Ѕ≥олог≥¤ > ƒосл≥дженн¤ харчуванн¤

„астота споживанн¤ У„и њсте ви мТ¤со/рибу/хл≥б/молокоЕ в середньому б≥льше 1 разу в день, 1 роз на день, 2-3 раз≥ не тиждень, 1 раз на тиждень, 1 раз на м≥с¤ць ≥ т.д. ƒаЇ змогу отримати дан≥, розраховуючи на чесн≥сть пац≥Їнта. Ѕагато людей харчуЇтьс¤ нерегул¤рно, у вих≥дн≥ дн≥ њсть по-≥ншому, н≥ж у робоч≥ дн≥.

“аблиц≥ њж≥.

Ѕританськ≥ таблиц≥ њж≥ найкращ≥ в св≥т≥ завд¤ки ориг≥нальним роботам McCance ≥ Widdowson, продовжених Paul ≥ Suothgate ≥ колегами, при п≥дтримц≥ ћедичноњ ƒосл≥дницькоњ –ади, ћ≥н≥стерства с≥льського господарства та ≥н. 969 страв ≥ напоњв з≥бран≥ в 13 груп; кожн≥й страв≥ в≥дпов≥даЇ пор¤дковий номер (вс≥ вони можуть бути введен≥ в компТютер). ƒл¤ б≥льшост≥ страв ≥снуЇ характеристика за сл≥дуючими категор≥¤ми (з розрахунку на 100г в порц≥њ):

ќрган≥чн≥ елементи Ц вода, цукор, крохмаль, на¤вн≥ вуглеводи, харчов≥ волокна, б≥лок, жир, калор≥йн≥сть (в ккал ≥ кƒж)

Ќеобх≥дн≥ неорган≥чн≥ елементи Ц Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, S, Cl

¬≥там≥ни Ц ј, β-каротин, D, т≥ам≥н, рибофлав≥н, н≥ацин в≥льний ≥ з триптофаном, —, ≈, ¬6, фол≥ат (в≥льний ≥ загальний), пантотенат ≥ б≥отин

јм≥нокислоти Ц в б≥льшост≥ страв присутн≥ 18 ам≥нокислот: ≥золейцин, лейцин, л≥зин, мет≥он≥н, цистењн, фен≥лалан≥н, тирозин, триптофан, треон≥н, вал≥н, арг≥н≥н, г≥стидин, аспараг≥н, глютам≥н, прол≥н ≥ серин.

’олестерин ≥ жирн≥ кислоти: њжа м≥стить жир, холестерин ≥ 16 чи б≥льше жирних кислот: 14:0, 15:0, 16:0, 17:0, 18:0, 16:1, 18:1, 20:1, 22:1, 18: 2, 18:3, 18:4, 20:4, 20:5, 22:5, 22:6.

¬загал≥ дл¤ њж≥ Ї 70 харчових складових в таблиц¤х ѕола ≥ —отгейта, хоча Ї випадков≥ пропуски там, де ще не проведен≥ досл≥дженн¤. ÷≥ таблиц≥ треба вдосконалювати, оск≥льки зТ¤вл¤Їтьс¤ нова њжа, нов≥ способ≥ приготуванн¤ њж≥, а складов≥ компоненти використовуютьс¤ л≥кар¤ми. ¬идан≥ окрем≥ додатки з даними про њжу, ¤ку њд¤ть ≥мм≥гранти.

¬ар≥абельн≥сть вм≥сту нутр≥Їнт≥в Ц Ѕританськ≥ таблиц≥ дають усереднен≥ значенн¤ в вм≥сту нутр≥Їнт≥в. Ќов≥ јмериканськ≥ таблиц≥ м≥ст¤ть дан≥ по вс≥й можлив≥й широт≥ коливань вм≥сту нутр≥Їнт≥в, хоча це не значить, що ¤кась њжа м≥стить саме ст≥льки, ск≥льки написано в таблиц≥ (коливанн¤ в межах + 25%)

–екомендован≥ денн≥ норми нутр≥Їнт≥в (RDA). RDA нутр≥Їнт≥в Ц стандарт дл¤ вживанн¤ нутр≥Їнт≥в (здоров≥ люди прот¤гом де¤кого часу). як правило потреби людей нижч≥, н≥ж RDA (кр≥м енерг≥њ) RDA може бути збереженим прот¤гом певного часу, але не обовТ¤зково збер≥гати њх кожен день. ѕ≥д час хвороби потреби зм≥нюютьс¤ (при д≥арењ втрачаЇтьс¤  , при нефротичному синдром≥ Ц протењни), тому RDA треба корегувати. ѕри парентеральному харчуванн≥ потреби трохи ≥нш≥ ( не засвоюЇтьс¤ пантотенат, мол≥бден, хром, де¤к≥ в≥там≥ни тощо)

Ѕ≥ох≥м≥чн≥ методи.

Ѕ≥ох≥м≥чн≥ методи Ї важливою частиною постановки д≥агнозу. ѕлазмова концентрац≥¤ Na ≥   важлива дл¤ д≥агностики ≥ л≥куванн¤ р≥зних електрол≥тних розлад≥в, а концентрац≥¤ в плазм≥ ≥ червоних кл≥тинах кров≥ фол≥ату ≥ плазмовий ¬12 можна використати дл¤ л≥куванн¤ пац≥Їнт≥в з мегалобластичною анем≥Їю. Ѕ≥ох≥м≥чн≥ тести використовуютьс¤ дл¤ багатьох ≥нших нутр≥Їнт≥в дл¤: 1) уточненн¤ д≥агнозу; 2) дл¤ ви¤вленн¤ субкл≥н≥чних ознак недостатност≥ нутр≥Їнт≥в. ƒл¤ де¤ких патолог≥чних стан≥в характерне зростанн¤ вм≥сту певних речовин (¬12 в плазм≥ при гострому гепатит≥). ѕри недостатност≥ споживанн¤ орган≥зм проходить 3 стад≥њ:

јдаптац≥њ (зниженн¤ вид≥ленн¤ з сечею нутр≥Їнта чи метабол≥т≥в)

 омпенсована стад≥¤ б≥ох≥м≥чних зм≥н (кл≥н≥чний про¤в в≥дсутн≥й чи неспециф≥чний)

ƒекомпенсац≥њ (кл≥н≥чн≥ ознаки деф≥циту)

1	2	3	4

Ќазва: ƒосл≥дженн¤ харчуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1690 прочитано)