ћ≥кроеконом≥ка > “еор≥¤ трансформац≥њ кап≥талу. Ќео≥нституц≥онал≥зм

“еор≥¤ трансформац≥њ кап≥талу. Ќео≥нституц≥онал≥зм

ѕлан

 онцепц≥¤ конвергенц≥њ та њњ суть.

”.–остоу та його теор≥¤ Устад≥й економ≥чного зростанн¤Ф.

 онцепц≥¤ У≥ндустр≥ального сусп≥льстваФ ƒж.√елбрейта.

 онцепц≥¤ Упост≥ндустр≥ального сусп≥льстваФ ƒж.Ѕелла.

1.  онцепц≥¤ У онвергенц≥њФ та њњ суть.

 онцепц≥¤ Уконвергенц≥њФ виникла п≥д впливом протисто¤нн¤ двох пол≥тичних систем: кап≥тал≥зму та соц≥ал≥зму, демократичноњ та тотал≥тарноњ системи.

—уть Уконвергенц≥њФ в тому, що кап≥тал≥зм та соц≥ал≥зм, сусп≥льство з р≥зними устро¤ми, п≥д впливом Ќ“ѕ поступово (еволюц≥йним шл¤хом) проникають один в одного, набувають сп≥льних рис.

ќтже створюЇтьс¤ одне науково-техн≥чне ≥ соц≥альне середовище, ¤ке приводить р≥зн≥ державн≥ системи до конвергенц≥њ, тобто до набутт¤ схожост≥.

–озр≥зн¤ють к≥лька шк≥л конвергенц≥њ:

1) У–ац≥ональна школаФ Ц дв≥ системи наближаютьс¤ одна до одноњ ≥ виникаЇ зм≥шана система, ¤ка даЇ можлив≥сть дос¤гти оптимального вар≥анту сусп≥льноњ орган≥зац≥њ.

¬≥д кап≥тал≥зму бере:

приватну власн≥сть;

прибуток ¤к стимул;

невтручанн¤ держави в економ≥чн≥ процеси.

¬≥д соц≥ал≥зму:

соц≥альну р≥вн≥сть;

роб≥тничий контроль;

економ≥чне плануванн¤.

2) У“ехнолог≥чна школаФ Ц злитт¤ двох систем маЇ в≥дбутис¤ внасл≥док розвитку однакових технолог≥чних структур у виробництв≥:

а) сучасна ≥ндустр≥альна техн≥ка;

б) нов≥ технолог≥њ та науковоњ орган≥зац≥њ виробництва в≥дм≥нност≥ м≥ж протилежними системами зменшуютьс¤.

3) Ућенеджерська школаФ Ц управл≥нськ≥ технолог≥њ та структури у крањнах з р≥зними пол≥тичними системами дуже сход≥ м≥ж собою:

а) великими монопольними п≥дприЇмствами у зах≥дних крањнах зараз керують не сам≥ власники кап≥талу, а наймал≥ менеджери. “обто влада перет≥каЇ в≥д кап≥тал≥ст≥в до управл≥нськоњ верх≥вки;

б) майже так≥ процеси в≥дбуваютьс¤ у крањнах —х≥дноњ ™вропи;

ќтже процеси, що в≥дбуваютьс¤ у крањнах —х≥дноњ та «ах≥дноњ ™вропи, в сфер≥ управл≥нн¤ економ≥кою Ї схожими.

4) Ўкола Узближенн¤ у методах регулюванн¤ економ≥киФ внасл≥док Ќ“ѕ, масового виробництва продукц≥њ, високого ступеню орган≥зац≥њ виробництва та державного втручанн¤ в економ≥чн≥ процеси регулюванн¤ економ≥ки в р≥зних крањнах набуваЇ схожих рис.

2. ”.–остоу та його концепц≥¤ Устад≥й економ≥чного зростанн¤Ф.

Ќа думку американського економ≥ста ”.–остоу, людське сусп≥льство в своЇму розвитку маЇ пройти к≥лька певних етап≥в (стад≥й):

1 стад≥¤ Ц Утрадиц≥йне сусп≥льствоФ Ц перв≥сне, рабовласницьке та феодальне сусп≥льство, де переважаЇ с/г;

2 стад≥¤ Ц Уперех≥дне сусп≥льствоФ Ц виникненн¤ сучасних тип≥в промислових п≥дприЇмств та банк≥в;

3 стад≥¤ Ц Узрушенн¤ або зл≥тФ Ц швидкий розвиток промисловост≥ ≥ с/г.

4 стад≥¤ Ц Урух до зр≥лост≥Ф Ц забезпеченн¤ стаб≥льного перевищенн¤ випуску продукц≥њ в≥дносно зростанн¤ населенн¤.

5 стад≥¤ Ц Усусп≥льство високого масового споживанн¤Ф Ц виробництво предмет≥в споживанн¤ та послуг в≥д≥граЇ значну роль.

6 стад≥¤ Ц Ув≥к пошуку ¤кост≥Ф. ¬исновок, що його робить –остоу Ц п≥д час економ≥чного зростанн¤ будь-¤ка економ≥чна система дос¤гне однакового р≥вн¤ розвитку, незалежно в≥д пол≥тичного устрою.

“ема. Ѕуржуазна п/е в јнгл≥њ

ѕлан

Ќов≥ ≥дењ п.е. в јнгл≥њ.

≈лементи пол≥тичноњ економ≥њ ћ≥л¤.

“еор≥¤ народонаселенн¤ ћальтуса.

1. ѕол≥тична економ≥¤ в јнгл≥њ.

¬ центр≥ уваги економ≥ст≥в першоњ половини ’≤’ ст. —е¤, ћальтуса, —енсора, Ѕат≥ста, ћ≥лл¤ та ≥нших залишаютьс¤ проблеми економ≥чного розвитку, зросту масштаб≥в виробництва. ¬они вважали, що кап≥тал≥зм, побудований на приватн≥й власност≥ й з≥ткненн≥ ≥нтерес≥в власник≥в ≥ роб≥тник≥в, Ї прогресивним ладом.

ѕроте економ≥сти новоњ хвил≥ принесли й нов≥ ≥дењ в класичну теор≥ю. ¬они пол¤гали в тому, що виробництво визначаЇ р≥вень доход≥в ≥ њх розпод≥л, але наголошують, що розвиток виробництва залежить в≥д доход≥в споживача, тому рац≥ональний розпод≥л вартост≥ Ї важливою умовою розвитку.

≈коном≥сти новоњ хвил≥ зрозум≥ли, що важливу роль у процес≥ виробництва та обл≥ку в≥д≥граЇ субТЇктивний фактор ≥ властив≥сть товар≥в задовольн¤ти потреби.

јнгл≥йська пол≥тична економ≥¤ початку ’≤’ ст. характеризувалась стал≥стю погл¤д≥в, використанн¤м абстрактних метод≥в досл≥джень.

ƒжеймс ћ≥ль (1773-1836) Ц Ї одним з перших представник≥в новоњ теч≥њ пол≥теконом≥њ. …ого основна прац¤ У≈лементи пол≥тичноњ економ≥њФ ћ≥ль вважав, що у створенн≥ вартост≥ бере участь не т≥льки прац¤, а ≥ кап≥тал. “ому, що кап≥тал≥сти Ї орган≥заторами виробництва. ќтже прибуток Ц винагорода за њхню працю, ¤к ≥ з/п Ц винагорода за працю роб≥тник≥в.

¬иходить, ¤к за ћ≥ллем, немаЇ суттЇвоњ р≥зниц≥ м≥ж прибутком ≥ з/п, бо кап≥тал≥ст ≥ роб≥тник Ц обоЇ працюють. јнтагон≥зм ≥снуЇ т≥льки м≥ж прибутком ≥ рентою, бо землевласники Ї паразитуючим класом. «емлевласникам потр≥бне високе оподаткуванн¤ ренти. «емлевласника ћ≥лль розгл¤дав ¤к пасивного учасника розпод≥лу. «емлевласники не за≥нтересован≥ у прогресивному розвитков≥ землеробства, оск≥льки продуктивн≥сть прац≥ спри¤Ї зниженню ц≥н.

ћ≥ль був творцем так званоњ Утеор≥њ фонду з/пФ. «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю кап≥тал≥ст маЇ наперед визначений фонд з/п. —ам фонд Ї сумою ≥ндив≥дуальних з/п. «а цих умов п≥двищенн¤ з/п може зд≥йснюватис¤ лише за рахунок скороченн¤ к≥лькост≥ роб≥тник≥в.

ќтже, економ≥чна боротьба роб≥тничого класу за п≥двищенн¤ з/п Ї безглуздою.

ћак- уллох Ц в≥домий тим, що зарахував до учасник≥в процесу виробництва не т≥льки людей, а й тварин (робоча худоба).

–об≥тники й кап≥тал≥сти Ї р≥вноправними товаровиробниками. “ому з/п Ц екв≥валент проданоњ прац≥, а прибуток Ц надлишок в≥д продажу товару дорожче за його варт≥сть. ќсновна прац¤ Ц УЌачала пол≥тичноњ економ≥њФ.

”≥ль¤м —ен≥ор вважав, що варт≥сть визначаЇтьс¤ ц≥ною, та й залежить в≥д попиту ≥ пропозиц≥њ. ќсновна його прац¤ Ц УЌариси науки пол≥тичноњ економ≥њФ.

 ап≥тал, створюЇтьс¤ тому, що кап≥тал≥ст утримуЇтьс¤ в≥д споживанн¤. “ому прибуток м≥стить дв≥ частини:

процент на позичковий кап≥тал, або винагорода за утриманн¤ в≥д споживанн¤;

п≥дприЇмницький доход, або винагорода за працю щодо орган≥зац≥њ п≥дприЇмства.

“омас –оберт ћальтус Ц автор Утеор≥њ народонаселенн¤Ф, зг≥дно з ¤кою люди розмножують за геометричною прогрес≥Їю. Ќа в≥дм≥ну в≥д цього виробництво зростаЇ за арифметичною прогрес≥Їю. “ому в сусп≥льств≥ не вистачаЇ засоб≥в ≥снуванн¤, мають м≥сце злидн≥ ≥ безроб≥тт¤.

«асоби приведенн¤ населенн¤ в≥дпов≥дно до виробництва даЇ природа Ц це в≥йни, стих≥йн≥ лиха, голодомор.

ћатематичне обірунтуванн¤ ц≥Їњ Утеор≥њФ ћальту пров≥в за допомогою статистичних даних щодо населенн¤ ѕ≥вн≥чноњ јмерики ’V≤≤≤ ст. в прац≥ Уƒосв≥д про закон народонаселенн¤Ф.

Ќа його думку сусп≥льство перебуваЇ в стан≥ р≥вноваги, коли к≥льк≥сть споживацьких благ в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ населенн¤.

Ѕудь-¤ке державна чи приватна благод≥йницька допомога стаЇ на завад≥ саморегулюванню, тобто природноеконом≥чному обмеженню зростанн¤ населенн¤ ћальту дов≥в, що пере гульова зростанн¤ населенн¤ завдаЇ шкоди сусп≥льству й економ≥ц≥, провокуЇ в≥йни за додатков≥ в≥йни ≥ додатков≥ блага, скупченн¤ населенн¤ приводить до виникненн¤ еп≥дем≥й, народжуЇ безроб≥тт¤ та пад≥нн¤ з/п.

“еор≥¤ розпод≥лу. ” центр≥ теор≥њ розпод≥лу ћальтуса лежить варт≥сть створеного продукту, ¤ку в≥н визначав через к≥льк≥сть прац≥.  ≥льк≥сть прац≥, що м≥ститьс¤ у товар≥, вимр≥юЇтьс¤ витратами виробництва, до ¤ких в≥н в≥дносить витрати живоњ та уречевленоњ прац≥ ≥ прибуток на авансовий кап≥тал.

¬арт≥сть за ћальтусом = витратам на виробництво товару (з прац≥ УЌачала пол≥тичноњ економ≥њФ.

ѕрибуток Ц надбавка до вартост≥ або результат продажу товару за ц≥ною, вищою н≥ж варт≥сть.

÷≥на перевищуЇ варт≥сть внасл≥док додаткового попиту на товар, ¤кий створюють трет≥ особи сусп≥льства (землевласники, њх прислуга, духовенство).

1

Ќазва: “еор≥¤ трансформац≥њ кап≥талу. Ќео≥нституц≥онал≥зм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (504 прочитано)