Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

Ѕ≥олог≥¤ > √ризуни ондатри, щур≥, миш≥, бобри, ховрахи


√ризуни ондатри, щур≥, миш≥, бобри, ховрахи

—тор≥нка: 1/2

√ризуни.

√ризуни Ц найбагатший на види р¤д ссавц≥в. ÷е др≥бн≥ та середн≥ за розм≥ром тварини. ÷≥ тварини здатн≥ швидко розмножуватис¤. “верда њжа стираЇ й притупл¤Ї зуби, особливо р≥зц≥. „ерез те у ссавц≥в, ¤к≥ споживають тверду рослинну њжу, зуби мають особливу будову. “ак≥ тварини вигризають њжу р≥зц¤ми й старанно перетирають кутн≥ми зубами. ≤кл≥в у них немаЇ, р≥зц≥ велик≥ й гостр≥. —переду вони вкрит≥ товстим шаром емал≥, через те не тупл¤тьс¤ нав≥ть в≥д дуже твердоњ њж≥. ѕ≥д час гриз≥нн¤ р≥зц≥ верхньоњ та нижньоњ щелеп дотикаютьс¤ ≥ сточуютьс¤ Ц б≥льше з того боку, де немаЇ емал≥ ( або де вона тонша ). –≥зц≥, хоч би ¤к сильно сточувалис¤, завжди однакового розм≥ру, бо ростуть прот¤гом усього житт¤ тварини.

ќндатра.

Ѕатьк≥вщина ондатри Ц ѕ≥вн≥чна јмерика. ” 1928 роц≥ њњ було завезено з  анади до –ос≥њ. «а пор≥вн¤но короткий час вона розселилас¤ на величезних просторах, прижившись майже скр≥зь в≥д  райньоњ ѕ≥вноч≥ до жаркого субтроп≥чного по¤су. ¬ ”крањн≥ њњ розвод¤ть з 1944 року. ќндатри живуть у великих ≥ малих озерах, затонах, болотах, пр≥сних ≥ солонкуватих р≥чках, де споруджують своњ хатки з рогозу та ≥нших вод¤них рослин. ѕоселенн¤ цих зв≥р¤т знайти легко. ѓхн≥ осел≥, заввишки з метр ≥ майже ст≥льки ж завширки, мають конусопод≥бну форму. ¬середин≥ Ї одна або й к≥лька камер. ” центр≥ споруди м≥ститьс¤ гн≥здо. ƒитинчата зазвичай народжуютьс¤ з листопада по кв≥тень. ” виводку буваЇ в≥д одного до одинадц¤ти малюк≥в, котрих мати годуЇ до м≥с¤ц¤. —амиц≥ можуть заваг≥тн≥ти, коли ще годують, тож принос¤ть щороку по к≥лька виводк≥в, чим ≥ по¤снюЇтьс¤ численн≥сть ондатрових попул¤ц≥й.

ќндатра просто створена дл¤ житт¤ у вод≥. ѕлаваЇ вона легко й швидко.  ремезне 30-сантиметрове т≥ло мчить водною глад≥нню, ¤к маленька торпеда. Ќа задн≥х лапах, пальц≥ котрих зТЇднан≥ невеликою плавальною перетинкою, Ї товст≥ жорстк≥ волосини, що утворюють так звану плавальну торочку ≥ забезпечують краще в≥дштовхуванн¤ у вод≥. √олий лускатий хв≥ст, завдовжки понад 20 сантиметр≥в, сплющений ≥ править за кермо.  оли ондатра п≥рнаЇ, складки шк≥ри затул¤ють вушн≥ отвори. «в≥р¤ може пробути п≥д водою к≥лька хвилин. Ќа суходол≥ воно незграбне й, б≥гаючи, швидко стомлюЇтьс¤. ∆ивитьс¤ ондатра переважно болотною рослинн≥стю, ≥нод≥ поњдаЇ ≥ жаб, молюск≥в та др≥бних рибок. ¬она ц≥нуЇтьс¤ за гарне й тепле хутро. ќндатра приносить велику користь тим, що пол≥пшуЇ кисневий режим дл¤ риб у водойм≥: взимку робить у криз≥ отвори, а вл≥тку знищуЇ жорстк≥ водорост≥. ќдне слово, людина маЇ дбати про ондатру.

ўури.

Ќав≥ть нин≥ ц≥ км≥тлив≥, хитр≥ й спритн≥ ≥стоти становл¤ть серйозну проблему дл¤ малих ≥ великих м≥ст. ј в середн≥ в≥ки вони були справжн≥м стих≥йним лихом. —вого часу натурал≥ст –уссенель пор≥внював по¤ву цих тварин з навалою „инг≥схана та јтилли. ѓх винищували сотн¤ми, тис¤чами, використовуючи отруту, вогонь, окр≥п, нав≥ть в≥длучали в≥д церкви, прикликаючи на них прокл¤тт¤ небес.

“о хто ж ц≥ страх≥тлив≥ ≥стоти? Ќайзвичайн≥с≥ньк≥ щури, або пацюки. ∆ивуть вони повсюди, а особливо добре њм ведетьс¤ б≥л¤ людини. ¬они понад ус¤ку м≥ру ненажерлив≥ ≥ плодюч≥. ќдна самиц¤ щура здатна за р≥к привести близько сотн≥ соб≥ под≥бних. “ож вони практично незнищенн≥.

Ќайв≥дом≥ш≥ щури Ц чорний ≥ с≥рий. ќстаннього ≥нод≥ називають голландським корабельним щуром. „орний пацюк завдовжки 35 сантиметр≥в, з котрих 19 припадаЇ на хв≥ст. —≥рий, в≥дпов≥дно, 42 ≥ 18 сантиметр≥в. ¬ обох вид≥в легендарне бойове минуле. „орн≥ щури тероризували в середн≥ в≥ки всю ™вропу, пожираючи харчов≥ запаси й прир≥каючи на голодну смерть ц≥л≥ м≥ста. —≥р≥ пацюки зд≥йснили 1727 року пох≥д в≥д  асп≥йського мор¤ до ≤тал≥њ. ўури величезними згра¤ми рушили на зах≥д п≥сл¤ землетрусу. ѓх не зупинила нав≥ть повноводна ¬олга, в ¤к≥й вони гинули тис¤чами. ƒорогою багатьох зжерли хиж≥ птахи, вовки й лисиц≥, але то була лиш незначна частина незл≥ченноњ арм≥њ. “ого року було знищено багато лан≥в та склад≥в з продовольством, безл≥ч людей ≥ тварин зегризено на смерть. Ќа одн≥й паризьк≥й бойн≥ прот¤гом м≥с¤ц¤ знищили 16000 цих ≥стот.

ўури виживають у найскрутн≥ших обставинах. ¬они напрочуд живуч≥ Ц њх не беруть н≥ морози, н≥ вода, н≥ нав≥ть рад≥ац≥¤. “ак, на одному з остров≥в, де проводилис¤ випробуванн¤ ¤дерноњ зброњ, жили щури. „ерез р≥к п≥сл¤ ¤дерного вибуху вони не т≥льки не зникли, а й надзвичайно розмножилис¤, ставши завб≥льшки понад метр.

√оловн≥ недруги щур≥в, окр≥м людей, - к≥шки й де¤к≥ породи собак. ƒо того ж, пацюки поњдають одне одного, чим спри¤ють власному винищенню. ЅуваЇ, що батьки пожирають своњх д≥тей, ≥ навпаки. ” щур≥в ≥снуЇ дуже ц≥каве ¤вище Ц так званий щур¤чий король. Ќасправд≥, це клубок переплетених хвостами й лапками щур≥в, що ≥нод≥ м≥стить у соб≥ до 50 особин. ∆ивуть вони лише за рахунок п≥дношень ≥нших щур≥в, оск≥льки сам≥ не можуть рухатис¤. ÷е ¤вище дос≥ Ї загадкою дл¤ вчених.

ўури дуже км≥тлив≥ ≥стоти. —вою км≥тлив≥сть ≥ в≥двагу вони про¤вл¤ють насамперед у добуванн≥ њж≥. ќсь ¤к, наприклад, пацюки крадуть ¤йц¤. ќдин щур охоплюЇ ¤йце передн≥ми лапами, а другий т¤гне його за хвоста до нори. ƒуже ориг≥нально добувають вони ≥ сметану з банок ≥ вузьких посудин. ўур опускаЇ туди свого хвоста, а пот≥м даЇ ≥ншим його облизувати. ƒл¤ людини щури небезпечн≥ тим, що перенос¤ть жахливу хворобу Ц чуму. ÷е одна з причин непримиренноњ з ними боротьби. ѕотерпати, що цей вид вимре, не доводитьс¤, бо щури дуже швидко набувають ≥мун≥тету до р≥зних отрут. ƒе¤к≥ вчен≥ вважають, що п≥сл¤ ¤дерноњ в≥йни на земл≥ залишатьс¤ т≥льки таргани й щури.

ћиш≥.

ћиш≥ видаютьс¤ симпатичн≥шими за щур≥в. ѕроте, шкоди вони завдають не менше. ќкр≥м того, ц≥ ≥стоти рознос¤ть жахливу хворобу Ц холеру. “ому люди так наполегливо њх винищують.

Ќайпоширен≥ш≥ три види мишей. ѕерший Ц хатн¤ миша, що живе в с≥льських осел¤х ≥ нав≥ть у м≥ських помешканн¤х, завдаючи люд¤м чимало клопоту. «авдовжки вона разом з хвостом до 18 сантиметр≥в. ƒругий вид Ц л≥сова, а трет≥й Ц польова миш≥. —пособом житт¤ вс≥ три види схож≥ м≥ж собою, причому в≥ддавна в≥дома людин≥ хатн¤ миша легко приручаЇтьс¤. Ћаг≥дна й жвава, вона неаби¤к т≥шить господар≥в. ƒе¤к≥ хатн≥ миш≥ нав≥ть ум≥ють сп≥вати й заливаютьс¤ трел¤ми, що нагадують п≥сню молодоњ в≥льшанки. Ўкода, ¤ку робить хатн¤ миша, нав≥ть не в тому, що вона краде њст≥вн≥ припаси, а в тому, що н≥вечить книжки й мебл≥.

–озмножуютьс¤ ц≥ гризуни надзвичайно швидко. ѕрот¤гом року одна самиц¤ приводить до 45 мишен¤т.

Ћ≥сова миша поширена по вс≥й ™вроп≥ й —ередн≥й јз≥њ. ¬она така сама спритна, ¤к ≥ хатн¤, але вм≥Ї ще й стрибати. ѕольова миша живе на величезн≥й територ≥њ в≥д –ейну до «ах≥дного —иб≥ру. ÷е найменш спритна з ус≥х мишей, зате найдобродушн≥ша. ∆ивитьс¤ вона зб≥жж¤м, комахами, червами. ÷¤ ≥стота не т≥льки прудко б≥гаЇ, а й вм≥Ї лазити по стеблах. Ќайц≥кав≥ше, що польова миша будуЇ своњ гн≥зда на зразок пташиних, вправно звиваючи њх з прутик≥в.

Ѕобер.

Ѕобер в≥ддавна користуЇтьс¤ загальною пошаною ¤к вправний чотириногий буд≥вник ≥ л≥соруб. ¬≥н став не т≥льки уособленн¤м працелюбност≥ й наполегливост≥, а й багато чого навчив людей, ¤к≥ запозичили у нього де¤к≥ методи й ≥нженерн≥ вир≥шенн¤ при буд≥вництв≥ гребель. ѕТ¤ть м≥льйон≥в рок≥в тому предки бобр≥в могли позмагатис¤ з самим ведмедем. “епер≥шн≥ бобри, зв≥сно, значно менш≥. ƒоросла особина важить 20-30 к≥лограм≥в при довжин≥ 120 сантиметр≥в, а де¤к≥ старш≥ самц≥ заважують до 45 к≥лограм≥в. Ѕлизько 15-18 сантиметр≥в загальноњ довжини бобра припадаЇ на ун≥кальний хв≥ст завширшки 15-18 сантиметр≥в.

Ѕобри Ц чудов≥ плавц≥. ¬≥дштовхуючись в≥д води дужими задн≥ми лапами, вони розвивають швидк≥сть до 10 к≥лометр≥в на годину. ÷≥лком ≥мов≥рно, що саме бобров≥ перетинчаст≥ лапи надихнули винах≥дника ласт≥в дл¤ плаванн¤. ѕередн≥, досить маленьк≥, лапи бобра позбавлен≥ перетинок, зате мають довг≥ м≥цн≥ к≥гт≥ дл¤ копанн¤. ѕлаваючи, бобер стискаЇ передн≥ лапи в кулачки й в≥дгортаЇ ними все, що йому заважаЇ. Ќими ж в≥н носить г≥лки й глину, притискаючи њх до грудей ≥ нижньоњ щелепи. ¬≥д холоду бобра р¤туЇ товстий шар жиру й густа гарна шерсть, за ¤кою в≥н старанно догл¤даЇ, розч≥суючи роздвоЇними к≥гт¤ми задн≥х лап. јби хутро не намокало, бобер змащуЇ його масл¤нистою р≥диною з≥ своњх залоз. Ѕобри, що живуть б≥л¤ великоњ р≥чки чи озера, нер≥дко викопують соб≥ нору в крутому берез≥. ј уславилис¤ вони тим, що робл¤ть у струмках гребл≥ ≥ звод¤ть неприступн≥ хатинки-остр≥вц≥. ƒл¤ буд≥вництва й споживанн¤ бобри використовують в≥льху й осику, що густо росте понад берегами. ƒерева вони вал¤ть, перегризаючи стовбур. “оненьку в≥льху бобер перегризаЇ дес¤тьма укусами. ¬≥дгризен≥ шматки в≥н переносить у зубах на будову й втикаЇ гострими к≥нц¤ми в дно. ≤нш≥ цурпалки вкладаЇ так, щоб њх не в≥днесло теч≥Їю. ѕомалу над р≥чкою зд≥ймаЇтьс¤ р≥вний вал з хмизу, пригн≥чений задл¤ певност≥ важкими, до 15-18 кг каменюками. ƒовершуЇ будову глина, лист¤ та вс≥л¤кий непотр≥б.

якось у —Ўј ви¤вили боброву греблю ш≥сть метр≥в заввишки, а завдовжки всього дес¤ть метр≥в. ј ось б≥л¤ м≥стечка Ќью-√емпшир знайшли греблю завдовжки 1200 метр≥в, а в загат≥ за нею було збудовано 40 бобрових хатинок.

” XIX стор≥чч≥ бобри ледь не зникли через моду на њхнЇ розк≥шне хутро. ¬р¤тувало њх те, що ц¤ мода невдовз≥ минула, ≥ було ухвалено закон про охорону цих тварин. Ѕобри почали так швидко плодитис¤, що в де¤ких районах завдавали справжньоњ шкоди, затоплюючи пол¤, дороги й л≥сов≥ д≥л¤нки. ” таких випадках њх доводитьс¤ в≥дловлювати й пересел¤ти у в≥ддален≥ м≥сц¤, де вони можуть, н≥кому не заважаючи, будувати своњ гребл≥.

12

Ќазва: √ризуни ондатри, щур≥, миш≥, бобри, ховрахи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1547 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->
Page generation 0.236 seconds
заказать контекстную рекламу сайта купить распашной шкаф недорого в интернет магазине
Хостинг от uCoz