Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ћ≥кроеконом≥ка > Ѕоргова стаб≥льн≥сть гривн≥


ѕеревищенн¤ експортних доход≥в над ≥мпортними витратами Ч прерогатива в основному ≥ндустр≥альних економ≥к. Ќаприк≥нц≥ 90-х рок≥в переважна б≥льш≥сть крањн, що розвиваютьс¤, ≥з ¬Ќѕ на душу населенн¤ менше 15 тис. дол. (за паритетом куп≥вельноњ спроможност≥, ц≥ни 1997 року) мали негативн≥ торгов≥ баланси. ѕоказник же середн≥х доход≥в на душу населенн¤ в ”крањн≥ майже в пТ¤ть раз≥в менший в≥д зазначеного граничного розм≥ру. ¬она не належить до групи крањнЦекспортер≥в нафти ≥ газу, що ≥ користуютьс¤ прив≥леЇм позитивних торгових баланс≥в. “ому нав≥ть нульове сальдо зовн≥шньоњ торг≥вл≥ дл¤ такоњ економ≥ки, ¤к украњнська, Ї чудовим результатом, не кажучи вже про його позитивн≥ значенн¤. ѕрактично в ус≥х визнаних л≥дер≥в постсоц≥ал≥стичних ≥ пострад¤нських реформ торгов≥ баланси негативн≥.

¬загал≥, анал≥з валютного режиму поза контекстом загальноњ економ≥чноњ пол≥тики Ї малопродуктивним. Ќаприклад, висок≥ ≥мпортн≥ барТЇри можуть спри¤ти формуванню позитивноњ зовн≥шньоторговельноњ позиц≥њ ≥ зм≥цненню нац≥ональноњ валюти нав≥ть у в≥дносно слаборозвинен≥й економ≥ц≥. ќднак в≥тчизн¤на д≥йсн≥сть не даЇ ан≥ найменшого приводу дл¤ таких аналог≥й. “ой же р≥вень тарифного захисту в ”крањн≥ прот¤гом останн≥х пТ¤ти рок≥в не перевищуЇ 3Ч6 в≥дсотк≥в Ч ступ≥нь економ≥чноњ в≥дкритост≥, ¤ку дозвол¤ють соб≥ х≥ба що св≥тов≥ економ≥чн≥ л≥дери. «азвичай таку пол≥тику по¤снюють вимогами вступу до √ј““/—ќ“. ќднак нам≥р приЇднатис¤ до ц≥Їњ орган≥зац≥њ не заважаЇ –ос≥њ утримувати ≥мпортн≥ тарифи на р≥вн≥ майже удв≥ч≥ вищому за в≥тчизн¤ний. “ак само ¤к ≥  итаю, ¤кий 13 рок≥в в≥в переговори про вступ до —ќ“ ≥ при цьому плавно знижував тарифи на ≥мпорт, почавши з 40 в≥дсотк≥в.

“им часом, нин≥шнього року у в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥ склалис¤ справд≥ ун≥кальн≥ передумови дл¤ њњ в≥дновленн¤. …детьс¤ про реальне зростанн¤ грошових доход≥в ≥ позитивний торговельний баланс Ч поЇднанн¤, що сформувалос¤ вперше за останн≥ 12 рок≥в. ќдне лише збереженн¤ поточноњ динам≥ки реальних доход≥в населенн¤ гарантуЇ 3Ч4 в≥дсотки щор≥чного зростанн¤ ¬¬ѕ. ѕозитивн≥ ж зрушенн¤ в ≥нвестиц≥йн≥й сфер≥ Ч за в≥дсутност≥ зовн≥шньоторговельних деф≥цит≥в Ч можуть зб≥льшити њх ще на 2Ч3-в≥дсотков≥ пункти. ¬алютно-курсове регулюванн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ ≥стотним чинником збереженн¤ цих переваг Ч у контекст≥ стимулюванн¤ ¤к експорту, так ≥ п≥дприЇмств, ор≥Їнтованих на внутр≥шн≥й ринок. ƒоц≥льно також подумати ≥ про б≥льш активн≥ форми тарифноњ й антидемп≥нговоњ пол≥тики.

ѕри цьому короткостроков≥ ефекти пом≥рноњ девальвац≥њ можуть ви¤витис¤ досить скромними на загальному тл≥ докладених зусиль ≥ супутн≥х њм результат≥в. —ьогодн≥ њм, наприклад, не п≥д силу компенсувати пр¤м≥ збитки в≥д торговельних санкц≥й, запроваджених –ос≥Їю та —Ўј проти украњнського експорту. ќднак у довгостроков≥й перспектив≥ поступове ослабленн¤ гривн≥ може бути нац≥лене на н≥велюванн¤ втрат, тод≥ ¤к курсове посиленн¤ з часом њх лише зб≥льшуватиме.

ѕол≥тика пом≥рноњ деваль-

вац≥њ, очевидно, б≥льшою м≥рою в≥дпов≥даЇ борговому статусу економ≥к, що розвиваютьс¤. ѓхн≥ми чистими кредиторами Ї ≥ндустр≥альн≥ держави, що, ¤к правило, мають позитивн≥ торговельн≥ баланси та в≥дносний надлишок кап≥тал≥в. « огл¤ду на певн≥ економ≥чн≥ й ≥сторичн≥ причини, вони торгують переважно одна з одною, так само ¤к й експортувати своњ кап≥тали вол≥ють в економ≥чно розвинен≥ крањни. Ќаприклад, 1999 року половина експорту ≥ндустр≥альних крањн споживалас¤ њхн≥ми ж економ≥ками. ј що стосуЇтьс¤ м≥жнародних поток≥в пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й, то десь ≥з 80 в≥дсотк≥в њх направл¤лос¤ в крањни з високим середн≥м доходом на душу населенн¤.

ƒо держав-боржник≥в належать майже п≥втори сотн≥ крањн, що розвиваютьс¤, ≥з переважно деф≥цитами зовн≥шньоторговельних баланс≥в, розм≥р ¤ких не покриваЇтьс¤ припливом пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й. « тих чи ≥нших причин крањни, що розвиваютьс¤, вдаютьс¤ до зовн≥шн≥х позик. Ќа початок поточного року сукупний обс¤г њхнього довгострокового боргу становив 2 трлн. дол. (або 37 в≥дсотк≥в загального ¬Ќѕ проти 18 в≥дсотк≥в 1980-го), з ¤ких три чверт≥ припадали на державн≥ позики та гарант≥њ. ќсновними кредиторами економ≥к, що розвиваютьс¤, Ч пр¤мо або через м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ Ч виступають ≥ндустр≥альн≥ держави.

ћожлив≥сть природного ст≥йкого посиленн¤ валют крањн-боржник≥в не очевидна. ’оча виключати њњ, безумовно, не можна. јле дл¤ цього потр≥бн≥ вагом≥ п≥дстави. ¬≥тчизн¤на ж кредитна ≥стор≥¤, монотоварна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та неприваблив≥сть дл¤ зах≥дних ≥нвестор≥в, на жаль, оптим≥зму не додають. ”крањна Ч це типова крањна, що розвиваЇтьс¤, ≥з низькими Ч за класиф≥кац≥Їю —в≥тового банку Ч середн≥ми доходами на душу населенн¤. 1999 року вона пос≥дала 138-му позиц≥ю з 207 можливих, опинившись позаду ƒом≥н≥канськоњ –еспубл≥ки, √ватемали й јлбан≥њ. ѕопри це, в ”крањн≥, котра щороку шукаЇ кредитноњ п≥дтримки тих же —получених Ўтат≥в, почали всерйоз розм≥рковувати про ознаки занепаду американського долара, Ђприродн≥ї причини його знец≥ненн¤ ≥ в≥дпов≥дне 20Ч25-в≥дсоткове зм≥цненн¤ гривн≥.

ћ≥ра борговоњ залежност≥ крањн, що розвиваютьс¤, визначаЇ ступ≥нь несвободи њхн≥х центральних банк≥в, у тому числ≥ ≥ при виробленн≥ нац≥ональноњ курсовоњ пол≥тики. ѕозиц≥¤ кредитор≥в при вид≥ленн≥ зовн≥шн≥х позик, так само ¤к ≥ при реструктуризац≥њ платеж≥в, ви¤вл¤Їтьс¤ ≥стотним чинником формуванн¤ њхн≥х валютних резерв≥в. ѕри цьому центральний банк крањни-рецип≥Їнта, у кращому випадку, лише опосередковано може впливати на њхн≥ р≥шенн¤.  оли ж мова заходить про м≥ждержавн≥ кредити, головним чинником ви¤вл¤Їтьс¤ власна пол≥тична гра держави-донора. ƒл¤ ”крањни цей факт Ї принциповим, оск≥льки близько 90 в≥дсотк≥в њњ зовн≥шнього боргу припадаЇ на державн≥ позики та гарант≥њ.

“акими Ї реал≥њ, ≥ њх достатньо, аби порушити питанн¤ про те, наск≥льки взагал≥ доц≥льна ф≥ксац≥¤ валютних курс≥в у боргових економ≥ках? „и завжди боргова стаб≥льн≥сть валюти Ї економ≥чно ≥ пол≥тично виправданою? ѕоказовим у цьому контекст≥ Ї сп≥вв≥дношенн¤ довгострокового державного боргу крањн, що розвиваютьс¤, та њхн≥х м≥жнародних резерв≥в: на початок поточного року перш≥ перевищували друг≥ удв≥ч≥. ¬ ”крањн≥ Ч б≥льш ан≥ж у ш≥сть раз≥в. ѕри цьому до 2001 року м≥жнародн≥ резерви Ќац≥онального банку взагал≥ мали боргове походженн¤. —л≥д також врахувати, що сьогодн≥ немаЇ тих ≥нфл¤ц≥йних проблем, з огл¤ду на ¤к≥ ном≥нальна ф≥ксац≥¤ гривн≥ ще в 1996 роц≥ була доц≥льною.

 оректний виб≥р валютного режиму повТ¤заний не лише з точн≥стю економ≥чного анал≥зу. ¬≥н також може впливати на ступ≥нь пол≥тичноњ свободи крањни ≥ помТ¤кшенн¤ њњ борговоњ залежност≥. ÷их проблем не мають ≥ндустр≥альн≥ держави Ч вони Ї чистими кредиторами й експортерами кап≥талу, тож не звТ¤зан≥ проблемою борговоњ несвободи. ћ≥ж њхн≥ми валютами сформувалис¤ досить ст≥йк≥ сп≥вв≥дношенн¤, що еволюц≥йно знайшли в≥дбиток у ф≥ксованих курсах. ѓхн≥ грошов≥ одиниц≥ вважаютьс¤ Ђтвердимиї, оск≥льки слугують курсовими ор≥Їнтирами дл¤ крањн-боржник≥в.

√рубо кажучи, пана √р≥нспена ан≥трохи не ц≥кавить (≥, що найголовн≥ше, Ч не повинна ц≥кавити) курсова динам≥ка украњнськоњ гривн≥, тод≥ ¤к ”крањна зобовТ¤зана ловити кожне його слово. ‘едеральна резервна система, так само ¤к ≥ банк јнгл≥њ, теоретично можуть декларувати ф≥ксац≥ю долара та фунта стерл≥нг≥в по в≥дношенню одне до одного. ѕраво на це њм даЇ суверен≥тет нац≥ональних економ≥к. ј ось спроможн≥сть за¤в Ќац≥онального банку ”крањни про ном≥нальну стаб≥льн≥сть гривн≥ представл¤Їтьс¤ дуже проблематичною, бо њњ утриманн¤ поставлено в залежн≥сть в≥д тих же —Ўј та ¬еликобритан≥њ Ч ¤к при реструктуризац≥њ зовн≥шн≥х боргових зобовТ¤зань, так ≥ при голосуванн≥ в ћ¬‘ ≥ —в≥товому банку щодо наданн¤ наш≥й крањн≥ нових кредит≥в.

‘≥ксац≥¤ крањнами, що розвиваютьс¤, курсу своњх нац≥ональних валют найчаст≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ невдалим ≥ шк≥дливим коп≥юванн¤м досв≥ду ≥ндустр≥альних держав. Ќевдалим Ч оск≥льки не в≥дпов≥даЇ њх обТЇктивним економ≥чним можливост¤м. Ўк≥дливим Ч бо посилюЇ економ≥чну ≥ пол≥тичну залежн≥сть в≥д держав-кредитор≥в. ѕост≥йн≥ за¤ви в ”крањн≥ Ђпро тверд≥сть ≥ стаб≥льн≥стьї дають п≥дстави сумн≥ватис¤: а чи усв≥домлюють у нас усе коло проблем. ўоправда, параметри валютно-курсовоњ пол≥тики на 2002 р≥к передбачають середньор≥чне зниженн¤ курсу гривн≥ до 5,6 грн./дол. ќднак њх оголосили, не по¤снивши причин саме такого р≥шенн¤, що викликаЇ ще б≥льше запитань. “им б≥льше що й поточного року, всупереч за¤вам про плановане знец≥ненн¤ гривн≥, вона ревальвуЇ.

¬одночас у випадку запровадженн¤ Ђповзучоњ привТ¤зкиї њњ усп≥х в ”крањн≥ не очевидний. якщо динам≥ка ц≥н починаЇ ст≥йко перевищувати темпи девальвац≥њ, курсов≥ ефекти можуть ви¤витис¤ м≥н≥мальними.  р≥м того, додаткова ≥нфл¤ц≥¤ Ч дуже болючий удар по найменш захищен≥й частин≥ населенн¤. “ому ≥деальним поЇднанн¤м можна вважати повзучу привТ¤зку з випереджаючими темпами зростанн¤ пенс≥й, стипенд≥й ≥ соц≥альних допомог. ” цьому випадку позитивн≥ ефекти курсового регулюванн¤ р≥вном≥рн≥ше розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж ус≥ма членами сусп≥льства.

–еал≥зац≥¤ такого сценар≥ю залежить в≥д ефективност≥ та гармон≥зац≥њ зусиль ур¤ду ≥ центрального банку. ƒос¤гти вказаних результат≥в незалежно один в≥д одного вони не можуть. ’оча б уже тому, що р≥вень ≥нфл¤ц≥њ визначаЇтьс¤ не лише монетарною пол≥тикою. Ќаприклад, тор≥к на його формуванн¤ вплинуло адм≥н≥стративне п≥двищенн¤ тариф≥в на електро- й теплоенерг≥ю, житлово-комунальн≥ послуги ≥ транспорт; п≥двищенн¤ закуп≥вельних ц≥н на зерно, борошно, корми та хл≥бопродукти через нестачу зерна врожаю 1999 року; скасуванн¤ нульових ставок ѕƒ¬ при продажу електроенерг≥њ, вуг≥лл¤ й ≥мпортного газу; зменшенн¤ погол≥вТ¤ великоњ рогатоњ худоби ≥ в≥дпов≥дне зростанн¤ ц≥н на продукц≥ю тваринництва...

Ќазва: Ѕоргова стаб≥льн≥сть гривн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1805 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
education tree - breeding - jackpot nevada hotel - jackpot party slot game - travel map - electronic - best of
Page generation 0.202 seconds
Хостинг от uCoz