Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≈коном≥чн≥ основи та види м≥жнародноњ торг≥вл≥


≈коном≥чн≥ основи та види м≥жнародноњ торг≥вл≥

—тор≥нка: 1/4

«ћ≤—“

¬ступ 3

1 ≈коном≥чн≥ основи м≥жнародноњ торг≥вл≥ 5

1.1 ћ≥жнародна торг≥вл¤ ¤к реал≥зац≥¤ пор≥вн¤льних переваг 5

1.2 ѕлат≥жний баланс крањни 7

2 ћ≥жнародна торгова пол≥тика ≥ види м≥жнародноњ торг≥вл≥ 9

2.1 ƒв≥ основн≥ модел≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥:

протекц≥он≥зм та в≥льна торг≥вл¤ 9

2.2. ћ≥жнародне перем≥щенн¤ фактор≥в виробництва 10

2.3 ћ≥жнародна спец≥ал≥зац≥¤ виробництва 12

2.4. ≤нструменти торговоњ пол≥тики 14

3 ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ по координуванню св≥товоњ торг≥вл≥ 18

3.1 √енеральна угода з тариф≥в ≥ торг≥вл≥ 18

3.2 Ѕреттон-¬удська система та створенн¤ ћ¬‘ 19

«агальн≥ висновки 22

Ћ≥тература 24


¬—“”ѕ

¬ажливим напр¤мом розвитку ”крањни Ї њњ ефективна ≥нтеграц≥¤ до св≥тового економ≥чного простору. ¬≥д усп≥ху зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни залежить њњ дальший економ≥чний ≥ соц≥альний розвиток ¤к п≥дсистеми св≥товоњ економ≥ки.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ Ї засобом, за допомогою ¤кого крањни можуть розвивати спец≥ал≥зац≥ю, п≥двищувати продуктивн≥сть своњх ресурс≥в ≥ в такий спос≥б зб≥льшувати загальний обс¤г виробництва. —уверенн≥ держави, ¤к ≥ окрем≥ особи ≥ рег≥они крањни, можуть виграти за рахунок спец≥ал≥зац≥њ на виробах, ¤к≥ вони можуть робити з найб≥льшою в≥дносною ефективн≥стю, ≥ наступного њхнього обм≥ну на товари, ¤к≥ вони не в змоз≥ сам≥ ефективно робити.

ƒаноњ робота присв¤чена традиц≥йноњ та найб≥льш розвинутоњ форм≥ м≥жнародних економ≥чних звТ¤зк≥в Ч зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ѕо варт≥сним масштабам в загальному комплекс≥ св≥тогосподарчих звТ¤зк≥в зовн≥шньоторговельний обм≥н (ФвидимаФ торг≥вл¤Ф) продовжуЇ збер≥гати ведучи позиц≥њ. ѕри цьому все б≥льш динам≥чно в останн≥ два дес¤тир≥чч¤ розшир¤Їтьс¤ обм≥н м≥ж крањнами в науково-техн≥чноњ сфер≥, росте торг≥вл¤ традиц≥йними (транспорт, страхуванн¤, туризм тощо) та новими (зб≥р, збереженн¤ та передача ≥нформац≥њ, довгострокова оренда обладнанн¤, консультац≥йн≥ послуги тощо) послугами, ¤к≥ складають, в свою чергу, сферу ФневидимоњФ торг≥вл≥, що швидко розвиваЇтьс¤. ÷¤ сфера потребуЇ оновленн¤ торг≥вельно-пол≥тичного ≥нструментар≥ю, тому що митн≥ засоби регулюванн¤ стають все менш ефективними, уступаючи м≥сце пост≥йно систем≥ нетарифних барТЇр≥в.

¬ перш≥й глав≥ роботи розгл¤нути економ≥чн≥ основи м≥жнародноњ торг≥вл≥, ¤ка виникаЇ з того, що абсолютн≥ та в≥дносини витрати на виробництво р≥зних товар≥в в р≥зних крањнах не Ї однаковими.

ƒруга глава присв¤чена вивченню питанн¤ м≥жнародноњ торговоњ пол≥тики ≥ види м≥жнародноњ торг≥вл≥, розгл¤данню спору м≥ж протекц≥он≥змом та принципом в≥льноњ торг≥вл≥ та ≥нструмент≥в нац≥ональних держав щодо регулюванн¤ торговоњ пол≥тики

¬ трет≥й глав≥ розгл¤нути питанн¤ де¤ких м≥жнародних орган≥зац≥й по координуванню м≥жнародноњ торг≥вл≥.

ћетод роботи Ч описовий та пор≥вн¤льний анал≥з.


1 ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ќ—Ќќ¬» ћ≤∆Ќј–ќƒЌќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤

1.1 ћ≥жнародна торг≥вл¤ ¤к реал≥зац≥¤ пор≥вн¤льних переваг

¬ основ≥ заглибленого вивченн¤ питанн¤ Ф„ому крањни торгують?Ф лежать дв≥ обставини. ѕо-перше, економ≥чн≥ ресурси Ч природн≥, людськ≥, ≥нвестиц≥йн≥ Ч розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж крањнами св≥ту вкрай не р≥вном≥рно; крањни ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ по своњй забезпеченост≥ економ≥чними ресурсами. ѕо-друге, ефективне виробництво р≥зних товар≥в вимагаЇ р≥зних технолог≥й чи комб≥нац≥њ ресурс≥в. ’арактер ≥ взаЇмод≥ю цих двох обставин можна легко про≥люструвати. япон≥¤, наприклад, волод≥Ї великою ≥ добре утвореною робочою силою; квал≥ф≥кована прац¤ коштуЇ дешево, оск≥льки маЇтьс¤ в достатку. ” звТ¤зку з цим япон≥¤ здатна ефективно робити (з низькими витратами) р≥зноман≥тн≥ товари, дл¤ виготовленн¤ ¤ких потр≥бна велика к≥льк≥сть квал≥ф≥кованоњ прац≥. ‘отокамери, рад≥оприймач≥ ≥ в≥деомагн≥тофони Ч це лише де¤к≥ приклади под≥бних трудом≥стких товар≥в. Ќавпаки, јвстрал≥¤ волод≥Ї великими земельними просторами, але недостатн≥ми людськими ресурсами та кап≥талом, ≥ тому може дешево робити так≥ Фземлем≥стськ≥Ф товари, ¤к пшениц¤, вовна, м'¤со. Ѕразил≥¤ маЇ родюч≥ ірунти, троп≥чний кл≥мат, там випадаЇ велика к≥льк≥сть опад≥в, у достатку маЇтьс¤ неквал≥ф≥кована прац¤, тобто Ї все необх≥дне дл¤ виробництва дешевого кава. ѕромислово розвит≥ крањни знаход¤тьс¤ в кращому стратег≥чному положенн≥ в план≥ виробництва кап≥талом≥стких товар≥в, наприклад автомоб≥л≥в, с≥льськогосподарського устаткуванн¤, машин та х≥м≥кат≥в.

¬ажливо п≥дкреслити, що економ≥чна ефективн≥сть, з ¤кою крањни здатн≥ робити р≥зн≥ товари, може зм≥нюватис¤ ≥ д≥йсно зм≥нюЇтьс¤ згодом. «рушенн¤ в розпод≥л≥ ресурс≥в ≥ технолог≥њ можуть приводити до зрушень у в≥дносн≥й ефективност≥ виробництва товар≥в в р≥зних крањнах. ¬ м≥ру еволюц≥њ нац≥ональних економ≥к можуть зм≥нюватис¤ к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть робочоњ сили, обс¤г ≥ склад кап≥талу, виникати нов≥ технолог≥њ. ћожуть перетерп≥ти зм≥ни нав≥ть масштаби ≥ ¤к≥сть земельних ≥ природних ресурс≥в. ” м≥ру того ¤к в≥дбуваютьс¤ ц≥ зм≥ни, в≥дносна ефективн≥сть, з ¤ким крањни робл¤ть р≥зн≥ товари, буде також зм≥нюватис¤.

јле кр≥м абсолютних переваг, описаних вище, важливу роль у розвитку св≥товоњ торг≥вл≥ грають в≥дносн≥. ѕринцип пор≥вн¤льних переваг говорить, що сукупний обс¤г випуску продукц≥њ буде найб≥льшим тод≥, коли кожен товар буде виробл¤тис¤ т≥Їю крањною, у ¤к≥й менше витрати.

ѕрипустимо, що св≥това економ≥ка складаЇтьс¤ з двох крањн, наприклад, —Ўј ≥ Ѕразил≥њ. ƒопустимо, що кожна з них здатна робити ¤к пшеницю, так ≥ каву, але з р≥зним ступенем економ≥чноњ ефективност≥. ¬иробнич≥ можливост≥ —Ўј та Ѕразил≥њ не зб≥гаютьс¤, що зв'¤зано з розходженн¤ми в структур≥ ресурс≥в ≥ р≥вн¤ техн≥чного прогресу, отже, витрати виробництва пшениц≥ ≥ кава двох крањн р≥зн≥. ѕри припущенн≥ повноњ зайн¤тост≥, —Ўј можуть зб≥льшити випуск пшениц≥ на 30 т, в≥дмовивши в≥д виробництва 30 т кави. “аким чином, в —Ўј сп≥вв≥дношенн¤ обм≥ну всередин≥ крањни чи сп≥вв≥дношенн¤ витрат дл¤ даних двох продукт≥в складаЇ 1 т пшениц≥ за 1 т кави (чи 1 ѕ = 1  ). Ѕразил≥¤ ж повинна пожертвувати 20 т кави дл¤ того, щоб одержати 10 т пшениц≥. ÷е означаЇ, що сп≥вв≥дношенн¤ внутр≥шн≥х витрат дл¤ двох товар≥в 1 ѕ = 2  .

“аким чином, —получен≥ Ўтати волод≥ють пор≥вн¤льною (варт≥сною) перевагою у виробництв≥ пшениц≥ ≥ повинн≥ спец≥ал≥зуватис¤ саме на ньому. —в≥това економ≥ка (—Ўј ≥ Ѕразил≥¤) ¤вно нееконом≥чно витрачають своњ ресурси, ¤кщо визначений продукт (пшениц¤) виготовл¤Їтьс¤ виробником з високими витратами (Ѕразил≥Їю), тод≥ ¤к в≥н м≥г би випускатис¤ виробником з низькими витратами (—Ўј). якщо Ѕразил≥¤ стане вирощувати пшеницю, то це означаЇ, що св≥това економ≥ка повинна буде в≥дмовитис¤ в≥д б≥льшоњ к≥лькост≥ кави, чим необх≥дно дл¤ одержанн¤ тони пшениц≥. « ≥ншого боку, в≥дносн≥ витрати виробництва кави нижче в Ѕразил≥њ, тобто Ѕразил≥¤ повинна пожертвувати т≥льки 1/2т пшениц≥ дл¤ виробництва 1 т кави, у той час ¤к —Ўј повинн≥ в≥дмовитис¤ в≥д 1 т пшениц≥. Ѕразил≥¤ маЇ пор≥вн¤льну перевагу у виробництв≥ кави, ≥ тому њй варто спец≥ал≥зуватис¤ на нењ. «нов-таки св≥тов≥ ресурси не будуть рац≥онально використан≥, ¤кщо каву стане виготовл¤ти виробник з високими витратами (тобто —Ўј).

–ац≥ональне веденн¤ господарства Ч використанн¤ визначеноњ к≥лькост≥ обмеженого ресурсу дл¤ одержанн¤ найб≥льшого сукупного обс¤гу виробництва Ч вимагаЇ, щоб будь-¤кий конкретний товар виробл¤вс¤ т≥Їю крањною, у ¤коњ нижче в≥дносн≥ витрати, ≥ншими словами, ¤ка маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ пор≥вн¤льн≥ переваги.

1.2 ѕлат≥жний баланс крањни

”с≥ крањни Ї учасниц¤ми сучасного св≥тового господарства. јктивн≥сть ц≥Їњ участ≥, ступ≥нь ≥нтеграц≥њ окремих крањн у св≥тове господарство р≥зн≥.  р≥м економ≥чних, ≥снують пол≥тичн≥, в≥йськов≥, культурн≥ й ≥нш≥ в≥дносини м≥ж крањнами, що породжують грошов≥ платеж≥ ≥ надходженн¤.

ѕлат≥жний баланс (балансовий рахунок м≥жнародних операц≥й) Ч це варт≥сне вираженн¤ всього комплексу зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в крањни у форм≥ сп≥вв≥дношенн¤ надходжень ≥ платеж≥в.

ѕлат≥жний баланс ф≥ксуЇ стан платеж≥в ≥ надходжень даноњ крањни. ћ≥жнародний валютний фонд характеризуЇ плат≥жний баланс ¤к Фстатистичний запис вс≥х економ≥чних угод прот¤гом даного пер≥оду м≥ж резидентами крањн, що зв≥туютьФ [1, 83].

ѕлат≥жний баланс маЇ наступн≥ розд≥ли: торговий баланс, тобто сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж експортом ≥ ≥мпортом товар≥в; баланс послуг ≥ некомерц≥йних платеж≥в (баланс ФневидимихФ операц≥й).

ќснова плат≥жного балансу Ч угрупованн¤ ус≥х вид≥в угод, результати ¤ких пов'¤зан≥ з ростом потреб у товарах ≥ послугах (в≥дт≥к валюти з крањни) чи надходженн¤м ≥ноземноњ валюти (приплив њњ в крањну).

ќб'Їднавши експорт ≥ ≥мпорт товар≥в, послуг, в≥дсотк≥в ≥ див≥денд≥в, одноб≥чних перевод≥в ≥ трансферт≥в, одержуван≥ ≥ надан≥ довгостроков≥ ≥ короткостроков≥ позики, а також приплив ≥ в≥дт≥к державних резерв≥в, одержуЇмо документ, називаний у м≥жнародн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ Фплат≥жним балансомФ.

¬≥дпов≥дно до прийн¤тоњ практики плат≥жний баланс складаЇтьс¤ за принципом подв≥йного рахунка: кожна угода записуЇтьс¤ одночасно на двох рахунках Ч дебетовому, що св≥дчить про надходженн¤ товару чи кошт≥в на даний рахунок, ≥ кредитовому, що характеризуЇ наданн¤ товару чи виплату кошт≥в. “радиц≥йно в п≥дготовлюваний баланс дебетов≥ записи внос¤тьс¤ з≥ знаком ФЧФ, а його кредитов≥ Ч з≥ знаком Ф+Ф. “ак, експорт товар≥в ≥ послуг, дарунки, приплив кап≥талу Ч усе це ф≥ксуЇтьс¤ на кредитовому рахунку плат≥жного балансу з≥ знаком Ф+Ф. ≤мпорт же товару чи закордонн≥ ≥нвестиц≥њ, позики ≥ кредити, що направл¤ютьс¤ за руб≥ж, дарунки ≥ пенс≥њ, передан≥ ≥ноземц¤ми Ч усе це в≥дбиваЇтьс¤ на дебетовому рахунки з≥ знаком ФЧФ.

Ќазва: ≈коном≥чн≥ основи та види м≥жнародноњ торг≥вл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (6153 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
cash til - where can i rent a car for ten dollars a day - cheap airfare - jackpot nevada hotel - phentermine adipex - structured settlement payment - in sale
Page generation 0.148 seconds
Хостинг от uCoz