ћовознавство > “естов≥ завданн¤ з укр.мови

“естов≥ завданн¤ з укр.мови

1. як називаЇтьс¤ система правил про способи пе≠редач≥ на письм≥ звукового складу сл≥в, написанн¤ њх ра≠зом, окремо ≥ через деф≥с, вживанн¤ великоњ букви, пра≠вильне перенесенн¤ частини слова з р¤дка в р¤док?

а) орфоеп≥Їю; б) орфограф≥Їю; в) граф≥кою.

2. ўо Ї одиницею орфограф≥њ?

а) орфограма; б) пунктограма; в) графема.

3. яке практичне значенн¤ додержанн¤ орфограф≥ч≠них норм?

а) в≥д≥граЇ важливу роль у сп≥лкуванн≥ людей, спри¤Ї п≥днесенню р≥вн¤ мовноњ культури;

б) в≥д≥граЇ важливу роль у сп≥лкуванн≥ людей;

в) спри¤Ї п≥днесенню р≥вн¤ мовноњ культури.

4.  оли вперше було видано "Ќайголовн≥ш≥ правила украњнського правопису"?

а) 1918р.; б) 1920р.; в) 1921 р.

5. ’то були творц¤ми основних правописних правил з к≥нц¤ XVIII ≥ до 20-х рр. XX ст.?

а) ≤.  отл¤ревський, ќ. ѕавловський;

б) ћ. ћаксимович, ћ. ƒрагоманов;

в) ≤.  отл¤ревський, ќ. ѕавловський, ћ. ћаксимо≠вич, ћ. ƒрагоманов, ѕ.  ул≥ш, ™. ∆елех≥вський. :

6.  оли було видано повний украњнський правопис? а) 1929р.; б) 1930р.; в) 1931 р.

7. ” ¤ких роках його перевидавали?

а) 1933р.; б) 1937р.; в) 1933 ≥ 1937 рр.

8. як побудовано "”крањнський правопис" 1946 року?

а) враховано специф≥ку украњнськоњ мови;

б) забезпечено сп≥льн≥сть з рос≥йським правописом;

в) враховано специф≥ку украњнськоњ мови ≥ водночас забезпечено наближен≥сть до рос≥йського правопису.

9.  оли вийшло третЇ, значно перероблене ≥ допов≠нене виданн¤?

а) 1989р.; б) 1990р.; ¬) 1991 р.

10. яким роком датуЇтьс¤ четверте виданн¤ право≠пису?

а) 1993р.; б). 1994р.; в) 1995 р.

ѕринципи украњнськоњ орфограф≥њ .

1. як≥ принципи покладено в основу украњнськоњ ор≠фограф≥њ?

а) фонетичний, морфолог≥чний;

б) фонетичний, ≥сторичний;

в) фонетичний, морфолог≥чний, ≥сторичний.

2. який принцип пол¤гаЇ в тому, що певна морфема чи певний звук у морфем≥ всюди пишетьс¤ однаково, хоч в ≥нших формах цього слова або в окремих спор≥днених словах вимовл¤Їтьс¤ ≥нший звук?

а) фонетичний; б) морфолог≥чний, ≥сторичний;

в) морфолог≥чний.

3. який принцип враховуЇ те, що слова пишутьс¤ так, ¤к вони вимовл¤ютьс¤ в л≥тературн≥й мов≥?

а) фонетичний; б) морфолог≥чний; в) ≥сторичний.

4. який принцип пол¤гаЇ в тому, що слова переда≠ютьс¤ на письм≥ за традиц≥Їю?

а) фонетичний; б) морфолог≥чний; в) ≥сторичний.

5. який принцип пол¤гаЇ в розр≥зненн≥ значень сл≥в п≥д час њх написанн¤?

а) смисловий; б) диференц≥альний; в) смисловий або диференц≥альний.

ѕравопис преф≥кс≥в

≤. ѕеред ¤кими приголосними преф≥кс з- перехо≠дить у с-?

а) глухими; б)к,п,г,ф,х; в) дзв≥нкими.

2. ” ¤ких випадках вживаЇтьс¤ преф≥кс з≥-, а в неба≠гатьох словах зо-, зу-?

а) ¤кщо кор≥нь починаЇтьс¤ двома-трьома приголос≠ними;

б) ¤кщо кор≥нь починаЇтьс¤ двома приголосними;

в) ¤кщо кор≥нь починаЇтьс¤ трьома приголосними.

3. „и переходить приголосний а у с у преф≥ксах без-, воз-, роз-, через-?

а) так; б) ≤нколи; в) н≥.

4. „и завжди у преф≥ксах в≥д-, м≥ж-, над; об; п≥д;перед-, понад- пишутьс¤ букви д, ж, б?

а) так;

б) д переходить у т;

в) н≥.

5.  оли вживаЇтьс¤ преф≥кс пре-?

а) у д≥Їсловах, що означають наближенн¤;

б) у ¤к≥сних прикметниках ≥ присл≥вниках дл¤ вира≠женн¤ найвищого ступен¤ ознаки;

в) у д≥Їсловах, що означають приЇднанн¤.

6.  оли вживаЇтьс¤ преф≥кс при-?

а) у д≥Їсловах, що означають наближенн¤, приЇднан≠н¤, частков≥сть та результат д≥њ, а також у пох≥дних словах;

б) у прикметниках, утворених в≥д ≥менник≥в з при≠йменником при, ≥ в пох≥дних словах;

в) у д≥Їсловах, що означають наближенн¤, приЇднан≠н¤, частков≥сть та результат д≥њ, ≥ в пох≥дних словах, а та≠кож у прикметниках, утворених в≥д ≥менник≥в з приймен≠ником при, ≥ в пох≥дних словах.

7. ўо ¤вл¤ють собою пре, при у словах ≥ншомовного походженн¤?

а) преф≥кси;

б) частину корен¤;

в) можуть бути в одних випадках преф≥ксами, в ≥нших Ч частиною корен¤.

8. ” ¤ких словах пр≥ Ї преф≥ксом?

а) пр≥рва;

б) пр≥звисько, пр≥звище;

в) пр≥рва, пр≥звисько, пр≥звище.

9. як≥ значенн¤ маЇ преф≥кс пере-?

а) "наново", "по-≥ншому", "через щось", "через когось";

б) завершенн¤ д≥њ;

в) "наново", "по-≥ншому", "через щось", "через когось",. завершенн¤ д≥њ.

10. як≥ особливост≥ вживанн¤ преф≥кс≥в в≥д-, од-?

а) у мов≥ художньоњ л≥тератури вони виступають, ¤к правило, паралельно; у науков≥й та спец≥альн≥й л≥тера≠тур≥ в≥д-;

б) у мов≥ художньоњ л≥тератури вживаЇтьс¤ преф≥кс од-, а в науков≥й та спец≥альн≥й в≥д-;

в) вони вживаютьс¤ паралельно ¤к у мов≥ художньоњ л≥тератури, так ≥ науковоњ й спец≥альноњ.

ѕравопис суф≥кс≥в

1. „и завжди у суф≥ксах -альник, -ильник, -≤льник,

-альн≥сть п≥сл¤ л перед н пишемо ь?

а) так; б) н≥; в) у вин¤тках не пишемо.

2. ” ¤кому значенн≥ вживаютьс¤ ≥менники з суф≥ксом -инн-?

а) означають зб≥рн≥ пон¤тт¤;

б) означають процеси;

в) означають зб≥рн≥ пон¤тт¤ або процеси.

3. яке значенн¤ мають ≥менники з суф≥ксом -≥нн-?

а) означають зб≥рн≥ пон¤тт¤;

б) означають процеси;

в) означають зб≥рн≥ пон¤тт¤ або процеси.

4. яке значенн¤ мають ≥менники з.суф≥ксом Ценн?

а) означають зб≥рн≥ пон¤тт¤;

б) означають процеси, абстрактн≥ пон¤тт¤;

в) означають зб≥рн≥ пон¤тт¤ або процеси.

5. ” ¤ких ≥менниках вживаютьс¤ суф≥кси -ичок, -ичк(а)?

а) середнього роду ≥з здр≥бн≥ло-пестливим значенн¤м;

б) чолов≥чого ≥ ж≥ночого роду ≥з здр≥бн≥ло-пестливим значенн¤м;

в) ус≥х трьох род≥в ≥з здр≥бн≥ло-пестливим значенн¤м.

6. ” ¤ких ≥менниках вживаютьс¤ суф≥кси -вчок,-Їчок, -вчк(а), -Їчк(а)?

а) середнього роду ≥з здр≥бн≥ло-пестливим значен≠н¤м;

б) чолов≥чого ≥ ж≥ночого роду ≥з здр≥бн≥ло-пестливим значенн¤м;

в) ус≥х трьох род≥в ≥з здр≥бн≥ло-пестливим значенн¤м.

7. який суф≥кс пишетьс¤ у чолов≥чих ≥менах по бать≠ков≥?

а) -≤вн; б) -ович; в) -евич.

8. «а допомогою ¤ких суф≥кс≥в твор¤тьс¤ ж≥ноч≥ ≥мена по батьков≥?

а) -≥вн(а), -њвн(а); б) -≥вн(а); в) -њвн(а).

9. як≥ наголошен≥ суф≥кси вживаютьс¤ дл¤ п≥дкрес≠ленн¤ найвищого ступен¤ ви¤ву ознаки? а) -Їни-; б)-анн-; в) -Їни-,-анн-.

10. як≥ суф≥кси вживаютьс¤ у прикметниках, утворе≠них в≥д сл≥в ≥ншомовного походженн¤, п≥сл¤ д, г, з, с, ц, ж, ч, ш, р?

а) -≤чн-; б) -њчн-; в) -ичн-.

11. як≥ суф≥кси вживаютьс¤ у прикметниках, утворе≠них в≥д сл≥в ≥ншомовного походженн¤, п≥сл¤ приголосних, кр≥м д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р?

а) -≥чн-; б) -њчн-; в) -ичн-.

12. як≥ суф≥кси вживаютьс¤ у прикметниках, утворе≠них в≥д сл≥в ≥ншомовного походженн¤, п≥сл¤ голосних? а) -≥чн-; б) -њчн-; в) -ичн-.

13.  оли у прикметниках вживаютьс¤ суф≥кси -ев, -Їв?

а) у прикметниках з основою на м'¤кий приголосний;

б) у прикметниках з основою на м'¤кий приголосний .та шипл¤чий, ¤кщо наголос падаЇ на основу слова;

в) у прикметниках з основою на м'¤кий приголосний та шипл¤чий.

14.  оли у прикметниках пишемо суф≥кс -ов?

а) у прикметниках з основою на м'¤кий приголосний;

б) у прикметниках з основою на шипл¤чий;

в) у прикметниках з основою на м'¤кий приголосний та шипл¤чий, ¤кщо наголос падаЇ на зак≥нченн¤.

15. ” ¤ких прикметниках завжди пишемо суф≥кси -ев, -Їв?

а) ¤к≥сних; б) в≥дносних; в) присв≥йних.

16.  оли у прикметниках вживаЇтьс¤, суф≥кс -ист?

а) п≥сл¤ голосних;

б) п≥сл¤ м'¤ких приголосних;

в) п≥сл¤ приголосних.

17.  оли у прикметниках пишемо суф≥кс -≤сг?

а) п≥сл¤ голосних заднього р¤ду;

б) п≥сл¤ голосних;

в) п≥сл¤ голосних переднього р¤ду.

18.  оли у словах вживаЇтьс¤ суф≥кс -ова?

а) коли наголос падаЇ на о;

б) коли наголос падаЇ на кор≥нь;

в) коли наголос падаЇ на зак≥нченн¤.

19. ” ¤ких д≥Їсловах вживаютьс¤ суф≥кси -≥р, -ир?

а) коли наголос падаЇ на суф≥кс;

б) коли наголос падаЇ на зак≥нченн¤;

в) у словах ≥ншомовного походженн¤.

ѕозначенн¤ м'¤кост≥ приголосних на письм≥

1. „им позначаЇтьс¤ м'¤к≥сть приголосних на письм≥?

а) буквою ь (м'¤ким знаком);

б) буквами ¤, ю, Ї, њ;

в) буквою ь та буквами ¤, ю, е, “.

2.  оли м'¤кий знак пишетьс¤ п≥сл¤ м'¤ких приго≠лосних [д'], [т'], [з'], [с'], [ц-], [дз'], [л1], [н']?

а) у к≥нц≥ слова;

б) у к≥нц≥ слова та складу;

в) у к≥нц≥ складу.

3.  оли м'¤кий знак пишетьс¤ перед о?

а) на початку слова;

б) у к≥нц≥ слова;

в) п≥сл¤ м'¤ких приголосних у середин≥ складу.

4. ” ¤ких суф≥ксах пишетьс¤ м'¤кий знак?

а) у суф≥ксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, п≥сл¤ з, с, ц;

б) у суф≥ксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -≥с≥ньк-, -юс≥ньк-;

в) у суф≥ксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -≥с≥ньк-, -юс≥ньк-.

5.  оли п≥сл¤ [л] перед наступним приголосним пи≠шетьс¤ м'¤кий знак?

а) коли [л] позначаЇ м'¤кий приголосний;

б) коли наступний приголосний м'¤кий;

в) коли [л] пом'¤кшивс¤ внасл≥док упод≥бненн¤ перед наступною буквою на позначенн¤ м'¤кого приголосного (кр≥м л)..

1	2

Ќазва: “естов≥ завданн¤ з укр.мови
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1505 прочитано)