ћ≥жнародн≥ в≥дносини > “еоретичн≥ основи розвитку ћ≈¬

“еоретичн≥ основи розвитку ћ≈¬

ѕлан.

1.ћетоди п≥знанн¤ м≥жнародних ¤вищ ≥ процес≥в.

2.ћ≥жнародний под≥л прац≥ й еволюц≥¤ теор≥й ћ≈¬.

3.ћодел≥ розвитку ћ≈¬.

Ћ≥тература:

≤.ћ.Ўкола ¬.ћ. озменкоУћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини У „ерн≥вц≥ У–утаФ ст.38-45

¬.¬. озик Ћ.ј.ѕанковаУ—в≥тове господарство та м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниФ Ћьв≥в 1995

1.ћетоди п≥знанн¤ м≥жнародних ¤вищ ≥ процес≥в.

ћетод наукових абстракц≥йЧусуненн¤ другор¤дного з метою п≥знанн¤ основного. ќсоблив≥сть пол¤гаЇ в тому, що ≥нколи необх≥дно абстрагуватись в≥д конкретних нац≥ональних економ≥чних процес≥в, щоб п≥знати д≥ю м≥жнародних економ≥чних закон≥в.

ћетод анал≥зу ≥ синтезуЧанал≥з окремих елемент≥в ц≥л≥сноњ системи, а зроблен≥ узагальненн¤ по кожному елемениу обФЇднуютьс¤ (синтезуютьс¤) в одне ц≥ле системне узагальненн¤.

ћетод м≥кро- та макроанал≥зуЧ ћ≈¬ зд≥йснюютьс¤ р≥зних р≥вн¤х, це означаЇ, що пошуки провод¤тьс¤, з одного боку на р≥вн≥ зовнишньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, а з ≥ншого боку на р≥вн≥ м≥ждержавних ≥ наддержавних економ≥чних стосунк≥в.

«а допомогою ≥сторичного ≥ лог≥чного методу вивчаютьс¤ ≥сторичн≥ етапи розвитку конкретних м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, визначаютьс¤ тенденц≥њ њхнього розвитку, передбачаютьс¤ можлив≥ вар≥анти подальшого переб≥гу под≥й.

≈коном≥ко-математичн≥ методиЧобчисленн¤ кильк≥сних показник≥в.

—татистично-граф≥чний метотодЧвизначенн¤ й пор≥вн¤нн¤ к≥льк≥сних показник≥в.

ћетод моделюванн¤ ЦбазуЇтьс¤ на використанн≥ попередн≥х метод≥в ≥ Ї важливим дл¤ прогнозуванн¤ розвитку того чи ≥ншого м≥жнародного ¤вища.

ƒосл≥дженн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин не дасть достатньо достов≥рних результат≥в, ¤кщо не враховувати взаЇмоповФ¤зан≥сть, Їдн≥сть м≥жнародних ¤вищ ≥ процес≥в м≥ж собою, а також з нац≥ональними господарськими ¤вищами ≥ процесами.

2.ћ≥жнародний под≥л прац≥.

—в≥тове господарство важко визначити без використанн¤ нон¤ть: ћѕѕ та ћ≈¬. ”свою чергу, м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини потребують визначенн¤ через м≥жнародний под≥л прац≥.

ћѕѕ Ц знаходитьс¤ в основ≥ розвитку ћ≈¬, тобто Ї фундаментом њхнього розвитку. ћ≈¬, у свою чергу, обФЇднують навколо себе ≥нш≥ м≥жнародн≥ ¤вища ≥ процеси.

ѕон¤тт¤ ћѕѕ в≥дображаЇ ¤вища та процеси под≥лу прац≥ м≥ж субФЇктами р≥зних крањн ≥ на наддержавному р≥вн≥. ћѕѕ Ї формою сусп≥льного под≥лу прац≥. —усп≥льний под≥л прац≥Чце процес в≥дособленн¤ р≥зних вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою ≥ взаЇмодоповнюють один одного, складаючи ц≥л≥сний системний механ≥зм

сусп≥льного в≥дтворенн¤.

—усп≥льний под≥л прац≥ маЇ дв≥ взаЇмодоповнююч≥ форми: спец≥ал≥зац≥¤ та кооперац≥¤ д≥¤льност≥. якщо спец≥ал≥зац≥¤ ¤вл¤Ї собою безпосереднЇ розбитт¤ д≥¤льност≥ на окрем≥ операц≥њ, то кооперуванн¤ обФЇднуЇ ц≥ операц≥њ в один загальний процес. «а родом д≥¤льност≥ розгл¤дають три типи сусп≥льного под≥лу прац≥: загальний, частковий , одиничний.

«агальний под≥л прац≥Чзд≥йснюЇтьс¤ м≥ж великими сферами д≥¤льност≥ людини: промислов≥сть, —\√, транспорт, звФ¤зок, буд≥вництво та ≥нш≥.

„астковий под≥л прац≥Чв≥дбуваЇтьс¤ всередин≥ великих сфер на м≥жгалузевому та п≥дгалузевому р≥вн≥: машинобудуванн¤, переробн≥ галуз≥, рослинництво, громадський транспорт та ≥нш≥.

ќдиничний под≥л прац≥ притаманний процесам, що в≥дбуваЇтьс¤ в середин≥ ф≥рм, в залежност≥ в≥д технолог≥чного процесу та орган≥зац≥њ управл≥нн¤, в≥д функц≥ональних завдань окремих служб.

«а просторовим критер≥Їм вид≥л¤ють: м≥жрег≥ональний под≥л всередин≥ крањни, под≥л м≥ж крањнами, под≥л м≥ж групами крањн.

ћ≥жнародний под≥л прац≥Чце вищий ступ≥нь розвитку сусп≥льного под≥лу прац≥, ¤кий виходить за меж≥ нац≥ональних економ≥к.

ћѕѕЧце процес в≥дособленн¤ р≥зних вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥ на м≥жнародному р≥вн≥, ¤к≥ взаЇмод≥ють ≥ взаЇмодоповнюють один одного, складаючи обФЇктивну основу м≥жнародного обм≥ну товарами, послугами та результатами ≥нших вид≥в д≥¤льност≥.

ќсновн≥ умови розвитку ћѕѕ:

1.ѕриродно-географ≥чн≥ умови:

--р≥зниц¤ у величин≥ територ≥њ.

--р≥зниц¤ в чисельност≥ населенн¤.

--географ≥чне розташуванн¤.

--нер≥вном≥рн≥сть кл≥матичних умов.

--на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть тих чи ≥нших природних ресурс≥в.

--на¤вн≥сть виходу до мор¤.

--на¤вн≥сть великих р≥чок ≥ озер.

2.—оц≥ально-економ≥чн≥ умови:

--особливост≥ ≥сторичного розвитку.

--переважаюч≥ в≥дносини власност≥.

--соц≥альна природа ≥ механ≥зм орган≥зац≥њ нац≥ональних господарств.

--р≥зниц¤ в нац≥ональних традиц≥¤х, ≥нших культурних ц≥нност¤х.

--виробнич≥ та зовн≥шньоеконом≥чн≥ традиц≥њ.

--соц≥ально-економ≥чний розвиток сус≥дн≥х крањн.

--пол≥тичн≥ ≥нтереси.

3.”мови, що ц≥лком повФ¤зан≥ з Ќ“ѕ:

--розвиток науки.

--р≥вень розвитку науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських розробок.

--технолог≥чна озброЇн≥сть.

--р≥вень морального зносу основних засоб≥в виробництва.

--оптимальн≥сть розм≥р≥в п≥дприЇмств.

3.ћодел≥ розвитку ћ≈¬.

“еор≥¤ меркантил≥змуЧсуть њњ в тому,що багатство крањни вим≥рюЇтьс¤ к≥льк≥стю на¤вного золота та ≥нших ц≥нностей, а тому держава повинна б≥льше експортувати, щоб б≥льше золота надходило в крањну.–≥вноправн≥ крањни бо¤лись ≥мпортувати один в≥д одного щоб не втрачати золота, розвиток торг≥вл≥ гальмувавс¤.

“еор≥¤ абсолютних перевагЧрозробив јдам —м≥т, в≥н виступав за розвиток торг≥вл≥. …ого загальне правило:ФЌе потр≥бно коливатись при куп≥вл≥ за кордоном усього того, що ≥ноземн≥ виробники можуть виробл¤ти дешевше н≥ж нац≥ональн≥Ф.

¬иникаЇ питанн¤, а що буде, ¤кщо крањна буде т≥льки купувати ? “обто за кордоном будуть дешевш≥ вс≥ товариЧне буде розвиватись сво¤ економ≥ка.

“еор≥¤ в≥дносних(пор≥вн¤льних) перевагЧрозробив ƒев≥д –≥кардо:Фкожна крањна зац≥кавлена спец≥ал≥зуватись на виробництв≥, в ¤кому вона маЇ найб≥льшу перевагу або найменшу слабк≥сть, тобто з ¤кого вона маЇ найб≥льшу в≥дносну вигодуФ.

¬адою теор≥њ Ї те,що не враховуютьс¤ розм≥ри крањни ≥ транспортн≥ витрати.

“еор≥¤ м≥жнародноњ вартост≥Чрозробив њњ ƒжон —тюарт ћ≥лль, ¤кий стверджував, що ц≥на м≥жнародного обм≥ну встановлюЇтьс¤ за законом попиту ≥ пропозиц≥њ на такому р≥вн≥, що сукупн≥сть експорту кожноњ крањни дозвол¤Ї оплачувати сукупн≥сть њњ ≥мпорту.  рањн≥ виг≥дно,щоб њњ товар користувавс¤ б≥льшим попитом за кордоном, н≥ж ≥ноземн≥ товари користуютьс¤ на њњ територ≥њ, бо в такому раз≥ ц≥ни на товари даноњ крањни зростуть ≥ вона зможе заплатити за б≥льшу к≥льк≥сть ≥ноземних товар≥в.

Ќайб≥льшим дос¤гненн¤м теор≥њ м≥жнародноњ вартост≥ЧЇ в≥дкритт¤ ц≥ни, ¤ка оптим≥зуЇ обм≥н товарами ≥ послугами м≥ж крањнами ≥ ¤ка залежить в≥д попиту ≥ пропозиц≥њ.

ќснови сучасних у¤влень про визначенн¤ напр¤мк≥в ≥ структури м≥жнародних торговельних поток≥в були закладен≥ шведськими вченими, котр≥ показалиЧщо по¤сненн¤ походженн¤ пор≥вн¤льноњ переваги знаходитьс¤ на р≥вн≥ забезпеченост≥ факторами виробництва.(“еор≥¤ розм≥щенн¤ фактор≥в виробництва)

≈л≥ √екшер(1919)Чстверджував,що м≥жнародний обм≥н вит≥каЇ з в≥дносного наддостатку або з в≥дносноњ р≥дкост≥ фактор≥в виробництва(кап≥талу,земл≥,прац≥), ¤к≥ знаход¤тьс¤ у розпор¤джен≥ р≥зних крањн.

Ѕертил ќл≥н(1930рр)Чуточнив теор≥ю ≈л≥ √екшераЧм≥жнародний обм≥н Ї обм≥ном надлишкових фактор≥в на р≥дк≥сн≥ фактори, тобто моб≥льн≥сть товар≥в зам≥нюЇ б≥ль утруднену моб≥льн≥сть фактор≥в виробництва(теорема √екшера-ќл≥на).

”1948 роц≥ ѕол —амуельсон вив≥в математичн≥ умови теореми √екшера-ќл≥на:у випадку однор≥дност≥ фактор≥в виробництва, ≥дентичност≥ техн≥ки, досконалоњ конкуренц≥њ та повноњ моб≥льност≥ товар≥в м≥жнародний обм≥н вир≥внюЇ ц≥ну фактор≥в виробництва м≥ж крањнами.

–аймонд ¬ернон-у 60рр. запропонував теор≥ю життЇвого циклу продукту-за ¤кою де¤к≥ види продукц≥њ проход¤ть цикл з чотирьох етап≥в(впровадженн¤, зростанн¤, зр≥л≥сть, занепад), а виробництво ц≥Їњ продукц≥њ перем≥щуЇтьс¤ ≥з крањни в крањну в залежност≥ в≥д стану життЇвого циклу товару.

јмериканський економ≥ст ƒжонсон розвинув положенн¤ про загальну динам≥ку пор≥вн¤льних переваг: м≥жнародна спец≥ал≥зац≥¤ Ї функц≥Їю пор≥вн¤льноњ ефективност≥ комб≥нац≥й фактор≥в виробництва в набагато складн≥шому простор≥, н≥ж запропонував –≥кардо. ÷е такий прост≥р, де:

--¤к≥сним елементам належить основна роль.

--фактори виробництва мають певну моб≥льн≥сть.

--виробництвом вважаЇтьс¤ ус¤ка доц≥льна д≥¤льн≥сть людини.

--державна пол≥тика може викликати викривленн¤.

”с≥ розгл¤нут≥ школи економ≥чноњ думки в≥дзначають, що в≥льний ћ≥жнародний под≥л прац≥ дозвол¤Ї дос¤гнути економ≥чного оптимуму, ¤к на св≥товому р≥вн≥, так ≥ на р≥вн≥ кожноњ крањни. ƒов≥льна необдумана перепона обм≥ну може т≥льки в≥ддалити в≥д цього оптимуму.

1

Ќазва: “еоретичн≥ основи розвитку ћ≈¬
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1101 прочитано)