Ќаукознавство > ѕричини, виникненн¤ ≥ сутн≥сть ≥нформац≥њ

–ис. 3. √раф≥к залежност≥ доходу ≥ споживанн¤

ќск≥льки визначальною величиною у цьому раз≥ Ї доход, то, ¤к прийн¤то, його в≥дображують на горизонтальн≥й ос≥ граф≥ка. —по≠живанн¤ ж Ч це величина зм≥нна, адже залежить в≥д доходу, тому його показують на вертикальн≥й ос≥ граф≥ка.

¬ибравши масштаби, на вертикальн≥й ≥ горизонтальн≥й ос≥ граф≥ка (рис. 3) позначають точки, що в≥дбивають залежн≥сть м≥ж доходами ≥ споживанн¤м. –обл¤ть це так: 10 грошових од. дор≥вню≠ють 2 см. ќтже, точка ј знаходитиметьс¤ на перетин≥ перпендику≠л¤рних л≥н≥й в≥д горизонтальноњ та вертикальноњ ос≥ на зазначен≥й позначц≥, точка ЅЧна л≥н≥њ перетину перпендикул¤рних на в≥дстан≥ 6 см ≥ т. д.

¬исх≥дна л≥н≥¤ на граф≥ку св≥дчить про пр¤мий зв'¤зок м≥ж дохо≠дом ≥ споживанн¤м. ÷е означаЇ, що споживанн¤ безпосередньо зале≠жить в≥д доход≥в: чим вищ≥ доходи, тим б≥льше можливостей дл¤ споживанн¤, ≥ навпаки.

≈коном≥ст≥в ц≥кавл¤ть також зм≥ни у р≥вн≥ ц≥н, зароб≥тноњ плати, р≥вень зайн¤тост≥ та безроб≥тт¤ тощо. ƒл¤ досл≥дженн¤ цих показ≠ник≥в застосовують в≥дсоткове в≥дношенн¤. Ќаприклад, дл¤ того щоб охарактеризувати темп зменшенн¤ обс¤г≥в житлового буд≥вництва в ”крањн≥ за пер≥од 1990Ч1996 pp., треба визначити величину змен≠шенн¤ виробництва, под≥лити њњ на к≥льк≥сть збудованого житла у 1990 p., ¤кий називаЇтьс¤ базовим, ≥ помножити результат на 100. “ак ми отримаЇмо в≥дсоткове в≥дношенн¤. «а даними ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, у 1990 ≥ 1996 pp. в наш≥й крањн≥ було введено в експлуатац≥ю житлових будинк≥в загальною площею в≥дпов≥дно 14,5 ≥ 6,8 млн м2.

ƒл¤ визначенн¤ в≥дсоткового зменшенн¤ буд≥вництва житла сл≥д зд≥йснити такий розрахунок:

(7,7: 14,5)- 100 = 53,1%.

ќтримана величина Ї св≥дченн¤м того, що житлове буд≥вництво у 1996 р. становило 53,1 в≥дсотка пор≥вн¤но з 1990 р. ќднак ц¤ циф≠ра не розкриваЇ причин, що вплинули на зменшенн¤ житлового буд≥в≠ництва в крањн≥.

¬ажливе значенн¤ в сутност≥ ≥нформац≥њ займають статистичн≥ спостереженн¤. —татистичне спостереженн¤ Ц це спланований зах≥д по збору даних про сусп≥льно-економ≥чн≥ ¤вища, процеси, роботу субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, соц≥ально-економ≥чний та к≥льк≥сний стан населенн¤ держави тощо.

—татистичне спостереженн¤ Ц це перша стад≥¤ статистичного досл≥дженн¤, науково-орган≥зац≥йний зб≥р даних про ¤вища ≥ процеси сусп≥льного житт¤.

јле не вс≥ первинн≥ дан≥ можуть бути покладен≥ в основу висновк≥в ≥ узагальнень. “ому до статистичних даних, придатних дл¤ науково-обгрунтованих узагальнень, ставитьс¤ р¤д вимог:

1) вони повинн≥ бути повними, а не уривчастими (це означаЇ, що дан≥ треба збирати за певний пер≥од чи за певний момент часу);

2) дан≥ повинн≥ бути достов≥рними ≥ точними;

3) дан≥ обовТ¤зково повинн≥ бути одноман≥тними ≥ пор≥вн¤льними.

” процес≥ статистичного спостереженн¤ формуЇтьс¤ необх≥дна статистична ≥нформац≥¤, ¤ка пот≥м п≥ддаЇтьс¤ систематизац≥њ, зведенню, обробц≥, анал≥зу ≥ узагальненню.

” статистичний практиц≥ застосовують дв≥ орган≥зац≥йн≥ форми спостереженн¤:

- зв≥тн≥сть субТЇкт≥в, ¤к≥ досл≥джуютьс¤;

- спец≥ально орган≥зоване статистичне спостереженн¤.

«в≥тн≥стю називають форму спостереженн¤, при ¤к≥й статистичн≥ дан≥ надход¤ть у статистичн≥ органи в≥д п≥дприЇмств ≥ ф≥рм у вигл¤д≥ обовТ¤зкових зв≥т≥в про њх роботу за установленими формами та у в≥дпов≥дн≥ строки.

«в≥тн≥сть ¤к форма спостереженн¤ маЇ своњ переваги. ѕо-перше, вона маЇ стаб≥льний характер, що даЇ можлив≥сть сп≥вставленн¤ даних, веденн¤ динам≥чних р¤д≥в з тих чи ≥нших показник≥в тощо.

«в≥тн≥сть под≥л¤ють на спец≥ал≥зовану (що маЇ своњ особливост≥) ≥ типову (що Ї Їдиною формою ≥ зм≥стом дл¤ вс≥х п≥дприЇмств); на централ≥зовану (що проходить через систему державноњ статистики) ≥ децентрал≥зовану (¤ка опрацьовуЇтьс¤, збираЇтьс¤ в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами). «в≥тн≥сть буваЇ: загальнодержавна ≥ в≥домча.

—пец≥ально орган≥зоване статистичне спостереженн¤ Ї одержанн¤ статистичних даних на основ≥ перепису, разових обл≥к≥в та обстежень.

—пец≥ально орган≥зован≥ статистичн≥ спостереженн¤ орган≥зовуютьс¤ у тому випадку коли в≥дсутн¤ стаб≥льна статистична зв≥тн≥сть. ƒо спец≥альних спостережень належать: переписи(населенн¤, худоби, багатор≥чних насаджень тощо), одноразов≥ обл≥ки, опитуванн¤, виб≥рков≥ обстеженн¤ та ≥нш≥.

“аким чином, завданн¤м статистичного спостереженн¤ Ї одержанн¤ достов≥рноњ вих≥дноњ ≥нформац≥њ, ¤ка обТЇктивно висв≥тлюЇ фактичний стан речей. Ќеправдива ≥нформац≥¤ не може бути використана дл¤ статистичних узагальнень.

ѕлан статистичного спостереженн¤ складаЇтьс¤ з двох частин: програмно-методолог≥чноњ ≥ орган≥зац≥йноњ.

ѕрограма спостереженн¤ Ц це перел≥к ч≥тко сформованих питань, на ¤к≥ необх≥дно одержати в≥дпов≥д≥. ¬ програму включають т≥льки т≥ питанн¤, ¤к≥ в≥дпов≥дають завданн¤м досл≥дженн¤ ≥ на ¤к≥ можуть бути одержан≥ достов≥рн≥ в≥дпов≥д≥.

ѕрограмно-методолог≥чна частина плану складаЇтьс¤ з мети, визначенн¤ обТЇкта, одиниць спостереженн¤ даного обТЇкта, елемент≥в сукупност≥ показник≥в ≥ програми самого спостереженн¤.

ќрган≥зац≥йна частина плану спостереженн¤ визначаЇ м≥сце, час ≥ органи спостереженн¤, граф≥к п≥дготовки ≥ ≥нструктажу кадр≥в, матер≥ально-техн≥чну базу спостереженн¤.

¬иди спостережень визначаютьс¤ ознаками групуванн¤. «а обхватом одиниць сукупност≥ спостереженн¤ под≥л¤ють на суц≥льне ≥ несуц≥льне. ѕри суц≥льному спостереженн≥ обстеженню ≥ реЇстрац≥њ п≥дл¤гають ус≥ без вин¤тку елементи сукупност≥. ѕрикладом суц≥льного спостереженн¤ Ї державна статистична зв≥тн≥сть або перепис населенн¤. ƒо несуц≥льного обстеженн¤ в≥днос¤ть: виб≥ркове спостереженн¤ ≥ монограф≥чне спостереженн¤.

ѕри виб≥рковому спостереженн≥ обстежуютьс¤ не вс≥ елементи сукупност≥ (тобто структурн≥ складов≥ обТЇкту досл≥дженн¤ з визначеними елементами ≥ одиниц¤ми вим≥ру), а певна, випадкова, або не випадкова попередньо визначена њх частина.

ћонограф≥чне спостереженн¤ передбачаЇ детальне обстеженн¤ лише окремих типових елемент≥в сукупност≥. “аке обстеженн¤ застосовуЇтьс¤ тод≥ коли масове обстеженн¤ не висв≥тлюЇ необх≥дних стор≥н того чи ≥ншого сусп≥льного ¤вища.

«а часом проведенн¤ статистичне спостереженн¤ под≥л¤ють на поточне, пер≥одичне ≥ одноразове.

ѕоточне спостереженн¤ пол¤гаЇ в безперервн≥й реЇстрац≥њ факт≥в (≥нформац≥њ) по м≥р≥ њх виникненн¤. Ќаприклад, так орган≥зовано обл≥к витрат матер≥ал≥в на виробництво продукц≥њ, або реЇстрац≥¤ шлюб≥в, розлучень, народжених ≥ померлих тощо.

ѕер≥одичне спостереженн¤ проводитьс¤ регул¤рно, здеб≥льшого через р≥вн≥ пром≥жки часу: перепис населенн¤ Ц через 10 рок≥в, перепис обладнанн¤ Ц через 2 роки ≥ т.≥н.

ќдноразове спостереженн¤ провод¤ть еп≥зодично з метою вир≥шенн¤ певних соц≥ально-економ≥чних завдань. Ќаприклад, перепис худоби у населенн¤, або перепис фруктових дерев тощо.

≤снуЇ три способи одержанн¤ статистичних даних:

а) безпосередн≥й обл≥к факт≥в (тобто обл≥к товарних залишк≥в на складах, ≥нвентаризац≥¤ тощо);

б) документальний обл≥к (тобто той, що грунтуЇтьс¤ на даних р≥зноман≥тних документ≥в первинного обл≥ку. Ќа основ≥ документального обл≥ку складаютьс¤ статистичн≥ зв≥ти);

в) опитуванн¤ Ц це спостереженн¤, при ¤кому в≥домост≥ ф≥ксуютьс¤ з≥ сл≥в опитуваного.

ќпитуванн¤ може бути орган≥зоване по-р≥зному.

–озр≥зн¤ють три способи опитуванн¤:

≈кспедиц≥йний спос≥б (тобто усне опитуванн¤). ѕри експедиц≥йному способ≥ опитуванн¤ проводить спец≥ально визначена особа, ¤ка з≥ сл≥в опитуваного заповнюЇ бланк досл≥дженн¤;

≈кспедиц≥йний спос≥б вимагаЇ найб≥льших витрат ≥ найб≥льшоњ к≥лькост≥ ос≥б (обл≥ковц≥в), проте гарантуЇ високу ¤к≥сть матер≥алу, тобто його обТЇктивн≥сть ≥ достов≥рн≥сть. “ому в практиц≥ орган≥в державноњ статистики ”крањни вс≥ найб≥льш важлив≥ статистичн≥ досл≥дженн¤, наприклад, перепис населенн¤ та ≥нш≥ роботи зд≥йснюютьс¤ експедиц≥йним способом.

—пос≥б самореЇстрац≥њ. ¬ даному випадку вс≥ необх≥дн≥ документи з опитуванн¤ заповнюють сам≥ опитуван≥. ќсоба, що зд≥йснюЇ досл≥дженн¤, в≥дв≥дуЇ опитуваного, вручаЇ йому бланки, по¤снюЇ пор¤док њх заповненн¤ ≥ у визначений час збираЇ готов≥ матер≥али, перев≥ривши њх ¤к≥сть;

 ореспондентський спос≥б. ¬ даному випадку в≥домост≥ в органи статистики, або в ≥нш≥ органи, що ведуть спостереженн¤, пов≥домл¤ють њх кореспонденти. ѕри цьому способ≥ висилаютьс¤ бланки досл≥дженн¤ з вказ≥вками щодо њх заповненн¤ п≥дприЇмствами чи особами з проханн¤м заповнити ≥ над≥слати на адресу орган≥зац≥њ, що њх вислала;

—татистика Ц це точна наука, ¤ка базуЇтьс¤ на цифров≥й ≥нформац≥њ, що обробл¤Їтьс¤ математичними методами. “ому точн≥сть ≥ в≥рог≥дн≥сть статистичних даних (показник≥в) Ї найважлив≥шою вимогою статистики. “очн≥сть Ц це в≥дпов≥дн≥сть даних спостереженн¤ д≥йсним величинам, а в≥рог≥дн≥сть Ц це м≥ра обТЇктивного в≥дображенн¤ на¤вноњ сут≥ ¤вищ ≥ процес≥в.

–озб≥жн≥сть м≥ж даними спостереженн¤ ≥ д≥йсними називаЇтьс¤ помилкою.

ѕомилки под≥л¤ють на:

- помилки реЇстрац≥њ, ¤к≥ допущен≥ в ход≥ реЇстрац≥њ даних спостереженн¤ випадково або систематично внасл≥док неправильного встановленн¤ факт≥в або неправильного њх запису.

- помилки випадков≥, ¤к≥ допущен≥ внасл≥док д≥њ випадкових причин, що спричин¤ють спотворенн¤ (зм≥ну) даних в той чи ≥нший б≥к. ѓх допускають ¤к респонденти так ≥ реЇстратори.

- помилки систематичн≥. ¬они бувають з вини неправильно сформованоњ програми досл≥дженн¤. ƒо таких також в≥днос¤тьс¤ навмисн≥ ≥ ненавмисн≥: систематичн≥ (навмисн≥) помилки виникають внасл≥док навмисного св≥домого перекрученн¤ даних з метою прикрашенн¤ реальноњ д≥йсност≥. —лужбов≥ особи, винн≥ у несвоЇчасному поданн≥ або перекрученн≥ даних державних статистичних спостережень, прит¤гаютьс¤ до дисципл≥нарноњ, матер≥альноњ або крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

1	2	3

Ќазва: ѕричини, виникненн¤ ≥ сутн≥сть ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1501 прочитано)