ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —утн≥сть ћ≈¬ та особливост≥ розвитку сучасних ћ≈¬

—утн≥сть ћ≈¬ та особливост≥ розвитку сучасних ћ≈¬

 ор≥нн¤ сучасних м≥жнародних економ≥чних в≥дносин с¤гають у глибоку давнину. ¬они почалис¤ з елементарних форм, м≥жнародноњ торг≥вл≥ на баз≥ натурального обм≥ну м≥ж окремими особами, с≥мТ¤ми ≥ племенами. ќбТЇктами обм≥ну були, ¤к правило, надлишки окремих товар≥в та знар¤дд¤ виробництва. ћ≥жнародна торг≥вл¤ ¤к торг≥вл¤ м≥ж крањнами виникла в епоху рабовласницького ладу. ƒл¤ обм≥ну призначалис¤ переважно предмети розкош≥ та окрем≥ види сировини.

«начно б≥льшого розвитку набула м≥жнародна торг≥вл¤ х виникненн¤м кап≥тал≥зму, тобто з переходом в≥д натурального господарства до товарно-грошових в≥дносин. ѕо¤ва великого машинного виробництва, пол≥пшенн¤ умов транспортуванн¤, всеб≥чний розвиток ринкових в≥дносин утворили можлив≥сть ≥ необх≥дн≥сть поширенн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ” торг≥влю були залучен≥ практично вс≥ крањни св≥ту. ¬иник св≥товий ринок, а з переходом в к≥нц≥ ’≤’ ст. ƒо монопол≥стичного кап≥тал≥зму утворилас¤ св≥това система господарства. ќбТЇктом м≥жнародних в≥дносин стала не лише торг≥вл¤, а й фактори виробництва. ¬еликий монопол≥стичний кап≥тал в погон≥ за надприбутками все част≥ше почав перетинати кордони крањн, розширюючи м≥жнародний обм≥н. ѕочалас¤ ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ господарський в≥дносин, що разом з ≥нтернац≥ональним кап≥талом спри¤ло виникненню монопол≥й. ћ≥ж ними завТ¤залас¤ гостра боротьба за ринки збуту, джерела сировини, галуз≥ вкладанн¤ кап≥талу. –езультатом ц≥Їњ боротьби став економ≥чний под≥л св≥ту. Ќац≥ональне виробництво стало ≥нтернац≥ональним ≥ набуло багатьох м≥жнац≥ональних ≥ м≥жнародних ознак. ’арактерною дл¤ нього Ї актив≥зац≥¤ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з широким залученн¤м до крањни ≥ноземного кап≥талу, формуванн¤ м≥жнародних господарських комплекс≥в та виникненн¤ м≥жнародноњ власност≥. ≈коном≥чн≥ в≥дносини м≥ж крањнами набули глобального характеру, стали м≥жнародними. ” друг≥й половин≥ ’’ ст. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини у св≥товому господарств≥ набули надзвичайного значенн¤. ÷ьому спри¤ло розширенн¤ ≥ поглибленн¤ економ≥чних в≥дносин м≥ж крањнами, групами крањн, окремими ф≥рмами та орган≥зац≥¤ми. ѕосилюЇтьс¤ м≥жнародний под≥л прац≥, ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ господарського житт¤, зб≥льшуЇтьс¤ в≥дкрит≥сть нац≥ональних економ≥к, розвиваютьс¤ та украплюютьс¤ рег≥ональн≥ м≥жнародн≥ структури. ћ≥жнародн≥ звТ¤зки пронизують б≥льш≥сть нац≥ональних економ≥к, спри¤ючи значний вплив на св≥тову економ≥ку. Ѕазуючись на економ≥ц≥ окремих держав та св≥тов≥й економ≥ц≥, м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини залежать в≥д них. јле вони Ї самост≥йним ¤вищем, формою ≥снуванн¤ ≥ розвитку св≥тового господарства, його внутр≥шн≥м механ≥змом.

ћ≈¬ Ц в≥дображають господарськ≥ звТ¤зки м≥ж державами, рег≥ональними обТЇднанн¤ми, п≥дприЇмствами, ф≥рмами, установами, юридичними та ф≥зичними особами дл¤ виробництва та обм≥ну кадр≥в ≥ послуг, матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в. ќсновою њх Ї ринков≥ системи ≥ механ≥зми.

[7, ст. 34-36]

‘ќ–ћ» “ј –≤¬Ќ≤ –ќ«¬»“ ” ћ≈¬.

ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини про¤вл¤ютьс¤ на р≥зних р≥вн¤х економ≥ки Ц на макрор≥вн≥, м≥крор≥вн≥, наднац≥ональному р≥вн≥.

Ќа кожному з р≥вн≥в д≥ють р≥зн≥ субТЇкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥: на макрор≥вн≥ Ц окрем≥ громад¤ни, п≥дприЇмства ≥ ф≥рми, ¤к≥ провод¤ть зовн≥шньоеконом≥чн≥ операц≥њ; на макрор≥вн≥ Ц нац≥ональн≥ господарства, ¤к≥ безпосередньо зд≥йснюють ≥ регулюють зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть; на наднац≥ональному р≥вн≥ Ц м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ та наднац≥ональн≥ ≥нститути.

” св≥товому господарств≥ розвиваютьс¤ так≥ найважлив≥ш≥ форми м≥жнародних в≥дносин:

1. м≥жнародна торг≥вл¤.

2. м≥жнародна м≥грац≥¤ кап≥талу;

3. м≥жнародна м≥грац≥¤ робочоњ сили;

4. м≥жнародна передача технолог≥њ;

5. м≥жнародн≥ валютно-ф≥нансов≥ та кредитн≥ в≥дносини;

6. м≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤.

”с≥ форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин взаЇмопов¤зан≥ й взаЇмозалежн≥. ƒл¤ них на сучасному етап≥ характерне:

1) зростанн¤ масштаб≥в ≥ ¤к≥сна зм≥на характеру традиц≥йноњ м≥грац≥њ торг≥вл≥ готовою продукц≥Їю Ц ≥з суто комерц≥йноњ вона може значною м≥рою перетворитись у зас≥б безпосереднього обслуговуванн¤ нац≥ональних виробничих процес≥в;

2) ≥нтенсиф≥кац≥¤ м≥грац≥њ кап≥талу в р≥зних формах;

3) зростанн¤ масштаб≥в м≥грац≥њ робочоњ сили;

4) прискоренн¤ ≥ розширенн¤ ≥нтеграц≥њ економ≥к крањн ≥ рег≥он≥в;

5) швидкий обм≥н науково-техн≥чними знанн¤ми;

6) розвиток сфери послуг;

7) обТЇднанн¤ зусиль у вир≥шенн≥ глобальних економ≥чних проблем.

Ќаведен≥ вище характерн≥ особливост≥ р≥зних форм м≥жнародних економ≥чних в≥дносин Ї узагальненими. ƒетальн≥ше ми розгл¤немо њх окремо по розд≥лах.

[7, ст. 36]

≤Ќ‘–ј—“–” “”–ј —”„ј—Ќ»’ ћ≈¬

¬ажливе м≥сце у структур≥ св≥товоњ економ≥ки пос≥дають ≥нфраструктурн≥ галуз≥. «алежно в≥д виконуваних функц≥й у нац≥ональних ≥ св≥товому господарствах вони групуютьс¤ у комплекси виробничоњ, ≥нституц≥йноњ, ≥нформац≥йноњ, економ≥чноњ, ринковоњ ≥нфраструктури.

≤нфраструктура Ц це сукупн≥сть галузей ≥ вид≥в д≥¤льност≥, ¤к≥ обслуговують виробництво (виробнича ≥нфраструктура Ц транспорт, звТ¤зок, шл¤хи, л≥н≥њ електропередач ≥ т.д.) ≥ населенн¤ (соц≥альна ≥нфраструктура Ц комплекс заход≥в охорони здоровТ¤, торг≥вл≥ тощо).

“ерм≥н У≥нфраструктураФ ≥ перша самост≥йна теор≥¤ ≥нфраструктури вперше постала у прац¤х ј.ћаршала (1910) ≥ ƒ. ларка (к≥нець 40-х рок≥в). –≥вень розвитку ≥нфраструктури залежить в≥д стад≥њ технолог≥чного та економ≥чного розвитку сусп≥льства.

≤нфраструктурн≥ галуз≥ та обТЇкти характеризуютьс¤ високою гнучк≥стю залежно в≥д р≥вн¤ њх виробничих ≥ соц≥альних функц≥й, черговост≥ њх виконанн¤, масштаб≥в створеного потенц≥алу та обс¤гу послуг, що ними надаютьс¤. ƒедал≥ б≥льшого значенн¤ нин≥ набуваЇ м≥жнародна ≥нфраструктура Ц сукупн≥сть нац≥ональних елемент≥в транспортних систем, ≥нформац≥њ та звТ¤зку, м≥жнародних банк≥в ≥ сфери послуг св≥тового р≥вн¤, що забезпечують зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ≥ функц≥онуванн¤ м≥жнародного кап≥талу, розвиток б≥знесу та конкуренц≥њ.

ѕерех≥д до ≥нформац≥йно-технолог≥чноњ модел≥ св≥тового господарства потребуЇ ¤к≥сного розвитку на¤вних та створенн¤ нових обТЇкт≥в ≥ ланок ≥нфраструктури, ¤ким були би притаманн≥ внутр≥шн¤ Їдн≥сть ≥ сп≥льне функц≥ональне призначенн¤.

Ќайвищого р≥вн¤ вс≥ види д≥¤льност≥ ≥нфраструктури набули у розвинутих крањнах. —ектор послуг тут с¤гаЇ близько 75%. “ак, у сектор≥ послуг —Ўј зайн¤то понад 70%, економ≥чно активного населенн¤, у крањнах «ах≥дноњ ™вропи Ц в≥д 60% (‘–Ќ, ‘≥нл¤нд≥¤) до 70% (Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ќорвег≥¤).

јнал≥з внутр≥шньоњ структури сектора послуг цих крањн показуЇ, що активн≥ше розвиваютьс¤ не традиц≥йн≥ галуз≥ типу готельного й ресторанного б≥знесу, а так≥, ¤к ф≥нансов≥ послуги, профес≥йне навчанн¤, дизайн, осв≥та, охорона здоровТ¤, соц≥альне забезпеченн¤ Ц менше.

¬ ≥ндустр≥альних крањнах (де¤к≥ держави ѕ≥вденноњ та —х≥дноњ ™вропи,  итай), Унових ≥ндустр≥альних крањнахФ (јргентина, Ѕразил≥¤, √онконг, ћалайз≥¤, —≥нгапур, “айвань, –еспубл≥ка  оре¤, ћексика), найб≥льш розвинутих крањнах јфрики часто зайн¤тих у сфер≥ послуг становить приблизно 30-40%, внутр≥шн¤ структура характеризуЇтьс¤ п≥двищеною часткою виробничих галузей (транспорт, звТ¤зок) ≥ пониженою Ц ф≥нансовоњ, ≥нформац≥йноњ та соц≥альноњ. ” до ≥ндустр≥альних крањнах јз≥њ, јфрики та Ћатинськоњ јмерики частка зайн¤тих у сфер≥ послуг Ї в≥дносно висока внасл≥док нерозвиненост≥ промисловост≥ або с/г. Ќ-д, у —альвадор≥ цей показник с¤гаЇ 69%, √ондурас≥ Ц 72%, Ѕен≥н≥ Ц 74%. —еред галузей ≥нфраструктури тут переважаЇ готельний ≥ ресторанний б≥знес.

«ростанн¤ рол≥ ≥нфраструктури у св≥товому сусп≥льному виробництв≥ та об≥гу потребуЇ дальшого п≥двищенн¤ економ. ефективност≥ вс≥х њњ галузей, ≥ насамперед, транспортних. “ранспортна ≥нфраструктура Ї вадливим елементом св≥тових продуктивних сил. ” свою чергу транспортна ≥нфраструктура активно впливаЇ на розвиток економ≥ки окремих крањн ≥ св≥тового господарства в ц≥лому. «авд¤ки розвитку м≥жнародного транспорту розширюютьс¤ меж≥ м≥жнародних в≥дносин, зб≥льшуютьс¤ обс¤ги св≥товоњ торг≥вл≥; залучаютьс¤ в м≥жнародн≥ економ≥чн≥, науково-техн≥чн≥ та культурн≥ в≥дносини нов≥ територ≥њ, крањни й народи. “ранспорт спри¤Ї процесам ≥нтернац≥онал≥зац≥њ та глобал≥зац≥њ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

[4, ст. 273-275]

ѕ–ј¬ќ¬≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя ћ≈¬ Ќј Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќћ” ћ≤∆Ќј–ќƒЌќћ” ≤ ЌјƒЌј÷≤ќЌјЋ№Ќќћ” –≤¬Ќя’

—ьогодн≥ можна говорити про св≥тове господарство ¤к глобальну господарську систему, що ірунтуЇтьс¤ на нац≥ональному, м≥жнародному ≥ наднац≥ональному св≥тогосподарському под≥л≥ прац≥, ≥нтернац≥онал≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ виробництва ≥ об≥гу, ¤ка функц≥онуЇ на принципах ринковоњ економ≥ки.

—учасне св≥тове господарство (——“) Ї ц≥л≥сною системою, але ц¤ ц≥л≥сн≥сть складалась поступово. ¬она формувалась в м≥ру еволюц≥њ м≥жнародного под≥лу прац≥, процесу ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарського житт¤ крањн св≥тового сп≥втовариства, ≥нтеграц≥њ груп крањн в рег≥ональн≥ господарськ≥ комплекси (союзи) з м≥ждержавним регулюванн¤м соц≥ально-економ≥чних процес≥в, транс нац≥онал≥зац≥њ виробництва.

ћ≥жнародний под≥л прац≥ був тим обТЇднуючим елементом, котрий створив систему св≥тового господарства ¤к сукупн≥сть взаЇмозвТ¤заних м≥жнародним обм≥ном нац≥ональних господарств, що виступають його п≥дсистемами.

¬их≥д торговельних звТ¤зк≥в за меж≥ нац≥ональних кордон≥в, тобто ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ сфери об≥гу (товарноњ стад≥њ руху кап≥талу), ≥ нин≥ залишаЇтьс¤ загальною активною тенденц≥Їю дл¤ вс≥х крањн св≥ту, ¤к≥ прагнуть отримати економ≥чну вигоду в≥д м≥жнародного под≥лу прац≥ ≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥.

1	2

Ќазва: —утн≥сть ћ≈¬ та особливост≥ розвитку сучасних ћ≈¬
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2448 прочитано)