ћовознавство > ≤ншомовн≥ слова в украњнськ≥й мов≥

≤ншомовн≥ слова в украњнськ≥й мов≥

ƒжерелом поповненн¤ лексики сучасноњ украњнськоњ мо≠ви, зокрема њњ д≥лового мовленн¤, Ї ≥ншомовн≥ слова. ќдн≥ з них, що давно вже засвоЇн≥ або означають назви загаль≠нов≥домих ¤вищ ≥ предмет≥в, ув≥йшли до активноњ лексики. Ќаприклад: верстат, майстер, ланцюг, менеджер, спонсор, крейда, пап≥р, вишн¤, ог≥рок, агроном, юрист, суф≥кс, академ≥¤, буква, м'¤та та ≥н. ¬≥д основ таких сл≥в в украњнськ≥й мов≥ твор¤тьс¤ нов≥ слова за допомогою р≥зних словотворчих за≠соб≥в. Ќаприклад: агроном Чагроном≥¤, агроном≥чний, агро-максимум, агром≥н≥мум; гарбуз Ч гарбузинн¤, гарбузовий. ≤нш≥ запозичен≥ слова, що означають назви пон¤ть ≥ ¤вищ, ¤к≥ не Ї загальнов≥домими ≥ р≥дко вживаютьс¤ в мов≥, мають виразн≥ ознаки ≥ншомовних. Ќаприклад: адаж≥о, женофоб, мольберт, ландтаг, ландшафт, вуаль, фр≥касе, фенолфталењн, ланцет ≥ т. д.

ƒо складу украњнськоњ лексики входить багато сл≥в, утво≠рених за зразками морфолог≥чноњ структури в≥дпов≥дних сл≥в рос≥йськоњ мови. Ќаприклад: укр. вт≥ленн¤ Ч в≥дпов≥дно до рос. воплощение; укр. в≥дродженн¤ Ч в≥дпов≥дно до рос. возрождение ≥ т. д.

” словниковому склад≥ украњнськоњ мови особливе м≥сце пос≥дають запозиченн¤ грецького походженн¤ Ч грецизми. ÷е назви рослин, тварин: кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил, назви побутових предмет≥в: парус, миска, ванна; пон¤тт¤ цер≠ковно-рел≥г≥йн≥: в≥втар, архангел, ангел, амвон, антихрист, ≥кона, кел≥¤, ≥Їрей, ладан, демон, ≥дол, схима, л≥тург≥¤, келар, канон, монастир, п≥п; терм≥ни науки, культури, мистецтва: апостроф, граматика, д≥афрагма, лог≥ка, математика, ф≥ло≠соф≥¤, кафедра, ≥де¤, театр, музей, корал, б≥бл≥отека, комед≥¤, хор, сцена, планета, магн≥т, ≥подром, г≥гант, ксерокс.

« грецькоњ мови запозичено б≥льш≥сть украњнських ≥мен людей, наприклад: ≤рина, ћарина,  атерина, —оф≥¤, ’аритина, ќлена, явдоха, ¬асиль, ѕетро, “арас, ћикола, јндр≥й, —тепан, ‘ед≥р, ќлександр, ќлекс≥й та ≥н.

¬ украњнськ≥й мов≥ чимало сл≥в латинського походженн¤, вони належать переважно до пон¤ть науки, техн≥ки, мистец≠тва, пол≥тичних ≥ сусп≥льних в≥дносин, медичноњ, юридичноњ терм≥нолог≥њ. Ќаприклад: ≥ндустр≥¤, реакц≥¤, мотор, мерид≥ан, аргумент, преф≥кс, анг≥на, операц≥¤, ординатор, консил≥ум, юс≠тиц≥¤, юрист, прокурор, нотар≥ус, ректор, декан, екзамен, студент, ун≥верситет, гумор, цирк, екскурс≥¤, експедиц≥¤, депу≠тат, консул, секретар, адм≥н≥страц≥¤.

« латинськоњ мови запозичен≥ де¤к≥ ≥мена людей, наприклад: ёл≥¤,  лавд≥¤, ћотр¤, ¬алер≥й, ¬≥ктор, ¬≥тал≥й, ѕавло, ћарко.

« французькоњ мови запозичен≥ слова, що стосу≠ютьс¤ побуту, предмет≥в од¤гу, науки, техн≥ки, мистецтва, сусп≥льно-пол≥тичн≥, техн≥чн≥ та в≥йськов≥ терм≥ни. Ќаприк≠лад: люстра, абажур, маскарад, браслет, одеколон, пудра, ридикюль, портьЇра, мотив, сюжет, аф≥ша, актор, суфлер, партер, бюст, бюлетень, ек≥паж, костюм, пальто, блуза, ка≠б≥нет, сержант, гарн≥зон, атака, фронт, каска, кавалер≥¤, корпус, маршал, комюн≥ке, дебати, кур'Їр, департамент, шосе, десант, паркет, панс≥он, пасаж.

« н≥мецькоњ в украњнську прийшли де¤к≥ адм≥н≥≠стративн≥, техн≥чн≥, медичн≥, торговельн≥, в≥йськов≥, вироб≠нич≥ терм≥ни, назви предмет≥в побуту, рослин, птах≥в, ≥гор тощо. Ќаприклад: штат, шахта, верстат, стамеска, шту≠катур, слюсар, лобзик, цех, дратва, бухгалтер, вексель, мас≠штаб, бинт, фельдшер, курорт, флейта, балетмейстер, оф≥цер, орден, мундир, кухн¤, швабра, бутерброд, фарш, паштет, квасол¤, вафл≥, шпинат, галстук, фартух, матрац, страус, танц≥, кегл≥ та ≥н.

јнгл≥йськ≥ запозиченн¤ вживаютьс¤ в украњнськ≥й лексиц≥, що стосуЇтьс¤ техн≥ки, пол≥тики, спорту, мореплав≠ства, транспорту, од¤гу, њж≥, напоњв. Ќаприклад: менеджер, шоу, б≥знес, конвеЇр, трест, тролейбус, комбайн, тунель, л≥дер, м≥тинг, бюджет, крокет, ф≥н≥ш, аут, бокс, спорт, докер, ¤хта, м≥чман, картер, танк, вокзал, рейс, св≥тер, п≥жама, кекс, пунш, б≥фштекс, ром та ≥н.

« ≥тал≥йськоњ прийшли до нас так≥ слова, ¤к: опера, бемоль, ≥нтермецо, бас, л≥брето, арлек≥н, дебет, кредит, банк, вата, казарма, барикада, каса, валюта, банк.

« голландськоњ запозичен≥ украњнською мовою переважно терм≥ни мореплавства й суднобудуванн¤: гавань, шлюпка, матрос, боцман, рейд, верф, дамба, фарватер, руль, а також слова ситець, дюйм, картур та ≥н.

≤з скандинавських мов ув≥йшла до украњнськоњ мови незначна к≥льк≥сть сл≥в, зокрема: клеймо, дротик, оселе≠дець, ¤к≥р; власн≥ ≥мена: ≤гор, ќлег, јскольд та ≥н.

« тюркських та ≥нших сх≥дних мов украњнська мова запозичила слова: гарба, сарай, сабантуй, могорич, чарка, балик, лапша, кавун, гарбуз, ≥зюм, халва, кабан, каракуль, базар, торба, табун, чабан, бат≥г, ¤рлик ≥ т. д.

” словниковому склад≥ украњнськоњ мови Ї запозиченн¤ й з ≥нших мов, здеб≥льшого р≥дковживан≥: булат, тахта, кара≠ван, гир¤ (з ≥ранськоњ); чесуча, чай (з китай≠ськоњ); сакл¤, чурек (з грузинськоњ); орангутанг (з малайськоњ) тощо.

¬ход¤чи в украњнську мову, ≥ншомовн≥ слова засв≥дчували чутлив≥сть лексики до зм≥н у житт≥ сусп≥льства Ч пол≥тичних, економ≥чних та культурних Ч ≥ водночас збагачували словниковий склад нашоњ мови.

1

Ќазва: ≤ншомовн≥ слова в украњнськ≥й мов≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2021 прочитано)