободою њх сп≥лкуванн¤ ≥, ¤к насл≥док, взаЇмним збагаченн¤м профес≥йними знанн¤ми при комплексн≥й ≥ компетентн≥й консультативно-експертн≥й розробц≥ великоњ к≥лькост≥ конкретних пропозиц≥й, а також демократичним характером вибору ≥ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дальних р≥шень.

ƒругу групу стимул≥в представл¤ють грошов≥ субсид≥њ, що присуджуютьс¤ фондами кращим проблемно-ц≥льовим проектам. –озм≥р субсид≥й вим≥рюЇтьс¤ варт≥стю њх реал≥зац≥њ, а сама субсид≥¤ видаЇтьс¤ в повне, незалежне в≥д фонд≥в, њх засновник≥в та н≥ в≥д кого взагал≥, розпор¤дженн¤ автор≥в ≥ безпосередн≥х виконавц≥в проект≥в. ¬иконавц¤м також надаЇтьс¤ право привласненн¤ кошт≥в, що заощаджуютьс¤ ними за рахунок рац≥онального використанн¤ при високо¤к≥сному виконанн¤ проект≥в.

“ретю групу стимул≥в, що застосовують ≥нновац≥йн≥ фонди, складають гарант≥њ на в≥драхуванн¤ дол≥ прибутку авторам та виконавц¤м проблемно-ц≥льових проект≥в ≥ програм, коли њх результати починають використовуватись у промисловост≥ та приносити велик≥ доходи њм та масовим споживачам новоњ науком≥сткоњ продукц≥њ. ћожлив≥сть отриманн¤ дол≥ прибутку спонукаЇ спец≥ал≥ст≥в п≥клуватись про максим≥л≥зац≥ю всього прибутку, ¤кий промисловим п≥дприЇмствам забезпечують в≥дпов≥дн≥ проблемно ор≥Їнтован≥ проекти.

≤нновац≥йн≥ фонди комерц≥йного типу, ¤к правило, мають статус обмеженого ф≥нансового партнерства. …ого учасники (починаючи приватними особами ≥ зак≥нчуючи великими корпорац≥¤ми) отримують прибутки ≥ несуть збитки пропорц≥йно перв≥сно внесеному кап≥талу.

 ошти з таких фонд≥в можуть вид≥л¤тис¤ ¤к на зворотн≥й основ≥ у вигл¤д≥ п≥льгових кредит≥в, так ≥ безповоротно. ќсновою дл¤ вид≥ленн¤ кошт≥в, ¤к правило Ї конкурс.

¬иконавц¤ми проекту можуть бути ¤к венчурн≥ (ризиков≥) мал≥ або середн≥ ф≥рми, так ≥ спец≥ально створен≥ колективи спец≥ал≥ст≥в.

–≥шенн¤ про наданн¤ кредиту часто базуЇтьс¤ на висновку аудиторськоњ ф≥рми щодо конкурентоспроможност≥ та ефективност≥ запропонованого до ф≥нансуванн¤ проекту.

” випадку провалу проекту, що реал≥зуЇтьс¤, або окремих його складових, можуть прийматись наступн≥ м≥ри.  олектив, ¤кий отримав кредит, повертаЇ його з врахуванн¤м ≥ндексац≥њ, не дивл¤чись на неможлив≥сть продажу роботи, ¤ка виконувалась по договору. ѕ≥дприЇмство, не спроможне повернути грош≥ та заплатити за користуванн¤м кредитом, на п≥дстав≥ висновку аудиторськоњ ф≥рми оголошуЇтьс¤ банкротом з ус≥ма насл≥дками, а саме - зм≥на кер≥вництва та розгл¤д питанн¤ про його перепроф≥люванн¤.

ѕо в≥дношенню до колективу експерт≥в, ¤к≥ рекомендували до ф≥нансуванн¤ проект, що не отримав зак≥нченн¤ з њхньоњ вини, надал≥ повинна д≥¤ти заборона на участь в п≥дготовц≥ експертних проект≥в. –еал≥зац≥¤ цього заходу можлива через обовТ¤зкову розсилку ≥нновац≥йним фондом аудиторським ф≥рмам, ¤к≥ мають л≥ценз≥ю на аудит, перел≥ку експерт≥в, що працюють над таким проектом.

1	2	3	4

Ќазва: ‘≥нансуванн¤ ≥нновац≥йних проект≥в через мережу ≥нновац≥йних фонд≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2007 прочитано)