Ќаукознавство > ¬плив техн≥ки на розвиток економ≥чноњ д≥¤льност≥, ф≥лософський аспект

–еволюц≥йн≥ зм≥ни найважлив≥ших параметр≥в електронно-обчислювальних машин за останн≥ дес¤тир≥чч¤ привели до кардинальних зм≥н у галуз≥ ≥нформац≥йноњ техн≥ки та технолог≥њ, ¤к≥ можна визначити ¤к перех≥д до так званоњ безпаперовоњ ≥нформац≥њ.

≤нформатика в житт≥ сучасного сусп≥льства починаЇ набувати вин¤тково важливого значенн¤. «окрема, вона може зд≥йснювати серйозний вплив на ≥нтенсиф≥кац≥ю економ≥ки, насамперед шл¤хом забезпеченн¤ оптимальних зв'¤зк≥в м≥ж галуз¤ми промисловост≥, окремими п≥дприЇмствами, а також шл¤хом вдосконаленн¤ управл≥нн¤, що спираЇтьс¤ на ≥нформатику. ¬≥д ч≥тко поставленоњ оперативноњ ≥нформац≥њ значною м≥рою залежить дотриманн¤ виробничоњ дисципл≥ни.

«вичайно, у сусп≥льств≥ все ще пануЇ так звана паперова ≥нформац≥¤, але головним нос≥Їм ≥нформац≥њ все б≥льше стаЇ пам'¤ть комп'ютера, тобто безпаперова ≥нформатика. јкадем≥к ¬.ћ.√лушков стверджував, що б≥льш≥сть зд≥йснених на даний час прогноз≥в звод¤тьс¤ до того, що на початку наступного стол≥тт¤ у техн≥чно розвинутих крањнах основна маса ≥нформац≥њ буде збер≥гатис¤ у безпаперовому вигл¤д≥ Ч в пам'¤т≥ електронно-обчислювальних машин. «м≥ст ц≥Їњ ¤к≥сно новоњ технолог≥њ ≥нформац≥йних процес≥в пол¤гаЇ у зв≥льненн≥ мозку людини в≥д нетворчоњ, механ≥чноњ, рутинноњ роботи, у створенн≥ величезних масив≥в ≥нформац≥њ, у передач≥ значноњ частини такоњ роботи машинам, щоб зв≥льнити резерви мозку дл¤ творчоњ д≥¤льност≥ р≥зних вид≥в, у тому числ≥ з переробки та використанн¤ ≥нформац≥њ.

—оц≥альн≥ насл≥дки розвитку техн≥ки та Ќ“–

«'¤сувавши сутн≥сть та основн≥ напр¤мки сучасного етапу науково-техн≥чноњ революц≥њ, доц≥льно перейти до характеристики њњ соц≥альних насл≥дк≥в. Ќ“– Ч ¤вище глобального характеру, воно охоплюЇ ¤к ус≥ сторони внутр≥шнього житт¤ певного сусп≥льства, так ≥ зовн≥шн≥ сторони його житт¤. –озвиток науки ≥ техн≥ки сам по соб≥ не залежить в≥д того, в ¤к≥й соц≥ально-економ≥чн≥й систем≥ в≥н в≥дбуваЇтьс¤. Ќауково-техн≥чний прогрес створюЇ можлив≥сть дл¤ розвитку сусп≥льства, а ¤к використовуютьс¤ науков≥ ≥ техн≥чн≥ дос¤гненн¤ Ч залежить в≥д конкретноњ соц≥ально-економ≥чноњ будови сусп≥льства.

—оц≥альн≥ насл≥дки науково-техн≥чноњ революц≥њ можна звести до таких основних груп:

Ч загостренн¤ еколог≥чноњ обстановки, виникненн¤ проблеми виживанн¤ людства внасл≥док забрудненн¤ та отруЇнн¤ навколишнього середовища;

Ч зм≥на взаЇмов≥дносин у систем≥ "людина-техн≥ка" (роб≥тник стаЇ регул¤тором, наладчиком, програм≥стом ≥ тим, хто керуЇ технолог≥чним процесом);

Ч зм≥на зм≥сту ≥ характеру прац≥ (зб≥льшуЇтьс¤ питома вага творчих, пошукових визначальних функц≥й, що веде до стиранн¤ суттЇ-' вих в≥дм≥нностей м≥ж людьми розумовоњ ≥ ф≥зичноњ прац≥);

Ч зростанн¤ питомоњ ваги висококвал≥ф≥кованих роб≥тник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в, що зайн¤т≥ обслуговуванн¤м новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ (це вив≥льн¤Ї трудов≥ ресурси);

Ч п≥двищенн¤ вимог до культурно-техн≥чноњ та ≥нтелектуальноњ п≥дготовки кадр≥в;

Ч прискоренн¤ структурних зм≥н у сп≥вв≥дноше'нн≥ сфер людськоњ д≥¤льност≥ (перекачуванн¤ трудових ресурс≥в ≥з с≥льського господарства в промислов≥сть, а з нењ Ч в сферу науки, осв≥ти, обслуговуванн¤). ÷е зумовлюЇ зростанн¤ концентрац≥њ населенн¤ в м≥стах, поглибленн¤ м≥грац≥йних процес≥в, значне скороченн¤ робочого ≥ зб≥льшенн¤ в≥льного часу (зв≥дси можлив≥сть гармон≥йного розвитку особистост≥);

Ч "≥нтернац≥онал≥зац≥њ" сусп≥льних в≥дносин (зокрема, неможливо виробл¤ти що-небудь в одн≥й крањн≥, не рахуючись з м≥жнародними стандартами, ц≥нами на св≥товому ринку, з м≥жнародним под≥лом прац≥);

Ч втрата людиною емоц≥йност≥, ≥нтелектуальне перевантаженн¤, формал≥зац≥¤ контакт≥в, односторонн¤, техн≥чна св≥дом≥сть;

Ч виникненн¤ проблем б≥олог≥чноњ ≥ психолог≥чноњ адаптац≥њ людини в звичайних ≥ екстремальних умовах навколишнього середовища (надвисоких ≥ наднизьких тиск≥в, температур, електромагн≥тних пол≥в, рад≥оактивност≥ ≥ т.д.).

ќдн≥Їю ≥з найсерйозн≥ших проблем, породжених науково-техн≥чною революц≥Їю, Ї проблема подальшого вдосконаленн¤ системи осв≥ти. Ќ“– потребуЇ пост≥йноњ осв≥ти, ¤ка складаЇтьс¤ з двох п≥дсистем: базова осв≥та ≥ додаткова (що маЇ зд≥йснюватис¤ переважно шл¤хом самост≥йноњ осв≥ти). ¬имагаЇтьс¤ насамперед досконала п≥дготовка кадр≥в. јдже виробництво в нин≥шн≥х традиц≥йних галуз¤х промисловост≥ потребуЇ в≥д 35 до 57 в≥дсотк≥в неквал≥ф≥кованих ≥ мало-квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в, 4Ч8 в≥дсотк≥в спец≥ал≥ст≥в ≥з середньою ≥ 1Ч2 в≥дсотки з вищою осв≥тою. Ќа повн≥стю автоматизованих виробництвах необх≥дно мати 40Ч60 в≥дсотк≥в квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в з середньою осв≥тою ≥ 20Ч40 в≥дсотк≥в спец≥ал≥ст≥в з вищою осв≥тою.

—истему переп≥дготовки, навчанн¤ нових спец≥альностей ≥ п≥двищенн¤ профес≥йноњ грамотност≥ труд≥вник≥в нам ще належить створити. ”сп≥шне розгортанн¤ науково-техн≥чноњ революц≥њ вимагаЇ подоланн¤ негативних тенденц≥й зниженн¤ ≥нтересу молод≥ до ≥нженерноњ профес≥њ, до зан¤ть науковою д≥¤льн≥стю. —ьогодн≥ потр≥бно в≥дродити високий сусп≥льний статус ≥нженерно-техн≥чноњ осв≥ти, використанн¤ ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в у сувор≥й в≥дпов≥дност≥ з њхн≥м ц≥льовим призначенн¤м.

¬иробничий потенц≥ал крањни в сучасних умовах залежить в≥д ефективного використанн¤ найнов≥ших дос¤гнень науки, техн≥ки ≥ технолог≥њ. ¬ цьому план≥ важливого значенн¤ набуваЇ ступ≥нь ≥нтелектуальноњ, фаховоњ п≥дготовки кадр≥в. јдже застосуванн¤ таких прогресивних, принципово нових технолог≥й, ¤к електронно-променевих, плазмових, ≥мпульсних, рад≥ац≥йних, мембранних, б≥отехноло-г≥чних немислиме без висококвал≥ф≥кованих роб≥тник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в.

ќтже, анал≥з сусп≥льного виробництва даЇ змогу усв≥домити ц≥л≥сн≥сть сусп≥льства, визначити основу, джерела та руш≥йн≥ сили сусп≥льного розвитку, визначити критер≥й сусп≥льного поступу. ѕри цьому очевидним Ї те, що сучасне сусп≥льне виробництво неможливе без оптимального використанн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу. ¬ свою чергу науково-техн≥чна революц≥¤, ¤ка Ї досить складним соц≥альним ¤вищем, що справл¤Ї суттЇвий вплив на вс≥ сфери життЇд≥¤льност≥ людини, вимагаЇ уважного досл≥дженн¤ ≥ обережного п≥дходу, щоб запоб≥гти негативним насл≥дкам використанн¤ науково-техн≥чних дос¤гнень.

5. ¬исновок

« вищенаведеного можна зробити наступн≥ висновки: техн≥чн≥ засоби, ¤к знар¤дд¤ прац≥ Ч це все те, що людина використовуЇ у процес≥ взаЇмод≥њ м≥ж собою та природою, що слугуЇ њй дл¤ передач≥ своњх д≥й на предмет прац≥, дл¤ полегшенн¤ та прискоренн¤ цих д≥й. ƒл¤ перв≥сноњ людини такими знар¤дд¤ми прац≥ служили палиц¤, кам≥нн¤, сокира, п≥зн≥ше Ч лук, стр≥ли. ¬ сучасних людей знар¤дд¤ми прац≥ Ї р≥зн≥ ≥нструменти: верстати, машини, науком≥стк≥ технолог≥њ, м≥кропроцесорна техн≥ка, б≥отехнолог≥¤, ¤дерна енергетика тощо. «а допомогою цих знар¤дь прац≥ люди ведуть обм≥н речовин м≥ж собою ≥ природою, контролюючи та регулюючи цей обм≥н. «нар¤дд¤ прац≥ в≥д≥грають найважлив≥шу роль в ≥стор≥њ розвитку виробництва. —туп≥нь досконалост≥ знар¤дь прац≥ виступаЇ показником розвитку людськоњ робочоњ сили, показником влади людини над природою. —аме за останками знар¤дь прац≥ вивчаютьс¤ зникл≥ соц≥ально-економ≥чн≥ формац≥њ; економ≥чн≥ епохи в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ не тим, що виробл¤Їтьс¤, а тим, ¤кими знар¤дд¤ми прац≥ воно виробл¤Їтьс¤.

ќкр≥м знар¤дь прац≥, дл¤ усп≥шного зд≥йсненн¤ процесу виробництва необх≥дн≥ певн≥ умови прац≥, виробнич≥ прим≥щенн¤, дороги, канали, сховища, джерела енерг≥њ та ≥н. Ќаприклад, дл¤ дорогих, комп'ютерних систем потр≥бн≥ пристойн≥ прим≥щенн¤, сучасний великоваговий вантажний чи легковий автомоб≥ль потребуЇ добрих автошл¤х≥в, велик≥ скупченн¤ зерна, овоч≥в вимагають автоматизованих систем контролю за станом ≥ т.д.

ѕредмети прац≥ та засоби прац≥ в сукупност≥ виступають ¤к матер≥альн≥ умови дл¤ виробництва ≥ утворюють засоби виробництва.

Ћюди та знар¤дд¤ прац≥ в≥д≥грають активну ≥ вир≥шальну роль у сусп≥льному виробництв≥. јле це не означаЇ, що з процесу виробництва усуваЇтьс¤ предмет прац≥. ќстанн≥й входить у сусп≥льне виробництво ¤к його пост≥йна ≥ необх≥дна умова. ѕредмет прац≥ входить у виробництво по-р≥зному, залежно в≥д ступен¤ розвитку робочоњ сили та знар¤дь прац≥.

“аким чином, засоби виробництва, що створюютьс¤ сусп≥льством, разом з людьми, що волод≥ють знанн¤ми та навичками до прац≥, методи та форми орган≥зац≥њ виробництва становл¤ть у сукупност≥ продуктивн≥ сили сусп≥льства.

≤стор≥¤ розвитку знар¤дь виробництва в≥д кам'¤них та дерев'¤них знар¤дь до сучасних машин та нов≥тн≥х технолог≥й Ч це ≥стор≥¤ п≥дкоренн¤ людиною сил природи, пост≥йно зростаючоњ могутност≥ людини у боротьб≥ з природою, створенн¤ величезних матер≥альних можливостей дл¤ розвитку культури сусп≥льства. ќднак, ≥сторичний досв≥д св≥дчить: житт¤ труд¤щих не пол≥пшувалос¤ пропорц≥йно зростанню продуктивних сил та продуктивност≥ прац≥. Ќавпаки, часто становище широких народних мас нав≥ть пог≥ршувалос¤ пор¤д з дос¤гненн¤ми науки та техн≥ки, зростанн¤м продуктивност≥ прац≥, що св≥дчить про вплив на р≥вень житт¤ народних мас ще й ≥нших фактор≥в. “акими факторами виступають сусп≥льно-економ≥чн≥ умови, за ¤ких д≥ють ≥ розвиваютьс¤ продуктивн≥ сили, живе та продукуЇ матер≥альн≥ блага людина.

ћатер≥альна виробнича д≥¤льн≥сть людей стала основою виникненн¤ ≥ розвитку сусп≥льних зв'¤зк≥в та в≥дносин, тобто людського сусп≥льства.

Ќауково-техн≥чний прогрес Ч це поступальний рух науки ≥ техн≥ки, еволюц≥йний розвиток ус≥х елемент≥в продуктивних сил сусп≥льного виробництва на основ≥ широкого п≥знанн¤ ≥ освоЇнн¤ зовн≥шн≥х сил природи, це об'Їктивна, пост≥йнод≥юча законом≥рн≥сть розвитку матер≥льного виробництва, результатом ¤коњ Ї посл≥довне вдосконаленн¤ техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва, п≥двищенн¤ його ефективност≥. Ќ“– Ч ¤вище глобального характеру, воно охоплюЇ ¤к ус≥ сторони внутр≥шнього житт¤ певного сусп≥льства, так ≥ зовн≥шн≥ сторони його житт¤. –озвиток науки ≥ техн≥ки сам по соб≥ не залежить в≥д того, в ¤к≥й соц≥ально-економ≥чн≥й систем≥ в≥н в≥дбуваЇтьс¤. Ќауково-техн≥чний прогрес створюЇ можлив≥сть дл¤ розвитку сусп≥льства, а ¤к використовуютьс¤ науков≥ ≥ техн≥чн≥ дос¤гненн¤ Ч залежить в≥д конкретноњ соц≥ально-економ≥чноњ будови сусп≥льства.

1	2	3	4

Ќазва: ¬плив техн≥ки на розвиток економ≥чноњ д≥¤льност≥, ф≥лософський аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (4750 прочитано)