Sort-ref - —уть та фактори розвитку м≥жнародного под≥лу прац≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —уть та фактори розвитку м≥жнародного под≥лу прац≥

” м≥жнародн≥й практиц≥ вид≥л¤ють 3 основн≥ форми кооперуванн¤:

зд≥йсненн¤ сп≥льних програм;

догов≥рна спец≥ал≥зац≥¤;

створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств.

–еал≥зуютьс¤ сп≥льн≥ програми, своЇю чергою у 2-х формах: п≥др¤дне кооперуванн¤. «а ¤кого виконавець за дорученн¤м замовника виконуЇ певн≥ роботи з виробництва деталей, вузл≥в тощо, ¤к≥ Ї складовою частиною продукц≥њ замовника; орган≥зац≥¤ сп≥льного виробництва обТЇднанн¤ р≥зних вид≥в ресурс≥в (ф≥нансових, матер≥альних, трудових, науково-техн≥чних тощо) партнер≥в та закр≥пленн¤ за кожним з них повноњ в≥дпов≥дальност≥ за виробництво певноњ частини виробу.

«авданн¤м догов≥рноњ спец≥ал≥зац≥њ Ї запоб≥ганн¤ дублюванн¤ виробництва та пр¤моњ конкуренц≥њ на ринку м≥ж виробниками-учасниками виробничого кооперуванн¤. —уть њњ пол¤гаЇ у розмежуванн≥ виробничих програм ≥ закр≥пленн≥ за кожним учасником певного асортименту к≥нцевоњ продукц≥њ.

’арактерними рисами такоњ форми кооперуванн¤, ¤к творенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, Ї обТЇднанн¤ на пайов≥й основ≥ власност≥ партнер≥в, сп≥льне управл≥нн¤ п≥дприЇмством, сп≥льне народженн¤ на виробничий ≥ комерц≥йний ризик, розпод≥л прибутку м≥ж партнерами зг≥дно з умовами договору. Ќайпоширен≥ш≥ в усьому св≥т≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства у форм≥ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю та акц≥онерних товариств.

ћ≥жнародне кооперуванн¤ виробництва охоплюЇ р≥зн≥ сфери сп≥вроб≥тництва, головними серед ¤ких Ї:

а) виробничо-техн≥чне сп≥вроб≥тництво (розробленн¤ ≥ погодженн¤ проектно-конструкторськоњ документац≥њ, технолог≥чних процес≥в, ¤кост≥ продукц≥њ, виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т; передача л≥ценз≥њ та прав власност≥; удосконаленн¤ управл≥нн¤ виробництвом тощо);

б) сп≥вроб≥тництво у сфер≥ реал≥зац≥њ кооперованоњ продукц≥њ;

в) сп≥вроб≥тництво у п≥сл¤продожному обслуговуванн≥ кооперованоњ продукц≥њ.

≤снуЇ класиф≥кац≥¤ м≥жнародного кооперуванн¤ залежно в≥д його основних ознак. ’арактерн≥ види кооперуванн¤, ¤к≥ розр≥зн¤ють в св≥товому господарств≥:

за видами Ц економ≥чне, виробниче, науково-техн≥чне, у сфер≥ збуту тощо;

за стад≥¤ми Ц передбвиробниче, виробниче, комерц≥йне;

за методами, що використовуютьс¤, - виконанн¤ сп≥льних програм, догов≥рна спец≥ал≥зац≥¤, створенн¤ —ѕ;

за структурою звТ¤зк≥в Ц внутр≥шньо - ≥ м≥жф≥рмове, внутр≥шньо Ц м≥жгалузеве, горизонтальне, вертикальне, зм≥шане;

за територ≥альним охопленн¤м Ц м≥ж двома ≥ б≥льше крањнами, в межах рег≥ону, м≥жрег≥ональне, всесв≥тнЇ;

за к≥льк≥стю субТЇкт≥в Ц дво Ц багатостороннЇ;

за к≥льк≥стю обТЇкт≥в Ц дво Ц багатопредметне.

ћ≥жнародне кооперуванн¤ прац≥ повн≥стю базуЇтьс¤ на ћѕѕ ≥ самост≥йно ≥снувати не може, тод≥ ¤к ћѕѕ не обовТ¤зково вимагаЇ дл¤ свого ≥снуванн¤ ≥ розвитку м≥жнародного кооперуванн¤ прац≥.

[7, ст. 14-14]

4. ѕ–ќЅЋ≈ћ» ”„ј—“≤ ” –јѓЌ» ” ћ≤∆Ќј–ќƒЌќћ” ѕќƒ≤Ћ≤ ѕ–ј÷≤.

” склад≥ колишнього –ад¤нського —оюзу економ≥ка ”крањни розвивалась, майже не беручи участ≥ в м≥жнародному под≥л≥ прац≥, м≥ждержавн≥ господарськ≥ звТ¤зки були в≥дсутн≥ майже повн≥стю. ” цього ¤вища були так≥ причини:

а) ≥деолог≥чн≥ особливост≥ рад¤нськоњ економ≥ки;

б) обмежен≥сть виходу на св≥товий ринок, особливост≥ формуванн¤ ц≥н, обмежен≥сть розвитку прогресивних форм, зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, тобто закрита ринкова економ≥ка;

в) багат≥ природн≥ ресурси союзних республ≥к ≥ загальносоюзний под≥л прац≥;

г) пол≥тична ≥зол¤ц≥¤ –ад¤нського —оюзу;

д) командно-адм≥н≥стративна система управл≥нн¤ та в≥дпов≥дна њй система економ≥чних в≥дносин: державна власн≥сть, ¤ка ототожнювалас¤ з сусп≥льною; державний план без врахуванн¤ ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в;

ћонопол≥зац≥¤ багатьох галузей виробництва;

е) система зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в, ¤ка в≥докремлювала внутр≥шню економ≥ку в≥д св≥тового господарства.

—ьогодн≥ склалис¤ обТЇктивн≥ передумови активноњ участ≥ ”крањни в ћѕѕ, чому спри¤Ї:

значна зм≥на системи економ≥чних в≥дносин;

прийн¤тт¤ низки закон≥в та указ≥в ѕрезидента про зовн≥шньоеконом≥чн≥ звТ¤зки та зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть;

прискоренн¤ св≥тового науково-техн≥чного прогресу;

необх≥дн≥сть сп≥льного вир≥шенн¤ глобальних проблем людства: демограф≥чноњ, продовольчоњ, еколог≥чноњ, усуненн¤ загрози ¤дерноњ в≥йни тощо;

структурна перебудова галузей народного господарства;

визнанн¤ ”крањни та входженн¤ њњ в м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ.

Ќезважаючи на це, дл¤ активноњ ≥нтеграц≥њ ”крањни в ћѕѕ необх≥дно докор≥нно перебудувати весь зовн≥шньоеконом≥чний механ≥зм, належно оц≥нити роль ≥ м≥сце зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в у розвитку народного господарства.

[7, ст. 17]

ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ «јѕ»“јЌЌя

–озкрийте суть м≥жнародного под≥лу прац≥.

Ќазв≥ть фактори м≥жнародного под≥лу прац≥.

ќсобливост≥ та тенденц≥њ м≥жнародного под≥лу прац≥.

як≥ форми м≥жнародних спец≥ал≥зац≥њ та кооперуванн¤ виробництва?

як≥ Ї показники р≥вн¤ м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ?

ƒайте класиф≥кац≥ю м≥жнародного кооперуванн¤ виробництва.

ќхарактеризуйте проблеми участ≥ ”крањни у м≥ж анодному под≥л≥ прац≥.