ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародна торг≥вл¤

Х залученн¤ нових рег≥он≥в земноњ кул≥ до м≥жнародного това≠рообм≥нї прогрес у розвитку транспортноњ системи св≥ту (зб≥льшенн¤ загального тоннажу суден; зам≥на в≥трильник≥в пароплавами; в≥д≠критт¤ —уецького каналу, що з'Їднав јз≥ю з ™вропою).

Х революц≥¤ в засобах зв'¤зку (винах≥д електричного телегра≠фу; прокладанн¤ в 1866 р. трансатлантичного кабелю, що дозво≠лило встановити зв'¤зок м≥ж јмерикою та ™вропою).

’арактерною рисою цього етапу Ї випереджаюч≥ темпи зрос≠танн¤ св≥тового товарообороту пор≥вн¤но з темпами зростанн¤ промислового виробництва в св≥т≥, що св≥дчить про велике зна≠ченн¤ дл¤ крањн розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥. √оловну роль на св≥товому ринку в цей пер≥од в≥д≥гравала ¬еликобритан≥¤, частка ¤коњ в обс¤з≥ св≥товоњ торг≥вл≥ становила 25 %. —л≥д зазначити, що за всю подальшу ≥стор≥ю св≥товоњ торг≥вл≥ жодн≥й крањн≥ не вда≠валось дос¤гти такоњ дом≥нантноњ позиц≥њ на св≥товому ринку. ” 1997р. частка трьох найб≥льших експортер≥в св≥ту Ч —Ўј. Ќ≥меччини та япон≥њ Ч у св≥тов≥й торг≥вл≥ становила 28,7 %, а ¬еликобритан≥њ Ч лише 5 %. ќсновною статтею експорту одн≥Їњ з найб≥льших колон≥альних держав були текстильн≥ вироби, а ввозились переважно сировина дл¤ текстильноњ промисловост≥ та продовольч≥ товари з колон≥й ≥ —Ўј.

—уттЇвою особлив≥стю даного етапу розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ї вивезенн¤ товар≥в, тобто експорт товар≥в, вироблених на нац≥ональн≥й територ≥њ. ” сфер≥ регулюванн¤ м≥жнародних тор≠говельно-економ≥чних в≥дносин цей етап характеризуЇтьс¤ заро≠дженн¤м пол≥тики фритредерства (в≥д англ. free trade Ч в≥льна торг≥вл¤) Ч свободи торг≥вл≥ та невтручанн¤ держави у п≥дприЇ≠мницьку д≥¤льн≥сть, основним прихильником ¤коњ була ¬еликоб≠ритан≥¤. ќдним з найпопул¤рн≥ших ≥нструмент≥в пол≥тики фрит≠рейдерства було зниженн¤ мита на товари у взаЇмн≥й торг≥вл≥, що спри¤ло зб≥льшенню вивезенн¤ англ≥йських товар≥в за кордон .[14, с.19-25]

ѕротекц≥он≥зм в≥д≥грав значну роль у розвитку фабричноњ та мануфактурноњ промисловост≥. ѕ≥д його Ђприкритт¤мї ‘ранц≥¤ вела конкурентну боротьбу ≥з ¬еликобритан≥Їю на початку XIX ст. ¬ ц≥лому на даному етап≥ розвитку св≥товоњ торг≥вл≥ про-њ текц≥он≥зм мав захисний характер у крањнах «ах≥дноњ ™вропи та: —Ўј, охорон¤ючи њх нац≥ональну економ≥ку в≥д конкуренц≥њ з≥ розвинут≥шою промислов≥стю ¬еликобритан≥њ.[1, с.14]

I≤ Eтап характеризуЇтьс¤ такими основними середовищними
чинниками:

Х науково-техн≥чний прогрес у виробництв≥ товар≥в, ¤кий за≠безпечив зниженн¤ ваги одиниц≥ товару, п≥двищенн¤ ¤кост≥ збе≠реженн¤ продукц≥њ п≥д час транспортуванн¤ (консервуванн¤, за≠морожуванн¤);

Х подальше вдосконаленн¤ транспортних шл¤х≥в (зб≥льшенн¤ до 1900 р. загальноњ довжини зал≥зничних шл¤х≥в майже в 100 ра≠з≥в пор≥вн¤но з 1840 p.; завершенн¤ буд≥вництва ѕанамського ка≠налу, що з'Їднав найкоротшим шл¤хом јтлантичний ≥ “ихий океани) та суттЇве вдосконаленн¤ ¤к≥сних характеристик транс≠портних засоб≥в (зб≥льшенн¤ м≥сткост≥, розширенн¤ номенклату≠ри: по¤ва спец≥ал≥зованих транспортних засоб≥в дл¤ транспорту≠ванн¤ специф≥чних товар≥в, зб≥льшенн¤ швидкост≥ пересуванн¤).[14, с. 23]

ќсновною особлив≥стю розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ на ц≥й стад≥њ стаЇ вивезенн¤ кап≥талу, що забезпечував ¤к зб≥льшенн¤ експорту товар≥в, так ≥ захопленн¤ виг≥дних ринк≥в збуту та дже≠рел сировини. «а допомогою експорту кап≥талу ф≥рми пос≥дали ключов≥ позиц≥њ в господарств≥ тих крањн, куди вивозивс¤ кап≥тал, особливо ¤кщо це були менш розвинут≥ крањни, таким чином за≠безпечуючи соб≥ отриманн¤ високих прибутк≥в.

÷ей пер≥од став початком формуванн¤ транснац≥ональних корпорац≥й, м≥жнарод≠них монопол≥й.

ƒругою особлив≥стю пер≥оду, що розгл¤даЇтьс¤, Ї динам≥чн≥≠ше зростанн¤ товарообороту св≥товоњ торг≥вл≥. ¬же у 1880р. в≥н зб≥льшивс¤ в 5 раз≥в пор≥вн¤но ≥з 1850 p., а пор≥вн¤но з 1800 р. Ч у 10 раз≥в. ” цей пер≥од в≥дбуваютьс¤ також суттЇв≥ зм≥ни в сп≥в≠в≥дношенн≥ сил на св≥товому ринку.

Ќаступною особлив≥стю розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ в цей пер≥од Ї також те, що переважна частина св≥тового товарооборо≠ту припадала на взаЇмний товарооборот м≥ж невеликою к≥льк≥стю ≥ндустр≥альне розвинутих крањн, жител≥ ¤ких становили незначну частину населенн¤ земноњ кул≥. “ак, напередодн≥ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни 11 найб≥льш розвинутих крањн (¬еликобритан≥¤, Ќ≥меччи≠на, ‘ранц≥¤, —Ўј, ≤тал≥¤, япон≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ўвец≥¤. Ўвейцар≥¤,  анада) забезпечували понад 55 % св≥тового експор≠ту, в той час ¤к њх населенн¤ становило лише 20 % св≥тового.

«а останнЇ дес¤тир≥чч¤ цього етапу (1904-1914 pp.) темпи зрос≠танн¤ св≥товоњ торг≥вл≥ упов≥льнюютьс¤, що передус≥м по¤снюЇтьс¤ особливост¤ми регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањн, а саме: по≠силенн¤м протекц≥он≥стських тенденц≥й, зумовлених зростаючим впливом монопол≥й на зовн≥шньоеконом≥чну пол≥тику своњх держав. ѕри цьому характер протекц≥он≥зму зм≥нюЇтьс¤ Ч ≥з захисного в≥н перетворюЇтьс¤ на наступальний, тобто такий, що охорон¤Ї в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ не слабк≥ галуз≥ нац≥ональноњ економ≥ки, а най≠б≥льш розвинут≥ та високомонопол≥зован≥. [14, с. 25]

III ≈тап де¤к≥ фах≥вц≥ називають Ђмертвимї, або Ђчорнимї пер≥одом у розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥. „верть стор≥чч¤ (1914Ч 1939рр.), що тривав цей етап, позначен≥ под≥¤ми ѕершоњ св≥товоњ в≥йни та њњ руйн≥вними насл≥дками дл¤ економ≥к Ївропейських крањн, економ≥чними кризами 1920Ч1921 pp. та 1929Ч1933 pp., початком формуванн¤ двох св≥тових систем господарства.

ќсновн≥ особливост≥ ≥ риси цього етапу можна охарактеризу≠вати таким чином:

довготерм≥нове ≥ глибоке порушенн¤ м≥жнародних торговель≠но-економ≥чних зв'¤зк≥в, зумовлених насл≥дками св≥товоњ в≥йни та революц≥њ в –ос≥њ;

значне скороченн¤ св≥тового товарообороту внасл≥док загаль≠них неспри¤тливих економ≥чних ≥ пол≥тичних умов, що спричинили ¤к пад≥нн¤ ф≥зичного обс¤гу торг≥вл≥, так ≥ зниженн¤ св≥тових ц≥н (середньор≥чний прир≥ст обс¤г≥в виробництва ≥ндустр≥альне розви≠нутих крањн становив приблизно 2 %, що вдв≥ч≥ менше, н≥ж у 1889Ч 1913 pp.; у 1937 р. обс¤г св≥товоњ торг≥вл≥ був у 2 рази нижчим за пе≠редкризовий 1929р.; на початку ƒругоњ св≥товоњ в≥йни експорт був майже у 1,5 раза меншим, н≥ж у 1913 p.);

незм≥нн≥сть товарноњ структури св≥тового товарообороту (основними товарами залишились сировина, продовольство та паливо, частка ¤ких с¤гала 60 % св≥тового експорту);

”складненню м≥жнародноњ торг≥вл≥ спри¤ли також особливост≥ ƒержавного регулюванн¤, а саме: посиленн¤ митного протекц≥он≥зму та розпад ≥снуючоњ м≥жнародноњ валютноњ системи, що при≠звело до виникненн¤ окремих валютних блок≥в. ќстанн≥ ¤вл¤ли сооою валютн≥ угрупованн¤ крањн, що створювались дл¤ забезпе≠ченн¤ валютноеконом≥чного пр≥оритету т≥Їњ крањни, ¤ка очолюада цей блок, шл¤хом прикр≥пленн¤ валют крањн-учасниць до њњ Ђлюти. “ак, у 1931 р. стерл≥нговий блок на чол≥ з ¬еликобритан≥Їю об'Їднав практично вс≥ крањни ц≥Їњ ≥мпер≥њ та р¤д держав, т≥≠сно пов'¤заних з нею економ≥чно (™гипет, ≤рак, ѕортугал≥¤). ѕ≥з≠н≥ше до нього приЇднались Ўвец≥¤, Ќорвег≥¤, ƒан≥¤, япон≥¤, а згодом Ч Ќ≥меччина та ≤ран. ¬сього до блоку входило 22 крањни.  урс нац≥ональних валют крањн-учасниць перебував у залежност≥ в≥д фунта стерл≥нг≥в, а стосовно долара ≥ валют крањн, що не вхо≠дили до блоку, та встановлювавс¤ у в≥дпов≥дност≥ з курсом фунта до долара та цих валют. —терл≥нговий блок у цей пер≥од мав най≠б≥льший вплив.

” 1933р. був створений доларовий блок, до складу ¤кого вв≥йшли —“ј,  анада та майже вс≥ крањни Ћатинськоњ јмерики. ” цьому ж роц≥ група крањн, що дотримувалась золотого стандарту (‘ранц≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ўвейцар≥¤, а згодом Ч ≤тал≥¤ та ѕольща), утворили золотий блок, ¤кий, однак, розпавс¤ у 1936 р. внасл≥док введенн¤ крањнами валютних обмежень та фактичноњ в≥дмови в≥д золотого стандарту п≥д тиском кризових процес≥в.

¬середин≥ блок≥в обм≥н валютою був в≥льним, але поза ними д≥¤ли обмеженн¤ на обм≥н валют, що врешт≥-решт призвело до скороченн¤ обс¤г≥в м≥жнародноњ торг≥вл≥.  омерц≥йн≥ торговельн≥ зв'¤зки дедал≥ част≥ше зам≥н¤лис¤ кл≥ринговими угодами. ¬нас≠л≥док цього обс¤г м≥жнародного товарообороту в 1933 р, скорог тивс¤ пор≥вн¤но нав≥ть з 1929 р. у 2,8 раза.

«гортанню м≥жнародноњ торг≥вл≥ спри¤ло також введенн¤ ¬е≠ликобритан≥Їю в 1932 р. системи п≥льг (преференц≥й), механ≥зм ¤коњ пол¤гав у тому, що одна крањна або група крањн встановлю≠ють особливе п≥льгове (преференц≥йне) мито на товари, ¤ке не поширюЇтьс¤ на товари ≥нших крањн. ÷¤ система застосовувалась ¬еликобритан≥Їю, а згодом й ≥ншими крањнами дл¤ отриманн¤ дешевоњ сировини та продовольства з економ≥чно залежних крањн. ѕреференц≥њ широко використовувались у торг≥вл≥ з крањнами, що входили до валютних блок≥в.[1, с. 18]

IV етап. ѕовоЇнний, етап розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ д≥став ще назву Ђзолотогої Ч саме в цей пер≥од було дос¤гнуто 7 % щор≥ч≠ного приросту св≥тового експорту. ¬ цей пер≥од м≥жнародна тор≠г≥вл¤ розвивалась п≥д впливом таких середовищних чинник≥в:

Х посиленн¤ двох св≥тових систем господарства Ч кап≥тал≥стич≠ноњ та соц≥ал≥стичноњ; у 1947 р. було створено –аду економ≥чноњ взаЇ≠модопомоги (–≈¬), ¤ка об'Їднала так≥ соц≥ал≥стичн≥ крањни: –ад¤н≠ський —оюз (у склад≥ 15 республ≥к), Ѕолгар≥¤, ”горщина, Ќ≥мецька ƒемократична –еспубл≥ка, ѕольща, –умун≥¤, „ехословаччина;

розпад колон≥альноњ системи, ¤кий почавс¤ п≥сл¤ ƒругоњ св≥то≠воњ в≥йни: за «ќ повоЇнних рок≥в пол≥тичну незалежн≥сть завоювали б≥льше н≥ж 100 колишн≥х колон≥й ≥ нап≥вколон≥й, а повна л≥кв≥дац≥¤ колон≥альноњ системи зак≥нчилась у середин≥ 70-х рок≥в пад≥нн¤м останньоњ ≥ найстар≥шоњ португальськоњ колон≥альноњ ≥мпер≥њ;

початок формуванн¤ рег≥ональних економ≥чних ≥нтеграц≥йних угруповань: –ада економ≥чноњ взаЇмодопомоги Ч м≥жур¤дова еко≠ном≥чна орган≥зац≥¤ соц≥ал≥стичних крањн ™вропи, 1947р.; Ѕен≥≠люкс Ч економ≥чний союз Ѕельг≥њ, Ќ≥дерланд≥в та Ћюксембургу, 1958 p.; ™вропейська јсоц≥ац≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥ Ч торговельний блок семи зах≥дноЇвропейських крањн (јвстр≥¤, ¬еликобритан≥¤, ƒан≥¤, Ќорвег≥¤, ѕортугал≥¤, Ўвейцар≥¤ та Ўвец≥¤), 1956 p.; ™вро≠пейська економ≥чна сп≥льнота (™≈—) Ч державне об'Їднанн¤ шес≠ти Ївропейських держав (‘едеративна –еспубл≥ка Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥дерланди, Ѕельг≥¤, Ћюксембург), створене з ме≠тою формуванн¤ сп≥льного ринку шл¤хом л≥кв≥дац≥њ митних тари≠ф≥в ≥ проведенн¤ сп≥льних заход≥в в економ≥чн≥й та соц≥альн≥й сферах).[1, с.19]

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (23152 прочитано)