ћовознавство > ќсобливост≥ використанн¤ ≥менник≥в
ќсобливост≥ використанн¤ ≥менник≥в—тор≥нка: 1/3
—л≥д пам'¤тати, що ќƒ— вимагаЇ: 1. ѕеревагу в≥ддавати абстрактним, неемоц≥йним, однознач≠ним ≥менникам книжного походженн¤: автор, б≥ограф≥¤, вар≥ант, габарит, гарант, дов≥дка, екзотика, екскурс≥¤, Їмн≥сть, Їство, жур≥, звершенн¤, зона, ≥нгред≥Їнт, компрометац≥¤, кон'юнктура лаборатор≥¤, маркетинг, номенклатура, об'Їктивн≥сть, побор≠ник, прецедент та ≥н. неправильно правильно анон≥мка анон≥мний лист сотн¤га гривень сто гривень зал≥ковка зал≥кова книжка маршрутка маршрутне такс≥ фарбова фарбуванн¤ кадровик кадровий прац≥вник астматик хворий на астму хитрун хитрий забудько людина, ¤ка забуваЇ пустуха д≥вчина (ж≥нка), ¤ка пустуЇ горбань людина з горбом (горбата людина) ручище велика, сильна рука авто автомоб≥ль товарн¤к пот¤г, ¤кий перевозить вантаж (вантажний пот¤г) водичка злодюга вода злод≥й ќтже, треба уникати вживанн¤ ≥менник≥в ≥з розмовного сти≠лю, ≥з суф≥ксами зб≥льшеност≥ чи зменшеност≥, з ус≥ченою осно≠вою тощо й зам≥н¤ти њх нейтральними, книжними ≥менниками або ≥ншими частинами мови чи розгорнутими по¤снювальни≠ми конструкц≥¤ми. 2. Ќаписанн¤ ≥менник≥в на означенн¤ статусу, профес≥њ, поса≠ди, званн¤ (у б≥льшост≥ випадк≥в) у чолов≥чому род≥, наприклад: неправильно правильно викладачка х≥м≥њ викладач х≥м≥њ касирка (касирша) заводукасир заводу лаборантка (лаборантша) в≥дд≥лулаборант в≥дд≥лу бригадирка (бригадирша) цеху бригадир цеху прац≥вниц¤ ф≥рми прац≥вник ф≥рми учителька школи учитель школи —лова (прикметник, д≥Їслово), залежн≥ в≥д найменуванн¤ посади чи званн¤, узгоджуютьс¤ ≥з цим найменуванн¤м лише в чолов≥чому род≥, наприклад: бухгалтер ф≥рми ви¤вив, старший ≥нспектор ком≥с≥њ записав, висококвал≥ф≥кований кухар ресторану перем≥г. ‘орми ж≥ночого роду набувають лише залежн≥ займенни≠ки та д≥Їслова, узгоджуючись ≥з пр≥звищем, посадою, фахом тощо, наприклад: зав≥дувач кафедри украњнськоњ мови доцент реч “ет¤на ¬асил≥вна зазначила, що... —л≥д звертати увагу на контекст уживанн¤ профес≥њ чи ста≠тусу, наприклад: ƒо каб≥нету було запрошено секретарку ди≠ректора ѕол¤кову Ћ. ќ. ≥ ƒо каб≥нету було запрошено секре≠тар¤ ком≥с≥њ ѕол¤кову Ћ. ќ. ” конкурс≥ перемогла в≥дм≥нниц¤ 8-ј класу √ур'Їва Ћ, √. й ” конкурс≥ перемогла в≥дм≥нник народноњ осв≥ти викладач —Ў є 8 √ур'Їва Ћ. √. «арахувати на посаду друкар¤ офсетного друку озор≥ну –. ё. й «арахувати на посаду друкарки-референта озор≥ну –. ё. ∆≥ночий р≥д мають слова: авторка, асп≥рантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, уче≠ниц¤ та ≥н. ѕрим≥тки 1. Ћише ж≥ночий р≥д мають так≥ слова: друкарка, по≠коњвка, прал¤, швачка (на в≥дм≥ну в≥д шевц¤, ¤кий шиЇ лише взутт¤). 2. –ах≥вниц¤ Ч прилад дл¤ л≥чби (не фах). 3. «б≥рн≥ ≥менники, що позначають: а) сукупн≥сть однакових або под≥бних пон¤ть, ≥стот, тва≠рин, предмет≥в тощо зам≥н¤ти ≥менниками у форм≥ множини, наприклад: неправильно правильно студентство студенти професура професори д≥твора, д≥твора малеча д≥ти мал≥ д≥ти п≥хота п≥хотинц≥ птаство птахи мишва миш≥ черва черви комашн¤ комахи ганч≥р'¤ ганч≥рки пахощ≥ запахи штовханина поштовхи генерал≥тет генерали б) сукупн≥ пон¤тт¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥, назви ос≥б за фахом ≥ м≥сцем роботи, проживанн¤ та нац≥ональною приналежн≥стю треба передавати за допомогою додат≠кових сл≥в, що по¤снюють узагальненн¤, наприклад: неправильно правильно акторство гра на кону театру та в к≥но друкарство виготовленн¤ друкарськоњ продукц≥њ поштар≥ прац≥вники пошти циркач≥ прац≥вники цирку заводчани прац≥вники заводу город¤ни мешканц≥ м≥ста 4. ”живати форму л. в≥дм≥нка т≥льки у звертанн≥ до ос≥б, називаючи: статус Ч знавцю, колего, товаришу посаду Ч директоре, зав≥дувачу, голово званн¤ Ч професоре, кап≥тане, академ≥ку профес≥ю Ч лаборанте, перекладачу, секретарю родича Ч батьку, мати, сестре, т≥тко ≥м'¤ Ч ≤горе (≤горю), ќлеже, ћиколо, ёр≥ю ћар≥Ї, ќльго, Ќаталю, Ћюбове ≥м'¤ по батьков≥ Ч ≤лл≥чу, јнатол≥йовичу, ™вгеновичу ≤лл≥вно, јнатол≥њвно, ™вген≥вно пр≥звище Ч —ороко, аркачу, Ѕагал≥ю, Ѕондаре Ќаприклад: Ўановний пане полковнику! ¬ельмишановна панно ѓвго! ƒорога пан≥ ¬алер≥Ї! олего ƒмитре! ƒруже ≤лле ¬асильовичу! ѕане ѕетрашу! ƒоброд≥ю „орноволе! ”вага! ѕр≥звища у звертанн¤х ≥нод≥ можуть мати також форму Ќ. в≥дм≥нка. 5. ”никати двозначност≥ та багатозначност≥ ≥менник≥в без додаткового по¤сненн¤. неправильно правильно √олова остюк ќ. ѕ. зауважила. √олова збор≥в остюк ќ. ѕ. зробила зауваженн¤. ƒо 10.07.2002 бригад≥ уц¤ ¬. √. ƒо 10.07.2002 бригад≥ треба поб≥лити актову залу уц¤ ¬. √. треба поб≥лити стелю в актов≥й зал≥. Ќа сходах сто¤в дипломат. Ќа сходах сто¤в невеликий металевий дипломат. Ќа сходах сто¤в сивий дипломат. ≤нод≥ двозначн≥сть можлива у випадку зб≥гу –. та ƒ. в≥дм≥нк≥в: —воЇчасне ф≥нансуванн¤ адм≥н≥страц≥њ. ƒл¤ уточненн¤ сл≥д доповнити вираз: —воЇчасне ф≥нансуванн¤ з боку адм≥н≥ст≠рац≥њ або —воЇчасне ф≥нансуванн¤ адм≥н≥страц≥њ ≥ноземними ≥нвесторами. 6. ”казуючи час за роком, узгоджувати ≥менник ≥з числ≥в≠ником, займенником чи прикметником не в ћ. в≥дм≥нку з при≠йменником у (в), а в –. в≥дм≥нку без прийменника, наприклад: неправильно правильно ” 2001 р. (роц≥) ... 2001 р. (року) ... ” першому роц≥ .... ѕершого року ... ” цьому (тому) роц≥... ÷ього (того) року ... ” наступному роц≥... Ќаступного року,., јле: у четвер, у нед≥лю, у грудн≥, у липн≥ (без слова м≥с¤ц≥). 7. Ќульового зак≥нченн¤ дл¤ ≥менник≥в чолов≥чого роду II в≥дм≥ни у 3. в≥дм≥нку однини: п≥дписали акт, отримав лист, уз¤в ол≥вець, видав наказ ≥ под. 8. ”живати ≥менник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад: неправильно правильно придбали нову шк≥р¤ну мебель придбали нов≥ шк≥р¤н≥ мебл≥ зробили позначки р≥зними зробили позначки р≥зним чорнилами чорнилом похорони призначили на ... похорон призначили на ... 9. ѕам'¤тати, що: Ч к≥льк≥сний ≥менник раз у сполученн≥ ≥з числ≥вником та ≥менником половина маЇ форму рази: ѕродук≠тивн≥сть п≥дприЇмства зб≥льшилась у два з полови≠ною рази. якщо дробовий числ≥вник виражений дес¤т≠ковим дробом, то маЇмо форму раза. ѕродуктивн≥сть п≥дприЇмства зб≥льшилась у два й чотири дес¤тих раза; Ч в ќр. в≥дм≥нку множини ≥менник≥в II в≥дм≥ни та мно≠жинних ≥менник≥в сл≥д використовувати лише зак≥н≠ченн¤ -ами (-еми), -има, наприклад: неправильно правильно з п'¤тьма кол≥сьми ≥з п'¤тьма колесами л≥так з ≥ноземними г≥стьми л≥так з ≥ноземними гост¤ми повернулись з гр≥шми повернулись ≥з грошима Ч одиниц≥ вим≥ру мають паралельну форму в –. в≥дм≥нку множини: децибел≥в ≥ децибел, ват≥в ≥ ват, але лише б≥т≥в, √аус≥в, джоул≥в, ерг≥в, м≥л≥бар≥в, байт≥в. ‘орма множини може позначати не саму речовину, а њњ конкретн≥ види, сорти, типи: «ал≥зницею прибува≠ли м≥неральн≥ добрива, машинн≥ масла, грузинськ≥ вина. јле Ќаприк≥нц≥ XX й на початку XXI ст. (стол≥тт¤, а не стол≥ть), бо однор≥дними членами Ї не числ≥в≠ники, а ≥менники к≥нець, початок; Ч однина Ї засобом узагальненн¤, коли вказуЇ на нероз≠членован≥сть, ц≥л≥сн≥сть однор≥дних ≥менник≥в: ѕере≠везено ввесь урожай сон¤шнику. “а коли невизначе-ну к≥льк≥сть однор≥дних ≥менник≥в можна порахувати чи вим≥р¤ти, сл≥д уживати форму множини: «авчас≠но було придбано комплекти спортивних костюм≥в; Ч не можна в≥дм≥нювати нежив≥ предмети ¤к жив≥ ≥сто≠ти, наприклад: неправильно правильно ƒл¤ транспортуванн¤ ƒл¤ транспортуванн¤ будматер≥ал≥в будматер≥ал≥в використовували використовували потужних рј«≥в ≥ ћј«≥в. потужн≥ рј«и й ћј«и. 10. Ќадавати перевагу не д≥Їсловам, а в≥дд≥Їсл≥вним ≥мен≠никам, ¤к≥ забезпечують однозначн≥сть ≥ водночас узагальнен≥сть зм≥сту, наприклад: неправильно правильно допомагати надати допомогу доручити дати дорученн¤ змагатис¤ провести змаганн¤ нањхати зробити нањзд огл¤нути зд≥йснити огл¤д переговорити вести переговори ’оча в наказах, розпор¤дженн¤х та ≥нших документах при≠пускаЇтьс¤ форма наказового способу д≥Їслова (.доручити, огл¤≠нути та под.). 11. ≤менник (додаток) п≥сл¤ д≥Їсл≥в пов≥домл¤ти, спов≥щати ставити в 3. в≥дм≥нку, а не в ƒ., наприклад: неправильно правильно пов≥домити студентов≥ пов≥домити студента спов≥стити ≥нженеров≥ спов≥стити ≥нженера вод≥¤ арпенку Ѕ. “. арпенка Ѕ. “. 12. ”живанн¤ низки д≥Їсл≥в пов'¤зано з ≥менником, ¤кий повинен сто¤ти в –., а не в «. чи ƒ. в≥дм≥нку, наприклад: неправильно правильно зазнати б≥ду зазнати б≥ди завдати шкоду завдати шкоди пильнувати чистоту пильнувати чистоти шкодувати грош≥ на осв≥ту шкодувати грошей на осв≥ту рад≥ти перемоз≥ рад≥ти з перемоги “а це правило не варто застосовувати до ≥менник≥в II в≥дм≥ни чолов≥чого роду однини, ¤к≥ мають зак≥нченн¤ -у, -ю, оск≥льки воно (зак≥нченн¤) зб≥гаЇтьс¤ з ƒ. в≥дм≥нком, наприклад: неправильно правильно запоб≥гти вибуху було запоб≥гти вибухов≥ було
Ќазва: ќсобливост≥ використанн¤ ≥менник≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1873 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
