ћовознавство > ѕроблеми украњнськоњ терм≥нолог≥њ

"ѕро необх≥дн≥сть л≥кв≥дац≥њ свав≥лл¤ в правописанн≥ власних ≥мен ≥ призвищ украњнською ≥ рос≥йською мовами" розм≥рковуЇ ј. √ожий з ѕолтавськоњ грав≥метричноњ обсерватор≥њ. ѕитанн¤ це надзвичайно слушне, оск≥льки нер≥дко одна л≥тера вибудовуЇ китайський мур у юридичних справах перед позивачем чи спадкоЇмцем. јвтор пропонуЇ дотримуватис¤ точноњ трансл≥терац≥њ у написанн≥ украњнських ≥мен та пр≥звищ по-рос≥йськи ≥ навпаки: рос≥йських чи ≥ншомовних по-украњнськи. ќднак у назв≥ публ≥кац≥њ доц≥льн≥ше б ужити слово написанн≥, зам≥сть правописанн≥, ¤ке, поза вс¤ким сумн≥вом, Ї рос≥йськомовною калькою в≥д УправописаниеФ.

ѕитанн¤ ≥ншомовних запозичень в сучасн≥й украњнськ≥й терм≥нолог≥њ було в центр≥ уваги публ≥кац≥й ќ.  очерги та Ќ. Ќепийводи "¬исловлювальн≥ можливост≥ украњнськоњ мови та вт≥ленн¤ њх у терм≥нотворенн≥". јвтори проанал≥зували низку англо-украњнських та рос≥йсько-украњнських словник≥в ≥ д≥йшли висновку, що сучасн≥ словники у своњй перекладн≥й частин≥ переважно калькують модель терм≥на мови-продуцента, ≥ тому маЇмо неоковит≥ аналоги на зразок в≥дредагувати, в≥дб≥лити, зам≥сть зредагувати, виб≥лити. ѕропонують повернути суф≥ксам втрачену спец≥ал≥зац≥ю, зокрема використовувати прикметники з суф. Ц≥вн- у тих випадках, коли сл≥д позначити активну здатн≥сть, зам≥сть форм на -альн -(ий), бо цей аф≥кс маЇ сему Упризначений".

” публ≥кац≥њ йде мова про запозичуванн¤ ≥ншомовних конструкц≥й, що спри¤Ї поширенню рос≥йського канцел¤риту у терм≥нолог≥њ, неточност≥ перекладу з англомовних джерел (зокрема автори довод¤ть, що за ќксфордським словником терм≥ни оф≥ц≥йна мова ≥ державна мова - синон≥ми), про негативну роль мови-посередника, ¤коњ переважно Ї рос≥йська, бо через нењ ми нер≥дко отримуЇмо спотворен≥ терм≥ни типу хакер, зам≥сть гекер тощо.

√. ¬ознюк та ј. «агородн≥й у допов≥д≥ Уѕроблема ≥ншомовних запозичень в сучасн≥й украњнськ≥й ф≥нансово-економ≥чн≥й терм≥нолог≥њФ (на матер≥ал≥ третього виданн¤ У‘≥нансового словника") поставили вимогу очищенн¤ Узамуленого джерела нашоњ терм≥нолог≥њ в≥д р≥зних механ≥чно скоп≥йованих чи скалькованих покруч≥в", не заперечуючи при цьому природного процесу ≥нтернац≥онал≥зац≥њ украњнськоњ терм≥носистеми, пост≥йний контакт з Ївропейськими мовами [ 1,—. 98-99] .

¬.  алашник та ћ. „ерпак з ’аркова у виступ≥ У≈волюц≥¤ впливу рос≥йськоњ та англ≥йськоњ мов на розвиток украњнськоњ науково-техн≥чноњ терм≥нолог≥њ в умовах глобал≥зац≥њ економ≥ки й ≥нтернац≥онал≥зац≥њ наукиФ ч≥тко окреслили ситуац≥ю, ¤ка сьогодн≥ склалас¤ в галуз≥ науково-техн≥чноњ терм≥нолог≥њ, зокрема: 1) на¤вн≥сть значного прошарку науково-техн≥чноњ ≥нтел≥генц≥њ, ¤ка одержала осв≥ту рос≥йською мовою ≥ донин≥ продовжуЇ нею послуговуватис¤; 2) в≥дсутн≥сть ще де¤коњ фаховоњ л≥тератури украњнською мовою; 3) на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ фах≥вц≥в, ¤к≥ вважають рос≥йську мову своЇю р≥дною ≥ не бажають переходити на украњнську та населенн¤ тощо. «а таких обставин перевага надаЇтьс¤ саме запозиченим ≥ншомовним терм≥нам, ¤к≥ стають м≥жнародними, це так≥, ¤к: транзистор, лазар, радар, ≥нтернет та ≥н. ƒе¤к≥ з них прийшли до нас знов-таки через рос≥йську, це: детектор, принтер, мультиплексор [ 1, —. 132].

 онтактуючи з р≥зними мовами, украњнська так чи ≥накше запозичуЇ нов≥ слова ¤к загальновживан≥, так ≥ спец≥альн≥. “ому нер≥дко постаЇ проблема точного перекладу ≥ пошуку нац≥онального в≥дпов≥дника. —аме про проблеми перекладу ≥ншомовних сл≥в йдетьс¤ у публ≥кац≥¤х ≤. та Ќ.  ≥кец≥в "ƒо питанн¤ про де¤к≥ труднощ≥ при переклад≥ терм≥н≥в ≥ шл¤хи њх подоланн¤", Ќ. —апальовоњ "¬икористанн¤ в украњнському переклад≥ науково-техн≥чних терм≥н≥в ≥ншомовного походженн¤". «окрема в останн≥й йдетьс¤ про безекв≥валентну лексику, тобто таку, ¤ка на сьогодн≥ ще не маЇ нац≥ональних в≥дпов≥дник≥в, та способи њњ передач≥ украњнською, серед ¤ких автор називаЇ трансл≥терац≥ю, калькуванн¤, описовий переклад. ” публ≥кац≥й обстоюЇтьс¤ч думка, що сучасн≥ мови мають зм≥шаний характер, тобто насичен≥ запозиченн¤ми, без ¤ких не об≥йтись, бо вони полегшують сп≥лкуванн¤ фах≥вц≥в. ” побутовому мовленн≥, у художньому таких сл≥в значно менше. У ожне ≥ншомовне слово, - стверджуЇ автор, - можна перекласти на украњнську мову, ≥ при цьому переклад не завжди може бути влучним ≥ легко може зам≥нити чужомовний екв≥валент. ƒл¤ цього потр≥бно, щоб широк≥ кола украњнства вподобали це слово ≥ прийн¤ли його до вжитку. јле часто ≥ тод≥ украњнське слово не може вигнати з ужитку чужомовне, а ≥снуватиме пор¤д ≥з ним. ѕозитивним Ї те, коли украњнський неолог≥зм стаЇ влучн≥шим ≥ поступово вит≥сн¤Ї чужомовне слово ≥з нашого вжиткуФ.

ѕро окрем≥ запозиченн¤ або про запозиченн¤ з конкретних мов пов≥домл¤ють Ћ.  исилюк "—ловотв≥рний словник англ≥йських та н≥мецьких запозичень у сучасн≥й украњнськ≥й мов≥", ј. ћедвед≥в "ƒе¤к≥ зауваженн¤ до перекладу ¤понських науково-техн≥чних терм≥н≥в украњнською мовою".

ѕро ≥ншомовн≥ слова в конкретних терм≥носистемах пов≥домл¤ють: Ћ. озак "¬живанн¤ ≥ншомовних сл≥в в украњнськ≥й електротехн≥чн≥й терм≥нолог≥њФ, ќ.ќстапенко "–оль грецьких та латинських преф≥кс≥в у творенн≥ компТютерних терм≥н≥вФ, –. ¬овченко, Ћ. Ѕохорська, ќ. ѕолуб≥чко "ѕро рос≥¤н≥зми в украњнськ≥й геолог≥чн≥й науков≥й терм≥нолог≥њФ, Ѕ.ѕрокопович, Ћ. яремчук " јвтентична украњнська мова та ≥ншомовн≥ запозиченн¤ в сучасн≥й терм≥нолог≥њ деревообробленн¤" тощо.

“ерм≥нолог≥ю або окрем≥ њњ аспекти в ≥ноземних мовах розгл¤дали ¬. –удий "ƒо ≥стор≥њ граматичноњ терм≥нолог≥њ н≥мецькоњ мови", Ћ. ћурараш "ѕрагматичн≥ функц≥њ присл≥вник≥в у науково-техн≥чному текст≥ англ≥йськоњ мови", Ћ. ћисловська, ќ. ѕилип≥в "—емантичн≥ процеси в латинськ≥й медичн≥й терм≥нолог≥њ", ќ.‘едишин "≤менники в систем≥ французьких юридичних терм≥н≥в".

ќск≥льки факт м≥жнародноњ сп≥впрац≥ н≥ в кого не викликаЇ заперечень, то виникаЇ проблема укладанн¤ перекладних словник≥в. ” 90 -роках ’’ стол≥тт¤ так≥ словники почали зТ¤вл¤тис¤ особливо пл≥дно. «а останн≥ дес¤ть рок≥в в ”крањн≥ вийшло к≥лькасот найр≥зноман≥тн≥ших перекладних словник≥в з р≥зних галузей знань.

”загальнене слово про У—учасн≥ проблеми розвитку лексикограф≥њ в ”крањн≥" говор¤ть Ѕ. Ўуневич та ј.  охан. јвтори зазначають, що сучасна лексикограф≥¤ перебуваЇ на стад≥њ розвитку ≥ становленн¤. ќдразу сл≥д обумовити, що украњнська лексикограф≥¤ своњм кор≥нн¤м с¤гаЇ ще ’”ѕ ст. ≥ сьогодн≥ Ї ц≥лком усталеною, бо стоњть на р≥вн≥ з лексикограф≥¤ми багатьох Ївропейських культур, а ось терм≥нолог≥чна лексикограф≥¤ або терм≥нограф≥¤ переживаЇ св≥й новий п≥дйом. ќднак дал≥ в статт≥ йдетьс¤ не про сучасн≥ проблеми украњнськоњ лексикограф≥њ, ¤к пов≥домл¤Їтьс¤ у заголовку науковоњ публ≥кац≥њ, а про введенн¤ курсу УЋексикограф≥¤Ф на факультет≥ Уѕрикладноњ л≥нгв≥стикиФ та про те, що студенти, складаючи зал≥ки, подають вар≥анти терм≥нолог≥чних словник≥в на певну к≥льк≥сть знак≥в. ќднак про р≥вень цих словник≥в мусить ≥ти розмова окремо, бо укласти словник це Ї дуже в≥дпов≥дальна ≥ важка справа ≥ не обмежуЇтьс¤ розташуванн¤м сл≥в в алфав≥тному пор¤дку.

—пец≥альн≥ словники в ”крањн≥ продовжують укладатись. ѕро роботу над ними пишуть ќ.  очерга, ™. ћейнарович "”крањнсько-англ≥йський словник терм≥н≥в з≥ значенн¤м супротивност≥, оберненост≥, заперечност≥, в≥дсутност≥", Ћ. —апожн≥кова "ƒо питанн¤ про створенн¤ рос≥йсько-украњнського терм≥нолог≥чного словника технолог≥њ харчуванн¤Ф. ћ.  ратко, Ќ.  ≥кець "ѕроблеми транскрипц≥њ в укладанн≥ англо-украњнських словник≥в з математики, програмуванн¤ та обчислювальноњ техн≥ки" тощо.

ƒосв≥дом про укладанн¤ перекладних багатомовних словник≥в д≥л¤тьс¤ —. Ўнерх, Ќ. Ћещ≥й та ќ. ƒацько з ѕольщ≥. ¬они зокрема пов≥домл¤ють про т≥ проблеми, з ¤кими з≥ткнулис¤ у своњй пл≥дн≥й лексикограф≥чн≥й практиц≥. ÷е к≥льк≥сть мов у словнику ≥ пор¤док њх розм≥щенн¤, тематичний под≥л словника ≥ терм≥нолог≥чне його насиченн¤, використанн¤ чужомовних сл≥в та сл≥в-кальок, помилков≥ пон¤тт¤ тощо ≥ запропонували своњ рекомендац≥њ щодо њх вир≥шенн¤.

Ћ. —н≥царук подаЇ алгоритм компТютерного перекладу ≥ншомовних текст≥в. ¬≥н розпов≥даЇ про компТютерн≥ перекладн≥ словники, ¤к≥ допомагають студентам та учн¤м у навчанн≥, а також про р≥зн≥ вар≥анти алгоритму, що передбачають використанн¤ повного словника Webster чи Oxford.

« концепц≥Їю побудови електронноњ та паперовоњ верс≥й багатотематичного тримовного (рос≥йсько-украњнсько-англ≥йського) тлумачного словника знайомить нас ћ. √≥нзбург з ’аркова. ¬≥домий лексикограф, терм≥нолог зосередив увагу на поЇднанн≥ функц≥њ перекладу у словнику з функц≥Їю тлумаченн¤ пон¤ть, на повнот≥ словника ≥ системност≥ терм≥н≥в, на посл≥довност≥ у поданн≥ терм≥н≥в-словосполучень, на однозначн≥й в≥дпов≥дност≥ м≥ж терм≥ном ≥ пон¤тт¤м, на пол≥сем≥њ, омон≥м≥њ ≥ синон≥м≥њ терм≥н≥в ≥ в≥дтворенн¤ цих ¤вищ у терм≥нолог≥чних словниках. јвтор ставить вимогу, що означенн¤ до кожного терм≥на повинно в≥дбивати сучасний р≥вень знань ≥ одночасно бути зрозум≥лим фах≥вц¤м.

Ѕ. –ицар та –. –ожанк≥вський зд≥йснили пор≥вн¤льний анал≥з терм≥н≥в з нормативних документ≥в ≥ словник≥в, подали м≥н≥-словничок вдалих забутих сл≥в на зразок коагулировать - вурдити(с¤); канат - кодола, линва, лина, мотуз, мотузка, вужище, вуж≥вка, волок, трос; к≥оск - ¤тка, будка, пов≥тка.

 р≥м перекладних, створюютьс¤ тлумачн≥ терм≥нолог≥чн≥ словники та енциклопед≥њ. ѕро них чи про роботу над ними пов≥домл¤ють “.  осмеда, ≤. ¬ороновська, ¬. јбашина "—проба укладанн¤ тлумачного словника перекладознавчих терм≥н≥в", Ќ.«ахлюпана, ≤.  очан "—ловник з методики викладанн¤ украњнськоњ мовиФ, —. √енс≥рук, ћ. √орошко, ¬. ƒудок У¬их≥д у св≥т першого тому ”крањнськоњ енциклопед≥њ л≥с≥вництва". √. ¬еличко у матер≥ал≥ У« досв≥ду укладанн¤ терм≥нолог≥чних словник≥в" розпов≥даЇ про створенн¤ у  ињвському ≥нститут≥ зал≥зничного транспорту галузевого словника.

1	2	3

Ќазва: ѕроблеми украњнськоњ терм≥нолог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (4645 прочитано)