ћузика > —истема музичноњ осв≥ти вчител≥в √аличини у м≥жвоЇнну добу

—истема музичноњ осв≥ти вчител≥в √аличини у м≥жвоЇнну добу

ћ≤∆¬ќ™ЌЌ” ƒќЅ”

√оловну увагу в музичному вихованн≥ народу треба звертати не на музично-техн≥чн≥ вправи, а на те, щоб вихованц≥ навчилис¤ правильно й повно сприймати музику, њњ слухати, нею годуватис¤.

√.–≥ттер.

ƒержавна нац≥ональна програма "ќсв≥та" ("”крањна XXI стол≥тт¤") наголошуЇ на тому, що педагог≥чн≥ прац≥вники мають стати основною руш≥йною силою в≥дродженн¤ та створенн¤ ¤к≥сно новоњ нац≥ональноњ осв≥ти. ј успадкуванн¤ духовних надбань украњнського народу Ї одн≥Їю з головних ц≥лей нац≥онального вихованн¤ - складовоњ частини системи осв≥ти.

¬ умовах нин≥шньоњ сучасноњ украњнськоњ школи особливоњ уваги набувають педагог≥чн≥ ≥дењ ¬.ќ.—ухомлинського, ¤кий у розвитку зд≥бностей учн≥в першочергову роль в≥дводив учителю, ¤кий зазначав, що переоц≥нити роль особистост≥ вчител¤, його духовного обличч¤ в пробудженн≥ ≥ розвитку творчих зд≥бностей, нахил≥в, талант≥в учн¤ надзвичайно важко [1.105].

¬ажливим джерелом дл¤ розбудови системи осв≥ти Ї теоретичн≥ надбанн¤ та досв≥д представник≥в минулого, тому њхнЇ вивченн¤ в сучасних умовах стало надзвичайно актуальним. “ак складаЇтьс¤, що кожному пер≥оду в≥дпов≥дають властив≥ т≥льки йому основн≥ ≥дењ, морально-етичн≥, культурн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ впливають на орган≥зац≥ю житт¤ ¤к окремоњ людини, так ≥ ц≥лих народ≥в.

ƒосл≥дник ≥стор≥њ нац≥ональноњ педагог≥ки —тепан Ѕабишин, анал≥зуючи √алицько-волинський л≥топис, в ¤кому м≥ст¤тьс¤ важлив≥ в≥домост≥ з ф≥лософ≥њ, л≥тератури, астроном≥њ, географ≥њ, етики, всесв≥тньоњ ≥стор≥њ, музики вважаЇ, що в XXII-XXIII ст. в √алицьк≥й –ус≥ працювала вища школа, в ¤к≥й готували кадри кн¤з≥вськоњ адм≥н≥страц≥њ та вищого дух≥вництва.

як в≥домо, середньов≥чн≥ ун≥верситети под≥л¤лис¤ на дв≥ ступен≥ -п≥дготовчу (артистичну), де студ≥ювали "с≥м в≥льних мистецтв", ≥ вищий ступ≥нь, де вивчали богослов'¤, право та медицину. —аме на пер≥од феодальноњ роздр≥бленост≥ припадають б≥льш достеменн≥ дан≥ про вивченн¤ в руських школах трив≥уму ≥ квадрив≥уму. «ауважимо, що до останнього входила в той час у рол≥ обов'¤зкового предмету ≥ музика. “ому майже у вс≥х древньоруських творах, у котрих зач≥палась проблема музичноњ естетики, проходить думка про те, що сп≥в, музика неможлив≥ без книжкового знанн¤, ¤к ≥ на «аход≥, музика шанувалась ¤к одне ≥з семи в≥льних мистецтв [2,173].

як в≥домо, музика Ч це мистецтво, ¤ке використовуючи тони, будуЇ з них музичн≥ твори, ¤к≥ дають звуковий висл≥в почутт¤м людськоњ душ≥. ѓњ потр≥бно сприймати ¤к живе образне мистецтво, народжене житт¤м ≥ нерозривно пов'¤зане з ним. —лово "музика" походить в≥д грецького "муз≥ке" - мистецтво ћуз, тобто богинь, що займалис¤ гарним мистецтвом, ¤ких у древн≥й √рец≥њ було дев'¤ть. ћузика значила у грек≥в ум≥л≥сть Ч штука ћуз, та головно двох ≥з них: тоњ, що сп≥вала, ≥ тоњ, що вм≥ла складати в≥рш≥ [3,155].

«а висловлюванн¤м —.Ћюдкевича, музика маЇ вплив на вихованн¤ й утворенн¤ характеру, про що знали вже давн≥ ф≥лософи  онфуц≥й, ѕлатон ≥ јр≥стотель, ¤к≥ оц≥нювали музику майже виключно з етичного становища. ќсобливо ж пом≥тна Ї теор≥¤ великого грецького ≥деал≥ста ѕлатона про етичний та моральний вплив музики у вихованн¤ молод≥ ≥ сусп≥льност≥. "як г≥мнастика скр≥плюЇ т≥ло, так музика розвиваЇ душу" [4,265].

–озвиток вселюдноњ школи на прот¤з≥ XIX стол≥тт¤ в≥дбуваЇтьс¤ р≥вноб≥жне з п≥днесенн¤м учительського стану п≥д соц≥альним ≥ науковим огл¤дом. ≤з зростанн¤м числа шк≥л та учн≥в у √аличин≥ було в≥дкрито нов≥ учительськ≥ сем≥нар≥њ, що привело до значного покращенн¤ ¤к≥сного складу народних учител≥в та розвитку шк≥льництва в √аличин≥, про що св≥дчать так≥ цифри.

¬ 1896 навчальному роц≥ школу в≥дв≥дувала 561041 дитина ≥ в приватних школах навчалос¤ 25965 д≥тей... ѓх навчали 6847 вчител≥в, з ¤ких 4745 мали учительськ≥ дипломи, 1004 атестати зр≥лост≥ ≥ лише 1098 не мали учительськоњ квал≥ф≥кац≥њ [5,78].

¬ ™вроп≥ на прот¤з≥ XIX стол≥тт¤ створюютьс¤ 2-, 3-, ≥ 4-л≥тн≥ сем≥нар≥њ, в ¤ких наука опираЇтьс¤ на в≥домост¤х здобутих в елементарн≥й школ≥, в тому числ≥ у Ќ≥меччин≥ 5- ≥ 6-л≥тн≥, в —аксон≥њ, 7-л≥тн≥ сем≥нар≥њ. ѕ≥д займанщиною рос≥йською ≥ австр≥йською були сем≥нар≥њ 3- ≥ 4-л≥тн≥. ¬ √аличин≥ застала ѕольща 4-л≥тн≥ сем≥нар≥њ, ¤к≥ в 1924 роц≥ перем≥нено на 5 л≥тн≥ [6,8].

??????????????????????????????????????????????????????????????????????

јнал≥зуючи навчальн≥ програми державних та приватних сем≥нар≥й √аличини на початку XX стол≥тт¤, спостер≥гаЇмо, що поруч з основними предметами сп≥в та музика мали в≥дпов≥дне м≥сце, хоча в школах та г≥мназ≥¤х цей предмет вважавс¤ ¤к "надобов'¤зковий". якщо навчальними планами в 1871 р. в ж≥ночих сем≥нар≥¤х частка наук (рисунок, музика ≥ сп≥ви, гра на скрипц≥, ф≥зичн≥ вправи, г≥мнастика, ручн≥ роботи, господарство) становила 17,2%, то в 1909 р. - уже 25,8, а у 1919-1937 рр. Ц в середньому 24,8%. ѕриблизно така ж картина спостер≥галас¤ в чолов≥чих сем≥нар≥¤х[7,40].

ўоправда, бракувало спец≥альних п≥дручник≥в, не завжди вони в≥дпов≥дали вимогам часу, недостатньо було створених в≥тчизн¤ними авторами. ¬ державних вчительських сем≥нар≥¤х на 1925/26 н.р. був затверджений список шк≥льних п≥дручник≥в. ќск≥льки навчанн¤ в цих закладах проводилис¤ т≥льки на польськ≥й мов≥, то в≥дпов≥дно ≥ л≥тература була т≥льки на державн≥й мов≥. ѕредмет сп≥ву впроваджувавс¤ з першого по п'¤тий роки навчанн¤, а з другого року Ч гра на скрипц≥. ќсновними п≥дручниками з≥ сп≥ву були: "„итка з нот голосом" ‘.ѕ¤сека, " —ольфедж≥о з п≥сн¤ми на два голоси" —. азури, "ѕерш≥ завданн¤ музики в теор≥њ ≥ практиц≥" “.„ерн¤вського, "’оров≥ вправи на 1, 2 чи 3 голоси" ¬.Ўепки, "ѕольський шк≥льний сп≥ваник" ѕ.ћашинського та ≥н.

¬ 1927 роц≥ був виданий п≥дручник ћ.ћоравецького дл¤ вчител≥в "«разков≥ лекц≥њ сп≥ву дл¤ першоњ ≥ другоњ кл¤си вселюдних шк≥л". як стверджуЇ автор, цю працю в≥н присв¤тив дл¤ полегшенн¤ роботи вчител¤, а також з метою допомоги зрозум≥ти музику найменшому школ¤рику. ” ньому ћоравецький опрацював матер≥ал дл¤ навчанн¤, приписаний м≥н≥стерськими програмами, зг≥дно ¤ких д≥ти повинн≥ ум≥ти говорити ≥ вимовл¤ти текст п≥сн≥, тактувати у 2- ≥ 3-дольному розм≥р≥, ум≥ти розр≥зн¤ти поодинок≥ ступен≥ гами, засп≥вати гаму —-dur вгору ≥ вниз, називати ноти ≥ вм≥ти њх записати на нотному стан≥, сольм≥зувати знан≥ п≥сн≥ з нот, сп≥вати п≥сн≥ та використовувати динам≥чн≥ в≥дт≥нки р≥аnо, forte. ¬сього у п≥дручнику було розроблено «ќ лекц≥й дл¤ вчител≥в.

«начну допомогу вчител¤м надавали методичн≥ курси, ¤к≥ орган≥зовували п≥д час кан≥кул. “ак, педагог≥чно-наукова ком≥с≥¤ товариства ¬ѕ”¬ вл≥тку 1926 р. в учительськ≥й "ќсел≥" с.¬орохти орган≥зувала методичн≥ курси навчанн¤ сп≥ву, кер≥вником ¤ких був в≥домий педагог ≤ван ёщишин [8,31].

 р≥м осв≥ти в сем≥нар≥¤х була прийн¤та ≥нша форма квал≥ф≥куванн¤ до учительського званн¤. √≥мназ≥йн≥ аб≥тур≥Їнти складали додатков≥ ≥спити в сем≥нар≥њ ≥ безпосередньо п≥сл¤ того одержували посади в народних школах. ≤снували також к≥лькатижнев≥ методичн≥ курси, ¤к≥ могли проходити учн≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ 6-го року навчанн¤ в г≥мназ≥њ. «вичайно, такий вид осв≥ти не в≥дпов≥дав вимогам щодо п≥дготовки квал≥ф≥кованого вчител¤.

ўе одним способом осв≥ти учительства в √аличин≥ в м≥жвоЇнний пер≥од були одно- ≥ двор≥чн≥ державн≥ курси. –≥чн≥ курси мали чисто фаховий характер, ¤к≥ включали науку про ѕольщу, психолог≥ю, лог≥ку, педагог≥ку, ≥стор≥ю вихованн¤, шк≥льне законодавство, сусп≥льну ≥ шк≥льну г≥г≥Їну, загальну дидактику, рисунки, ручн≥ роботи, сп≥в, "руханки" ≥ методику предмет≥в шк≥льноњ програми.

¬ажливою формою п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ були ¬ищ≥ учительськ≥ курси. ¬они працювали у Ћьвов≥,  раков≥, ¬аршав≥ та ≥нших м≥стах. “ерм≥н навчанн¤ тривав 2 роки.  уратор≥¤ Ћьв≥вського шк≥льного округу пов≥домл¤ла, що в 1929-30 н.р. на ¬ищих курсах учител≥в будуть працювати групи з гуман≥тарних, географ≥чно-природничих, ф≥зико-математичних наук, ручних роб≥т, руханок (т≥льки дл¤ чолов≥к≥в), сп≥в≥в ≥ ф≥зичного вихованн¤ [9,20].

“аким чином, у м≥жвоЇнну добу в √аличин≥ ≥снувала певна система музичноњ осв≥ти вчител≥в та њх квал≥ф≥кац≥йноњ п≥дготовки. ѕрограми державних ≥ приватних установ в основному зб≥галис¤. ѕроцес в≥дбору слухач≥в був ≥ндив≥дуальний - з урахуванн¤м типу школи, в ¤к≥й працював кандидат. «вичайно, з боку польськоњ влади ≥шов процес опол¤ченн¤ та окатоличенн¤ украњнського народу, проте наперек≥р вс≥м утискам украњнська осв≥та, культура не зазнала повного занепаду. ¬елику роль на нив≥ культурно-осв≥тнього в≥дродженн¤ та пробудженн¤ у людей нац≥ональноњ св≥домост≥ в≥д≥гравала творча ≥нтел≥генц≥¤.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. —ухомлинський ¬. ќ воспитании.- ћосква.- 1973.- с.105

2.  ондратюк Ѕ. ћузична культура √алицько-волинськоњ держави.// ѕеревал.- ≤вано-‘ранк≥вськ.- 1999.- 192 с.

3. ¬ергановський ћ. ћузика.// ∆итт¤ ≥ наука.- 1927.- с.36.

4. Ћюдкевич≥ —. ѕро музичне вихованн¤.// ƒосл≥дженн¤, статт≥, реценз≥њ, виступи.- Ћьв≥в.- 2000.- т.2.- 815с.

5. —тупарик Ѕ. Ўк≥льництво √аличини (1772-1939).- ≤вано-‘ранк≥вськ.-1994.- 143 с.

6. ѕро образуваннЇ учительства в ѕольщ≥.// ”чительське слово.- Ћьв≥в.-1925.-—.8-10.

7. Ѕарна ћ. –озвиток педагог≥чноњ осв≥ти в √аличин≥ (1772-1939 рр.).- ињв.- 1998.

8. ћетодичний курс навчанн¤ сп≥ву.// ”чительське слово.- 1926.- є6.-с.31-32.

9. ƒержавний арх≥в ≤вано-‘ранк≥вськоњ обл.- ‘.273, оп.1, ар.20.

1

Ќазва: —истема музичноњ осв≥ти вчител≥в √аличини у м≥жвоЇнну добу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (454 прочитано)