Ќародн≥ промисли >  уманц≥ з  осова

√уцульський комплекс характеризуЇтьс¤ перевагою вовн¤ноњ сировини над льн¤ною √ конопл¤ною, особливо у г≥рських селах, використанн¤м де¤ких старовинних знар¤дь ткацтва, саржевою, килимовою ≤ переб≥рною техн≥ками ткацтва, виготовленн¤м р≥зно≠ман≥тних сорт≥в полотна дл¤ нат≥льного, верхнього та по¤сного од¤гу.

—еред традиц≥йних тканин ≥нтер'ерного призначенн¤ перева≠жають рушники, скатертини, наволочки, верети, л≥жники, х≥дники, килими тощо.

√уцульськ≥ скатерт≥, ¤к ≤ ≥нш≥ полотн¤н≥ поштучн≥ вироби, за характером художнього р≥шенн¤ спор≥днен≥ м≥ж собою. ƒл¤ них типовий трид≥льний уклад основних смуг орнаменту, з пров≥дними ромбовидними, хрестовидними, з≥рчастими, розетковими мотивами та п≥дпор¤дкованими њм др≥бн≥шими елементами Дкреш≥токзФ, Дгре≠б≥нц≥вФ, Дпавучк≥вФ тощо.

–озвиток гуцульського килимарства почавс¤ в≥дносно недав≠но Ч в к≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. ’удожн≥ ¤кост≥ гуцульських килим≥в базуютьс¤ на принципах орнаментально-композиц≥йного р≥шенн¤ традиц≥йних верет, л≥жник≥в та ≥н. —тановленн¤ ≥ розвиток килимарства √уцульщини проходили п≥д певним впливом килимарських центр≥в ѕод≥лл¤, ѕрикарпатт¤, Ѕуковини. ’арактерна особлив≥сть килим≥в Ч поперечне розм≥щен≠н¤ смуг орнаменту з вид≥ленн¤м трьох, п'¤ти, семи частин. ¬ центр≥ кожно≥ з них Ч вит¤гнут≥ ф≥гури ромб≥в з виступаючими назовн≥ гачкопод≥бними або зубчастими в≥дростками.

«агалом дл¤ гуцульських тканин од¤гового та ≥нтер'Їрного при≠значенн¤ характерна велика р≥зноман≥тн≥сть структур, фактур, детальна розробка складних в≥зерунк≥в, ч≥тк≥сть композиц≥йних ритм≥в, симетр≥¤ ≥ пол≥хромн≥сть.  олорит базуЇтьс¤ на насичених, дзв≥нких, часом нав≥ть контрастних тонах з вишуканими нюансами градац≥й теплих ≥ холодних барв. ѕри цьому дл¤ г≥рських с≥л б≥льш типова монохромн≥сть, а дл¤ передг≥рних Ч пол≥хромн≥сть. “канинам бойк≥вського комплексу властива перевага льн¤ноњ ≥ конопл¤ноњ сировини, в г≥рських селах пор¤д з цим б≥льше вико≠ристовували овечу вовну. —еред тканин дл¤ од¤гу високими техно≠лог≥чними ¤кост¤ми характеризуютьс¤ полотна ≥ сукна.

¬ивченн¤ тенденц≥њ сучасного стану ткацтва украњнц≥в  арпат переконливо засв≥дчуЇ активний його розвиток. ¬и¤вл¤Їтьс¤ спад≠ков≥сть ≥ ст≥йк≥сть традиц≥й у кожному з локальних м≥крорайон≥в ткацтва ≥ збагаченн¤ њх новими дос¤гненн¤ми. „≥тко ви¤вл¤Ї≠тьс¤ тенденц≥¤ в≥дходу в≥д попередньоњ замкнутост≥ до активного сприйн¤тт¤ зовн≥шн≥х новац≥й. ѕом≥тними Ї взаЇмопроникненн¤ ≥ взаЇмозбагаченн¤ дос¤гненн¤ми ткацтва сум≥жних етнограф≥чних груп (гуцул≥в, бойк≥в, лемк≥в), а також в≥ддалених зон ”крањни ≥ сус≥дн≥х груп ≥ноетн≥чного населенн¤ в етноконтактн≥й зон≥. ¬и¤ви ц≥Їњ тенденц≥њ особливо характерн≥ дл¤ центр≥в ткацтва перех≥дноњ гуцульсько-бойк≥вськоњ смуги, а також в≥ддалених в≥д √удульщини м≥крорайон≥в карпатського ткацтва.

«начний розвиток художн≥ тканини украњнц≥в  арпат отримали на √уцульщин≥, в закарпатськ≥й частин≥ Ѕойк≥вщини та р≥внинних м≥сцевост¤х «акарпатт¤. ќсобливо активно розвиваютьс¤ так≥ види тканин, ¤к скатерт≥, рушники, килими, л≥жники, верети з р≥з≠номан≥тними вар≥антами побудови геометричних ≥ стил≥зовано-рослинних та геометричних мотив≥в.

—ьогодн≥ велика роль належить творчим прац≥вникам п≥д≠приЇмств народних художн≥х промисл≥в, художникам, модельЇрам ≥ народним майстрам, њхн≥ виставочн≥ твори ≥ малосер≥йн≥ вироби спри¤ють збагаченню асортименту сучасного промислового вироб≠ництва, всеб≥чному розвитку цього виду творчост≥, ознайомленню широкоњ громадськост≥ з кращими зразками.

1	2	3	4

Ќазва:  уманц≥ з  осова
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1613 прочитано)