Ѕ≥олог≥¤ > ≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи

Ћюдина з давн≥х час≥в використовуЇ шк≥ру де¤ких плазун≥в (крокодил≥в, зм≥й, варан≥в) ≥ роговий панцир черепах дл¤ р≥з≠номан≥тних вироб≥в. ” багатьох крањнах св≥ту жир ≥ м'¤со пла≠зун≥в (крокодил≥в, черепах, зм≥й) вживають ¤к њжу. њд¤ть також ¤йц¤ черепах.

” зв'¤зку ≥з зменшенн¤м чисельност≥ окремих вид≥в плазун≥в де¤к≥ держави, у тому числ≥ ≥ ”крањна, заборонили виловлювати њх. ” нас така заборона поширюЇтьс¤ на плазун≥в —ередньоњ јз≥њ. –≥дк≥сн≥ плазуни занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни. «важаючи на зниженн¤ чисельност≥ де¤ких плазун≥в у природ≥ ≥ великий попит на њхню шк≥ру або м'¤со, њх почали роз≠водити на фермах. “ак, на  уб≥ одна з ферм утримуЇ близько 10 тис. крокодил≥в, ¤йц¤ ¤ких ≥нкубують. ≤снують ферми зеле≠них черепах, де њхн≥ ¤йц¤ (одна самка в≥дкладаЇ до 590 ¤Їць) також ≥нкубують.

 Ћј— ѕ“ј’»

ѕтахи Ц теплокровн≥ тварини, у них стала ≥ досить висока (у середньому 420—) температура т≥ла. “еплокровн≥сть Ї важливою прогресивною рисою птах≥в ≥ ссавц≥в у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥ми класами тварин.  лас птах≥в у процес≥ еволюц≥њ сформувавс¤ п≥д впливом пристосуванн¤ до польоту, з цим звТ¤зан≥ ≥ њх характерн≥ особливост≥. ¬ польот≥ птахи робл¤ть велику к≥льк≥сть рух≥в, що звТ¤зано з п≥двищеною затратою енерг≥њ ≥ швидким обм≥ном речовин. ¬ свою чергу ≥нтенсивний обм≥н речовин можливий т≥льки при достатньо висок≥й та пост≥йн≥й температур≥ т≥ла, ¤ка виникла в результат≥ перебудови р¤ду систем орган≥в, а перш за все диханн¤ ≥ кровооб≥гу. ѕо¤ва у птах≥в чотирьохкамерного серц¤ ≥ збереженн¤ т≥льки одн≥Їњ (правоњ) дуги аорти приводить до повного розпод≥лу артер≥ального ≥ венозного поток≥в кров≥. ¬ результат≥ цього розпод≥лу тканини ≥нтенсивно забезпечуютьс¤ киснем, прискорюЇ обм≥н речовин ≥ обумовлюЇ по¤ву пост≥йноњ температури т≥ла повТ¤зана також з великим розм≥ром серц¤, на¤вност≥ тепло ≥золюючого п≥рТ¤ного покриву захищаючого в≥д охолодженн¤, надзвичайно енерг≥йними процесами диханн¤, забезпечуючи багате постачанн¤ кисню в кров ≥ виведенн¤ вуглекислот, на¤вн≥стю пов≥тр¤них м≥шк≥в, посилюючих ≥нтенсивн≥сть диханн¤ ≥ обер≥гаючи т≥ло в≥д перегр≥ву п≥д час польоту, швидк≥сн≥й асим≥л¤ц≥њ, ¤ка призводить до енерг≥йного обм≥ну речовин.

ѕристосуванн¤ до польоту знаходитьс¤ в ус≥х системах орган≥в.

ѕтахи Ч високоорган≥зований, другий за чисельн≥стю клас хордових тварин. ¬они насел¤ють ус≥ материки ≥ б≥льш≥сть остров≥в. ” св≥тов≥й фаун≥ птах≥в 8600Ч8800 вид≥в ( у тому чис≠л≥ вимерлих в ≥сторичний час). « них у –ад¤нському —оюз≥ поширено близько 765, з них на ”крањн≥ Ч 345. –озд≥л зооло≠г≥њ, ¤кий вивчаЇ птах≥в, .називаЇтьс¤ орн≥толог≥Їю. ” процес≥ еволюц≥њ птахи зайн¤ли пов≥тр¤ний прост≥р. Ћише частина вид≥в вторинно втратила здатн≥сть до польоту. Ѕ≥льш≥сть пта≠х≥в Ч невелик≥ тварини. ѕроте де¤к≥ з них, особливо нел≥таюч≥, дос¤гають у висоту 2,75 м, а маса њх до 90 кг (страус), а най≠менш≥Ч др≥бн≥ види кол≥бр≥ завдовжки 3 см, маса њх 1,6 г.

ќсобливост≥ будови птах≥в: т≥ло вкрите п≥р'¤м, передн≥ к≥н≠ц≥вки перетворилис¤ в крила, к≥стки пневматичн≥, головний мо≠зок прогресивно розвинений пор≥вн¤но з плазунами, добре роз≠винен≥ органи зору, слуху, звуковоњ сигнал≥зац≥њ, а також коор≠динац≥њ рух≥в. ѕтахам властива висока температура т≥ла (гомойотермн≥сть).

ѕтахи добре ор≥Їнтуютьс¤ в простор≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших наземних хребетних у птах≥в швидко ростуть пташен¤та, за дуже короткий строк вони дос¤гають розм≥р≥в дорослих птах≥в.  р≥м рогового покриву у вигл¤д≥ п≥р'¤, у них Ї роговий покрив на щелепах та к≥гт¤х, а ц≥вки ≥ пальц≥ покрит≥ роговими лусоч≠ками. ” шк≥р≥ птах≥в немаЇ залоз. ™дина залоза, що в≥дкрива≠Їтьс¤ назовн≥ Ч куприкова,Ч м≥ститьс¤ над коренем хвоста. —екрет њњ Ч моноеф≥ри. ” секрет≥ спостер≥гаютьс¤ риси спец≥ал≥≠зац≥њ. ” птах≥в складний криж, утворений грудними, попереко≠вими, крижовими та де¤кими хвостовими хребц¤ми. « крижем з'Їднаний тазовий по¤с. √рудина розвинена добре ≥ маЇ к≥ль.,  лючиц≥ зростаютьс¤, утворюючи характерну дл¤ птах≥в к≥стку, так звану вилочку. «адн≥ к≥нц≥вки мають ц≥вку, ¤ка утворилас¤ в≥д зростанн¤ б≥льшост≥ к≥сток стопи. „ереп маЇ велик≥ орб≥ти ≥ велику черепну коробку. ¬≥н певною м≥рою схожий на череп де¤ких вимерлих плазун≥в (псевдозух≥й, динозавр≥в). ƒобре розвинений грудний м'¤з, що Ї головним л≥тальним м'¤зом. ѕе≠редн≥й мозок дос¤гаЇ великих розм≥р≥в. Ќюхов≥ частки дуже мал≥. ƒобре розвинен≥ середн≥й мозок ≥ мозочок.

ќргани диханн¤ птах≥в складаютьс¤ з парних легень, ¤к≥ погано розширюютьс¤, ≥ к≥лькох пар великих тонкост≥нних по≠в≥тр¤них м≥шк≥в, що м≥ст¤тьс¤ м≥ж де¤кими внутр≥шн≥ми органами ≥ проникають своњми виростами в к≥стки. √оловний бронх ≥де безпосередньо до задн≥х пов≥тр¤них м≥шк≥в, вро≠стаючи г≥лочками в передн≥ пов≥тр¤н≥ м≥шки. Ќайтонш≥ г≥≠лочки бронх≥в (парабронхи)Ч в≥дкрит≥ з обох к≥нц≥в трубоч≠ки, по ¤ких проходить пов≥тр¤. ѕ≥д час вдиху пов≥тр¤ надхо≠дить спочатку в черевн≥ й задньогрудн≥ м≥шки, пот≥м (п≥д час видиху) з цих м≥шк≥в ≥де через леген≥ в передн≥ м≥шки (передгрудний, м≥жключичний, б≥чний ключичний) ≥ дал≥ че≠рез головний бронх назовн≥. Ќа меж≥ м≥ж трахеЇю ≥ бронхами лежить нижн¤ гор≠тань, що Ї голосовим апара≠том птаха. —ерце чотирикамерне, ≥ артер≥альна та венозна кров повн≥стю розд≥лен≥. ” птах≥в Ї лише права дуга аорти.

ѕтахи привертали увагу людини ще за к≥лька тис¤чол≥ть до нашоњ ери. ѕро моделюванн¤ птаха в минулому св≥дчить археолог≥чна знах≥дка дерев'¤ноњ модел≥ птаха (схожа на су≠часний планер) Ч рел≥кв≥¤ фараонових час≥в (близько 35 в≥к≥в тому), що збер≥гаЇтьс¤ в одного з Їгипетських колекц≥онер≥в антикварних предмет≥в. ћодель маЇ аеродинам≥чний проф≥ль. Ћюдина здавна мр≥¤ла л≥тати, оволод≥ти пов≥тр¤ним просто≠ром. Ћеонардо да ¬≥нч≥ (1452Ч1519), вивчаючи пол≥т птаха,

важливого значенн¤ надавав моделюван≠ню, тобто тому, чим зараз займаЇтьс¤ б≥он≥ка. ¬≥н розробив конструкц≥ю орн≥≠топтера (Ђвеликого птахаї), на ¤кому збиравс¤ зробити перший в св≥т≥ пол≥т. ≤ зараз сучасна механ≥ка польоту ірунтуЇтьс¤ на принципах польоту птаха.

ѕредками птах≥в були плазуни, бли≠зьк≥ до групи псевдозух≥й, ¤к≥ жили в тр≥асовому пер≥од≥. ¬иникненн¤ птах≥в було пов'¤зане з житт¤м њхн≥х предк≥в у м≥сц¤х ≥з сезонними зм≥нами температу≠ри, завд¤ки чому виникли так≥ пристосу≠ванн¤, ¤к теплокровн≥сть, ≥нтенсивний обм≥н речовин, п≥р'¤ний покрив. ѕред≠ставники п≥дкласу ¤щерохвостих птах≥в в≥дом≥ лише за в≥дбитками скелета та оперенн¤м. ¬они жили 150Ч130 млн. рок≥в тому. ” них особливо характерною була будова хвоста (¤к у плазун≥в), ¤кий складавс¤ з 20 хребц≥в. Ќа б≥чних поверхн¤х кожного з них кр≥пилось по два рульових пера. „ереп, ¤к ≥ у плазун≥в, був ≥з зубами.

ѕредставники п≥дкласу в≥¤лохвостих, або справжн≥х птах≥в, живуть ≥ зараз, њх под≥л¤ють на 33 р¤ди. « них п≥нгв≥нопод≥бн≥ належать до надр¤ду плаваючих, а решта Ч до надр¤д≥в без-к≥льових (страусопод≥бн≥, нандупод≥бн≥, казуаропод≥бн≥, к≥в≥под≥бн≥) ≥ л≥таючих, або к≥льових.

 лас птахи

” св≥тов≥й фаун≥ нараховують близько 9 тис. вид≥в птах≥в, з них у межах –ад¤нського —оюзу трапл¤Їтьс¤ понад 700 вид≥в. ѕтахи по≠ширен≥ на вс≥х материках земноњ кул≥, за вин¤тком внутр≥шн≥х райо≠н≥в јнтарктиди; де¤к≥ з них б≥льшу частину житт¤ провад¤ть у в≥д≠критому мор≥. Ќа суходол≥ р≥зн≥ види птах≥в трапл¤ютьс¤ всюди, де дл¤ них Ї рослинна чи тваринна њжа: у л≥сах, чагарниках, садах, сте≠пах, на луках, болотах, у пустел¤х, горах ≥ тундр≥.

 лас птах≥в у процес≥ еволюц≥њ сформувавс¤ п≥д впливом пристосуванн¤ до польоту, з цим зв'¤зан≥ ≥ њх характерн≥ особливост≥.

«овн≥шн¤ ≥ внутр≥шн¤ будова птах≥в. «овн≥ т≥ло птах≥в укрите перами, передн≥ к≥нц≥вки перетворилис¤ в крила, дл¤ пересуванн¤ по земл≥ служить, пара задн≥х к≥нц≥вок Ч ноги.  ≥стки порожнист≥ (пневматичн≥), зуб≥в немаЇ, серце чотирикамерне, артер≥альна кров в≥дд≥≠лена в≥д венозноњ, розвинена система пов≥тр¤них м≥шк≥в; сечового м≥хура немаЇ; р≥вень обм≥ну речовин високий, температура т≥ла пост≥йна, добре розвинен≥ велик≥ п≥вкул≥ головного мозку ≥ органи чутт¤, особливо зору ≥ слуху.

Ўк≥ра тонка, без залоз. Ћише у водоплавних та де¤ких ≥нших птах≥в при основ≥ хвоста Ї куприкова залоза Ч њњ секретом птахи _ змащують своЇ п≥р'¤, ¤ке завд¤ки цьому стаЇ водов≥дштовхуючим, еластичним ≥ пружн≥ш.

ѕера допомагають птахам збер≥гати тепло, робл¤ть поверхню т≥≠ла обт≥чною, захищають в≥д пошкоджень. –озр≥зн¤ють контурн≥ й пу≠хов≥ пера.  онтурне перо складаЇтьс¤ з щ≥льного порожнистого стрижн¤ ≥ опахала. ќпахало складаЇтьс¤ з густоњ с≥тки тонких рогових бор≥док Ч в≥д стрижн¤ паралельно одна до одноњ в≥дход¤ть бо≠р≥дки першого пор¤дку, з обох бок≥в ¤ких у свою чергу в≥дход¤ть ще тонш≥ бор≥дки другого пор¤дку, ¤к≥ зч≥плюютьс¤ м≥ж собою м≥≠кроскоп≥чними гачками. –озр≥зн¤ють махов≥ (на крилах), стернов≥ (на хвост≥) ≥ покривн≥ контурн≥ пера. ћахов≥ пера под≥л¤ютьс¤ на першор¤дн≥ ≥ другор¤дн≥. 9Ч10 першор¤дних махових пер прикр≥п≠люютьс¤ до к≥сток кист≥, п≥д час польоту вони створюють т¤гу, ¤ка несе птаха вперед, у менш≥й м≥р≥ Ч п≥дйомну силу. ƒругор¤дн≥ ма≠хов≥ пера прикр≥плюютьс¤ до передпл≥чч¤, вони становл¤ть основну несучу поверхню крила. Ќа передньому крањ останнього Ї маленьке крильце з к≥лькома короткими п≥р'њнками, ¤к≥ полегшують призем≠ленн¤. —тернов≥ пера беруть участь у керуванн≥ польотом та галь≠муванн≥.

ѕухов≥ пера мають тонкий короткий стрижень ≥ м'¤к≥ опахала з довгими, не зчепленими м≥ж собою бор≥дками. ÷≥ пера служать дл¤ зменшенн¤ теплов≥ддач≥.

ѕтахи пер≥одично лин¤ють, на м≥сц≥ старого п≥р'¤ у них виро≠стаЇ нове. ѕ≥р'¤Ч це рогов≥ утвори верхн≥х шар≥в шк≥ри.

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥¤ плазун≥в. –оль та значенн¤ плазун≥в в систем≥ живоњ природи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (3367 прочитано)