ћ≥кроеконом≥ка >  ласична теор≥¤

Ќа теор≥њ вартост≥ —м≥та позначилась двоњст≥сть його методолог≥њ. ѕосл≥довно розгл¤даючи категор≥ю ц≥нност≥ —м≥т даЇ 3 њњ визначенн¤. —початку в≥н визначаЇ ц≥нн≥сть (варт≥сть) витратами прац≥, пот≥м Ц працею, що купуЇтьс¤, ≥ нарешт≥ Ц доходами (або сумою доход≥в) [це визначенн¤ було вз¤те де¤кими ≥ншими вченими за основу].

“обто в≥н каже, що варт≥сть визначаЇтьс¤ працею, що купуЇтьс¤ Ц помилково дл¤ кап≥тал≥стичного виробництва, тому що тод≥ б прибутку не було б. ¬≥н вийшов з цього положенн¤ наступним чином: при кап≥тал≥зм≥ варт≥сть отримуЇтьс¤ з доход≥в (зарплати, ренти ≥ прибутку). ќсь це й отримало в≥дбиток в 1-≥й половин≥ 19ст. в теор≥њ ц≥нност≥ ћаркса ≥ в 3-ох факторах виробництва ∆.Ѕ.—е¤.

¬ буржуазному сусп≥льств≥ —м≥т вид≥лив:

Ќа його думку лише зарплата Ї трудовим доходом. ј прибуток ≥ рента Ц в≥драхуванн¤ з продукти прац≥ роб≥тник≥в. јле з часом двоњст≥сть його методолог≥њ позначилась ≥ на тлумаченн≥ ним сутност≥ таких категор≥¤, ¤к прибуток ≥ рента.

 ап≥тал —м≥т визначав, ¤к запаси, що служать дл¤ подальшого виробництва. —м≥т вважав кап≥тал природною та в≥чною категор≥Їю. …ого заслуга пол¤гаЇ в тому, що в≥н висунув узагальнююч≥, абстрактн≥ пон¤тт¤, категор≥њ основного ≥ оборотного кап≥талу. ќборотний кап≥тал приносить прибуток через об≥г, а основний Ц не обертаючись; але щодо структури елемент≥ основного кап≥талу, то треба подивитис¤ л≥тературу, бо сучасний п≥дх≥д в≥др≥зн¤Їтьс¤ щодо тлумаченн¤ основноњ частини основного кап≥талу —м≥та.

¬ теор≥њ в≥дтворенн¤ —м≥т розр≥зн¤в валовий та чистий доход. ѕ≥д валовим доходом в≥н розум≥в увесь р≥чний продукт, а п≥д чистим Ц фонд нагромадженн¤. ÷е було розмежуванн¤ важливого значенн¤, ¤ке одержало подальший розвиток в економ≥чн≥й науц≥.

–озгл¤даючи проблеми продуктивноњ ≥ непродуктивноњ прац≥, —м≥т продуктивною вважав Ц працю, ¤ка обм≥нюЇтьс¤ на кап≥тал; а непродуктивною Ц та, що обм≥нюЇтьс¤ на доход.

—м≥т по¤снюЇ це так, ¤кщо кап≥тал≥ст платить роб≥тнику зарплату Ц то це виробнича прац¤, а ¤кщо в≥н платить з≥ свого доходу (прац¤ слуги,Е) Ц то це не виробнича прац¤. ¬иходить з цього продуктивною Ї прац¤, що створюЇ товари, а непродуктивна прац¤ Ц по наданню послуг.

≈коном≥чне вченн¤ ƒав≥да –≥кардо (1772 Ц1823).

¬ажливе м≥сце в економ≥чному вченн≥ –≥кардо займаЇ питанн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, св≥тового ринку, валютних в≥дносин.

–≥кардо висунув принцип пор≥вн¤льних в≥дносних переваг, ¤к абстрактне обгрунтуванн¤ переваг м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ виробництва (одне з наукових дос¤гнень –≥кардо). «г≥дно з його теор≥Їю в≥дносних або пор≥вн¤льних переваг кожна крањна зац≥кавлена спец≥ал≥зуватис¤ на виробництв≥ в ¤кому вона маЇ найб≥льшу перевагу (¤к у —м≥та) або найменшу слабк≥сть. “обто з ¤кого вона маЇ найб≥льш в≥дносну вигоду.

1	2

Ќазва:  ласична теор≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2144 прочитано)