Ѕ≥олог≥¤ > ≤.≤.ћечников Ц видатний вчений-м≥кроб≥олог

≤.≤.ћечников Ц видатний вчений-м≥кроб≥олог

Ќародивс¤ у 1845 р. в сел≥ ≤ван≥вна тепер  упТ¤нського району ’арк≥вськоњ област≥. ¬≥н в≥домий рос≥йський та украњнський б≥олог. ќдин з основоположник≥в ембр≥олог≥њ, пор≥вн¤льноњ патолог≥њ, ≥мунолог≥њ та м≥кроб≥олог≥њ.

1864 Ц зак≥нчив ’арк≥вський ун≥верситет.

1864-1867 Ц спец≥ал≥зувавс¤ в Ќ≥меччин≥ та ≤тал≥њ, де вивчав ембр≥олог≥ю безхребетних тварин.

1867 Ц захистив маг≥стерську дисертац≥ю.

1868 Ц захистив докторську дисертац≥ю.

« 1867 ћечн≥ков працюЇ доцентом.

1870-1882 Ц працюЇ професором з зоолог≥њ та пор≥вн¤льноњ анатом≥њ Ќоворос≥йського ун≥верситету в ќдес≥.

1886 Ц ћечн≥ков разом з √амал≥Їю заснував в ќдес≥ першу в –ос≥њ бактер≥олог≥чну станц≥ю (тепер ¬≥русолог≥њ ≥ еп≥дем≥олог≥њ ќдеський науково-досл≥дний ≥нститут).

ћечн≥ков створив першу рос≥йську школу м≥кроб≥олог≥в, ≥мунолог≥в, патолог≥в.

1887 Ц на запрошенн¤ ѕастера ћечн≥ков перењхав до ѕарижа, де орган≥зував лаборатор≥ю при ѕастер≥вському ун≥верситет≥, ¤кою зав≥дував до самоњ смерт≥. ћечн≥ков установив сп≥льн≥ законом≥рност≥ в розвитку хребетних та безхребетних тварин, запропонував теор≥ю багатокл≥тинних орган≥зм≥в.

¬≥дкрив ¤вище фагоцитозу, за що йому було присуджено Ќобел≥вську прем≥ю у 1908 р.

ћечн≥ков прид≥л¤в багато уваги розробц≥ проблеми ≥мун≥тету, запаленн¤, довгол≥тт¤, вивченню ≥нфекц≥йних хвороб (холери, черевного тифу, сиф≥л≥су).

«а св≥тогл¤дом ћечн≥ков був переконаним матер≥ал≥стом ≥ посл≥довником дарв≥н≥ст≥в.

…ого ≥менем названо бактер≥олог≥чний ≥нститут на баз≥ пастер≥вського пункту та бактер≥олог≥чноњ станц≥њ, сучасна назва з 1865 р.

≤нститут розробл¤Ї проблеми:

реактивн≥сть та алерг≥¤;

еп≥дем≥олог≥¤;

м≥кроб≥олог≥¤ та паразитальн≥ хвороби;

в≥русолог≥¤;

в≥русн≥ та ≥нфекц≥йн≥ хвороби.

Ќауков≥ прац≥ ћечн≥кова в≥днос¤тьс¤ до важливих р¤д≥в б≥олог≥њ та медицини.

1866-1886 р. розробл¤в питанн¤ в≥дносноњ еволюц≥њ та ембр≥олог≥њ, будучи разом з  овалевським одним з засновник≥в цього напр¤мку.

ћечн≥ков разом з в≥домим ученим ™.–у штучно викликав сиф≥л≥с у мавпи у 1903 р.

¬елике м≥сце в прац¤х ћечн≥кова займали питанн¤ стар≥нн¤. ¬≥н вважав, що стар≥сть та смерть у людини наступають передчасно, в результат≥ самоотрави орган≥зму м≥кробами та ≥ншими отрутами.

Ќайб≥льше звертав увагу у в≥дношенн≥ кишковоњ флори. Ќа основ≥ своњх у¤влень в≥н запропонував р¤д проф≥лактичних та г≥г≥Їн≥чних заход≥в боротьби з само отрутою орган≥зму. ÷е стерил≥зац≥¤ њж≥, обмежене вживанн¤ мТ¤са, вживанн¤ молочнокислих продукт≥в.

 ≥нцевою ц≥ллю боротьби з передчасною смертю ћечн≥ков рахував Уортоб≥озФ Ц винах≥д Уц≥нного та щасливогоФ циклу житт¤, ¤ке зак≥нчувалос¤ природною смертю.

—еред багатьох його праць порушен≥ питанн¤ загальнотеоретичноњ та ф≥лософськоњ проблеми. ¬ ранн≥х його прац¤х, присв¤чених питанн¤м дарв≥н≥зму, ћечн≥ков назвав р¤д ≥дей, ¤к≥ переб≥льшили сучасне пон¤тт¤ де¤ких питань еволюц≥њ.

ѕриписуючи себе до сторонник≥в Урац≥онал≥змуФ, в≥н критикував рел≥г≥йн≥, м≥стичн≥, ≥деал≥стичн≥ пон¤тт¤.

√оловну роль в людському прогрес≥ ћечн≥ков приписував науц≥. ¬≥н почесний член багатьох заруб≥жних јЌ, наукових ≥нститут≥в та орган≥зац≥й.

Ѕезсумн≥вно, що вклад в б≥олог≥чну науку Ц величезний, в тому числ≥ ≥ в м≥кроб≥олог≥ю.

Ѕез вищеперечислених досл≥джень, в≥дкритт≥в, теор≥й, неможливий розвиток м≥кроб≥олог≥њ.

¬≥н мав численних учн≥в та наступник≥в, ¤к≥ пишаютьс¤ таким вчителем та дал≥ розвивають та досл≥джують р≥зн≥ сфери б≥олог≥чних наук.

1

Ќазва: ≤.≤.ћечников Ц видатний вчений-м≥кроб≥олог
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1138 прочитано)