Ѕ≥олог≥¤ > ≈ндокринна система. «алози внутр≥шньоњ секрец≥њ

≈ндокринна система. «алози внутр≥шньоњ секрец≥њ

≈ндокринна система. «алози внутр≥шньоњ секрец≥њ.

÷е залози, ¤к≥ не мають вив≥дних проток≥в ≥ вид≥л¤ють своњ продукти Ц секрети в кров, що њх омиваЇ.  ≥льк≥сть цих секрет≥в незначна ≥ називаютьс¤ вони Ц гормонами.

√ормони мають гуморальний вплив на обм≥н речовин, р≥ст, розвиток, функц≥њ р≥зноман≥тних орган≥в т≥ла.

√ормони Ц складн≥ орган≥чн≥ речовини р≥зноњ х≥м≥чноњ природи: б≥лки. ¬идозм≥нен≥ ам≥нокислоти, стероњди.

√ормони Ц б≥олог≥чно активн≥ речовини. як≥ в незначних к≥лькост¤х здатн≥ зд≥йснювати значний вплив на орган≥зм.

ќсобливост≥ гормон≥в:

1.”творюютьс¤ в орган≥зм≥ в дуже малих к≥лькост¤х, але ефективно д≥ють на ф≥з≥олог≥чн≥ процеси.

2.ѕоступаютьс¤ нервов≥й систем≥ в швидкост≥ настанн¤ ефекту (в≥дпов≥д≥).

3.ƒл¤ гормон≥в специф≥чна, тобто кожен гормон виконуЇ певну функц≥ю, регулюЇ один ¤кийсь процес, але впливають на нього в ус≥х кл≥тинах ≥ тканинах.

4.√ормони п≥сл¤ попаданн¤ в кров виконують своЇ призначенн¤ далеко в≥д м≥сц¤ синтезу.

5.√ормони регулюють переважно процеси обм≥ну речовин, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ всередин≥ кл≥тини.

ѕогоджена функц≥¤ «.¬.—. може порушуватис¤:

1.«алози можуть вид≥л¤ти гормони в надлишку Ц г≥перфункц≥¤ (б≥льше норми).

2.¬ ≥нших випадках залози можуть утворювати мало гормон≥в Ц г≥пофункц≥¤ (менше норми).

√≥пер ≥ г≥пофункц≥њ привод¤ть до порушень життЇд≥¤льност≥ орган≥зму.

ƒо залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ в≥днос¤ть:

1.√≥поф≥з.

2.≈п≥ф≥з (шишкопод≥бна залоза)

3.“имус (вилочкова, загрудинна).

4.ўитовидна.

5.Ќаднирников≥.

ѕ≥дшлунков≥ ≥ статев≥ залози належать до залоз зм≥шаноњ секрец≥њ, бо виконують ≥ зовн≥шньосекреторну ≥ внутр≥шньосекреторну функц≥њ.

–озташован≥ в р≥зних д≥л¤нках т≥ла. «.¬.—. взаЇмод≥ють м≥ж собою, утворюючи ендокринну систему. ѕров≥дна роль в обТЇднанн≥ залоз належить г≥поф≥зов≥.

√≥поф≥з Ц невеликих розм≥р≥в, важить Ц 0,5 г, розм≥щуЇтьс¤ в основ≥ мозку з ¤ким зТЇднаний за допомогою н≥жки. ” ньому вид≥л¤ють три дол≥: передню, середню, задню. ¬с≥ вони продукують гормони з р≥зною функц≥Їю:

1. ѕередн¤ дол¤:

а) гормон росту Ц соматотропн≥ Ц впливаЇ на обм≥н жир≥в, б≥лк≥в, вуглевод≥в. ѕри г≥перфункц≥њ в молодому в≥ц≥ розвиваЇтьс¤ г≥гантизм. ѕри г≥пофункц≥њ Ц карликов≥сть (д≥ти в≥дстають у рост≥ в≥д однол≥тк≥в, але збер≥гаютьс¤ пропорц≥њ т≥ла та псих≥чний розвиток.

якщо в дорослих Ї г≥перфункц≥¤ залози, то у них поновлюЇтьс¤ р≥ст т≥льки в де¤ких частин т≥ла: руки, ноги, н≥с, ¤зик, щелепи (акромегал≥¤).

ѕри г≥пофункц≥њ у дорослих зм≥нюЇтьс¤ обм≥н речовин, що супроводжуЇтьс¤ важким ожир≥нн¤м чи схудненн¤м.

б) тиреотропний гормон Ц стимулюЇ д≥¤льн≥сть щитовидноњ залози.

в) гонадотропний гормон Ц впливаЇ на статев≥ залози.

г) ј “√ Ц адренокортикотропний гормон Ц впливаЇ на наднирники.

д) лактогенний гормон Ц виробл¤Їтьс¤ у ж≥нок т≥льки в п≥сл¤родовому пер≥од≥ ≥ зумовлюЇ лактац≥ю.

2. —ередн¤ (пром≥жна) дол¤ Ц вид≥л¤Ї гормон ≥нтермедин, ¤кий регулюЇ п≥гментац≥ю шк≥ри.

3. «адн¤ дол¤ Ц виробл¤Ї два гормони:

а) вазопресин Ц антид≥уретичний гормон, ¤кий посилюЇ процеси реабсорбц≥њ води в канальц¤х, зменшуючи д≥урез. ѕри г≥пофункц≥њ виникаЇ нецукровий д≥абет.  ≥льк≥сть сеч≥ за добу (5л ≥ б≥льше) на в≥дм≥ну в≥д цукрового д≥абету сеча не вм≥щуЇ цукру.

б) окситазин Ц спричинюЇ скороченн¤ ваг≥тноњ матки та гладеньких мТ¤з≥в молочних залоз. ≤ тим самим регулюЇ народженн¤ дитини ≥ годуванн¤ њњ молоком.

≈п≥ф≥з (шишковидне т≥ло) Ц маленька залоза знаходитьс¤ в черепн≥й коробц≥. ћ≥ститьс¤ б≥л¤ передн≥х горбк≥в чотиригорбкового т≥ла. √ормон Ц мелатон≥н контролюЇ б≥оритми т≥ла (сон ≥ неспанн¤) гальмуЇ передчасний розвиток статевих залоз, бере участь в регулюванн≥ п≥гментного обм≥ну.

ўитовидна залоза Ц розм≥щена на обидва боки в≥д гортан≥ спереду дихального горла; маса 30-40 г. ¬иробл¤Ї гормон тироксин та ≥нш≥ гормони, до складу ¤ких входить йод. ÷≥ гормони з кровТю рознос¤тьс¤ по всьому орган≥зму, посилюють обм≥н речовин у кл≥тинах т≥ла ≥ зб≥льшують збудлив≥сть нервовоњ системи.

ѕри г≥пофункц≥њ в дит¤чому в≥ц≥ виникаЇ кретин≥зм (затримка ф≥зичного та псих≥чного розвитку, д≥ти ростуть лише до 140 см, порушуютьс¤ пропорц≥њ т≥ла, понижен≥ б≥лковий ≥ сольовий обм≥ни, п≥двищуЇтьс¤ вуглеводн≥сть, затримуЇтьс¤ розвиток мови.

Ўтучне введенн¤ гормон≥в в орган≥зм покращуЇ розвиток, але повн≥стю не нормал≥зуЇ.

ѕ≥сл¤ операц≥њ на щитовидну залозу може зТ¤витис¤ г≥пофункц≥¤ Ц виникаЇ хвороба Ц м≥кседема (обм≥н речовин знижуЇтьс¤, температура т≥ла падаЇ, нервова д≥¤льн≥сть спов≥льнюЇтьс¤, розвиваЇтьс¤ мл¤в≥сть, апат≥¤, сонлив≥сть, випадаЇ волосс¤, пог≥ршуЇтьс¤ апетит, памТ¤ть. ” п≥дшк≥рн≥й кл≥тковин≥ накопичуЇтьс¤ жир, вода, обличч¤ ≥ т≥ло набр¤кають, шк≥ра суха.

ѕри г≥перфункц≥њ щитовидноњ залози виникаЇ базедовий зоб. ѕри цьому, загальний обм≥н речовин ≥ температура т≥ла п≥двищен≥, маса т≥ла зменшуЇтьс¤, хвор≥ драт≥влив≥, внасл≥док п≥двищенн¤ збудливост≥ нервовоњ системи, дрижанн¤ к≥нц≥вок, вир¤чкуват≥сть. ўитовидна залоза зб≥льшуЇтьс¤ ≥ виступаЇ на шињ у вигл¤д≥ зобу.

ƒл¤ л≥куванн¤ застосовують часткове видаленн¤ щитовидки. ” м≥сцевост¤х в≥ддалених в≥д мор¤ ≥ в г≥рських районах, зустр≥чаЇтьс¤ ендем≥чний зоб, викликаний г≥пофункц≥Їю щитовидки.

ƒл¤ утворенн¤ гормону необх≥дний йод, ¤кого мало в пов≥тр≥, вод≥ ≥ в ірунтах даного району. “ому в цих районах проводитьс¤ проф≥лактика. Ќаселенн¤ постачаЇтьс¤ йодованою с≥ллю, ¤ка попереджуЇ захворюванню.

ўитовидна виробл¤Ї також гормон, ¤кий регулюЇ обм≥н кальц≥ю в орган≥зм≥ (зуби, к≥стки, передача нервових ≥мпульс≥в, згортанн¤ кров≥, скороченн¤ серцевого мТ¤за).

ѕ≥дшлункова залоза Ц Pancreas Цзалоза зм≥шаноњ секрец≥њ, бо виконуЇ:

1.«овн≥шню секреторну функц≥ю Ц маЇ вив≥дн≥ протоки в дванадц¤типалу кишку через ¤к≥ вид≥л¤Ї п≥дшлунковий с≥к з ферментами.

2.¬нутр≥шню секреторну функц≥ю Ц вид≥л¤Ї гормони безпосередньо в кров. ¬нутр≥шньо-секреторна частина залози займаЇ всього 3% ус≥Їњ маси залози ≥ ¤вл¤Ї собою остр≥вц≥ Ћангенганса. ÷≥ кл≥тини (остр≥вц≥) вид≥л¤ють гормони Ц ≥нсул≥н та гл≥кагон, ¤к≥ регулюють обм≥н вуглевод≥в.

≤нсул≥н п≥дтримуЇ вм≥ст глюкози в кров≥. ѕри недостатньому утворенн≥ ≥нсул≥ну вм≥ст глюкози в кров≥ зб≥льшуЇтьс¤, а в кл≥тин≥ недостатн≥й. ќтже п≥д впливом ≥нсул≥ну п≥двищуЇтьс¤ проникн≥сть цитоплазматичних мембран, в≥дбуваЇтьс¤ проникненн¤ молекул глюкози з кров≥ в кл≥тини, п≥дсилюЇтьс¤ синтез складного вуглеводу Ц гл≥когену. ѕри г≥пофункц≥њ ≥нсул≥ну розвиваЇтьс¤ цукровий д≥абет. ¬ кров≥ та сеч≥ вм≥щуЇтьс¤ багато цукру, в орган≥зм≥ наростаЇ в≥дкладанн¤ кислих продукт≥в обм≥ну речовин. ¬они вид≥л¤ютьс¤ з сечею, к≥льк≥сть ¤коњ зростаЇ, так ¤к хвор≥ потерпають в≥д спраги ≥ пТють

багато води. ƒл¤ л≥куванн¤ застосовують штучне введенн¤ ≥нсул≥ну або речовин, ¤к≥ схож≥ на нього за д≥Їю. √ормон глюкагон за своЇю д≥Їю ¤вл¤Їтьс¤ антагон≥стом ≥нсул≥ну, бо перетворюЇ гл≥коген у глюкозу (при тривалому голодуванн≥). ƒл¤ проф≥лактики цукрового д≥абету маЇ значенн¤ здоровий спос≥б житт¤, ¤кий передбачаЇ не т≥льки додержанн¤ режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку, але й рац≥онального харчуванн¤ та нормальну психолог≥чну обстановку в с≥мТњ та колектив≥. ѕри надлишку ≥нсул≥ну р≥вень глюкози в кров≥ падаЇ ≥ виникаЇ шок, судома, втрата св≥домост≥.

“имус (вилочкова залоза, загрудинна) Ц непарна залоза розташована за грудиною, дос¤гаЇ найб≥льшого розвитку на початку статевого дозр≥ванн¤ (11-14 рок≥в) п≥сл¤ чого в≥дбуваЇтьс¤ њњ зворотн≥й розвиток ≥з зам≥ною функц≥ональноњ тканини на жирову. –озр≥зн¤ють коркову ≥ мозкову речовини.

 оркова речовина вид≥л¤Ї б≥олог≥чно активну речовину (гормон) Ц темузин, ¤ка впливаЇ на дозр≥ванн¤ кл≥тин кров≥ л≥мфоцит≥в.

Ћ≥мфоцити дозр≥вають та навчаютьс¤ розп≥знавати чужор≥дн≥ т≥ла (антигени) спочатку в тимус≥, а пот≥м в певних утворенн¤х шк≥ри. ѕри цьому вони виробл¤ють антит≥ла (так звана ≥мунна в≥дпов≥дь орган≥зму). ќтже тимус в≥дноситьс¤ до ≥мунноњ системи орган≥зму.  р≥м того тимус залоза впливаЇ на р≥ст орган≥зму, контролюЇ п≥дготовку орган≥зму до статевого дозр≥ванн¤, впливаЇ на обм≥н кальц≥ю (спри¤Ї затримц≥ солей кальц≥ю в к≥стков≥й тканин≥. “имус взаЇмод≥Ї з ≥ншими залозами з наднирниковими, щитовидною та статевими.

Ќаднирников≥ Ц парн≥ залози невеликих розм≥р≥в. ћаса до 4 г розм≥щуютьс¤ над верхн≥ми полюсами нирок (у звТ¤зку з чим ≥ отримали назву). —кладаютьс¤ з двох шар≥в: зовн≥шнього коркового та внутр≥шнього мозкового шар≥в.

«овн≥шн≥й шар виробл¤Ї велику к≥льк≥сть гормон≥в (40) Ц кортикостероњд≥в, ¤к≥ регулюють обм≥н м≥неральних ≥ орган≥чних речовин, вид≥ленн¤ статевих гормон≥в. ¬≥дпов≥дають за ст≥йк≥сть орган≥зму проти ≥нфекц≥йних хвороб, пристосован≥ до стресових ситуац≥й. √≥перфункц≥¤ Ц раннЇ статеве дозр≥ванн¤ з швидким припиненн¤м росту. √≥пофункц≥¤ Ц бронзова хвороба (јдд≥сонова): зниженн¤ артер≥ального тиску, порушенн¤ функц≥њ серцево-судинноњ системи ≥ диханн¤, порушенн¤ водно-сольового обм≥ну. ѕри цьому схудненн¤, аденам≥¤, безсилл¤, слабк≥сть. Ѕронзовий в≥дт≥нок шк≥ри ≥ слизових оболонок, втрата св≥домост≥ ≥ судоми.

ћозковий шар вид≥л¤Ї гормони адренал≥н ≥ норадренал≥н, ¤к≥ забезпечують терм≥нову моб≥л≥зац≥ю вс≥х ресурс≥в орган≥зму, перерозпод≥л функц≥й орган≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ мТ¤зовоњ працездатност≥ ≥ виживанн¤ орган≥зму в стресових ситуац≥¤х.

Ќорадренал≥н ≥ адренал≥н Ї мед≥аторами проведенн¤ нервового ≥мпульсу в синапсах нервовоњ системи.

1	2

Ќазва: ≈ндокринна система. «алози внутр≥шньоњ секрец≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1874 прочитано)