ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”крањна в систем≥ сучасних м≥жнародних в≥дносин

“ому подальший комплексний "рух на «ах≥д" пол≥тичноњ, економ≥чноњ, соц≥альноњ ≥ культурноњ сфер украњнського сусп≥льства забезпечить утвердженн¤ "Ївропейськоњ" ”крањни, та дозволить подолати упереджене ставленн¤ до украњнц≥в збоку "Ївропейц≥в". Ќеобх≥дно також переймати досв≥д ≥нтеграц≥њ до ™— крањн ¬ишеградськоњ групи.

—тосовно "вогника над≥њ", ¤кий спалахнув у л≥вих сил п≥сл¤ створенн¤ —оюзноњ держави –еспубл≥кою Ѕ≥лорусь ≥ –ос≥йською ‘едерац≥Їю, то набутт¤ ”крањною асоц≥йованого статусу в ™— остаточно його загасить. Ќац≥онально св≥домим громад¤нам ”крањни зрзум≥ло, що обТЇднуватись ≥з "старшим братом", беручи до уваги власну ≥стор≥ю та реал≥њ сьогоденн¤, ”крањн≥ просто см≥шно ≥ гр≥шно. як бачимо, альтернативи Ївропейськ≥й ≥нтеграц≥њ в ”крањни, при всьому багатств≥ вибору, немаЇ.

ѕроголосивши св≥й Ївропейський виб≥р ”крањна, попри вс≥ перешкоди, прагне ¤кнайшвидше влитис¤ до с≥мТњ цив≥л≥зованих народ≥в ™вропи та св≥ту. ќднак цей процес потребуЇ пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ злагоди, терп≥нн¤ ≥ часу. «а тверженн¤м автора комун≥кптивноњ концепц≥њ ≥нтеграц≥њ американського досл≥дника  арла ƒойча, ≥нтеграц≥йний рух у своЇму розвитку проходить три етапи: 1) "етап ≥нтелектуал≥в", коли його п≥дтримують лише де¤к≥ представники ≥нтел≥генц≥њ; 2) "етап великих пол≥тик≥в", коли до нього приЇднуютьс¤ б≥льш широк≥ пол≥тичн≥ кола; 3) "етап масового руху" [31].

«робивши нав≥ть поверхневий анал≥з сучасноњ ситуац≥њ на ”крањн≥, можна стверджувати, що ”крањна вступила у трет≥й, завершальний етап. —к≥льки в≥н триватиме ≥ коли перейде у площину вир≥шенн¤ формальних процедур необх≥дних дл¤ вступу в ™— залежить головним чином в≥д громад¤н ”крањни. ќдночасно, хот≥лось би бачити б≥льше спри¤нн¤ ”крањн≥ збоку центр≥в Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ. ќтже, дл¤ прискоренн¤ темп≥в Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањн≥ необх≥дно продовжувати пол≥тичн≥, економ≥чн≥ ≥ сусп≥льн≥ перетворенн¤ в держав≥. —еред найважлив≥ших завдань, вид≥лемо наступн≥:

- забезпеченн¤ економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ крањни;

- зменшенн¤ показник≥в безроб≥тт¤ та злочинност≥;

- прид≥ленн¤ б≥льшоњ уваги захисту прав людини;

- покращенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату;

- гармон≥зац≥¤ чинного украњнського законодавств до стандарт≥в ™—;

- створенн¤ «¬“ м≥ж ”крањною та ™—;

- позбавленн¤ украњнц≥в в≥д залишк≥в рад¤нськоњ ≥деолог≥њ, ¤ка наклала руйн≥вний в≥дбиток њхн≥й ментал≥тет та формуванн¤ Ївропейськоњ св≥домост≥ громад¤н ”крањни (одним ≥з приклад≥в можуть слугувати ™вроклуби ”крањни - рух за ≥нтеграц≥ю до ™—);

- в≥дродженн¤ духовност≥, украњнськоњ культури ≥ мови;

- забезпеченн¤ широкоњ народноњ п≥дтримки обраногo курсу.

¬ ц≥лому, ”крањн≥ ≥ не потр≥бно форсувати процес набутт¤ асоц≥йованого, а згодом ≥ повноправного членства в ™—. ¬ир≥шенн¤ внутр≥шн≥х проблем дозволить ”крањн≥ за¤вити про себе, ¤к про сильну Ївропейську крањну, та природньо наблизить њњ до Ївропейських структур, водночас, в≥дсуваючи пон¤тт¤ "багатовекторност≥" на задн≥й план. ј це, в свою чергу, дозволить спр¤мувати левову частку зусиль держави на подоланн¤ перешкод дл¤ повноправного членства в ™—. ќчевидно, що й запитанн¤ " оли ≥ ¤к вступить ”крањна до ™— ?" б≥льше не викликатиме посм≥шки на обличч¤х представник≥в ™вропейськоњ ком≥с≥њ.

¬икористана л≥тература

“≥мот≥ √артон ≈ш. ћодель - ™вропейський —оюз // ћ≥жнародний св≥т. - 1999. - є 5. - —. 17.

™вропа. ”крањна. Ћьв≥в. —ам≥т. 1999. - Ћьв≥в, 1999. - —. 154.

ѕро "ќсновн≥ напр¤мки зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни". ѕостанова ¬ерховноњ –ади ”крањни // √олос ”крањни. - 24 липн¤ 1993 р. - є 139. - —. 3.

1	2	3

Ќазва: ”крањна в систем≥ сучасних м≥жнародних в≥дносин
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3448 прочитано)