ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний борг. ќбслуговуванн¤ та управл≥нн¤

—таном на 1 с≥чн¤ 1999 р. зовн≥шн≥й борг складавс¤ з таких заборгованостей: за позиками, наданими м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми (4,817 млрд дол., або 41,9% в≥д його загальноњ суми); за позиками, наданими ≥ноземними державами, ≥ в тому числ≥ Ц за позиками наданими п≥д гарант≥њ  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни (3,744 млрд дол., або 32,6%); за позиками, наданими ≥ноземними комерц≥йними банками (1,767 млрд дол., або 15,4%); перед –ј“ У√азпромФ (1,155 млрд дол., або 10,1%).

” 2000 р. ”крањна повинна заплатити зовн≥шн≥м кредиторам близько 3,3 млрд дол., а у 2001 р. Ц 2,4 млрд дол.; при цьому в 2000 р. виплати по зовн≥шньому боргу плануютьс¤ на р≥вн≥ 7% ¬¬ѕ (дл¤ пор≥вн¤нн¤: у ≤ п≥вр. 199 р. Ц 3,8% ¬¬ѕ).

¬нутр≥шн≥й борг складаЇтьс¤ переважно ≥з заборгованост≥ по обл≥гац≥¤х внутр≥шньоњ державноњ позики, ¤ка нагромаджуЇтьс¤ з травн¤ 1995 р., - 10,78 млрд. грн. (заборгован≥сть по обл≥гац≥¤х внутр≥шньоњ державноњ ощадноњ позики Ї досить незначною). —таном на 1 с≥чн¤ 2001 р., граничний розм≥р державного внутр≥шнього боргу законодавчо визначаЇтьс¤ сумою в 25,71 млрд. грн.

ќсоблив≥стю сьогодн≥шньоњ ситуац≥њ в ”крањн≥ Ї фактичне ≥снуванн¤ двох тип≥в державного внутр≥шнього боргу: ном≥нального ≥ реального. ѕерший з них трактуЇтьс¤ ¤к сукупн≥сть державних запозичень на кредитних ≥ фондових ринках ≥ передбачаЇ погашенн¤ основноњ суми боргу з виплатою процент≥в у визначен≥ терм≥ни. ј другий Ц це ном≥нальний борг плюс непогашена заборгован≥сть по соц≥альних виплатах населенню, пролонгованих у час≥.

ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ державних ф≥нанс≥в, повТ¤зан≥ з сучним станом боргового сектора нац≥ональноњ економ≥ки.

ѕо-перше, прот¤гом останн≥х рок≥в бюджетний деф≥цит кореспондував з прискореним зростанн¤м державного боргу в ”крањн≥.

Ѕ≥льше того: к≥льк≥сн≥ показники динам≥ки бюджетного деф≥циту ≥ державного боргу св≥дчать, що зменшенн¤ по роках величини бюджетного деф≥циту не супроводжуЇтьс¤ скороченн¤м державного боргу, а навпаки Ц цей борг зростав. ‘актом ≥снуванн¤ таких УножицьФ п≥дтверджуЇтьс¤ зростанн¤ ≥ основноњ частини боргу, ≥ витрат на його обслуговуванн¤. ” цьому випадку можна говорити про негативне ¤вище само в≥дтворенн¤ боргу.

Ќарощуванн¤ державного боргу розгл¤даЇтьс¤ кредиторами ¤к п≥двищенн¤ ризику щодо кредитуванн¤ держави. ÷е призводить до подорожчанн¤ нових запозичень, з характерними бюджетними (≥ не т≥льки) перевантаженн¤ми. Ќадм≥рний податковий т¤гар ≥ неподатков≥ збори залишаютьс¤ високими. ”се це стримуЇ внутр≥шн≥й попит ≥ економ≥чну базу зростанн¤.

ѕо-друге, спекул¤тивно-аж≥отажний бум розвитку боргового ринку загальмував ≥нвестиц≥йн≥ процеси. “ак, надвисока доходн≥сть ќ¬ƒѕ призвела до того, що кредитна система в≥докремилас¤ в≥д виробництва, ≥ в≥льн≥ ресурси направл¤лис¤ на куп≥влю ќ¬ƒѕ, обминаючи реальний сектор економ≥ки та провокуючи диспропорц≥њ на макро- ≥ м≥крор≥вн¤х. ¬насл≥док п≥рам≥ди ќ¬ƒѕ в≥дбулос¤ трансформуванн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в у фонди споживанн¤ Ц витрати в соц≥альн≥й сфер≥ ф≥нансувалис¤ за рахунок позикових, а не продуктивних схем.

явище упов≥льненн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥, пох≥дне в≥д надм≥рного державного запозиченн¤, маЇ назву Уефект вит≥сненн¤Ф. ¬насл≥док високоњ вартост≥ позичкового кап≥талу п≥дприЇмства не можуть реал≥зовувати ≥нвестиц≥йн≥ програми з належним р≥внем рентабельност≥ чи внутр≥шньою нормою доходност≥. ¬ит≥сненн¤ державними позиками приватних ≥нвестиц≥й справедливо трактуЇтьс¤ ¤к справжн≥й т¤гар державного боргу.

”крањнськ≥ обл≥гац≥йн≥ запозиченн¤ ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на зовн≥шньому ринках Ї одними з найдорожчих ≥ водночас одними з найкоротших на боргових ринках. ” р≥зн≥ пер≥оди доходн≥сть ќ¬ƒѕ коливалас¤ в≥д 40% до 100% р≥чних на первинному ринку, при незначних терм≥нах погашенн¤. ¬алютна доходн≥сть зовн≥шн≥х функц≥ональних позик с¤гаЇ 21% р≥чних.

ѕо-третЇ, нерезиденти Ї основними поставниками позичкового кап≥талу. якщо при характеристиц≥ учасник≥в зовн≥шнього ринку це природно, то дл¤ ринку ќ¬ƒѕ переважна присутн≥сть нерезидент≥в загрожуЇ ф≥нансов≥й стаб≥льност≥ та економ≥чн≥й безпец≥ держави.

¬≥тчизн¤на практика формуванн¤ боргу передбачаЇ масштабну участь Ќац≥онального банку ”крањни на первинному ринку ќ¬ƒѕ. „ерез пр¤мий викуп державних обл≥гац≥й ЌЅ” фактично зд≥йснював приховану грошову ем≥с≥ю. ≤накше кажучи, маЇ м≥сце поЇднанн¤ андерайтерських ≥ кредитних функц≥й, ¤ке даЇтьс¤ взнаки виключно з негативного боку.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒержавний борг. ќбслуговуванн¤ та управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3675 прочитано)