ћузика > —учасне музичне мистецтво у св≥т≥

—учасне музичне мистецтво у св≥т≥

—учасне музичне мистецтво маЇ р≥зн≥ форми про¤ву. Ќайсучасн≥шими з них Ї так≥:

’аус (House)

” середин≥ 80-х у „икаго виник новий вид танцювальноњ музики - хаус. Ќазва походить в≥д клуба Warehouse (склад). —аме там чикагськ≥ д≥-джењ вперше спробували зм≥шувати сингли групи Kraftwerk з≥ звуком кардинально нового дл¤ того часу пристрою за назвою драма-машина. ¬они зверталис¤ до традиц≥й андеграунда ≥ кращ≥ сучасн≥ треки все ще звучать трохи "андеграундно", можливо також через ¤к≥сть запису.  орен≥ ц≥Їњ музики - диско. ’арактерним Ї ритм дискотеки, свингове звучанн¤, заводн≥ мелод≥њ ≥ загальний настр≥й радост≥ ≥ веселощ≥в. ќдним словом - музика дл¤ щасливих.

 ласичний хаус простий: б≥т - чотири чверт≥: 1 2 3 4 ≥ не занадто швидкий темп (120 удар≥в у хвилину), що в≥дпов≥даЇ серцебиттю танцюриста. Ѕагато хто думають, що барабанн≥ семпли, використовуван≥ в класику в≥д MFSB "Love is the message" - це фундамент хауса. “акож широко використовуЇтьс¤ розвеселий вокал у дус≥ соул.

√араж (Garage)

” той час ¤к чикагськ≥ д≥-джењ експериментували з драмою-машиною нью-йоркськ≥ д≥-джењ в ст≥нах клуба Paradise Garage п≥д кер≥вництвом Larry Levan родили ≥нше, що не уступаЇ в попул¤рност≥ на танцполе хаусу напр¤мок - гараж /Garage/ (за назвою клуба). ¬еликий внесок у справу буд≥вництва гаража внесли також музиканти з Ќью-ƒжерс≥. Ќадвор≥ сто¤ла середина в≥с≥мдес¤тих.
ўо таке гараж - це насамперед вокал у дус≥ соул, а пот≥м б≥т. √араж - це глибока клубна музика з корен¤ми в ритм-н-блюз≥. ѕослухайте примадонну британського в≥дд≥ленн¤ гаража - Ultra Nate ≥ ви в≥дчуЇте що таке гараж.

ƒип ’аус (Deep House)

"√либокий хаус" - стиль, що з'¤вивс¤ на стику "старого" чикагського хауса ≥ госпела. ѕереповнений мелод≥¤ми, побудованими на старих (≥ вс≥ма улюблених) акордних прогрес≥¤х, з≥граних примарним звуком електрооргана. ƒип ’аус - це насамперед хаус, а вуж пот≥м - глибоке звучанн¤ ≥нструмент≥в.

≈йс≥д ’аус (Acid House)

ƒруге чикагське покол≥нн¤ експериментувало з б≥льш психодел≥чним звуком трохи прискореного синтезатора Roland TB303. ÷ей ≥нструмент Ї культовим, саме йому ейс≥д хаус зобов'¤заний своњм незвичайно теплим, "фанковим" звучанн¤м. ≈йс≥д-хаус - це поп-музика майбутнього, швидка, по-справжньому р≥зка ≥ рад≥сна.

¬≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших хаусов б≥льш високим темпом ≥ в≥дсутн≥стю вокалу. …мов≥рно "≈йсид г≥мном" Ї кислотн≥ треки в≥д Phuture.

” самому к≥нц≥ в≥с≥мдес¤тих цей стиль ≥де в глибокий андеграунд, щоб створити нов≥ стил≥ - дуже швидкий хардкор, дип ейсид, що присипл¤Ї св≥дом≥сть (але не ноги) транс ≥ габбу - дуже швидку пох≥дну хардкора (за 200 удар≥в у хвилину).

“ранс (Trance)

÷е щось середнЇ м≥ж амб≥Їнтом ≥ ейс≥д-хаусом. “ранс значно безпечн≥ше дл¤ барабанних перетинок, чим будь-¤ке техно, але п≥д нього можна в≥дм≥нно танцювати. ÷≥ль ц≥Їњ музики - перенести тебе в ≥нший св≥ти за допомогою руху. ѕластичний ≥ ч≥ткий, дуже "косм≥чний", транс р≥дко переборюЇ оц≥нку "150 bpm" (150 удар≥в у хвилину).

ѕрогресив (Progressive)

ѕрогресив - це р≥зновид хауса. ѕовна назва - Progressive House. «'¤вилас¤ ц¤ музика в останн≥ роки. ’арактеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю симпатичноњ заводноњ мелод≥њ ≥ стаб≥льним б≥том у 120 - 130 bpm.
„ому прогресивний - не знаЇ н≥хто, просто так один з музичних журнал≥в спробувавс¤ вид≥лити це звучанн¤. …мов≥рно прогресивн≥сть пол¤гаЇ в поверненн≥ до традиц≥й стаб≥льного б≥та ≥ мелод≥йност≥ хауса.
як би те н≥ було прогресив сьогодн≥ напевно сама попул¤рна в нас на танцпол≥ музика, вт≥м ≥ сама комерц≥йна. ѕрогресив - стиль б≥льшост≥ танцювальних проект≥в попул¤рних Ївропейських виконавц≥в - Quicksilver, Sash, Red5, Brooklyn Bounce ≥ ≥н. ќсобливо можна вид≥лити ≥тал≥йське трактуванн¤ прогресивност≥ - так називаний Dream House, воно ж —ередземноморський ѕрогресив /Mediterranean Progressive/, представлений Gigi d'Agostino, Robert Miles ≥ ≥н.

“ехно (Techno)

“ерм≥н техно використовуЇтьс¤ дл¤ великоњ к≥лькост≥ вид≥в електронноњ музики. ќсобливий, нетанцювальний аспект може бути знайдений в окремому напр¤мку техно - ембиент, на треках лейбла WARP. ≤нший вид багатьох стил≥в - детройтське техно.

ѕод≥бно хаусу, ориг≥нальне техно характерно чотирма чверт¤ми 1 2 3 4. ¬оно трохи швидше чим хаус (126-130 BPM) ≥ не завжди м≥стить диско-удари. ћ≥н≥мальне техно -просто ритм ≥ мало-мало звуку. “ехно - крайн≥сть танцювальноњ музики, що маЇ т≥ ж сам≥ ритм≥чн≥ основи, що й ≥нш≥ види хауса, але використовуЇ б≥льш ≥нтенсивний синтезаторние семпли. ≤снуЇ безл≥ч вар≥ац≥й на цю тему. ¬ажк≥ верс≥њ, в≥дом≥ ¤к рейв ≥ транс, б≥льш швидк≥ верс≥њ - габба (√олландський жанр).

ƒетройтское техно (Detroit Techno)

Ѕлизько 1987 року в ƒетройт≥ - м≥ст≥ Motown ≥ P-funk - були створен≥ футуристичн≥ напр¤мки музики. DJ грали свою власну музику в клубах. “од≥ це була р≥зна музика; тепер вона звучить схоже. ≈ксперти говор¤ть, що це - сплав американського P-funk ≥ Ївропейськоњ синтезаторноњ музики (New Order ≥ Kraftwerk).

‘≥рмовим ≥нгред≥Їнтом детройтського техно Ї "голий" фанковий звук аналогового синтезатора, ≥, що саме головне, що ухаЇ, що довбаЇ ритм. Ќ≥¤ких вокальних парт≥й ≥ п≥дсп≥вок. ќднак, революц≥йна р≥ч у детройтським техно - це накладенн¤ ритм≥в, майже пол≥морф≥чне. ’оча це - не формальна пол≥ритм≥¤ ¤к в африканськ≥й плем≥нн≥й барабанн≥й музиц≥: детройтське техно - б≥льш проста музика ≥ часто використовуЇ третини зам≥сть чвертей.

“ри героњ детройтського техно - це Juan Atkins, Kevin Saunderson ≥ Derrick May. ќстанн≥й з них найб≥льш ортодоксальний ≥ героњчний. Derrick May написав, наприклад, The Dance. Ўвидк≥ тар≥лки, нормальноњ швидкост≥ барабан (брейк-бит), а також струнн≥ ≥ ритм≥чна тонова л≥н≥¤. ¬едучий ритм з≥штовхуЇтьс¤ з ≥ншими ¤к у ренесансн≥й пол≥ритм≥њ.

Juan Atkins усе ще робить музику, комб≥нуючи њњ з ритмом джангла. Kevin Saunderson був найб≥льш попул¤рним у створенн≥ музики на гран≥ хауса.

’ардкор (Hardcore)

÷е страшноњ швидкост≥ музика. ”дари молотком по голов≥ з≥ швидк≥стю в≥д 150 до 220 удар≥в у хвилину. «навц≥ говор¤ть, що ¤кщо слухати таку музику досить довго, виникаЇ в≥дчутт¤, що св≥т перетворивс¤ у величезну бензопилу.

’ардкор - це просте прискоренн¤ техно плюс фрагменти в≥домих п≥сень, що у результат≥ звучать так, начебто хтось переключив швидк≥сть програвача з 33-х на 45 оборот≥в у хвилину. ≤нод≥ здаЇтьс¤, що це просто старий добрий speed-metal, але з техно-б≥том ¤к п≥дкладку. јле це т≥льки здаЇтьс¤...

“р≥п-хоп (Trip-hop)

“р≥п-хоп в≥дноситьс¤ до нетанцювальноњ електронноњ музики - п≥д час п≥дстави цього стилю (1994) люди називали його танцем на ст≥льц≥. ƒуже пов≥льна, часом депресивна музика, ламаний ритм ≥ дуже похмур≥ тексти - так звучить група Portishead, слухаючи ¤ку легше всего одержати представленн¤ про цей стиль.

“ому що темп був пов≥льним (нижче 120 удар≥в у хвилину) було сказано, що це на п≥дходить дл¤ танцпол¤. “ой хто чув Bristol Sound, погодитьс¤ з цим; але ¤кщо ви зараховуЇте Chemical Brothers до трип-хопу, те це зовс≥м не в≥рно. Chemical Brothers - краща танцювальна музика.

Ѕр≥столь саунд (Bristol Sound)

—пец≥альне згадуванн¤ заслуговуЇ трип-хоп ≥з Ѕр≥стол¤: Massive Attack, Portishead ≥ Tricky. Massive Attack були першими в трип-хопе в 1991 роц≥: упов≥льнений б≥т, заснований на хип-хопе, комб≥нованим з регги ≥ в≥дм≥нним

звучанн¤м. ѕопул¤рним хитом була Unfinished Sympathy в≥д Massive Attack.

Ѕ≥г-б≥т / “анець —ирен
(Big beats / Siren Dance)

«агальна р≥ч ц≥Їњ музики - спец≥альне використанн¤ електрон≥ки, що створюЇ типовий звук. ≤ дуже важкий. «вучанн¤ "Jimi Hendrix", под≥бне до сирени, об'Їднане з важким брейк-б≥том. ÷е комб≥нац≥¤ фанка х≥п-хопа, моц≥ дол≥ ≥ св≥нгу хауса.  раще танцювати чим слухати: н≥¤ких сирен на ст≥льц≥, сирени на танцпол≥. —ирена - тривожний сигнал у туман≥, а також звабна ж≥нка. “анець —ирени - великий шум. ” журналах, звичайно називаЇтьс¤ биг-битом чи х≥м≥чним б≥том.

’≥м≥чний б≥т (Chemical beats)

—початку послухайте Leave Home - г≥мну б≥г-б≥та в≥д засновник≥в: Chemical Brothers (чи ¤к ¤ њх називаю Ѕрать¤ ћенделЇЇв). ¬и чуЇте могутню басову л≥н≥ю, в≥дм≥нну ≥ в≥д техно ≥ в≥д джангла, ≥ брейк-бит 1 2 33 4 з акцентом на перш≥й бавовн≥. ÷ей б≥т штовхаЇ вас до танцю; просто слухати треба щось ≥нше. –итми - б≥льш-менш тр≥п-хопов≥ у використанн≥ брейк-б≥та, що в≥дбуваЇтьс¤ з х≥п-хопа, James Brown ≥ Meat Beat Manifesto. ÷ей трек - в≥дправна крапка нового жанру.

ƒжангл / ƒрам-н-басс
(Jungle / Drum'n'bass)

Ўалено швидка музика з моторошно складним ритмом ≥ сильно покрученою л≥н≥Їю басових ≥нструмент≥в. „ому "джунгл≥"? ÷¤ музика побудована на ритм≥, а самий складний ритм, ¤к в≥домо, водитьс¤ в јфриц≥.

ƒжангл з'¤вивс¤ в Ћондон≥. ¬≥н також називаЇтьс¤ драм-н-бассом, тому що барабан ≥ бас дуже характерн≥ дл¤ ц≥й музиц≥. ѕослухайте Timeless в≥д Goldie - класичний трек 1995 року: 21 хвилина музики.

Ѕарабан ≥ бас узагал≥ часто використовуЇтьс¤ в танцювальн≥й музиц≥, дол≥ ≥ поп-музиц≥. “ак що назва ймов≥рна занадто загальне, дл¤ того, щоб ≥менувати цей трохи зарозум≥лий стиль. “акож маЇтьс¤ трет≥й елемент, що Ї характерним дл¤ драм-н-баса - це струнн≥.

“ри ≥нград≥Їнта джангла.

ѕо-перше, струнн≥ (не скрипки, а де¤кий тривалий електронний звук, що м≥стить також духов≥ ≥нструменти). —лухайте L.T.J Bukem: в≥н додав цим вступним звукам трохи пасторальний характер. ÷е пов≥тр¤но, ориентированно в прост≥р.

1	2

Ќазва: —учасне музичне мистецтво у св≥т≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1170 прочитано)