Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ћ≥кроеконом≥ка > ≈коном≥чне зростанн¤ в модел¤х зростанн¤


сок кап≥талу,прац≥,земл≥ у продукт нац≥онального виробництва.

якщо, за умови незм≥нност≥ ≥нших чинник≥в,один з вищеназваних

чинник≥в зб≥льшити на 1%,то зб≥льшенн¤(зменшенн¤)¬Ќѕ на пев-

ний в≥дсоток ≥ визначатиме внесок цього зм≥нюваного чинника у

зростанн¤.

—труктурал≥стський п≥дх≥д до анал≥зу чинник≥в економ≥-

чного зростанн¤ в≥дображаЇ безпосередн≥й зв'¤зок м≥ж струк-

турою економ≥ки та темпами економ≥чного зростанн¤.«в'¤зок

структури ≥ зростанн¤ обоп≥льний:¤кщо економ≥чне зростанн¤

спричин¤Ї зб≥льшенн¤ р≥вн¤ доход≥в, то це викликаЇ зм≥ну

структури попиту;останн¤ може зумовити зм≥ну структури вироб-

ництва,пов'¤зану з виникненн¤м нових високотехнолог≥чних га-

лузей,насл≥дком чого стаЇ нове економ≥чне зростанн¤.÷ю лог≥ку

зв'¤зк≥в ≤нгмар —венн≥сон визначив ¤к "здорове коло".

” символах його можна записати так:

Inc tPr - економ≥чне зростанн¤;

≤nc - зростанн¤ р≥вн¤ доход≥в;

C - зм≥на структури споживанн¤;

tPr C Pr - зм≥на структури виробництва.


Pr

" «дорове коло" - ¤вище некризовоњ економ≥ки. ” пер≥од

кризи, коли виникають перепони дл¤ структурних зм≥н, воно пе-

ретворюЇтьс¤ на "порочне коло".

¬плив ≥нвестиц≥й,але в майбутньому на економ≥чне зростан-

н¤ виражаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом, ¤кий називають акселератор.

јкселератор - це числовий коеф≥ц≥Їнт, що показуЇ в≥дно-

шенн¤ приросту ≥нвестиц≥й до приросту нац≥онального доходу

(„Ќѕ), ¤кий викликав цей прир≥ст ≥нвестиц≥й.  оеф≥ц≥Їнт аксе-

лератора визначаЇтьс¤ за формулою:

Δ≤ Δ≤

а = ------------- , або а = ---- ,

Yn-1 - Yn-2 ΔY

де а - акселератор, Δ≤ - прир≥ст ≥нвестиц≥й, ΔY - прир≥ст

нац≥онального доходу в попередн≥й пер≥од, що й викликав

прир≥ст ≥нвестиц≥й.

јкселератор Ї к≥льк≥сним виразом принципу акселерац≥њ,

зг≥дно ¤кого кожний прир≥ст або зменшенн¤ нац≥онального дохо-

ду („Ќѕ) та сукупного попиту вимагаЇ в≥дносно б≥льшоњ зм≥ни

"≥ндуц≥йованих" ≥нвестиц≥й. ("≤ндуц≥йован≥" ≥нвестиц≥њ -

≥нвестиц≥њ ≥ндуц≥йован≥ (викликан≥) зростанн¤м нац≥онального

доходу. Ќа в≥дм≥ну в≥д них, Ї ≥нвестиц≥њ, що не залежать в≥д

приросту нац≥онального доходу, так зван≥ "автономн≥" ≥нвес-

тиц≥њ.)

ѕричини такого сп≥вв≥дношенн¤ динам≥ки нац≥онального до-

ходу („Ќѕ) ≥ динам≥ки ≥нвестиц≥й ховаютьс¤ у довгостроковост≥

в≥ддач≥ в≥д попередн≥х ≥нвестиц≥й, ¤к≥ вкладен≥ у засоби

прац≥, буд≥вництво тощо, в результат≥ чого незадоволений у

цей пер≥од попит веде до розширенн¤ виробництва.  р≥м того,

довготривал≥сть використанн¤ устаткуванн¤ веде до такого

сп≥вв≥дношенн¤ нових ≥ в≥дновлених ≥нвестиц≥й, коли перш≥

зростають вищими темпами.

ѕринцип акселерац≥њ показуЇ, що виробництво ≥нвес-

тиц≥йних товар≥в (засоб≥в прац≥) зростаЇ швидше, н≥ж вироб-

ництво споживчих товар≥в.

ћатематично акселератор протилежний мультипл≥катору, що

в≥дображаЇтьс¤ таким р≥вн¤нн¤м:

≤ ≤

а = --- , або   = ---- ,

  а

де   - коеф≥ц≥Їнт мультипл≥катора. “обто а = ћ–S.

“аким чином, ¤кщо мультипл≥катор показуЇ величину приросту

нац≥онального доходу на одиницю приросту ≥нвестиц≥й (≥нвес-

тиц≥њ - величина незалежна, пост≥йна, нац≥ональний доход -

залежна, зм≥нна), тобто, ¤ким буде прир≥ст нац≥онального дохо-

ду при даному прирост≥ ≥нвестиц≥й, то акселератор, навпаки,

даЇ змогу визначити майбутн≥й прир≥ст ≥нвестиц≥й на одиницю

приросту нац≥онального доходу (нац≥ональний доход - величина

пост≥йна, незалежна,≥нвестиц≥њ - залежна, зм≥нна).

ѕринцип акселерац≥њ застосовують, ¤к в≥домо, дл¤ по-

¤сненн¤ природи економ≥чноњ цикл≥чност≥, зокрема, шл¤хом

поЇднанн¤ в макроеконом≥чних модел¤х коеф≥ц≥Їнт≥в муль-

типл≥катора ≥ акселератора. ѕод≥бна модель в≥дображаЇ за-

лежн≥сть приросту нац≥онального доходу („Ќѕ) в≥д приросту

автономних (незалежних) ≥нвестиц≥й.

«агальний вигл¤д такого р¤ду модел≥ представлений р≥вн¤н-

н¤м нац≥онального доходу англ≥йського економ≥ста ƒж.’≥кса:

Y = јn + (1-S) Yn-1 + а(Yn-1 - Yn-2 ),

де јn - ≥нвестиц≥њ за даний пер≥од, (1-S) - гранична

схильн≥сть до споживанн¤ (S - заощадженн¤), а - акселератор,

Y - нац≥ональний доход, Yn-1 ≥ Yn-2 - нац≥ональний доход,

в≥дпов≥дно, минулого ≥ позаминулого року.

¬ залежност≥ в≥д сп≥вв≥дношенн¤ мультипл≥катора (пред-

ставленого граничною схильн≥стю до споживанн¤) ≥ акселератора

динам≥ки нац≥онального доходу може прийн¤ти або р≥вном≥рний,

або цикл≥чний характер. ÷икл≥чн≥ коливанн¤ виникають при та-

кому сп≥вв≥дношенн≥:

[(1-S) + а]2 < 4а,

тобто, коли квадрат суми граничноњ схильност≥ до спожи-

ванн¤ ≥ акселератора буде меншим в≥д 4-х значень акселера-

тора.

«воротне сп≥вв≥дношенн¤ [(1-S)+а]2 >4а в≥дображаЇ

р≥вном≥рне економ≥чне зростанн¤ ≥ можливе лише при великому

коеф≥ц≥Їнт≥ мультипл≥катора.

«а сучасного р≥вн¤ загального мультипл≥катора, ¤кий,¤к

в≥домо, близький до 2, гранична схильн≥сть до споживанн¤

(ћ–—) в≥дображаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом величиною 0,5, що виводи-

тьс¤ ≥з формули мультипл≥катора:

1 1 1

  = --------- . “од≥ ћ–— = 1 - ---- . “обто ћ–— = --- .

1 - ћ–— k 2

ѕри такому значенн≥ загального мультипл≥катора за будь-

¤кого значенн¤ акселератора динам≥ка нац≥онального доходу

(„Ќѕ) маЇ цикл≥чний характер. ƒл¤ переходу до р≥вном≥рного

економ≥чного розвитку потр≥бно, щоб коеф≥ц≥Їнт мультипл≥катор

був б≥льшим 2,5.

4. ѕ≥сл¤ того, ¤к було об'Їднано теор≥њ мультипл≥катора ≥

акселератора, стала можливою розробка р≥зноман≥тних моделей

економ≥чного зростанн¤, за допомогою ¤ких економ≥сти намага-

лись визначити умови стаб≥льного розвитку економ≥ки. ћоделей

економ≥чного зростанн¤ неокейс≥анц≥ створили багато. —п≥льним

дл¤ ус≥х них Ї досл≥дженн¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж заощадженн¤ми ≥

≥нвестиц≥¤ми. ћакроеконом≥чн≥ модел≥ зростанн¤ намагаютьс¤

обгрунтувати оптимальну норму нагромадженн¤, ¤ка б забез-

печувала стаб≥льне економ≥чне зростанн¤.

Ќайб≥льш в≥домими серед них Ї модел≥ ’аррода ≥ ƒомара.

јнгл≥Їць –.’аррод ≥ американець ќ.ƒомар розробл¤ли своњ мо-

дел≥ окремо, та й пересл≥дували р≥зну мету, однак прийшли до

аналог≥чних висновк≥в. “ому њх модел≥, ¤к правило, роз-

гл¤даютьс¤ в комплекс≥.

ћодель ’аррода-ƒомара була створена приблизно у той са-

мий час, що й теор≥¤ ƒж.ћ. ейнса. ¬ зв'¤зку з цим доц≥льно

пор≥вн¤ти п≥дходи, реал≥зован≥ у цих двох модел¤х.

 ейнс, ¤к в≥домо, досл≥джуЇ економ≥ку в корот-

котерм≥новому пер≥од≥. …ому належить нап≥вжарт≥влива фраза

про недоц≥льн≥сть зосередженн¤ уваги на довготерм≥новому пер≥-

од≥, тому що в далекому майбутньому вс≥ ми все одно помремо

("In the long run we are all dead"). ” модел≥ ’аррода-ƒомара,

навпаки, досл≥джуЇтьс¤ економ≥ка саме у довготерм≥новому пер-

≥од≥.

 ейнса ц≥кавила проблема забезпеченн¤ р≥вноваги в умовах

повноњ зайн¤тост≥. ’аррод пом≥тив, що сукупний доход, дос-

татн≥й дл¤ гарантуванн¤ повноњ зайн¤тост≥ в одному пер≥од≥,

недостатн≥й дл¤ забезпеченн¤ њњ в ≥нш≥ пер≥оди. ј додатков≥

витрати дл¤ забезпеченн¤ повноњ зайн¤тост≥ у нових умовах по-

винн≥ враховувати ≥снуючий зв'¤зок (сп≥вв≥дношенн¤) м≥ж запа-

сом кап≥талу та продуктом ( \Y).

 лючовими елементами модел≥ ’аррода-ƒомара Ї величина

заощаджень узагал≥ ≥ схильн≥сть до заощадженн¤ зокрема. ¬ели-

чина заощаджень, за ≥нших однакових умов, залежить в≥д:

1) ц≥ни або процента, що його отримуЇ той, хто, в≥дкладаючи

споживанн¤, заощаджуЇ кошти;

2) доходу (в тому розум≥нн≥, що вищий доход асоц≥юЇтьс¤ з

б≥льш н≥ж пропорц≥йно високими заощадженн¤ми);

3) сусп≥льних передбачень, тобто прогноз≥в щодо ситуац≥њ в

сусп≥льств≥ та в економ≥ц≥ - адже за будь-¤коњ процентноњ

ставки, наприклад, в умовах оч≥куванн¤ високоњ ≥нфл¤ц≥њ за-

ощадженн¤ будуть знижуватис¤.

√оловн≥ риси модел≥ ’аррода-ƒомара:

1. ћодель грунтуЇтьс¤ на так зван≥й "кап≥тальн≥й" теор≥њ вар-

тост≥ (за аналог≥Їю з "трудовою" теор≥Їю вартост≥). ≤ншими

словами, приймаЇтьс¤, що вир≥шальне значенн¤ дл¤ економ≥чного

зростанн¤ мають запас кап≥талу та його зб≥льшенн¤. ѕрац≥ ж

в≥дводитьс¤ п≥дпор¤дкована роль. ¬ основу модел≥ покладено,

що при зростанн≥ кап≥талу в≥дбуваЇтьс¤ пропорц≥йне зростан¤

прац≥, тобто

ΔL

----- = const. ÷е передбачаЇ, зокрема, незм≥н-

Δ 

н≥сть зарплати. якщо ж прац¤ ≥ кап≥тал зростають у р≥зних

сп≥вв≥дношенн¤х, то за лог≥кою модел≥, це означаЇ, що або

прац¤ або кап≥тал використовуютьс¤ неповно.

2. ћодель не враховуЇ технолог≥чних зм≥н, приймаючи тех-

нолог≥чний р≥вень ¤к сталу величину.

  Δ 

3. ” модел≥ приймаЇтьс¤, що --- = -----

Y ΔY

4. ” модел≥ ’аррода-ƒомара, ¤к ≥ в б≥льшост≥ пост-

кейнс≥анських моделей, враховано, що фактором стримуванн¤

економ≥чноњ активност≥ (в≥дпов≥дно, ≥ зростанн¤) може вис-

тупати сукупний попит.

јнал≥зована модель грунтуЇтьс¤ також на тому, що ≥нвес-

тиц≥њ певного пер≥оду визначаютьс¤ граничною схильн≥стю до

заощаджень. ≈коном≥чне зростанн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к функц≥¤,

по-перше, граничноњ схильност≥ до заощаджень, по-друге, -

сп≥вв≥дношенн¤м:

 /Y, де   - запас кап≥талу;

Y - створений продукт.

—п≥вв≥дношенн¤  /Y Ї коеф≥ц≥Їнтом зв'¤зку м≥ж запасом

кап≥талу ≥ продуктом. «розум≥ло, що зменшенн¤ цього

коеф≥ц≥Їнта передбачаЇ зростанн¤ ефективност≥ використанн¤

запасу кап≥талу.

¬ласне величину економ≥чного зростанн¤ можна обчислити у

такий спос≥б:

ΔY (1)

Gr = ---- , де Gr - зростанн¤;

Y ΔY - прир≥ст продукту прот¤гом певного

пер≥оду;

Y - обс¤г продукту в попедньому пер≥о-

д≥.

√ранична схильн≥сть до заощадженн¤ (головний фактор мо-

дел≥)

S

s = --- , де S - обс¤г заощадженн¤;

Y Y - продукт.

ќск≥льки в модел≥ приймаЇтьс¤, що заощадженн¤ дор≥внюють

≥евестиц≥¤м (S = ≤), то гранична схильн≥сть до заощадженн¤

набуваЇ вигл¤ду:

S ≤

s = --- = --- . (2)

Y Y

” формул≥ (2) ≤ - чист≥ ≥нвестиц≥њ, тобто р≥зниц¤ м≥ж ва-

ловими ≥нвестиц≥¤ми ≥ ≥нвестиц≥¤ми в амортизац≥ю, ≥ вони то-

тожн≥ приростов≥ кап≥талу: ≤ =  .

„астка приросту кап≥талу у прирост≥ продукту (внесок

кап≥талу у зб≥льшенн¤ продукту) позначаЇтьс¤ k:

Δk ≤

k = --- = ----

ΔY ΔY (3)

¬иход¤чи з того, що

≤ ≤

--- = s (2), а ---- =k (3)

Y Y

≥ визначивши, що Y = ≤\s , а Y = ≤\ k , отримуЇмо функц≥ю

економ≥чного зростанн¤:

ΔY ≤ k s

Gr = ---- = ---- = --- . (4)

Y ≤/s k

ќтже, зростанн¤ визначаЇтьс¤ часткою заощаджень у про-

дукт≥ (через ¤ку оц≥нюЇтьс¤ загальна схильн≥сть до за-

ощаджень), в≥днесеною до коеф≥ц≥Їнта, що показуЇ внесок зрос-

танн¤ кап≥талу у зростанн¤ продукту.

«г≥дно з формулою (4), економ≥чне зростанн¤ можна забез-

печити або шл¤хом зб≥льшенн¤ заощаджень у нац≥ональному до-

ход≥, або шл¤хом п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ додат-

кового кап≥талу.

ѕевного по¤сненн¤ вимагаЇ умова щодо р≥вност≥ заощаджень

та ≥нвестиц≥й ( S = ≤), ≥ на п≥дстав≥ ¤коњ виводитьс¤ формула

(2). ÷ю умову досить легко довести, ¤кщо абстрагувати в≥д

держави ¤к суб'Їкта процесу заощадженн¤ та такого чинника,¤к

вплив з-за кордону. Ћог≥ка тут така. ќбс¤г випуску за вик-

люченн¤м спожитоњ продукц≥њ дор≥внюЇ ≥нвестиц≥йним витратам.

ѕ≥д останн≥ми розум≥ють запланов≥ ≥нвестиц≥њ та незапланован≥

зм≥ни запас≥в матер≥альних ц≥нностей, отже ≤= Y - —.

« ≥ншого боку, та частина доход≥в, ¤ку домашн≥ гос-

подарства не витрачають на споживанн¤, Ї заощадженн¤м:

S = Y - —. —п≥вставивши два останн≥х р≥вн¤нн¤, доходимо фор-

мального висновку про р≥вн≥сть заощаджень та ≥нвестиц≥й: S=≤.

јле така р≥вн≥сть дос¤гаЇтьс¤ тод≥, коли економ≥ка пере-

буваЇ у стан≥ р≥вноваги. ƒл¤ дос¤гненн¤ такого стану не-

обх≥дно, щоб ф≥рми, ¤к≥ ≥нвестують, захот≥ли вкладати ст≥льки

кошт≥в, ск≥льки њх заощаджують домогосподарства.

Ќехай ми маЇмо, що заощадженн¤ Ї функц≥Їю доход≥в

( S= s Y), а ≥нвестиц≥њ п≥дприЇмств нейтральн≥ щодо сукуп-

ного доходу (випуску). √раф≥чно це матиме такий вигл¤д:

ѕо¤сненн¤ до граф≥ка:

IS

1. Ќа граф≥ку показано дв≥ л≥н≥њ: S=s Y

заощаджень та ≥нвестиц≥й. «аощаджен-

н¤ Ї функц≥Їю сукупних доход≥в, то- ≥

му вони зображен≥ ¤к л≥н≥¤, що п≥д

певним кутом п≥дн≥маЇтьс¤ вгору. Ќа-

хил л≥н≥њ (кут) визначаЇтьс¤ гранич-

ною схильн≥стю до заощаджень. Ћ≥н≥¤

≥нвестиц≥й зображена ¤к незалежна в≥д

величини доходу.

2. ≥снуЇ лише одне значенн¤ продукту Y 1 Ye Y2 Y

(доходу) Yе, при ¤кому дос¤гаЇтьс¤ в≥д-

пов≥дн≥сть заощаджень та запланованих

≥нвестиц≥й.

3. ¬ умовах, коли випуск перевищуЇ р≥вноважний (Y2 ),за-

ощадженн¤ Ї б≥льшими в≥д ≥нвестиц≥й ( S>≤). якщо ж випуск

менший в≥д р≥вноважного (Y1), навпаки, ≥нвестиц≥њ Ї б≥льшими

в≥д заощаджень (≤>S).

ўо в≥дбуваЇтьс¤ тод≥, коли випуск перевищуЇ або не дос¤-

гаЇ р≥вноважного р≥вн¤?

Ќехай, наприклад, випуск перевищуЇ р≥вноважний. ” ц≥й си-

туац≥њ домашн≥ господарства захочуть заощаджувати б≥льше, н≥ж

дос≥. «аощадженн¤ перевищать запланован≥ ф≥рмами ≥нвестиц≥њ,

запаси продукц≥њ почнуть зб≥льшуватись, ≥ ф≥рми скорот¤ть ви-

робництво. —короченн¤ виробництва скоротить доходи, що неми-

нуче призведе до скороченн¤ заощаджень. ÷ю лог≥ку поверненн¤

до р≥вноважного р≥вн¤ можна записати в такий спос≥б:


Ќазва: ≈коном≥чне зростанн¤ в модел¤х зростанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2196 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
benzodiazepines ambien - of business - online travel - best cards - illinois jackpot lottery number - lloyds than - avis texas
Page generation 0.167 seconds
Хостинг от uCoz