ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ™вропейський фондовий ринок у пер≥од глобал≥зац≥њ

™вропейський фондовий ринок у пер≥од глобал≥зац≥њ

√лобал≥зац≥йн≥ процеси, ¤к≥ не просто к≥льк≥сно, а й ¤к≥сно зм≥нюють систему м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, пом≥тно впливають на радикальну зм≥ну ≥нфраструк≠тури Ївропейського фондового ринку. ѕерепл≥таючись ≥з внутр≥Ївропейськими ≥нтегра≠ц≥йними процесами, вони ведуть до створенн¤ специф≥чноњ ситуац≥њ. —хоже, що поступово в≥дновлюЇтьс¤ ф≥нансова р≥вновага м≥ж —тарим ≥ Ќовим —в≥том. ѕричому в≥дновленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ не ст≥льки за рахунок послабленн¤ позиц≥й заокеанських ф≥нансист≥в, ск≥льки у результат≥ п≥двищенн¤ можливостей њх Ївропейських конкурент≥в. “ри типи ≥нституц≥ональних ≥нвестор≥в (≥нвестиц≥йн≥ та взаЇмн≥ фонди, пенс≥йн≥ фонди ≥ страхов≥ компан≥њ) знаход¤ть серйозну ф≥нансову п≥дтримку в особ≥ приватних ≥нвестор≥в. ” ™вроп≥ нин≥ дедал≥ б≥льше людей, у ¤ких Ї Ђзайв≥ї грош≥ та ¤к≥ готов≥ ризикнути ними заради того, щоб стати ще багатшими.  ≥льк≥сть м≥льйонер≥в у ™вроп≥ Ц це б≥льше 2,2 млн. людей (≥з 7 млн. по всьому св≥ту), ≥ на зах≥дну частину континенту припадаЇ чверть в≥д ус≥х ≥ндив≥дуальних ≥нвестиц≥йних фонд≥в, розм≥ром в≥д 1 млн. долар≥в —Ўј. Ќа¤вн≥сть в≥льних грошових кошт≥в зумовлена не лише високою прибутков≥стю зах≥дноЇвропейських корпорац≥й ≥ банк≥в. ѕом≥тну роль у цьому в≥д≥граЇ процес л≥кв≥дац≥њ (продаж) с≥мейних п≥дприЇмств представниками нового покол≥нн¤ (у Ќ≥меччин≥ його називають erbengeneration, тобто Ђпокол≥нн¤ спадкоЇмц≥вї, ¤к≥ вважають, що л≥пше вкласти успадкован≥ грош≥ в чужий б≥знес, зам≥сть того, щоб самим займатис¤ такою коп≥ткою справою, ¤к корпоративний менеджмент. «воротним боком цього процесу Ї безпрецедентний ≥нтерес найб≥льших ≥нвестор≥в до акц≥й приватних компан≥й, що не котируютьс¤ на б≥ржах (private equity), уперше в≥дзначений ≥з тридц¤тих рок≥в минулого стор≥чч¤, про що йдетьс¤ у зв≥т≥ британськоњ ур¤довоњ ком≥с≥њ ћ≥нерса (Myners report). ” де¤ких Ївропейських крањнах, особливо в Ќ≥меччин≥, цей ≥нтерес разом з ≥ншими чинниками нав≥ть призв≥в до в≥дмови компан≥й в≥д б≥ржового котируванн¤ своњх акц≥й. Ђћи бачимо дедал≥ б≥льше випадк≥в переходу компан≥й ≥з розр¤ду публ≥чних у приватн≥ та в≥дмови в≥д л≥стингу, Ц зазначаЇ один ≥з н≥мецьких експерт≥в. Ц ÷е почалос¤ з с≥мейного б≥знесу, але велик≥ конгломерати також розпродують п≥дрозд≥ли, включен≥ в л≥стингї. «г≥дно з даними ÷ентру досл≥дженн¤ викупу компан≥й менеджерами (Centre for Management Buy-out Research), що ≥снуЇ при Ќотт≥нгемському ун≥верситет≥ (University of Nottingham), у 1999 р. у континентальн≥й ™вроп≥ встановлено 27 випадк≥в Ђдел≥стингуї компан≥й, ринкова варт≥сть ¤ких становила б≥льш н≥ж 3,8 млрд. дол.[1]

”се це спри¤ло тому, що зростанн¤ фондових ринк≥в, п≥дтримуване новим попитом (названим фондовиками Ђст≥ною грошейї Ц wall of money), на багатому Ївропейському «аход≥ дос¤гаЇ двозначних цифр у р≥чному обчисленн≥. ¬ажк≥ часи, зумовлен≥ аз≥атсько-рос≥йською кризою 1998 р. ≥ посилен≥ крахом у ¬еликобритан≥њ г≥гантського ≥нвестиц≥йного фонду Long Term Capital Management, нин≥ вже давн¤ ≥стор≥¤.

ѕ≥дйом економ≥ки в ™вроп≥ (не будемо забувати, що в≥дносна слабк≥сть Ївро по¤снюЇтьс¤ не поганим станом справ у крањнах ™—, а тим, що в —Ўј вони просто йдуть ще л≥пше) призв≥в до того, що за допомогою традиц≥йних джерел уже не можна задовольнити потреби в кап≥тал≥ великих зах≥дно≠Ївропейських корпорац≥й. “ому так≥ компан≥њ не бажають б≥льше задовольн¤тис¤ послугами нац≥ональних банк≥вських систем: адже багато корпорац≥й мають кредитн≥ рейтинги, що дають змогу залучати дешевш≥ ф≥нансов≥ ресурси за допомогою ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в. ≤ природно, що вони спр¤мовують св≥й погл¤д на л≥кв≥дн≥ш≥ ринки кап≥талу та ц≥кавл¤тьс¤ скороченн¤м витрат при зд≥йсненн≥ под≥бних операц≥й. Ќов≥ можливост≥ дл¤ фондового ринку, зумовлен≥ зростанн¤м попиту з боку ем≥тент≥в ≥ зб≥льшенн¤м пропозиц≥њ за рахунок ≥нтеграц≥њ нац≥ональних ринк≥в крањн ™—, одночасно з на¤вн≥стю конкуренц≥њ у результат≥ в≥дкритост≥ та глобал≥зац≥њ додали значного ≥мпульсу його розвитку. ѕри цьому характерним Ї не лише к≥льк≥сне зростанн¤ обс¤г≥в операц≥й, що укладаютьс¤, а й ¤к≥сн≥ зм≥ни њх структури. Ќа зм≥ну дом≥нуванню ≥нвестиц≥й у державн≥ та корпоративн≥ обл≥гац≥њ (¤к≥ наприк≥нц≥ 1999 р. становили 55% в≥д ус≥х вкладень) приход¤ть вкладенн¤ в корпоративн≥ акц≥њ[2]. ѕричому це тенденц≥¤ окремих нац≥ональних ≥ св≥тового ринк≥в. ”же в 1999 р. на глобальному ринку акц≥й обс¤ги вторинноњ торг≥вл≥ зб≥льшилис¤ на 48%. ћ≥жнародн≥ ем≥с≥њ акц≥й в ™вроп≥ також зб≥льшилис¤ за цей р≥к на 66%, дос¤гнуши майже 83 млрд. дол., тобто б≥льше за половину св≥товоњ ем≥с≥њ[3]. ќдинадц¤ть крањн ™— нин≥ взаЇмно обм≥нюютьс¤ ур¤довими обл≥гац≥¤ми ≥, таким чином, њх оборот утворить другий за розм≥рами ринок державних ц≥нних папер≥в (п≥сл¤ ринку обл≥гац≥й  азначейства —Ўј). “епер ч≥тко накреслюЇтьс¤ тенденц≥¤ до створенн¤ чогось под≥бного ≥ на ринку Ївропейських акц≥й, ≥ саме в русл≥ ц≥Їњ тенденц≥њ потр≥бно розгл¤дати план об'Їднанн¤ окремих фондових б≥рж. Ќасамперед йдетьс¤ про дв≥ найважлив≥ш≥ з них: у Ћондон≥ та ‘ранкфурт≥. ≤ ¤кщо Ћондонська фондова б≥ржа, розташована в серц≥ —≥т≥, Ї найб≥льшою в ™вроп≥, то вважають, що Ќ≥мецька б≥ржа найпрогресивн≥ше розвиваЇтьс¤.

ѕотр≥бно зазначити, що торг≥вл¤ корпоративними правами маЇ в ™вроп≥ багатов≥кову традиц≥ю. ” ѕаризьк≥й б≥рж≥ збер≥гаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про те, що ще в 1250 р. де¤кий борошномельний концерн Societe des Moulins du Bazacle випустив на ринок 96 доль у форм≥ сертиф≥кат≥в власност≥ в компан≥њ дл¤ њх продажу Ђза ц≥ною, ¤ка зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д економ≥чних умов ≥ того, наск≥льки добре або погано працюють млиниї. “ому навр¤д чи можна вважати випадковим прихильн≥сть Ївропейц≥в до заощаджень у форм≥ акц≥й, тим б≥льше, що под≥бна схильн≥сть виручала багатьох нав≥ть у пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ двадц¤тих рок≥в минулого стор≥чч¤. ј нин≥ Ђкульт акц≥йї (equity cult), характерний дл¤ англо-саксонських ≥нвестор≥в, довол≥ швидко перетворюЇтьс¤ у своЇр≥дну загальноЇвропейську рел≥г≥ю. —воЇю по¤вою цей Ђкультї зобов'¤заний ƒж. √уб≥ (G. Goobey), тогочасному глав≥ пенс≥йного фонду Imperial Tobacco, ¤кий р≥шуче за¤вив рок≥в п'¤тдес¤т тому, що диверсиф≥кац≥¤ кошт≥в фонду в акц≥њ не Ї ризикованою. ” результат≥ б≥льш≥сть британських пенс≥йних фонд≥в розм≥щуЇ сьогодн≥ в акц≥њ до 75Ц80 % своњх кошт≥в. “епер так≥ п≥дходи стають нормою ≥ дл¤ ≥нших Ївропейських крањн. ƒо тих, хто був ран≥ше прихильним до цього культу: ¬еликобритан≥њ, √олланд≥њ ≥ Ўвец≥њ, приЇдналас¤ нова хвил¤ Ђперетворенихї, очолювана ‘ранц≥Їю, Ќ≥меччиною та ≤тал≥Їю.  р≥м пенс≥йних, у гру вступили ≥ сп≥льн≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди (mutual funds). ” Ќ≥меччин≥, наприклад, за три останн≥х роки минулого стол≥тт¤ це привело до пом≥тного зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ≥нвестор≥в в акц≥њ корпорац≥й з 8,2 до 11,3 млн. чол. (тобто 18% дорослого населенн¤). ќтже, в≥дбуваЇтьс¤ тенденц≥¤ зростанн¤ ≥нвестиц≥й в акц≥њ (так, ¤кщо в 1996 р. в акц≥њ Ївропейц≥ вклали близько 1,9 трлн. Ївро, то наприк≥нц≥ 1999 р.Ц 3,6 трлн. Ївро або 3,4 трлн. дол.) при зростанн≥ зворотноњ тенденц≥њ щодо ≥нвестиц≥й в обл≥гац≥њ (¤к≥ зменшилис¤ з 1,3 трлн. Ївро в 1996 р. до менш н≥ж 1,1 трлн. Ївро в 1999 р.). «а розрахунками фах≥вц≥в американського банку JP Morgan, в найближч≥ роки ц¤ тенденц≥¤ т≥льки посилитьс¤ ≥ можна оч≥кувати, що в 2004 р. вкладенн¤ в обл≥гац≥њ впадуть нижче за один трильйон Ївро, а в акц≥њ Ц дос¤гнуть величини в 6,3 трлн. Ївро. ѕереважно це буде дос¤гнуто за рахунок зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й в акц≥њ з боку сп≥льних фонд≥в: з 2 трлн. у 1999 р. до 4 трлн. у 2004 р.[4] ўо в≥дбудетьс¤ через к≥лька рок≥в, поки мало хто ризикуЇ передбачати. —права в тому, що п≥сл¤ 2010 р. нове численне покол≥нн¤ чергового пер≥оду стрибка народжуваност≥ (так звану baby boomers) мус≥тиме звернутис¤ до заощаджень дл¤ того, щоб зробити своњ довготерм≥нов≥ вкладенн¤. ¬ ¤к≥ активи вони будуть спр¤мован≥ Ц передбачати зараз б≥льш н≥ж складно. …мов≥рно, що значну роль у цьому в≥д≥граватиме повед≥нка приватних пенс≥йних фонд≥в. «б≥льшенн¤ тривалост≥ житт¤ на фон≥ пад≥нн¤ народжуваност≥ може призвести до зб≥льшенн¤ частки пенс≥онер≥в (населенн¤ у в≥ц≥ п≥сл¤ 65 р.) з нин≥шн≥х 16% до 25% уже у 2030 р. ≥ майже до 30% до середини стол≥тт¤. “ому очевидне зб≥льшенн¤ рол≥ саме приватних пенс≥йних фонд≥в, ¤к≥ муситимуть турботуватис¤ про забезпеченн¤ безб≥дноњ старост≥. јдже це завданн¤ стаЇ дедал≥ непосильн≥шим нав≥ть дл¤ багатих Ївропейських держав, ¤к≥ виплачують 75% ус≥х пенс≥й (пор≥вн¤но з 40% аналог≥чним показником у —Ўј)[5]. ” справ≥ забезпеченн¤ своЇњ старост≥ громад¤ни ™вропи, на думку ƒжо √рано (Joe Grano), кер≥вника американськоњ ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ Paine Webber, придбаноњ нещодавно швейцарським банком UBS, повинн≥ б≥льше покладатис¤ на власн≥ сили, ¤к це робл¤ть у —Ўј, де даний процес почавс¤ значно ран≥ше. ≤ ™вропа, ¤к в≥н вважаЇ, вже рухаЇтьс¤ в≥д системи забезпеченн¤ своњх пристар≥лих громад¤н пенс≥¤ми до механ≥зму њх забезпеченн¤ за рахунок прибутк≥в в≥д ц≥нних папер≥в.

јктив≥зац≥¤ Ђроздр≥бних ≥нвестор≥вї, ¤к≥ почувають себе ще недостатньо впевнено в нов≥й рол≥ ≥ в≥ддають перевагу таким значно захищеним формам ≥нвестиц≥й, ¤к вкладенн¤ у сп≥льн≥ фонди або конвертован≥ акц≥њ, маЇ своњм результатом ще одне ¤вище. як≥сний розвиток фондового ринку значно зумовлюЇтьс¤ розширенн¤м обс¤г≥в ≥ спектра операц≥й з Ђпох≥дними ≥нструментамиї Ц деривативами (derivatives), до ¤ких часто вдаютьс¤ р≥зн≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди та компан≥њ з метою диверсиф≥кац≥њ своњх ризик≥в. ≤стотним фактором, що вплинув на це, став також бум високотехнолог≥чних компан≥й, що докотивс¤ з≥ —Ўј до «ах≥дноњ ™вропи. ¬кладенн¤ в њх корпоративн≥ папери однак Ї справою не лише прибутковою, а й довол≥ ризикованою. “ому багато хто з ≥нвестор≥в став страхувати ц≥ вкладенн¤ за допомогою р≥зних дериватив≥в, чому спри¤Ї широке використанн¤ при ем≥с≥њ акц≥й таких компан≥й випуску ц≥нних папер≥в ≥з Ђзамороженимї терм≥ном њх перепродажу (lock-ins stocks).

1	2	3	4

Ќазва: ™вропейський фондовий ринок у пер≥од глобал≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2127 прочитано)