ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —творенн¤, ≥стор≥¤ розвитку та функц≥онуванн¤ ™Ѕ––. ”крањна ≥ ™Ѕ––

—творенн¤, ≥стор≥¤ розвитку та функц≥онуванн¤ ™Ѕ––. ”крањна ≥ ™Ѕ––

1. —творенн¤, ≥стор≥¤ розвитку та функц≥онуванн¤ ™Ѕ––

™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку був заснований в 1990 роц≥, а розпочав свою д≥¤льн≥сть в 1991 роц≥. ƒо цього часу належить до початок важливих соц≥ально Ц економ≥чних ≥ пол≥тичних зрушень в крањнах —х≥дноњ ™вропи. ¬ громадських ≥ ур¤дових колах цих крањн визр≥ло розум≥нн¤ необх≥дност≥ переходу до ринковоњ економ≥ки. јле перебудова вс≥Їњ структури соц≥ал≥стичноњ економ≥ки вимагала неаби¤ких кошт≥в. ƒл¤ њх поповненн¤, дл¤ стимулюванн¤ реформ ≥ було створено ™Ѕ––.

ƒо складу ™Ѕ–– ув≥йшли вс≥ Ївропейськ≥ крањни, а також низка неЇвропейських крањн Ц јвстрал≥¤, ™гипет, ≤зрањль,  ≥пр, ћарокко, ћексика, Ќова «еланд≥¤, –еспубл≥ка  оре¤, —Ўј, япон≥¤.  р≥м того, ¤к нащадки —–—– членами банку стали вс≥ аз≥атськ≥ республ≥ки —Ќƒ. ¬сього учасниками ™Ѕ–– Ї 60 крањн. «а статутом ™Ѕ–– його членами можуть стати ¤к Ївропейськ≥, так ≥ неЇвропейськ≥ крањни, але вс≥ вони мають бути членами ћ¬‘.

”правл≥нн¤ банку знаходитьс¤ в Ћондон≥.

ќсновн≥ ц≥л≥ ™Ѕ––:

спри¤нн¤ економ≥чному розвитку ≥ реконструкц≥њ крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи ( ÷—™ ), ¤к≥ за¤вили про свою прихильн≥сть демократичним принципам;

наданн¤ допомоги крањнам ÷—™ в модерн≥зац≥њ виробничоњ бази, в орган≥зац≥њ конкурентоспроможноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в приватному сектор≥;

спри¤нн¤ в залученн≥ ≥нвестиц≥й у виробництво, сферу послуг ≥ ф≥нансовий сектор;

стимулюванн¤ великих економ≥чно обірунтованих проект≥в;

наданн¤ техн≥чноњ допомоги в реал≥зац≥њ проект≥в;

спри¤нн¤ формуванню ринку кап≥тал≥в;

спри¤нн¤ у вир≥шенн≥ еколог≥чних проблем.

«вертаЇ на себе увагу той факт, що серед найважлив≥ших ц≥лей м≥жнародного банку вперше опинились еколог≥чн≥ проблеми.

ќрган≥зац≥йна структура ™Ѕ––:

–ада керуючих;

ƒиректорат;

ѕрезидент ≥ в≥це Ц президент;њ

 онсультативна рада з питань довк≥лл¤.

–ада керуючих Ї вищим органом ™Ѕ––.  ожна крањна в –ад≥ представлена керуючим ≥ його заступником. –ада керуючих вир≥шуЇ кардинальн≥, стратег≥чн≥ питанн¤ д≥¤льност≥ ™Ѕ––. ƒо њњ компетенц≥њ належить прийманн¤ нових член≥в, виключенн¤ з член≥в Ѕанку, зм≥ни розм≥ру уставного кап≥талу, обранн¤ директор≥в ≥ президента Ѕанку та ≥н. –ада маЇ право давати вказ≥вки ƒиректорату щодо виконанн¤ тих або ≥нших завдань.

ƒиректорат складаЇтьс¤ з 23 член≥в. « них 11 обираютьс¤ керуючими, що представл¤ють Ѕельг≥ю, ¬елику Ѕритан≥ю, Ќ≥меччину, √рец≥ю, ƒан≥ю, ≤рланд≥ю, ≤спан≥ю, ≤тал≥ю, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ѕортугал≥ю, ‘ранц≥ю, а також ™— ≥ ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк (™≤Ѕ). –ешта 12 керуючих представл¤ють ≥нш≥ крањни, под≥лен≥ на групи: 4 Ц в≥д крањн ÷—™; 4 Ц в≥д решти Ївропейських крањн; 4 Ц в≥д неЇвропейських крањн. ƒиректорат зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво д≥¤льн≥стю Ѕанка, визначаЇ основн≥ принципи його пол≥тики у в≥дпов≥дност≥ з вказ≥вками –ади керуючих, п≥дсумковуЇ р≥чний баланс, затверджуЇ бюджет.

ѕрезидент керуЇ поточними справами Ѕанку. ¬≥н Ї оф≥ц≥йним представником ™Ѕ–– на м≥жнародних форумах. ѕрезидент зд≥йснюЇ орган≥зац≥йну роботу, в тому числ≥ найманн¤ й зв≥льненн¤ службовц≥в банку. ¬≥н головуЇ в ƒиректорат≥, але участ≥ в голосуванн≥ звичайно не приймаЇ.

‘ункц≥онально ™Ѕ–– под≥лено на департаменти, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д безпосередн≥м управл≥нн¤м ѕрезидента ≥ в≥це Ц президент≥в:

банк≥вськ≥ операц≥њ;

ф≥нанси;

проектна експертиза;

в≥домство головного економ≥ста;

комун≥кац≥њ;

персонал;

адм≥н≥страц≥¤.

ƒепартамент банк≥вських операц≥й, що координуЇ комерц≥йну д≥¤льн≥сть крањн ÷—™, под≥л¤Їтьс¤ на два п≥дрозд≥ли за рег≥ональним принципом Ц Дп≥вн≥чн≥ крањниФ ≥ Дп≥вденн≥ крањниФ. ”крањна входить до групи п≥вденних крањн.

 онсультативна рада з питань довк≥лл¤ складаЇтьс¤ з 17 фах≥вц≥в в галуз≥ еколог≥њ. ¬они консультують Ѕанк з еколог≥чних аспект≥в проект≥в, що реал≥зуютьс¤.

ќрган≥зац≥йна структура Ѕанка включаЇ ≥ процедуру прийн¤тт¤ р≥шень. ¬ багатьох випадках при голосуванн≥ досить простоњ б≥льшост≥. јле при обговоренн≥ найважлив≥ших питань в –ад≥ керуючих або в ƒиректорат≥ необх≥дна квал≥ф≥кована б≥льш≥сть.  ожна крањни маЇ к≥льк≥сть голос≥в, пропорц≥йну своњй квот≥ в уставному кап≥тал≥. Ќайб≥льшу квоти мають —Ўј Ц 10%; ≤тал≥¤, Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ¬елика Ѕритан≥¤ ≥ япон≥¤ мають по 8,5%. “аким чином, жодна крахна самотужки не може заблокувати р≥шенн¤, нав≥ть ¤кщо при голосуванн≥ потр≥бна квал≥ф≥кована б≥льш≥сть.

‘ормуванн¤ ресурс≥в. ѕри утворенн≥ ™Ѕ–– його кап≥тал формувавс¤ шл¤хом випуску акц≥й на суму 10 млрд. ≈ ё. ѕот≥м кап≥тал значно зб≥льшивс¤ (в 1996р. Ц подвоњвс¤).  воти в уставному кап≥тал≥ розпод≥л¤ютьс¤ таким чином (в %):

крањни члени ™—, ™≤Ѕ ≥ власне ™— 51

крањни ÷—™ 13

решта Ївропейських крањн 11

неЇвропейськ≥ крањни 24

ќтже, крањнам ™— належить вир≥шальний вплив в ™Ѕ––.

‘≥нансов≥ ресурси Ѕанку формуютьс¤ також за рахунок позичкових кошт≥в, кошт≥в одержаних в погашенн¤ позик, за рахунок виручки в≥д реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й в акц≥онерний кап≥тал.

™Ѕ–– заснував спец≥альн≥ фонди на кошти з доход≥в, одержаних в≥д ≥нвестиц≥й. ÷≥ фонди призначен≥ дл¤ п≥дготовки ≥нвестиц≥йних проект≥в ≥ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й в крањни Ц члени.  ошти фонд≥в використовуютьс¤ дл¤ кредитуванн¤ низькорентабельних галузей соц≥альноњ ≥нфраструктури.

 редитно Ц ≥нвестиц≥йна пол≥тика ™Ѕ––. ¬≥дпов≥дно з основними ц≥л¤ми Ѕанка його пол≥тика спр¤мована, перш за все, на п≥дйом ≥ структурну перебудову крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи. ƒ≥¤льн≥сть ™Ѕ–– в цьому напр¤мку досить р≥зноман≥тна ≥ перспективна. ¬она включаЇ: наданн¤ кредит≥в на розвиток виробництва; ≥нвестуванн¤ в кап≥тал; гарантоване розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в; наданн¤ позик п≥д реконструкц≥ю й розвиток ≥нфраструктури. ѕр≥оритетними сферами кредитуванн¤ Ї: ф≥нансовий сектор, енергетика, телекомун≥кац≥њ, транспорт ≥ агроб≥знес.

™Ѕ–– перетворивс¤ на значного ≥нвестора в крањнах ÷—™: на нього припадаЇ 15% вс≥х пр¤мих кап≥таловкладень в рег≥он≥; переважна њх б≥льш≥сть йде у приватний сектор.

2. ”крањна й ™Ѕ––

”крањна стала членом ™Ѕ–– в 1992 роц≥. «а обс¤гом кредит≥в банку крањнам ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи ”крањна пос≥даЇ друге м≥сце, що св≥дчить про високу оц≥нку рол≥ нашоњ крањни в ™вроп≥.

ѕаралельно ™Ѕ–– в ”крањн≥ зд≥йснюЇ велик≥ програми по охорон≥ навколишнього середовища по рег≥ону Ѕалт≥йського мор¤, дельти ƒунаю, водного середовища „орного мор¤.

™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку формально Ї рег≥ональною орган≥зац≥Їю, проте за складом учасник≥в в≥н виходить за меж≥ рег≥ону, а тому ≥ в≥дноситьс¤ до глобальних орган≥зац≥й. ™Ѕ–– Ї третьою м≥жнародною кредитно Ц ф≥нансовою орган≥зац≥Їю за обс¤гом кредит≥в, що надаютьс¤ ”крањн≥. ѕозички ™Ѕ–– безпосередньо йдуть на розвиток виробництва, причому значна њх частина пр¤муЇтьс¤ на п≥дтримку приватних малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств.

™Ѕ–– працюЇ на комерц≥йн≥й основ≥, кредити надаютьс¤ на умовах ринкових ставок. ƒо запровадженн¤ у ™Ѕ–– п≥дключен≥ найсол≥дн≥ш≥ комерц≥йн≥ банки ”крањни.

Ќа думку експерт≥в ™Ѕ–– та його президента ∆ака ЋемТЇра (¤кий, до реч≥, прињздив з оф≥ц≥йним в≥зитом до ”крањни останн≥й раз в 2002 роц≥) в ”крањн≥ насамперед потр≥бно розвивати м≥кроп≥дприЇмництво, малий та середн≥й б≥знес, розширювати соц≥альну базу реформ ≥ в≥дпов≥дно дох≥дну базу дл¤ розвитку банк≥вськоњ системи та ринку кап≥тал≥в. « ц≥Їю метою ™Ѕ–– будуватиме свою роботу через досить усп≥шну кредитну л≥н≥ю з п≥дтримки малого ≥ середнього б≥знесу, через Ѕанк м≥крокредитуванн¤, ¤кий активно ДприростаЇФ у рег≥онах, а також надаючи пр¤м≥ кредитн≥ л≥н≥њ окремим банкам.

ўе одн≥Їю важливою метою ™Ѕ–– в ”крањн≥ Ї допомогти наш≥й крањн≥ зм≥нити сам≥ банки. јдже ¤к видно з останнього огл¤ду 1000 найб≥льших банк≥в св≥ту, ¤кий проводив журнал The Banker, перший украњнський банк знаходитьс¤ на 980 м≥сц≥. ÷е Ц ѕром≥нвестбанк. Ќайб≥льший за кап≥талом украњнський банк на к≥лька пор¤дк≥в менший в≥д своњх побратим≥в нав≥ть у так≥й крањн≥ ¤к “рин≥дад ≥ “обаго. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: у тому самому списку 13 рос≥йських банк≥в, 13 Ц ф≥л≥пп≥нських, 12 Ц аргентинських, 11 Ц польських, 9 Ц Їгипетських, 8 Ц чил≥йських, 6 Ц угорських, 5 Ц чеських та венесуельських, 2 Ц узбецьк≥. ≤ вс≥ вони в цьому рейтингу перед нами.

ƒивл¤чись на це, плануЇтьс¤ участь ™Ѕ–– у формуванн≥ кап≥талу р¤ду банк≥в, наданн¤ субординованих кредит≥в, техн≥чноњ допомоги банкам Ц партнерам.  р≥м того, низц≥ украњнських ф≥нансових установ може бути надано методичну допомогу дл¤ розробленн¤ њхнього м≥жнародного проф≥лю ≥ залученн¤ кап≥талу безпосередньо на м≥жнародних ринках. ¬ажливу роль може в≥д≥грати ≥ можлив≥сть ™Ѕ–– п≥дтримати ≥н≥ц≥ативу банк≥в з орган≥зац≥њ ринку синдикац≥њ кредит≥в (оск≥льки, ¤кщо один банк не в змоз≥ через незначн≥ розм≥ри кап≥талу надати кредит великому позичальнику, к≥лька банк≥в можуть обТЇднуватись в консорц≥ум).

“епер к≥лька сл≥в про нов≥ проекти, що перебувають на р≥зних стад≥¤х п≥дготовки ≥ в≥дпов≥дають ДгенеральнимФ пр≥оритетам визначеним у нов≥й стратег≥њ ™Ѕ–– по ”крањн≥. Д“рубопров≥дФ (¤к говор¤ть банк≥ри) проект≥в наповнений десь на 850 млн. Ївро, з ¤ких проекти на суму 330 млн. набувають уже б≥льш Ц менш конкретних обрис≥в. ” тому числ≥ Ц 180 млн. Ц у галуз≥ енергетики, понад 100 млн. Ц у агроб≥знес≥, 35 Ц у сфер≥ мун≥ципальноњ ≥нфраструктури (переважно водопостачанн¤), 10 млн. Ц у сфер≥ нерухомост≥ ≥ готельного б≥знесу.

Ѕ≥льше, н≥ж будь коли, до пол¤ зору ™Ѕ–– потрапл¤Ї ≥ сектор небанк≥вських ф≥нансових установ. ѕередус≥м це стосуЇтьс¤ розвитку ≥потечного кредитуванн¤, л≥зингу та страхового б≥знесу. «окрема ™Ѕ–– сп≥льно з ≥ншими ћ‘ќ плануЇ зосередитись на наданн≥ техн≥чноњ допомоги, аби завершити створенн¤ нормативно Ц правовоњ бази у сфер≥ ≥потечного ф≥нансуванн¤, а також ≥дентиф≥кувати перш≥ п≥лотн≥ проекти, прим≥ром, у сфер≥ страхуванн¤ житт¤. Ќа жаль, зазначена сфера в ”крањн≥ практично в≥дсутн¤.

1	2

Ќазва: —творенн¤, ≥стор≥¤ розвитку та функц≥онуванн¤ ™Ѕ––. ”крањна ≥ ™Ѕ––
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1941 прочитано)