ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ћ≥жнародна торг≥вл¤
ќсоблив≥стю цього етапу Ї достатньо висок≥ темпи приросту св≥тового товарообороту ≥ швидше, н≥ж п≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, в≥дновленн¤ ¤к нац≥ональних економ≥к, так ≥ зовн≥шньое≠коном≥чних зв'¤зк≥в. Ќаприклад, за 20 рок≥в, починаючи з 1950 p., обс¤г св≥тового експорту зб≥льшивс¤ майже в 5 раз≥в, а в ≥ндуст≠р≥альне розвинутих крањнах Ч у 7,5 раза.[14, с. 26-28] V етап - —учасний, етап розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ вже сьогодн≥ можна под≥лити на два пер≥оди: конкуренц≥њ двох св≥тових систем господарства Ч кап≥тал≥с≠тичноњ та соц≥ал≥стичноњ (до початку 90-х рок≥в); глобал≥зац≥њ св≥товоњ економ≥ки (з початку 90-х рок≥в). ожному ≥з зазначених вище п'¤ти етап≥в розвитку м≥жнарод≠ноњ торг≥вл≥ притаманн≥: Х певн≥ середовищн≥ чинники розвитку; Х особливост≥, що в≥дтворюють р≥вень ≥нтернац≥онал≥зац≥њ ви≠робництва ≥ роль м≥жнародноњ торг≥вл≥ у розвитку нац≥ональних господарств; пр≥оритетн≥ методи регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ б≥льшос≠т≥ крањн св≥ту. « другоњ половини XX стол≥тт¤ пом≥тно про¤вилас¤ нер≥вном≥рн≥сть динам≥ки зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ÷е вплинуло на сп≥вв≥дношенн¤ сил м≥ж крањнами на св≥товому ринку. ƒом≥нуюче положенн¤ —Ўј було похитнуто. ” свою чергу, експорт Ќ≥меччини наблизивс¤ до американського, а в окрем≥ роки нав≥ть перевершував його. р≥м Ќ≥меччини пом≥тними темпами р≥с експорт ≥ ≥нш≥ зах≥дноЇвропейськ≥ крањни. ” 80-≥ роки значний ривок у сфер≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ зробила япон≥¤. ƒо к≥нц¤ 80-х рок≥в япон≥¤ стала вибиватис¤ в л≥дери по факторах конкурентноздатност≥. ” той же пер≥од до нењ приЇдналис¤ Ђнов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањниї јз≥њ - —≥нгапур, √онконг, “айвань. ќднак до середини 90-х рок≥в —Ўј знову виход¤ть на л≥дируюч≥ позиц≥њ у св≥т≥ по конкурентноздатност≥. «а ними впритул йдуть —≥нгапур, √онконг, а також япон≥¤, що ран≥ше прот¤гом шести рок≥в займала перше м≥сце.[14, с.28] ѕоки розвиваютьс¤ крањни в основному залишаютьс¤ постачальниками сировини, продовольства ≥ пор≥вн¤но простих вироб≥в готовоњ продукц≥њ на св≥товий ринок. ќднак темпи росту торг≥вл≥ сировиною пом≥тно в≥дстають в≥д загальних темп≥в росту св≥товоњ торг≥вл≥. “аке в≥дставанн¤ обумовлюЇтьс¤ вироб≥тком зам≥нник≥в сировини, б≥льш ощадливим його використанн¤м, поглибленн¤м його переробки. ѕромислово розвит≥ крањни практично ц≥лком захопили ринок науком≥сткоњ продукц≥њ. –азом з тим, окрем≥ крањни, що розвиваютьс¤, насамперед Ђнов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањниї, зум≥ли домогтис¤ ≥стотних зрушень у реструктуризац≥њ свого експорту, п≥двищенн¤ в ньому частки готовоњ продукц≥њ, промислових вироб≥в, у т.ч. машин ≥ устаткуванн¤. “ак, частка промислового експорту крањн, що розвиваютьс¤, у загальному св≥товому обс¤з≥ на початку 90-х рок≥в склала 16.3%.[14, с. 29-31]
1.3. —истема показник≥в розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ ќсновою системи показник≥в розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ї група обс¤гових ≥ндикатор≥в, до складу ¤коњ вход¤ть експорт, реекспорт, ≥мпорт, ре≥мпорт, зовн≥шньоторговельний об≥г, гене≠ральна торг≥вл¤, спец≥альна торг≥вл¤ та ф≥зичний обс¤г торг≥вл≥. ≈кспорт (в≥д. лат. exportare Ч вивозити) Ч вивезенн¤ то≠вар≥в, роб≥т, послуг, результат≥в ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥, в т. ч. виключних прав на них, з митноњ територ≥њ крањни за кордон без зобов'¤занн¤ њх зворотного ввезенн¤. «а визначенн¤м статистичноњ ком≥с≥њ ќќЌ, експорт Ч це вивезенн¤ з крањни товар≥в: 1) вироблених, вирощених або добутих у крањн≥; 2) ран≥ше ввезених з-за кордону та: Х перероблених на митн≥й територ≥њ; Х перероблених п≥д митним контролем; 3) Ќайб≥льшими крањнамиЧекспортерами товар≥в ≥ послуг на св≥≠товому ринку в останнЇ дес¤тир≥чч¤ Ї —получен≥ Ўтати јмерики, Ќ≥меччина, япон≥¤, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, анада, Ќ≥≠дерланди та Ѕельг≥¤, питома вага ¤ких у св≥товому експорт≥ пере≠вищуЇ 50 %. ≤мпорт (в≥д лат. importare Ч ввозити) Ч ввезенн¤ това≠р≥в, роб≥т, послуг, результат≥в ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥, в т. ч. вин¤ткових прав на них, на митну територ≥ю крањни з-за кордону без зобов'¤занн¤ про зворотне вивезенн¤. ÷ей процес характери≠зуЇ показник Ђ≥мпортї, ¤кий розраховуЇтьс¤ у варт≥сних одини≠ц¤х за певний пер≥од, найчаст≥ше, за р≥к. ќбс¤ги ≥мпорту однор≥д≠них, пор≥вн¤них товар≥в можуть розраховуватись у к≥льк≥сних, одиниц¤х (цукор, пшениц¤, цемент тощо). ”р¤д кожноњ крањни встановлюЇ кордони митноњ територ≥њ, а також вир≥шуЇ питанн¤ щодо виокремленн¤ з нењ в≥льних зон, ¤к≥ не п≥дл¤гають митному контролю.[12, с. 165] «овн≥шньоторговельний об≥г Ч сума вартост≥ експорту ≥ ≥мпорту крањни або груп крањн за певний пер≥од: р≥к, квартал, м≥≠с¤ць. «овн≥шньоторговельний об≥г показуЇ загальн≥ обс¤ги зовн≥ш| ньоторговельноњ д≥¤льност≥, тобто експорту та ≥мпорту в ц≥лому: «“ќ = ≈ + ≤, де «“ќ Ч зовн≥шньоторговельний об≥г; ≈ Ч обс¤г експорту (у варт≥сних одиниц¤х); IЧобс¤г ≥мпорту (у варт≥сних одиниц¤х).[15, с. 61] —в≥товий товарооб≥г Ч сума вартост≥ експорту та ≥мпорту вс≥х крањн св≥ту (варт≥сть ус≥х товар≥в, що перетинають державн≥ кордони). ¬арт≥сть св≥тового експорту завжди менша (приблизно на 3Ч6 %) за варт≥сть ≥мпорту на суму фрахту на страхуванн¤ внасл≥док того, що майже вс≥ крањни оц≥нюють експорт за ц≥нами ‘ќЅ, а ≥мпорт б≥льшост≥ крањн обл≥ковуЇтьс¤ за ц≥нами —≤‘ (FOB < GIF). √енеральна (загальна) торг≥вл¤ Ч прийн¤те у м≥жнарод≠н≥й статистиц≥ позначенн¤ зовн≥шньоторговельного об≥гу з урахуванн¤м вартост≥ транзитних товар≥в. ѕоказуЇ загальне зовн≥шньоторговельне Ђнавантаженн¤ї на крањну, включаючи обс¤ги ввезенн¤, вивезенн¤ та транзиту товар≥в: 
де √“Ч генеральна (загальна) торг≥вл¤; ≈ Ч варт≥сть експорту; IЧварт≥сть ≥мпорту; “Ч варт≥сть транзитних товар≥в, перевезених через територ≥ю крањни.[12, с. 163] —пец≥альна торг≥вл¤ Ч експорт та ≥мпорт, зумовлен≥ ≥с≠нуванн¤м двох систем обл≥ку товар≥в у статистиц≥ зовн≥шньоњ тор≠г≥вл≥: Х спец≥альноњ системи обл≥ку дл¤ де¤ких вид≥в товар≥в; Х загальноњ системи, що застосовуЇтьс¤ до вс≥х товар≥в. —пец≥альний експорт включаЇ: ї нац≥ональний експорт; Х вивезенн¤ товар≥в п≥сл¤ переробки п≥д митним контролем; Х нац≥онал≥зован≥ товари. «агальний експорт складаЇтьс¤ з≥ спец≥ального експорту та реекспорту. —пец≥альний ≥мпорт включаЇ: Х товари, ввезен≥ дл¤ внутр≥шнього споживанн¤ або переробки; товари, ввезен≥ дл¤ переробки п≥д митним контролем; Х товари, ввезен≥ дл¤ переробки на приписних митних складах. «агальний ≥мпорт складаЇтьс¤ з≥ спец≥ального ≥мпорту та вар≠тост≥ товар≥в, що знаход¤тьс¤ на приписних складах.[2, с. 64] ‘≥зичний обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ Ч оц≥нка експорту або ≥мпорту товар≥в у незм≥нних ц≥нах одного пер≥оду (¤к прави≠ло, року) дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ щодо руху товарноњ маси без впливу коливанн¤ ц≥н. ≤ндекс ф≥зичного обс¤гу розраховуЇтьс¤ за формулою: 
I ф.о Ч ≥ндекс ф≥зичного обс¤гу; p Ч ц≥на товару в базисному пер≥од≥; q1 -Ч к≥льк≥сть товару в пер≥од≥, що вивчаЇтьс¤; q0 Ч к≥льк≥сть товару в базисному пер≥од≥.[12, с. 175] –езультуюч≥ показники, до ¤ких належать сальдо торговель≠ного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних опе≠рац≥й, ≥ндекси стану плат≥жного балансу, ≥ндекс Ђумови торг≥вл≥ї, ≥ндекс концентрац≥њ експорту, коеф≥ц≥Їнт ≥мпортноњ залежност≥ крањни, у сукупност≥ характеризують стан зовн≥шньоњ торг≥вл≥ за критер≥Їм збалансованост≥ експорту та ≥мпорту, ефективност≥ та м≥сц¤ крањни в св≥тов≥й торг≥вл≥. –озрахунковий баланс Ч це сп≥вв≥дношенн¤ вимог ≥ зобов'¤≠зань даноњ крањни щодо ≥нших крањн на певну дату, незалежно в≥д терм≥н≥в надходженн¤ платеж≥в. –озрахунковий баланс за певний пер≥од характеризуЇ лише динам≥ку вимог ≥ зобов'¤зань одн≥Їњ крањни стосовно ≥нших, але не може використовуватись дл¤ оц≥нки результативност≥, збалан≠сованост≥ м≥жнародних економ≥чних, в т. ч. торговельних в≥дно≠син. ÷ю функц≥ю виконуЇ плат≥жний баланс. ѕлат≥жний баланс Ч це сп≥вв≥дношенн¤ суми платеж≥в, зд≥й≠снених даною крањною за кордоном, ≥ надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний пер≥од (р≥к, квартал, м≥с¤ць). «а методолог≥Їю ћ≥жнародного ¬алютного ‘онду, плат≥жний баланс Ч це систематичний перел≥к ус≥х економ≥чних операц≥й, що були зд≥йснен≥ за певний пром≥жок часу м≥ж резидентами даноњ крањни та нерезидентами (резидентами вс≥х ≥нших крањн св≥ту). —альдо (в≥д ≥тал. saldo Ч розрахунок, залишок) Ч р≥зниц¤ м≥ж грошовими надходженн¤ми ≥ витратами за певний пром≥жок часу. —альдо балансу поточних операц≥й: √ = F - 1 Cп -Eпо -Iпо де —по Ч сальдо балансу поточних операц≥й; ≈ѕќ Ч надходженн¤ за статт¤ми балансу поточних операц≥й; Iпо Ч платеж≥ за статт¤ми балансу поточних операц≥й. —альдо, розрахован≥ за даними статей балансу поточних опе≠рац≥й, показують результат зовн≥шньоторговельних операц≥й (пе≠ревищенн¤ експорту або ≥мпорту) та абсолютний розм≥р р≥зниц≥ м≥ж експортом та ≥мпортом.[15, с. 71] ≤ндекс Ђумови торг≥вл≥ї Ч в≥дношенн¤ експортних ц≥н крањни до њњ ≥мпортних ц≥н. якщо ≥ндекс розраховуЇтьс¤ щодо великоњ сукупност≥ товар≥в, то в≥н визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ ≥ндекс≥в експортних та ≥м≠портних ц≥н. ƒл¤ цього розраховуЇтьс¤ ≥ндекс експортних ц≥н (в одиниц¤х нац≥ональноњ або ≥ншоњ валюти): ќстаточно ≥ндекс Ђумови торг≥вл≥ї розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ двох ≥ндекс≥в:
Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (23152 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
