ћ≥кроеконом≥ка > —оц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ

—оц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ

Ќасл≥дки ≥нфл¤ц≥њ р≥зноман≥тн≥ ≥ суперечлив≥:

1. ≥нфл¤ц≥¤ приводить до перерозпод≥лу нац≥онального доходу ≥ багатства м≥ж р≥зними групами сусп≥льства, економ≥чними ≥ соц≥альними ≥нститутами дов≥льним ≥ не прогнозованим чином. Ѕоржники багат≥ють за рахунок своњх кредитор≥в. ≤нструментом перерозпод≥лу Ї:

- деф≥цит державного бюджету;

- державний борг;

- ≥нфл¤ц≥йний податок Ц кап≥талу. ¬≥н сплачуЇтьс¤ автоматично п≥д час куп≥вл≥ товар≥в за вищими ц≥нами.

, де

–n Ц р≥вень ц≥н в n-ому роц≥;

Pn-1- р≥вень ц≥н в (n-1)-му роц≥;

Mn Ц пропозиц≥¤ грошей в n-му роц≥.

- держава отримуЇ сеньйораж внасл≥док монопольного права друкувати грош≥. ¬≥н обраховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж сумою ном≥нал≥в додатково випущених банкнот ≥ затратами на њх друкуванн¤.

2. ¬исок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ ≥ р≥зка зм≥на структури ц≥н ускладнюють плануванн¤ (особливо довгострокове) ф≥рм та домогосподарств. ¬ результат≥ зб≥льшуЇтьс¤ невизначен≥сть ≥ ризик веденн¤ бюджету. ѕлатою за це Ї р≥ст процентних ставок та прибутк≥в, а ≥нвестиц≥њ починають носити короткостроковий характер.

3. Ќаселенн¤ та корпорац≥њ прагнуть матер≥ал≥зувати грошов≥ кошти, ¤к≥ швидко знец≥нюютьс¤. –езультатом Ї р≥ст сукупного попиту ≥ р≥ст ц≥н (≥нфл¤ц≥¤ попиту).

4. –еальна грошова процентна ставка зменшуЇтьс¤ на величину щор≥чного проценту росту ≥нфл¤ц≥њ.

5. ¬≥дбуваЇтьс¤ знец≥ненн¤ амортизац≥йного фонду, що ускладнюЇ процес в≥дтворенн¤.  р≥м того, знец≥нюютьс¤ грошов≥ заощадженн¤ населенн¤, банк≥вськ≥ вклади, обл≥гац≥њ, страховки, гот≥вков≥ грош≥.  ошти спр¤мовуютьс¤ в основному на поточне споживанн¤. ÷е так звана, втеча в≥д грошей.

6. ¬ результат≥ росту ц≥н знижуЇтьс¤ конкурентоспроможн≥сть нац≥ональних товар≥в, внасл≥док чого росте ≥мпорт ≥ зменшуЇтьс¤ експорт, банкротують нац≥ональн≥ виробники.

7. –осте попит на б≥льш стаб≥льну ≥ноземну валюту, посилюЇтьс¤ втеча кап≥тал≥в за кордон.

8. «нижуЇтьс¤ пол≥тична стаб≥льн≥сть у сусп≥льств≥, росте соц≥альна напружен≥сть.

9. «м≥нюЇтьс¤ структура ≥ зменшуютьс¤ реальн≥ доходи державного бюджету. «вужуютьс¤ можливост≥ держави дл¤ проведенн¤ експанс≥он≥стськоњ ф≥скальноњ та монетарноњ пол≥тики. «ростаЇ бюджетний деф≥цит ≥ державний борг, запускаЇтьс¤ механ≥зм њх в≥дтворенн¤.

«вТ¤зок деф≥циту державного бюджету (DEF) з ≥нфл¤ц≥Їю можна формально записати так:

, де

10. ≤нфл¤ц≥¤ приводить до прихованоњ конф≥скац≥њ грошових кошт≥в у населенн¤ ≥ п≥дприЇмств через податки. ÷е маЇ м≥сце внасл≥док того, що платники податк≥в через зростанн¤ ном≥нального доходу автоматично потрапл¤ють до б≥льш високоњ групи оподаткуванн¤. ¬ результат≥ ≥ у населенн¤, ≥ у п≥дприЇмств вилучають частину доход≥в, ¤к≥ не Ї прибутками ≥ ¤к≥ повинн≥ були йти на поточн≥ витрати.

ƒл¤ ≥нфл¤ц≥йного податку ≥снуЇ крива Ћаффера, ¤ка показуЇ величину надходжень в≥д ≥нфл¤ц≥йного податку при р≥зних р≥вн¤х ≥нфл¤ц≥њ.  оли економ≥ка знаходитьс¤ у стан≥ р≥вноваги ≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ не зм≥нюютьс¤ з часом.

- р≥вень ≥нфл¤ц≥њ;

≤“ Ц ≥нфл¤ц≥йний податок.

≤з зростанн¤м ≥нфл¤ц≥њ база оподаткуванн¤ (у цьому випадку Ц це попит на реальн≥ грошов≥ залишки) зменшуЇтьс¤.

ћаксимальний ≥нфл¤ц≥йний податок ≤“ дос¤гаЇтьс¤ на р≥вн≥ мах. ѕодальше зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ призводить до скороченн¤ надходжень, тому що високий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ не компенсуЇ скороченн¤ р≥вн¤ реальних грошових залишк≥в, ¤к≥ ≥ обкладаютьс¤ податком (в≥др≥зок ML на граф≥ку).

¬исновок. ѕри ст≥йких темпах ≥нфл¤ц≥њ ≥снуЇ максимальний бюджетний деф≥цит, ¤кий ф≥нансуЇтьс¤ за допомогою друкуванн¤ грошей. ”р¤д може тимчасово ф≥нансувати деф≥цит вищий за максимальних (≤“мах), але за рахунок прискоренн¤ ≥нфл¤ц≥њ, зам≥сть збереженн¤ њњ стаб≥льного темпу. якщо ур¤д намагаЇтьс¤ довгий час ф≥нансувати б≥льший, н≥ж ≤“мах деф≥цит бюджету, то це призводить до г≥пер≥нфл¤ц≥њ.

11. ≈фект “анз≥-ќл≥вера. —уть: ≥нфл¤ц≥¤ знец≥нюЇ надходженн¤ в≥д оподаткуванн¤ (¤кщо податки нарахован≥ в ≤≤≤ квартал≥, а виплачуютьс¤ вони в ≤V квартал≥, то при г≥пер≥нфл¤ц≥њ суми знец≥нюютьс¤ за цей пром≥жок часу).

12. ≤нфл¤ц≥¤ пог≥ршуЇ керован≥сть нац≥ональним господарством, оск≥льки посилюЇтьс¤ нестаб≥льн≥сть, зм≥нюютьс¤ ц≥ни, важко прогнозувати затрати ≥ прибутки, що знижуЇ економ≥чну активн≥сть.

13. ¬ умовах стагфл¤ц≥њ висока ≥нфл¤ц≥¤ поЇднуЇтьс¤ з високим безроб≥тт¤м.

14. ѕри г≥пер≥нфл¤ц≥њ виробнича д≥¤льн≥сть стаЇ неефективною, йде переор≥Їнтац≥¤ на посередницьку д≥¤льн≥сть. ћасово згортаЇтьс¤ виробництво. √рош≥ перестають виконувати своњ функц≥њ (росте бартер), посилюютьс¤ неплатеж≥ (криза ф≥нансово-грошовоњ сфери). ѕорушуютьс¤ кредитн≥ в≥дносини. виробництво ≥ обм≥н рухаютьс¤ до зупинки. ¬иникаЇ економ≥чний, соц≥альний ≥ пол≥тичний хаос.

ƒва найважлив≥ших джерела ≥нфл¤ц≥њ, зумовленоњ зростанн¤м витрат - це зб≥льшенн¤ ном≥нальноњ зарплати ≥ ц≥н на сировину ≥ енерг≥ю.

≤нфл¤ц≥¤, викликана п≥двищенн¤м зарплати, Ї р≥з один тип ≥н¤ц≥њ, зумовленоњ зростанн¤м витрат. «а певних обставин джерелом ≥нфл¤ц≥њ можуть стати профсп≥лки. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що вони ¤коюсь м≥рою зд≥йснюють контроль над ном≥нальною зарплатою шл¤хом колективних договор≥в. ѕрипустимо, що велик≥ профсп≥лки вимагають ≥ домагаютьс¤ великого п≥двищенн¤ зарплати, тод≥ цим п≥двищенн¤м вони встановл¤ть новий стандарт зарплати роб≥тник≥в, що не Ї членами профсп≥лки. якщо п≥двищенн¤ зарплати в масштаб≥ вс≥Їњ крањни не ур≥вноважуЇтьс¤ ¤кимись протид≥ючими чинниками, такими, ¤к зб≥льшенн¤ обс¤гу продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ за одну годину, то зб≥льшатьс¤ витрати на одиницю продукц≥њ. ¬иробники дадуть в≥дпов≥дь на це скорочуванн¤м виробництва товар≥в ≥ послуг, що викидаютьс¤ на ринок. ѕри незм≥нному попит≥ це зменшенн¤ пропозиц≥њ приведе до п≥двищенн¤ р≥вн¤ ц≥н. ÷ей тип ≥нфл¤ц≥њ називаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю, викликаною п≥двищенн¤м зароб≥тноњ плати.

≤нфл¤ц≥¤, викликана порушенн¤м механ≥зму пропозиц≥њ. ¬она Ї насл≥дком зб≥льшенн¤ витрат виробництва, а отже ≥ ц≥н, що пов'¤зане з раптовим, непередбаченим зб≥льшенн¤м вартост≥ сировини чи витрат на енерг≥ю.

¬ реальному св≥т≥ ситуац≥¤ значно складн≥ше, н≥ж просте розд≥ленн¤ ≥нфл¤ц≥њ на два типи - ≥нфл¤ц≥ю, викликану зб≥льшенн¤м попиту та ≥нфл¤ц≥ю, зумовлену зростанн¤м витрат. Ќа практиц≥ важко розр≥знити ц≥ два типи.

Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в вважають, що ≥нфл¤ц≥¤, зумовлена зростанн¤м витрат та ≥нфл¤ц≥¤ попиту в≥др≥зн¤ютьс¤ одне в≥д одного ще в одному важливому в≥дношенн≥. ≤нфл¤ц≥¤ попиту триваЇ до тих п≥р, поки ≥снують надм≥рн≥ загальн≥ видатки. ≤нфл¤ц≥¤, зумовлена зростанн¤м витрат автоматично сама себе обмежуЇ, тобто або поступово зникаЇ, або ж самовил≥ковуЇтьс¤. ≤нфл¤ц≥¤, зумовлена зростанн¤м витрат породжуЇ спад, тод≥ спад у свою чергу стримуЇ додаткове зб≥льшенн¤ витрат.

—амий факт ≥нфл¤ц≥њ - це зниженн¤ покупноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥, тобто зменшенн¤ к≥лькост≥ товар≥в ≥ послуг, що можна придбати за цю грошову одиницю, - не обовТ¤зково призводить до зниженн¤ особового реального прибутку чи р≥вн¤ житт¤. ≤нфл¤ц≥¤ знижуЇ покупну спроможност≥ грошовоњ одиниц≥, проте ваш реальний прибуток чи р≥вень житт¤ знизитьс¤ т≥льки в отому випадку, ¤кщо ном≥нальний прибуток буде в≥дставати в≥д ≥нфл¤ц≥њ.

≤нфл¤ц≥¤ караЇ людей, що одержують в≥дносно ф≥ксований ном≥нальний прибуток. ≤накше кажучи, вона перерозпод≥л¤Ї прибуток, зменшуючи його у одержувач≥в ф≥ксованого прибутку ≥ зб≥льшуючи його у ≥нших груп населенн¤.  ласичним прикладом Ї л≥тн≥ подружж¤, ¤к≥ проживають на приватну пенс≥ю чи ренту, ¤к≥ забезпечують ф≥ксований щом≥с¤чний розм≥р ном≥нального прибутку.

≤нфл¤ц≥¤ також пог≥ршить положенн¤ землевласник≥в, що отримують ф≥ксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошов≥ одиниц≥, ¤к≥ матимуть меншу варт≥сть. ћеншою м≥рою жертвами ≥нфл¤ц≥њ опин¤тьс¤ де¤к≥ Ђб≥л≥ ком≥рц≥ї, частина службовц≥в державного сектору, прибуток ¤ких визначаютьс¤ ф≥ксованою тарифною с≥ткою, а також т≥ що живуть на ф≥ксований прибуток по соц≥альному забезпеченню та ≥нш≥ трансфертн≥ прибутки с≥м'њ.

Ћюди, що проживають на неф≥ксований прибуток, спромагаютьс¤ виграти в≥д ≥нфл¤ц≥њ.

Ќомiнальний прибуток таких с≥мей спромагаютьс¤ об≥гнати р≥вень ц≥н чи варт≥сть житт¤, внасл≥док чого њх реальний прибуток зб≥льшитьс¤. –об≥тники, зайн¤т≥ в галуз¤х промисловост≥, що розвиваютьс¤ ≥ представлен≥ потужними профсп≥лками, спромагаютьс¤ добитис¤, щоб њх номiнальна зарплата йшла в ногу з р≥внем ≥нфл¤ц≥њ чи випереджала його.

« ≥ншого боку, в≥д ≥нфл¤ц≥њ страждають ≥ де¤к≥ найман≥ роб≥тники. “≥, хто працюЇ в нерентабельних галуз¤х промисловост≥ ≥ позбавлен≥ п≥дтримки сильних, бойових профсп≥лок, спромагаютьс¤ опинитис¤ в так≥й ситуац≥њ, коли зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н випередить зростанн¤ њх грошового прибутку.

¬играш в≥д ≥нфл¤ц≥њ можуть одержати керуюч≥ ф≥рм, ≥нш≥ одержувач≥ прибутку.

≤нфл¤ц≥¤ може також розчарувати власник≥в заощаджень. «≥ зростанн¤м ц≥н реальна варт≥сть чи покупна спроможн≥сть заощаджень, в≥дкладених на чорний день, зменшуЇтьс¤. ѕ≥д час ≥нфл¤ц≥њ зменшуЇтьс¤ реальна варт≥сть терм≥нових вклад≥в в банц≥ страхових полiс≥в, щор≥чноњ ренти ≥ ≥нших паперових актив≥в з ф≥ксованою варт≥стю, ¤ких колись вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спок≥йний вих≥д на пенс≥ю.

1	2	3

Ќазва: —оц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1210 прочитано)