ћ≥кроеконом≥ка > –≥зновиди ц≥н залежно в≥д впливу держави на њх визначенн¤

–≥зновиди ц≥н залежно в≥д впливу держави на њх визначенн¤

ѕлан

1. ¬плив держави на ц≥ну, р≥зновиди ц≥н

2.  онтроль держави за ц≥нами в ринкових умовах

3. ѕ≥льгов≥ ц≥ни, ¤к≥ регулюютьс¤ державою

1. ¬плив держави на ц≥ну, р≥зновиди ц≥н

ƒержава з ринковою економ≥кою прагне обмежити ≥снуванн¤ монопольних ц≥н, розробл¤Ї дл¤ цього, ¤к уже зазначалось, антимонопольне законодавство. ѕроте усунути повн≥стю монопол≥ю в ус≥х галуз¤х господарства неможливо. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в монопо≠л≥¤ збер≥гаЇтьс¤ за державою. ÷е п≥дприЇмства зв'¤зку, ¤к≥ прива≠тизувати недоц≥льно, тому що це загрожуЇ хаосом в так≥й важлив≥й галуз≥. ” державн≥й власност≥ залишаютьс¤, ¤к правило, видобуток ц≥нних метал≥в, виробництво алкогольних напоњв, оборонна про≠мислов≥сть.

ƒе¤к≥ ц≥ни через р¤д причин регулюютьс¤ державою, тому њх на≠зивають регульованими.

ƒехто вважаЇ, що з переходом до ринку держава усуваЇтьс¤ в≥д ц≥ноутворенн¤. Ќасправд≥ ж вона маЇ вплив на ц≥ни, в певних межах у р¤д≥ випадк≥в бере участь у ц≥ноутворенн≥.

—в≥товий досв≥д показуЇ, що вплив держави на ц≥ноутворенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за такими напр¤мами:

Х встановленн¤ основних правил ц≥ноутворенн¤;

Х державний контроль за ц≥нами;

Х державна п≥дтримка ц≥н в аграрному сектор≥;

Х використанн¤ ц≥н дл¤ захисту ≥нтерес≥в крањни у зовн≥шньоеко≠ном≥чних в≥дносинах.

ƒержава розробл¤Ї ≥ приймаЇ закони, в ¤ких встановлюЇ правила ц≥ноутворенн¤. ” р≥зних крањнах ринковоњ економ≥ки вони мають своњ особливост≥. ќднак, абстрагуючись в≥д них, можна ви≠значити де¤к≥ сп≥льн≥ вимоги до ц≥ноутворенн¤:

м≥ж виробниками, продавц¤ми не повинно бути жодних угод щодо встановленн¤ ф≥ксованих ц≥н. ћаЇ збер≥гатис¤ внутр≥шньога≠лузева конкурентна боротьба;

виробник не маЇ права вимагати в≥д дилер≥в (посередник≥в, ¤к≥ реал≥зують товар) продажу свого товару за певною роздр≥бною ц≥ною. ¬≥н може т≥льки рекомендувати роздр≥бну ц≥ну;

продавець зобов'¤заний пропонувати св≥й товар торговельним п≥дприЇмствам на однакових умовах щодо р≥вн¤ ц≥н. ¬≥дхиленн¤ мо≠жуть бути т≥льки у тих випадках, коли продавець маЇ вищ≥ витрати об≥гу (в≥ддален≥сть м≥сць реал≥зац≥њ потребуЇ б≥льших транспортних витрат), коли Ї ¤к≥сн≥ в≥дм≥нност≥ в товар≥ (випущено нову марку ве≠лосипеда з вищими ¤к≥сними властивост¤ми);

продавець не повинен пропонувати товар за ц≥ною нижчою, н≥ж соб≥варт≥сть, з метою усуненн¤ конкурент≥в;

ф≥рми мають право п≥двищувати ц≥ни до будь-¤кого р≥вн¤, за вин¤тком пер≥од≥в д≥њ державного контролю за р≥внем ц≥н.

2.  онтроль держави за ц≥нами в ринкових умовах

 онтроль держави за ц≥нами в ринкових умовах господа≠рюванн¤ зумовлений такими причинами.

ѕо-перше, в монопольних галуз¤х господарства немаЇ в≥льного ц≥ноутворенн¤ через в≥дсутн≥сть конкуренц≥њ. ѕ≥дприЇмства таких галузей можуть зловживати встановленн¤м високих, по сут≥ монопольних ц≥н. ƒо таких галузей належать комунальне господарство держави, державний зв'¤зок тощо. ƒержава регулюЇ ц≥ни на њхн≥ послуги в ≥нтересах сусп≥льства ≥ споживач≥в.

ѕо-друге, в де¤ких галуз¤х в окрем≥ пер≥оди може р≥зко скороти≠тись пропозиц≥¤ товар≥в ≥ послуг або значно зростаЇ попит. ƒл¤ того щоб обмежити р≥зке п≥двищенн¤ ц≥н, держава може встановити пев≠ний р≥вень ц≥н, ¤кий образно називають Ђстелею ц≥ниї. ÷е законо≠давче встановлена максимальна ц≥на, ¤ку продавцю дозвол¤Їтьс¤ про≠понувати на св≥й товар або послугу.

ƒержавний контроль за ц≥нами стосуЇтьс¤ в основному товар≥в першоњ необх≥дност≥. “реба мати на уваз≥, що в умовах ринкових в≥дносин встановленн¤ Ђстел≥ ц≥нї на певн≥ товари ≥ послуги призво≠дить у р¤д≥ випадк≥в до њхнього деф≥циту. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що послаблюютьс¤ стимули до розширенн¤ виробництва.

„ерез особливост≥ с≥льськогосподарського виробництва держава контролюЇ ц≥ни у цьому сектор≥. ќсновна мета державного втручанн¤ у ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю пол¤гаЇ в збе≠реженн≥ паритету ц≥н.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ зазнаЇ пол≥тичного ≥ економ≥чного втручанн¤ з боку держави. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ ц≥ноутворенн¤.

Ќа р≥вень ц≥н впливають мита, ¤к≥ включаютьс¤ до ц≥ни. ¬они мають р≥зне призначенн¤. ѕередус≥м мита Ї на ≥мпортн≥ товари. ¬они впроваджуютьс¤ з метою одержанн¤ доход≥в до державного бюджету або дл¤ захисту нац≥ональноњ економ≥ки. ‘≥скальн≥ мита, ¤к правило, застосовуютьс¤ до товар≥в, ¤к≥ не ви≠робл¤ютьс¤ всередин≥ крањни (наприклад, в ”крањн≥ це кава, банани).

ѕротекц≥он≥стськ≥ мита встановлюютьс¤ дл¤ захисту м≥сцевих виробник≥в в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ.

ƒо крањни, ¤ка експортуЇ товар, можна застосувати мито (при цьому ц≥на зростаЇ) або .щортну квоту. ƒл¤ того щоб уникнути невиг≥дних торгових бар'Їр≥в, крањна обираЇ той чи ≥нший спос≥б встановленн¤ експортноњ ц≥ни. Ќаприклад, ¤понськ≥ автомоб≥льн≥ компан≥њ п≥д загрозою введенн¤ —полученими Ўтатами јмерики б≥льш високих мит погодилис¤ на запровадженн¤ добров≥льних екс≠портних обмежень на експорт своњх товар≥в у —Ўј.

3. ѕ≥льгов≥ ц≥ни, ¤к≥ регулюютьс¤ державою

ƒл¤ стимулюванн¤ продажу окремих товар≥в встановлюють так зван≥ п≥льгов≥ ц≥ни. ѓх використовують дл¤ залученн¤ покупц≥в до магазину ≥ зб≥льшенн¤ обс¤гу продажу товар≥в, що пропонуютьс¤ в магазин≥ за звичайними ц≥нами. –озрахунок тут такий: покупець прийшов купити певний товар за зниженою ц≥ною, про ¤кий в≥н д≥знавс¤ з реклами, але знайомство з ≥ншими товарами (а це най≠ефективн≥ше в≥дбуваЇтьс¤ в самому магазин≥) спонукаЇ його купува≠ти њх уже за звичайними ц≥нами.

” п≥льгових ц≥нах використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ знижки, ¤к≥ сл≥д розгл¤дати ¤к винагороду споживачам за певн≥ д≥њ, наприклад, за опе≠ративну своЇчасну оплату рахунк≥в за куплен≥ товари, за к≥льк≥сть купленого товару, коли п≥сл¤ певного обс¤гу (допуст≥мо, 100 оди≠ниць) ц≥на за один вир≥б зменшуЇтьс¤, тощо.

якщо ц≥на встановлена дл¤ товар≥в без знижки, заздалег≥дь заз≠начена продавцем, њњ називають вих≥дною, базисною або ц≥ною пропозиц≥њ.

як правило, ц≥ни на промислову, с≥льськогосподарську продук≠ц≥ю ≥ послуги ф≥ксуютьс¤ в спец≥альних дов≥дниках-прейскурантах, тому њх називають “ак≥ ц≥ни калькулюютьс¤ ви≠робниками виход¤чи з виробничих витрат, оч≥куваного прибутку ≥ умов реал≥зац≥њ товару на ринку. ¬они встановлюютьс¤ на певний пер≥од. ÷≥на зм≥нюЇтьс¤, ¤кщо зм≥нюютьс¤ виробнич≥ витрати або умови реал≥зац≥њ на ринку.

” багатьох випадках у встановлених прейскурантних ц≥нах нада≠ютьс¤ знижки. Ѕез оголошенн¤ величини ц≥ни покупець, по сут≥, знижку на ц≥ну не в≥дчуваЇ, тобто в≥н сприймаЇ ц≥ну ¤к звичайну.

ƒержава враховуЇ при встановленн≥ мита ще одну обставину. ƒе¤к≥ крањни намагаютьс¤ реал≥зувати надлишкову продукц≥ю за дем≠п≥нговими ц≥нами, ¤к≥ нижч≥ за њњ соб≥варт≥сть. ƒл¤ боротьби з дем≠п≥нгом запроваджуютьс¤ спец≥альн≥ мита, ¤к≥ покликан≥ захистити нац≥ональну промислов≥сть.

–инкова ц≥на встановлюЇтьс¤ безпосередньо на ринку п≥д впливом сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ. ≤нод≥ таку ц≥ну нази≠вають в≥льною; вона не встановлюЇтьс¤ спец≥альними органами, не нав'¤зуЇтьс¤ згори.

¬≥дхиленн¤ ц≥ни в≥д вартост≥ в≥дбуваЇтьс¤ не за вказ≥вкою чиновник≥в, а внасл≥док сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ. ћонопольна ц≥на, встановлена державою або нав'¤зана приватним монопол≥стом, не маЇ н≥чого сп≥льного з ринковою ц≥ною. ¬ умовах адм≥н≥стративно-командноњ економ≥ки ц≥ни втратили свою регулюючу роль. Ќасл≥дком цього став хрон≥чний деф≥цит товар≥в ≥ багатьох послуг.

÷≥на Ї важелем встановленн¤ пропорц≥й у господарств≥ в умовах конкуренц≥њ. якщо в крањн≥ пануЇ монопол≥¤ державноњ власност≥ на засоби виробництва, ц≥на втрачаЇ роль регул¤тора економ≥ки, перестаЇ бути пор¤д з конкурентною боротьбою руш≥йною силою розвитку виробництва.

–инкова ц≥на не може бути встановлена ур¤довим декретом чи указом президента крањни. ƒл¤ цього мають бути об'Їктивн≥ умови:

демонопол≥зац≥¤ економ≥ки на основ≥ проведенн¤ приватизац≥њ;

на¤вн≥сть конкурентного середовища;

створенн¤ необх≥дних умов дл¤ п≥дприЇмництва, розвитку вс≥х легальних форм господарюванн¤.

1

Ќазва: –≥зновиди ц≥н залежно в≥д впливу держави на њх визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (660 прочитано)