ћузика > ћузика

ћузика

Ќаш стр≥мкий ≥ бурхливий час, сповнений стрес≥в ≥ хвилюючих негаразд≥в, актив≥зуЇ пошуки вченими р≥зних галузей наук (медицини, валеолог≥њ, психолог≥њ, соц≥олог≥њ, педагог≥ки та ≥н.) способ≥в зм≥цненн¤ здоров'¤ людини, що визначаЇтьс¤ ¤к неоц≥нений феномен бутт¤.

–≥зноб≥чний вплив музики на псих≥ку людини обумовив музикотерап≥ю одним ≥з перспективних сучасних метод≥в л≥куванн¤ хворих ≥з порушенн¤м нервовоњ системи. ƒоведено, що музика, завд¤ки своњй властивост≥ впливати на внутр≥шн≥й св≥т людини, допомагаЇ хворим зв≥льнитис¤ в≥д душевного дискомфорту, конфл≥кту, тривалост≥; коректуЇ емоц≥йний стан; може в≥дновити душевний спок≥й, тобто позитивно впливати на псих≥чне здоров'¤ особистост≥ [ ].

÷≥лющий вплив музики на орган≥зм людини був пом≥чений ще на зор≥ цив≥л≥зац≥њ. ћ≥стичними легендами по¤снювалось покращенн¤ самопочутт¤ та настрою, зменшенн¤ бол≥сних в≥дчутт≥в, страху, поверненн¤ людин≥ бадьорост≥, енерг≥њ п≥д д≥Їю зачаровуючих звук≥в музики.

ћузика впливаЇ на орган≥зм людини р≥зноб≥чне. «а даними науковц≥в медичного центру "Ћенц" (м. ћосква) та ƒит¤чого ÷ентру л≥куванн¤ в результат≥ численних досл≥джень ви¤влено, що п≥д впливом музики, ¤ка в≥дпов≥даЇ функц≥ональному станов≥ орган≥зму, так≥ псих≥чн≥ процеси, ¤к пам'¤ть та ор≥Їнтац≥¤, покращуютьс¤ на 45-50%, а уваг - на 25-30%. ћузика актив≥зуЇ розумов≥ зд≥бност≥, а також працездатн≥сть та зосереджен≥сть, здатна розвивати та п≥двищувати ≥нтелект людини. «вуков≥ в≥брац≥њ стимулюють кровооб≥г, емоц≥йний тонус. ѕ≥д д≥Їю ритму актив≥зуЇтьс¤ диханн¤, зб≥льшуЇтьс¤ вентил¤ц≥¤ леген≥в. ƒосл≥дженн¤ п≥дтверджують ф≥з≥олог≥чну г≥потезу музикотерап≥њ поЇднанн¤ ритму музики з б≥оритм≥кою людини [ ].

¬ажливо використовувати ц≥лющ≥ впливи музики дл¤ зм≥цненн¤ псих≥чного здоров'¤ людини на ранн≥х етапах њњ житт¤. јдже музика здатна допомагати молод≥й людин≥ зрозум≥ти навколишню д≥йсн≥сть, красу природи, довершен≥сть поез≥њ, живопису, театру, ≥стор≥њ свого народу, виступаючи специф≥чним генератором ц≥нн≥сного ставленн¤ до св≥ту, оск≥льки справжн≥ естетичн≥ враженн¤, насолоду в≥д зустр≥ч≥ з медичним мистецтвом д≥стаЇ лише той, хто вм≥Ї уважно слухати, переживати, розм≥рковувати над почутим. ќтож необх≥дно змалку привчати д≥тей до роботи розуму ≥ душ≥, збагачувати њхн≥й досв≥д сп≥лкуванн¤ з музичними творами.

як довели вчен≥-психологи, систематичн≥ зан¤тт¤ музикою у в≥ц≥ в≥д 5 до 15 рок≥в дозвол¤ють значно п≥дн¤ти IQ, тобто ≥нтелектуальний потенц≥ал людини, краще розвинути пам'¤ть, анал≥тичн≥ зд≥бност≥, ор≥Їнтац≥ю, не кажучи вже про позитивну корекц≥ю нервовоњ системи. ¬ б≥льшост≥ передових Ївропейських крањнах, ¤к ≥ за океаном уроки музики, сп≥в, гра на ≥нструментах належать до обов'¤зкового елементу вихованн¤ [ ], оск≥льки музика найб≥льш сильн≥ший емоц≥йний вплив на дитину.  р≥м того, п≥д час слуханн¤ музики регулюютьс¤ ф≥з≥олог≥чн≥ процеси в орган≥зм≥, стимулюЇтьс¤ м'¤зова активн≥сть, п≥двищуЇтьс¤ загальний тонус орган≥зму, покращуЇтьс¤ мовленнЇва та рухова активн≥сть. ¬пливаЇ музичне мистецтво ≥ на псих≥ку, соматику, душевний стан людини, що стало основою виникненн¤ музикотерап≥њ. ћузикотерап≥¤ складаЇтьс¤ з творчоњ та рецептивноњ д≥¤льност≥. яка пов'¤зана з≥ сферою емоц≥йних, етичних ≥ естетичних в≥дчутт≥в, п≥знанн¤м та спр¤мован≥стю ≥нтерес≥в особистост≥.

 р≥м ун≥версальних ¤костей. ћузичне мистецтво маЇ специф≥чн≥ ун≥кальн≥ можливост≥ ц≥леспр¤мованого впливу в бажаному напр¤м≥.

“ак≥ корегуюч≥ проф≥лактичн≥ особливост≥ музики базуютьс¤ не лише на вербальному, багатоплановому за формою емоц≥йному вплив≥ на особу, а й впливають конкретно з њњ першоелемент≥в - ритму, гармон≥њ, ¤к≥ проникають у глибини псих≥ки.

—прийн¤тт¤ музики - це складний псих≥чний процес. ѕсихологи та музиканти визначають, що загалом в≥н вписуЇтьс¤ м≥ж двома полюсами. « одного боку, це елементарне акустичне сприйманн¤ звукових сигнал≥в ¤к щось таке, що ми чуЇмо ≥ що д≥Ї на органи слуху. ј з ≥ншого Ч це процес п≥знанн¤ у¤вленого художнього зм≥сту в музичн≥й матер≥њ [ ]. —приймаючи музику, людина виражаЇ своЇ емоц≥йне "¤". ¬ св≥домост≥ в≥дтворюютьс¤ переживанн¤, образи та думки, вт≥лен≥ композитором у музичному твор≥. ћузичний тв≥р Ч це сукупн≥сть естетичноњ ≥нформац≥њ, ¤ку надаЇ композитор.

ћузика часто передаЇ так≥ в≥дт≥нки почутт≥в ≥ переживань, ¤к≥ важко висловити словами. ќ. —еров справедливо зам≥тив: "якби все, що в≥дбуваЇтьс¤ в душ≥ людини, можна було передати словами, на св≥т≥ не було б музики". ¬ свою чергу мова музики зрозум≥ла кожн≥й людин≥.

—прийн¤тт¤ музики, ¤к ≥ ≥нших твор≥в мистецтва, майже завжди несе в соб≥ певний елемент суб'Їктив≥зму, адже кожна конкретна людина маЇ свою ≥ндив≥дуальн≥сть, св≥й власний життЇвий досв≥д, своњ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ розвитку псих≥чних функц≥й п≥знавальноњ та емоц≥йноњ сфер. —в≥т музики може стати або не стати надбанн¤м особистост≥. Ћишень духовно-практична д≥¤льн≥сть особистост≥ - це початковий етап життЇвоњ сп≥рал≥ дл¤ музично-естетичного бутт¤ суб'Їкту.

«а результатами досл≥джень багатьох науковц≥в, т≥льки класична музика ≥ головне, перш за все у живому виконанн≥, позитивно впливаЇ на ф≥зичний та псих≥чний стан людини, на здоров'¤ хворих. ” них не т≥льки знижуЇтьс¤ р≥вень артер≥ального тиску, а й в≥дбуваютьс¤ позитивн≥ емоц≥йн≥ зм≥ни. ∆ива музика композитор≥в - класик≥в допомагаЇ позбутис¤ депресивних стан≥в, стрес≥в, тривог, переживань ≥ страждань, ¤к≥ негативно впливають на процес одужанн¤.

 ласичними називаютьс¤ твори мистецтва, що зберегли до тепер≥шнього часу значенн¤ вз≥рцевих.

¬ основ≥ класичноњ музики лежить в≥ковий художн≥й досв≥д, мудр≥сть р≥зних ≥сторичних епох. ƒо музичноњ класики в≥днос¤ть не лише твори великих композитор≥в, а й кращ≥ зразки народноњ музичноњ творчост≥.  ласична музика розгл¤даЇтьс¤ ¤к зм≥стовне мистецтво, що маЇ велику силу естетичного впливу на людей.

 ласичн≥ твори в≥дзначаютьс¤ багатством зм≥сту, красою та досконал≥стю форм . ” скарбниц≥ св≥товоњ музичноњ культури ≥мена таких ген≥альних ≥ високоталановитих композитор≥в, ….—. Ѕах, Ћ. Ѕетховен (Ќ≥меччина), ¬.ј. ћоцарт, ‘. Ўуберт (ј¬стр≥¤), ƒж. –осс≥н≥ та ƒж. ¬ерд≥ (≤тал≥¤). ‘. Ўопен (ѕольща), √. Ѕерл≥з та ∆. Ѕ≥де (‘ранц≥¤), ≈. √р≥г (Ќорвег≥¤); засновники рос≥йськоњ та украњнськоњ музичних шк≥л ћ. √л≥нка та ћ. Ћисенко.

ƒо музичноњ класики належать не лише видатн≥ твори композитор≥в минулого, а й кращ≥ зразки музики XX ст. твори композитор≥в, чи¤ творч≥сть отримала св≥тове визнанн¤ ( . ƒебюсс≥, ћ. –авель, я. —ибел≥ус, –. Ўтраус, Ѕ. Ѕарток, ≤. —трав≥нський, —. ѕрокоф'Їв, ƒ. Ўостакович та ≥н.). “вори в≥домих украњнських композитор≥в ћ. —корика, ћ.  олеси, Ћ. Ћюдкевича, Ћ. –еввуцького, ј.  ос - јнатольського вважаютьс¤ украњнською музичною класикою.

ќсобливу дбайлив≥сть ≥ ентуз≥азм про¤вл¤ють в наш час спец≥ал≥сти ≥ меломани на «аход≥в щодо проблем музичноњ терап≥њ засобами класичноњ музики. ћузична терап≥¤ широко використовуЇтьс¤ з метою наданн¤ соц≥ально-психолог≥чноњ допомоги та п≥дтримки тим, хто в≥дчуваЇ самотн≥сть, невпевнен≥сть в соб≥, закомплексован≥сть, ¤ к проф≥лактика р¤ду соматичних захворювань, а також ¤к зас≥б полегшенн¤ страждань, реаб≥л≥тац≥њ п≥сл¤ перенесених захворювань чи травм.

—пец≥ал≥стами доведено, що в≥д драт≥вливост≥ невроз≥в допомагаЇ музика „айковського. ¬≥д м≥грен≥ - "¬есн¤на п≥сн¤" ћендельсона, "√уморески" ƒворжака, "јмериканець в ѕариж≥", √ершв≥на. √оловну б≥ль зн≥маЇ "ѕолонез" ќг≥нського, нормал≥зуЇ сон - сюњта "ѕер √юнт" √р≥ча.

 ров'¤ний тиск ≥ серцеву д≥¤льн≥сть нормал≥зуЇ "¬ес≥льний марш" ћендельсона. ѕ≥дн≥маЇ настр≥й ≥ позбавл¤Ї в≥д депрес≥њ - джаз, блюз, соул, кал≥псо, речч≥.

Ћ≥кар ≥ музикант, доктор ѕатр≥к ™швен, автор книжки "ћузика ≥ медицина" висловлювавс¤, що музика зд≥йснюЇ набагато сильн≥ший вплив на людину, н≥ж вс≥ ≥нш≥ види мистецтва.

јле ж не вс¤ка музика спри¤тливо впливаЇ на орган≥зм людини.

—ьогодн≥ у¤ву п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ полонить музика масовоњ культури (рок, реп, поп та ≥н.). ѕ≥д час перегл¤ду чергового в≥деокл≥пу поЇднанн¤ мерехтливого зображенн¤ (кольор≥в, образ≥в, сцен) з гучною ритм≥чною музикою епохи Ќ“– допомагаЇ "втекти" в≥д буденност≥, опинитис¤ в ≥нш≥й "у¤вн≥й" реальност≥. ќднак спец≥ал≥сти переконливо довод¤ть, що сучасна музика не завжди позитивно впливаЇ на емоц≥йну сферу п≥дростаючоњ особистост≥. ÷ей жанр мистецтва може викликати т/ж спрощених емоц≥йних стан≥в, посиленн¤ агресивност≥.

” науково-експериментальних прац¤х в≥тчизн¤них учених доведено статистично-достов≥рн≥ порушенн¤ р¤ду псих≥чних функц≥й п≥д д≥Їю року (об'Їми короткочасноњ пам'¤т≥. «ниженн¤ р≥вн¤ зрозум≥лого сп≥лкуванн¤, виникненн¤ почутт¤ роздратованост≥ ≥ туги, зниженн¤ писемноњ продуктивност≥, виникненн¤ почутт¤ т¤жкост≥) з паралельним порушенн¤м ≈≈√ характеристик мозку.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що сила звуку рок музики на рок-концертах надзвичайно велика дос¤гаЇ 120 дЅ, а загальнов≥домо, що смертельним дл¤ слуху людини Ї 160 дЅ. ¬ ≥деолог≥њ рок-культури покладений фанатизм, ¤кий на думку √. “овстоногова, Ї добров≥льним рабством, що робить людину замкнутою. ѕсихоф≥з≥олог≥чними факторами д≥й року ¤вл¤ютьс¤ ≥ збудженн¤ п≥дкоркових структур головного мозку з необумовленими б≥олог≥чними реакц≥¤ми; р≥зке зростанн¤ збудженост≥ ÷Ќ— тощо. ѕерш≥ результати д≥й року про¤вл¤ютьс¤ в слуховому апарат≥ людини. «а даними професора B.C. √уковича приблизно 40% любител≥в року 13-15 р. страждають слуховими шумами, а приблизно 60% 19-20 р≥чних студент≥в ви¤вл¤ють ознаки туговухост≥. ¬ перспектив≥ це означаЇ, що десь через 50 рок≥в крањна може одержати сусп≥льство глухих людей.

1	2

Ќазва: ћузика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1548 прочитано)