ћовознавство > „ому на ѕол≥сс≥ мозолю називають жабою

„ому на ѕол≥сс≥ мозолю називають жабою

Ќомен жаба СRanaТ < *zaba належить нин≥ до етимолог≥зованих: б≥льш≥сть дериват≥в в≥д *zabЦ звод¤≠тьс¤ до арх≥семи Сволога, аморфна масаТ [≈—”ћ, II, 183; Ё—Ѕћ, III, 190; ‘асмер, II, 32]. Ќе викликаЇ сумн≥ву, що *žaba СRanaТ первинно Сволога, аморфна, драглиста масаТ, оск≥льки в≥дпов≥дники прасло≠вТ¤нському номену, що с¤гаЇ ≥ндоЇвропейського *guebha знаходимо й в ≥нших ≥ндоЇвропейських мовах (переважно германських). ќднак семантична дисперсн≥сть ном≥нант≥в з коренем *žab- у словТ¤нських мовах (див. додаток) не дозвол¤Ї однозначно звести њх до одн≥Їњ арх≥семи. «овс≥м непросто семантично обірунтувати етимолог≥чну близьк≥сть жаба СRanaТ, зхпл. жаба Смозол¤Т, схсл. жаба Сстенокард≥¤Т, срдпл. жаб≥цца СгнутисьТ, п.д≥ал. zabica Споперечна або ск≥сна палка у двер¤хТ. ћожливо, дл¤ по¤сненн¤ словТ¤нських утворень ≥з коренем жаб- варто брати до уваги к≥лька арх≥сем.

Ѕезхвост≥ земноводн≥ (дал≥ б.з.) в≥дом≥ з другого пер≥оду кайнозойськоњ ери [”–≈, V, 40]. ” ™вроп≥ поширено њх 8 род≥в, 12 вид≥в (усього в природ≥, в≥дпов≥дно, 138 ≥ 800) [Ѕ≈, V, 320]. ѕроте, не зважаючи на таку древн≥сть реал≥њ (к≥лька м≥льйон≥в рок≥в), номени дл¤ њњ позначенн¤ ориг≥нальн≥ ≥ сп≥льн≥ лише дл¤ спор≥днених мов, ¤к досить ориг≥нальна (часто нав≥ть нац≥ональна) њхн¤ мотивац≥¤:

англ. Frog, н≥м. Frosch звод¤тьс¤ до *preu- СстрибатиТ [Wahrig, 505; Kluge, 211; OD, 378];

англ. toad- до *tadige, *tadde [OD, 927];

псл. *zaba, лат. Bufo Ц до guēbh-Сслизистий, вТ¤лий, в≥двислийТ [≈—”ћ, II, 183; Walde, I, 121]; допускаЇтьс¤ ¤к звуконасл≥дувальне [Ё—Ѕћ, III, 190; Machek, 721];

лат. Rana, фр. grenouille повТ¤зуютьс¤ з лат. ranuncula, ¤ке, у свою чергу, зводитьс¤ до *racsna СкрикунТ [Walde, II, 416; Gammilscheg, 497];

фр. crapaud Ц до crape Ссм≥тт¤, нечистотиТ, Слишай, коростаТ [Gammilscheg, 272];

н≥м. Krote, гр.batracoz - до *guredh-, *gurdhn СжабаТ [Kluge, 408; Boisacq, 117];

гр. batracox де¤к≥ досл≥дники допускають зближенн¤ з лат. Botrax С¤щ≥ркаТ [Chantraine, 170];

укр., блр., ропуха, п., ч. ropucha Ц до *хorp-/ *korp- Сшершавий, нер≥внийТ [‘асмер, III, 503; ≈—”ћ, III, 41];

лит. Rupeze. лтс. rupuris повТ¤зуютьс¤ з rupus Сшершавий, вибоњстийТ ≥ звод¤тьс¤ до *uraksna Сшиповатий, шершавийТ, а дал≥ до гр.racix СхребетТ [Walde, II, 416];

рос. л¤гушка повТ¤зуЇтьс¤ з л¤га ≥ дал≥ зводитьс¤ до семи Сслизький, мокрийТ [‘асмер, 11, 548; ћаковский, 124].

“аким чином, основн≥ мотивац≥йн≥ ознаки (м.о.) номен≥в на позначенн¤ б.з. в ≥ндоЇвропейських мовах звод¤тьс¤ до:

Сслизистий, аморфний, вТ¤лийТ;

Снер≥вний, шершавийТ;

Снечистоти, непотр≥бТ;

Сзвуконасл≥дуванн¤Т.

ѕопри значну к≥льк≥сть вид≥в б.з. ≥ велику њх зовн≥шню под≥бн≥сть, у мовах (≥ндоЇвропейськ≥, тюркськ≥, ф≥но-угорськ≥ [—еворть¤н, 42; ”–—, 52; ¬–—, 74]) посл≥довно протиставл¤ютьс¤ лише дв≥ назви:

укр. жаба - ропуха;

блр. ∆аба - ропуха;

рос. л¤гушка - жаба;

п. žaba Ц ropucha;

ч. žaba - ropucha;

лат. Rana - Bufo;

анг. Frog - toad;

н≥м. Frosсh - Kröte;

фр. Grenouille - crapaud;

≥сп. Rana - sapo;

≥тал. Rana - rospo,

лит. Varle - rupuze;

уг. Beka - varanqy;

каз. Ѕака - курбака;

тур. Kurbaga - kara kurbagasi.

«вичайно, на надд≥алектному р≥вн≥ кожна мова представлена значно б≥льшою к≥льк≥стю ном≥нант≥в дл¤ позначенн¤ СRanaТ ≥ СBufoТ: пор. укр. жабалуха, скока, кр¤ка, веселока, пернатка, скрекотень, плюгавка тощо СRanaТ та рапуха, крокуха, ропавка, коропан¤, коропавиц¤, куртавка, земл¤чка, шкраба, скрега, скога, порохнавка, порхавка, коропка, чарапиха, п≥дтрамниц¤, короставка, порплиц¤, клешн¤, сикавка, куртавка, босорка тощо СBufoТ [ƒзендзел≥вський, 243]; п. ropucha, xrostuk, xrast, xrustavo žaba parsyvo žaba, skropac, karpavo žaba [AJS, IV, 588]; purchacz, krostawa [RLTN, XXIII] СBufoТ. “ут бачимо значну лексичну дисперсн≥сть, р≥зну мотивац≥ю постанн¤ номен≥в, однак знову ж таки в одн≥й конкретн≥й мовн≥й систем≥ протиставл¤ютьс¤ дв≥ назви.

“ака дином≥нац≥¤ б. з., очевидно, повТ¤зана з≥ способом житт¤ њх та у¤вленн¤ми про жаб р≥зних народ≥в, представленими численними в≥руванн¤ми, м≥фами.

∆абу людина бачить ¤к у вод≥, так ≥ на суш≥. ≤ хоч вс≥ жаби погано перенос¤ть нестачу вологи, разом з тим вони можуть упадати в л≥тню спл¤чку у вологих м≥сц¤х (п≥д час засух), а з першим дощем вилаз¤ть. «в≥дси ≥ в≥руванн¤, що жаби принос¤ть дощ [Ѕ≈, V, 321].

” р≥зних м≥фопоетичних системах функц≥њ жаби ¤к позитивн≥ (звТ¤зок з плодор≥дд¤м, родюч≥стю, в≥дродженн¤м), так ≥ негативн≥ (звТ¤зок з хтон≥чним св≥том, мороком, хворобою, смертю [ћЌћ, ѕ, 84; ѕлачинда, 174; —курат≥вський, 381-384; ——ћ, 256-257; —удник, ÷ивь¤н, 137-152; „убинський I, 70]. ∆аба Ц символ≥чна тварина нижнього царства, водночас ≥ хтон≥чна, ≥ мудра (про що св≥дчить багато фольклорних мотив≥в), часто повТ¤зана з вологою, заклинанн¤м дощу, проте, ¤к ≥ з ус≥ма гадами, з жабою повТ¤зують нечисту силу.  р≥зь призму таких в≥рувань, напевно, й можна по¤снити двоназиванн¤ б.з. у б≥льшост≥ мов. ѕричому сл≥д в≥дзначити, що за одним ≥з номен≥в, ¤к правило, закр≥плюЇтьс¤ можлив≥сть розвитку негативноњ експрес≥њ; ≥нше ж, переважно, стил≥стично нейтральне:

укр. жаба Ц переважно нейтральне;

ропуха Ц т≥льки негативне (нею л¤кають д≥тей, саме вона забираЇ молоко у корови тощо);

рос. л¤гушка Ц нейтральне (нав≥ть швидше позитивне);

жаба Ц т≥льки негативне Сзла бабаТ, СназолаТ, р≥зн≥ захворюванн¤.

Ѕаба, что жаба. Ѕил дед бабу, гроз¤сь на жабу [ƒаль];

англ. frod Ц переважно, нейтральне;

toad - завжди негативне (a big toad in a little pudle См≥сцевий поводир, глава, тузТ; eat smbТs бути п≥длизоюТ [ ун≥н, 767]; toad-eating Сплазуванн¤, низькопоклонствоТ; toadstool СпоганкаТ [ј”—, ≤≤, 531];

н≥м. Frosch Ц нейтральне;

Kröte Ц негативне (giftige Kröte Св≥дьма, злюкаТ, krötig СнахабнийТ [ћоскальска¤, IФ 752]. ƒо реч≥, в≥дома рос≥йська казка У÷аревна л¤гушкаФ на вс≥ мови перекладаЇтьс¤ саме стил≥стично нейтральним номеном. Ќемислимий переклад в укр. У÷ар≥вна ропухаФ чи в н≥м. УZarenkröteФ.

—аме негативна семантика одн≥Їњ з назв б.з., що базуЇтьс¤ на м≥фолог≥чних у¤вленн¤х про жабу, ≥ дала п≥дставу дл¤ ном≥нац≥њ р≥зних захворювань у словТ¤нських мовах [див. 2, 3, 4, 46, 47, 48, 49, 60, 63, 68, 74, 75, 79, 80, 85-88]*. Ќайчаст≥ше у д≥алектах —х≥дноњ —лав≥њ та ѕольщ≥ жабою називають стенокард≥ю та анг≥ну, а також р≥зноман≥тн≥ запаленн¤ горла, з≥ва у людей ≥ худоби. ћотивувати постанн¤ назв перших двох хвороб можна ≥снуючими в≥руванн¤ми та переказами про де¤к≥ захворюванн¤ у словТ¤н. “ак данн¤ на ѕол≥сс≥ досить часто Ї насл≥дком проникненн¤ в орган≥зм, саме в область грудноњ кл≥тки, гада: жаби або гадюки. —лабким м≥сцем цього припущенн¤ Ї те, що н≥де на ѕол≥сс≥ данн¤ не ном≥нують жабою. «рештою, чому ≥нш≥ захворюванн¤ (б≥ль у живот≥, голов≥) не називають жабою. ћожливо, сенс тут у больових в≥дчутт¤х: при стенокард≥њ Ц в≥дчутт¤ тиску у груд¤х Ужаба давитьФ; при анг≥н≥ та р≥зних запаленн¤х Ц в≥дчутт¤ оп≥ку. “обто маЇмо сп≥вв≥днесен≥сть сем СжабаТ - Стиснути, гнутиТ та СжабаТ - Сгор≥тиТ.

ѕод≥бн≥ семантичн≥ перенесенн¤ пом≥чено ≥ в ≥нших мовах та мовних групах:

да. tosca СRana, BufoТ ≥ двн. zuscan СпалитиТ ;

лат. rana ≥ arere Сгор≥тиТ;

да. усе СRanaТ ≥ rot aukan да. eacian лит. аugu

Срости, зб≥льшуватис¤ Т < СгнутиТ;

нд. Pagge СRanaТ, BufoТ ≥ гот. fahan СхапатиТ< СгнутиТ;

лит. varle ≥ в≥рм. varim СпалюТ [ћаковский, 124].

ѕ≥дтвердженн¤м таких м≥жмовних перенесень може служити под≥бн≥сть семантичного пол¤ номена жаба у р≥зних мовах (не лише ≥ндоЇвропейських).

ћ≥жмовн≥ семантико-типолог≥чн≥ паралел≥ номена жаба

*“ут ≥ надал≥ дл¤ ≥люстрац≥њ вказуЇтьс¤ пор¤дковий номер семеми, наведеноњ в додатку.

1	2	3

Ќазва: „ому на ѕол≥сс≥ мозолю називають жабою
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (976 прочитано)