ћ≥кроеконом≥ка > —поживанн¤ та заощадженн¤

28000

26000

24000

22000

20000

45Т

20000 22000 24000 26000 28000 30000

“очка нульового заощадженн¤. ўоб зрозум≥ти граф≥к, буде корисним застосовувати л≥н≥ю, проведену п≥д кутом 45Т в≥д початку координат, тобто б≥сектрису. ќск≥льки вертикальна та горизонтальна ос≥ мають однаковий масштаб, то л≥н≥¤ 45Т маЇ ц≥каву властив≥сть. ¬ њњ кожн≥й точц≥ в≥дстань до вертикальноњ ос≥ дор≥внюЇ в≥дстан≥ в≥д горизонтальноњ. ћожна переконатис¤ на цьому наочно.

ќтже, л≥н≥¤ 45Т говорить нам, чи споживч≥ видатки р≥вн≥, б≥льш≥ чи менш≥ за використовуваний доход. “очка функц≥њ споживанн¤, що перетинаЇ л≥н≥ю 45Т, визначаЇ той розм≥р використовуваного доходу, за ¤кого с≥мТњ покривають своњ видатки за рахунок свого доходу Ц не позичають ≥ не витрачають своњх попередн≥х заощаджень.

“очка нульового заощадженн¤ Ц точка ¬ на граф≥ку є 1. ¬ ц≥й точц≥ споживч≥ видатки точно дор≥внюють використовуваному доходу, с≥мТ¤ не заощаджуЇ ≥ не позичаЇ. ѕраворуч в≥д точки ¬ функц≥¤ споживанн¤ лежить нижче в≥д л≥н≥њ 45Т. ¬заЇмозвТ¤зок м≥ж доходом та споживанн¤м можна побачити, досл≥джуючи л≥н≥ю в≥д EТ до E на граф≥ку є 1.  оли величина доходу становить 28000 долар≥в, розм≥р споживанн¤ становить 27240 долар≥в. ћи бачимо, що споживанн¤ менше за доход, оск≥льки функц≥¤ споживанн¤ лежить нижче в≥д л≥н≥њ 45Т - в точц≥ EТ.

якщо с≥мТ¤ не витрачаЇ весь св≥й доход, то залишок, очевидно, заощаджуЇтьс¤. Ћ≥н≥¤ 45Т даЇ змогу зТ¤сувати, ск≥льки с≥мТ¤ заощаджуЇ. „ист≥ заощадженн¤ вим≥рюютьс¤ в≥др≥зком, що йде вгору в≥д функц≥њ споживанн¤ до л≥н≥њ 45Т, ¤к показано стр≥лкою EEТТ .

ѕеребуванн¤ л≥воруч в≥д точки ¬ на л≥н≥њ 45Т означаЇ, що с≥мТ¤ витрачаЇ б≥льше за св≥й доход. ѕеревищенн¤ споживанн¤ над доходом Ї Учист≥ в≥дТЇмн≥ заощадженн¤Ф, њх вим≥рюють вертикальним в≥др≥зком м≥ж функц≥Їю споживанн¤ ≥ л≥н≥Їю 45Т.

ѕ≥дсумуЇмо: в будь-¤к≥й точц≥ на л≥н≥њ 45Т споживанн¤ точно дор≥внюЇ доходу ≥ заощадженн¤ с≥мТњ дор≥внюЇ нулю.  оли функц≥¤ споживанн¤ лежить вище в≥д л≥н≥њ 45Т то с≥мТ¤ не заощаджуЇ, а витрачаЇ своњ попередн≥ заощадженн¤ або позичаЇ.  оли функц≥¤ споживанн¤ лежить нижче в≥д л≥н≥њ 45Т, то с≥мТ¤ робить чист≥ додатн≥ заощадженн¤. ¬еличина чистих додатних або в≥дТЇмних заощаджень завжди вим≥рюЇтьс¤ вертикальним в≥др≥зком м≥ж функц≥Їю споживанн¤ ≥ л≥н≥Їю 45Т.

‘ункц≥¤ заощадженн¤ показуЇ звТ¤зок м≥ж розм≥ром заощадженн¤ та доходу, ¤к показано на граф≥ку є 1. «нову в≥дкладаЇмо на горизонтальн≥й ос≥ використовуваний доход, а по вертикальн≥й Ц чист≥ заощадженн¤: додатн≥ та в≥дТЇмн≥.

√раф≥к є 2.

‘ункц≥¤ заощадженн¤

S

3000

2000

1000

0

-1000

20000 22000 24000 26000 28000 30000 D

÷¤ функц≥¤ заощаджень пр¤мо випливаЇ з граф≥ка є 2. ÷е просто в≥дстань по вертикал≥ м≥ж л≥н≥Їю 45Т та функц≥Їю споживанн¤. Ќаприклад, в точц≥ ј на граф≥ку є 2 бачимо, що заощадженн¤ с≥мей в≥дТЇмн≥, оск≥льки функц≥¤ споживанн¤ перебуваЇ над л≥н≥Їю 45Т. √раф≥к є 2 показуЇ ц≥ в≥дТЇмн≥ заощадженн¤ пр¤мо Ц функц≥¤ заощадженн¤ лежить нижче в≥д нульовоњ горизонтальноњ л≥н≥њ в точц≥ ј. “ак само додатн≥ заощадженн¤ перебувають праворуч в≥д точки ¬, оск≥льки функц≥¤ заощадженн¤ перебуваЇ праворуч в≥д точки ¬, оск≥льки, функц≥¤ заощадженн¤ вища в≥д нульовоњ горизонтальноњ л≥н≥њ.

2.4. √ранична схильн≥сть до споживанн¤.

—учасна макроеконом≥ка надаЇ великого значенн¤ зм≥нам у споживанн≥, ¤к≥ спричинен≥ зм≥нами в доход≥, що називають гранично схильн≥стю до споживанн¤. √ранична схильн≥сть до споживанн¤ Ц це величина додаткового споживанн¤, що його спричин¤Ї один додатковий долар доходу.

“аблиц¤ є 3.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —поживанн¤ та заощадженн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3603 прочитано)