ћузика > Уѕ≥ду в садочокФ Ц украњнська народна п≥сн¤ в обробц≥ ћиколи ƒмитровича Ћеонтовича

Уѕ≥ду в садочокФ Ц украњнська народна п≥сн¤ в обробц≥ ћиколи ƒмитровича Ћеонтовича

’одовий жанр Ц обробка украњнськоњ народноњ п≥сн≥ дл¤ м≥шаного чотириголосного хору a capella.

∆иттЇвий ≥ творчий шл¤х

ѕрот¤гом вс≥Їњ багатов≥ковоњ ≥стор≥њ украњнськ≥й народ створив величезну к≥льк≥сть п≥сень, ¤к≥ займають одне з ч≥льних м≥сць серед його культурних надбань. ” цих п≥сн¤х в≥дображено найзнаменн≥ш≥ ≥сторичн≥ под≥њ, героњчну боротьбу проти соц≥ального ≥ нац≥онального поневоленн¤, в≥ру в перемогу.

¬ народн≥й памТ¤т≥, в народному побут≥ в≥ками живе дуже багато п≥сень. „им глибша ≥де¤, ¤скрав≥ш≥ поетичн≥ образи, досконал≥ша художн¤ форма, тим довгов≥чн≥ша п≥сн¤.

¬≥домост≥ про композитора

ћикола ƒмитрович Ћеонтович народивс¤ 13 грудн¤ 1877 року в сел≥ ћонастирьок Ѕроцлавського пов≥ту на ¬≥нничин≥. ƒитинство його пройшло серед чудовоњ с≥льськоњ природи, прекрасних народних п≥сень, своЇр≥дних звичањв. ќсв≥ту в≥н здобув в Ўаргородськ≥й духовн≥й школ≥ та  амТ¤нець-ѕод≥льськ≥й сем≥нар≥њ.

«авд¤ки гарному голосу, прекрасним музичним даним юнака зарахували до хору; згодом в≥н став диригентом сем≥нарського хору. ¬ 1898роц≥ ћикола зак≥нчив сем≥нар≥ю ≥ поњхав працювати вчителем до „ук≥вськоњ с≥льськоњ школи. “ут в≥н орган≥зував хор ≥ оркестр, студ≥ю з теор≥њ музики, знайомитьс¤ з б≥ограф≥¤ми видатних композитор≥в.

Ќа той час ћ.ƒ. уже був кер≥вником сем≥нарського хору.

« 1909р. Ћеонтович щол≥та бере консультац≥њ з музично-теоретичних дисципл≥н. ѕоступово Ћеонтович вир≥с у зр≥лого надзвичайно самобутнього за творчим стилем майстра украњнськоњ хоровоњ музики.

Ћеонтович завжди сам був орган≥затором ≥ кер≥вником хор≥в, а також творцем музичного побуту того середовища, в ¤кому в≥н перебував.

¬ажливо п≥дкреслити те, що висок≥ творч≥ дос¤гненн¤ Ћеонтовича були насл≥дком пост≥йного ≥ наполегливого самовдосконаленн¤.

Ќа звучанн≥ тих хор≥в, ¤кими йому довелось керувати в≥н перев≥рив завершен≥сть своњх композиц≥й. Ќародна п≥сн¤ давала композиторов≥ матер≥ал дл¤ творчост≥, народн≥ сп≥вц≥ були першими ≥нтерпретаторами ≥ кер≥вниками ц≥Їњ творчост≥. ƒ≥йсно найближчою дл¤ Ћеонтовича була хорова музика. ÷е зумовлено природою украњнськоњ народноњ музичноњ культури, де хоровий сп≥в пос≥даЇ пров≥дне м≥сце, а також особливост¤ми того музичного середовища, в ¤кому майже все житт¤ довелос¤ перебувати композиторов≥.

Ќародна п≥сн¤ давала композиторов≥ матер≥ал дл¤ творчост≥. ¬≥н загострюЇ характерне, рельЇфно й опускло окреслюЇ найтипов≥ш≥ нац≥ональн≥ риси народу, розкриваЇ благородство його душ≥, невичерпн≥сть ≥ могутн≥сть його творчого духу. ¬ цьому заслуга Ћеонтовича, в цьому виключно важливе значенн¤ його творчоњ спадщини, що в≥д≥грала певну роль у загальному культурному розвитку свого народу.

” п≥сн¤х раннього пер≥оду використовуЇ ≥ народне п≥дголосков≥ багатоголосс¤ (Уќй в≥д садуФ, УЋет≥ла зозулюФ) ≥ гомофонно-гармон≥чне чотириголосс¤ (Уќй час-пора до курен¤Ф). –¤д п≥сень стали попул¤рними.

«окрема, широко використовуЇтьс¤ й сьогодн≥ хор У√аю, гаю, зелен розмаюФ, Ућала мати одну дочкуФ, Уѕрал¤Ф, Уѕ≥ють п≥вн≥Ф, УЌад р≥чкою бережкомФ, УўедрикФ.

…ого опера УЌа русалчин ¬еликденьФ ще раз засв≥дчила набуденний талант Ћеонтовича. “а завершити њњ йому не судилос¤.

¬ с≥чн≥ 1921 житт¤ композитора траг≥чно об≥рвалос¤. як великий самобутн≥й художник в≥н торкнувс¤ майже вс≥х жанр≥в фольклору. ћузика його назавжди ув≥йшла до скарбниц≥ нашого нац≥онального музичного мистецтва.

Ћ≥тературний текст

¬м≥ст твору. ѕ≥сн¤ Уѕ≥ду в садочокФ записана Ћеонтовичем у с. „уков≥. ѕочатковий вар≥ант обробки мала с≥м такт≥в. ќстанн≥ три такти дописан≥ композитором десь у 1914-1917рр. ¬ л≥тературному текст≥ змальовуЇтьс¤ традиц≥¤ ворож≥нн¤. Ќа ≤вана  упала д≥вчата зривали кв≥ти, плели в≥нок ≥ кидали у воду.

’то з хлопц≥в перший ловив в≥нок за того д≥вчина виходила зам≥ж. “ак ≥ осп≥вуЇтьс¤ в ц≥й п≥сн≥ Уƒ≥вчата з вечора, коли смеркало йшли в садок рвали кв≥ти ≥ плели з них в≥ночок. ѕ≥зн≥ше брали в≥ночки, йшли до р≥чки, огл¤даючи св≥й в≥нок, сп≥вали п≥сню ≥ клали в≥нок на воду, в≥дштовхуючи його в≥д берега ≥ промовл¤ючи так≥ слова: Уплинь же плинь в≥ночку, зелен барв≥ночку за миленьким...Ф

¬ цей час хлопц≥ сто¤ли б≥л¤ вогню ≥ стрибали через нього. ѕобачивши те, що д≥вчата кидають в≥ночки на воду вони п≥дб≥гали до води ≥ ловили њх. ≤ ¤к розпов≥даЇтьс¤ в ц≥й п≥сн≥, один козак, ¤кий хот≥в сп≥ймати в≥нок зайшов у воду ≥ втопивс¤. ¬ажка дол¤ випала цьому хлопцев≥.  оли в≥н б≥г у воду за в≥нком подумки в≥н мр≥¤в про своЇ вес≥лл¤. ¬≥н мр≥¤в про те, що коли сп≥ймаЇ в≥нок то познайомитьс¤ з красивою д≥вчиною. ≤ тод≥, познайомившись з д≥вчиною, в≥н пошле до нењ сват≥в ≥ загул¤ють люди на його вес≥лл≥. ƒл¤ молодих будуть грати музики. ¬ той день в≥н з своЇю нареченою будуть найщаслив≥ш≥ на «емл≥. јле в ¤кусь мить козак разом ≥з своњми мр≥¤ми тоне в холодн≥й р≥чц≥.

“ема: «ображенн¤ образу молодоњ д≥вчини, ¤ка шукаЇ своЇ щаст¤.

≤де¤: «малювати народних традиц≥й ворож≥нн¤.

ќбрази: √оловними образами твору, Ї образ д≥вчини ≥ козака.

’арактеристика мелод≥њ

ƒо типу одно куплетних обробок належить ≥ п≥сн¤ Уѕ≥ду в садочокФ. ћелод≥¤ њњ маЇ характеристику дл¤ багатьох фольклорних зразк≥в песиметричних будов пер≥оду (4+3+3).

як ≥ в де¤ких ≥нших випадках, композитор тут йде шл¤хом орган≥чного поЇднанн¤ вар≥антноњ п≥дголосковоњ та терцовоњ втори.

¬ кожному куплет≥ проводить мелод≥ю сопрано ≥ альт, а в присп≥в вс≥х куплет≥в (5 такт), приЇднуЇтьс¤ ввесь хор.

¬ п≥сн≥ використовуютьс¤ в≥с≥мков≥ ≥ ш≥стнадц¤т≥ тривалост≥.

ћитроритм≥чна ланка твору вигл¤даЇ так:

¬ мелод≥њ використовуЇтьс¤ голосовед≥нн¤ стрибкопод≥бне.

Ќезх≥дне

—трибкопод≥бне

“ембр твору: п≥сн¤ написана в пом≥рно-швидкому темп≥ (Allegretto) ¤кий не зм≥нюЇтьс¤.

Ћадо тональн≥ особливост≥ твору.

“ональн≥сть твору фа-д≥Їз м≥нор, не зм≥нюЇтьс¤ на прот¤з≥ всього твору.  омпозитор використовуЇ гармон≥йний вид м≥нору.

’арактеристика гармон≥чноњ мови.

√армон≥чна мова Ї простою, написана нескладними ≥нтервалами. Ќайб≥льш зустр≥чаютьс¤ так≥ акорди, ¤к:

’арактеристика фактури.

‘актура в твор≥ гомофона з елементами п≥дголосковоњ пол≥фон≥њ.

¬заЇмозвТ¤зок фактури ≥з зм≥стом твору ≥ виражальними засобами.

’орова фактура т≥сно звТ¤зана ≥з зм≥стом п≥сн≥. ¬с≥ засоби музичноњ виразност≥ з≥грали важливе значенн¤ в розкритт≥ художнього образу.

ћелод≥¤ в≥д≥граЇ найб≥льше значенн¤ в розкритт≥ зм≥сту п≥сн≥. ћелод≥¤ п≥сн≥ маЇ характерну дл¤ багатьох фольклорних зразк≥в песиметричну будову пер≥оду (4+3+3).

як ≥ в де¤ких ≥нших випадках, композитор йде шл¤хом орган≥чного поЇднанн¤ принцип≥в вар≥антноњ п≥дголосковоњ та терцовоњ втори.

ѕр¤мопис надаЇ своЇр≥дного забарвленн¤.

¬окально-хоровий анал≥з

“ип ≥ вид хору Ц м≥шаний, чотириголосний.

¬ хор≥ Ї чотири парт≥њ Ц сопрано, альт, тенор, бас. ѕод≥лу у хорових парт≥¤х немаЇ.

“еситурн≥ умови.

“еситурн≥ умови досить виг≥дн≥ дл¤ кожноњ хоровоњ парт≥њ, вс≥ вони звучать в зручному д≥апазон≥.

—туп≥нь вокального навантаженн¤.

¬с≥ хоров≥ парт≥њ мають однакове вокальне навантаженн¤ ≥ не маЇ н≥¤ких проблем у виконанн≥ твору. ¬ажливу роль в≥д≥граЇ парт≥¤ сопрано, ¤ка веде мелод≥ю. ¬с≥ ≥нш≥ парт≥њ створюють гармон≥чний фон до мелод≥њ.

ќсобливост≥ ≥нтонуванн¤

¬ твор≥ композитором використовуЇтьс¤ гармон≥чна ≥ натуральна ≤≤≤ ступ≥нь. ƒл¤ того потр≥бно звернути увагу хорист≥в на ≥нтонуванн¤ ≤≤≤ ст.. ѕотр≥бно низько, враховуючи ц≥лий тон м≥ж V≤≤ ступенем ≥ тон≥кою, а в даний тв≥р можуть використовувати навчальн≥, профес≥йн≥, досв≥дчен≥ самод≥¤льн≥ хори.

ƒиригентсько-виконавський анал≥з.

ќбробка украњнськоњ народноњ п≥сн≥ Уѕ≥ду в садочокФ написана в трьохдольному розм≥р≥ 3/8 Ц простий тридольний розм≥р. «астосовують тридольну схему тактуванн¤. ѕерша дол¤, що њњ рахують Уна разФ, наголошена, отже, найсильн≥ша, друга, на ¤ку припадаЇ в рахуванн≥ два Ц в≥дносно сильна, трет¤ дол¤, ¤ку рахують на три Ц слабша.

ѕерший жест починають щ точки ј енерг≥йно вниз, у напр¤м≥ точки Ѕ. ўе не дос¤гнувши њњ, повертають руху трохи л≥воруч ≥ тут накреслюють нею, в пов≥тр≥ петлю. ÷¤ петл¤ зак≥нчуЇ перший жест ≥ Ї водночас початком другого. ƒругий жест робл¤ть праворуч, п≥дкреслюючи рукою довгу криву з де¤ким спр¤муванн¤м вниз ≥ зак≥нчують його трохи вище, перед правою стороною грудей. “рет≥й найслабший жест робл¤ть п≥д гострим кутом спочатку в протилежному напр¤м≥ до попереднього, тобто кривою л≥н≥Їю л≥воруч, ≥ зак≥нчують схему жестом угору у вих≥дн≥й точц≥ ј.

јнал≥з динам≥ки

ƒинам≥ка хорового твору в основному базуЇтьс¤ на контрастах.

ѕочинаЇтьс¤ тв≥р на три в перш≥ х 4-х тактах де застосовують — ≥ ј.

 оли вступаЇ хор, перш≥ три такти звучать ј , а сл≥дуючи р.

ƒикц≥¤ ≥ орфоеп≥¤.

¬окальна сторона мелод≥њ прот≥каЇ на голосних звуках, а приголосн≥ Ї лише звТ¤зками м≥ж ними. ¬имога кожного слова маЇ бути дуже ч≥ткою ≥ ¤сною. ќсобливу увагу треба звернути на вимову приголосних м≥ж: м, п, т, р, з Ц вимовити сл≥д б≥льш твердо ≥ коротко.

1	2

Ќазва: Уѕ≥ду в садочокФ Ц украњнська народна п≥сн¤ в обробц≥ ћиколи ƒмитровича Ћеонтовича
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (745 прочитано)