ќбразотворче мистецтво > √обелен в сучасному ≥нтерТЇр≥

√обелен в сучасному ≥нтерТЇр≥

«м≥ст

¬ступ

–озд≥л 1

≤стор≥¤ розвитку ткацтва.

“аригер≥альн≥ особливост≥ ткацтва.

–озд≥л 2

2.1 ћатер≥ал, приспособленн¤ та ≥нструмент дл¤ виготовленн¤ гобелену

2.2 “ехнолог≥чн≥ особливост≥ виготовленн¤ гобелен≥в.

–озд≥л 3

3.1 ћетодика ≥ посл≥довн≥сть виготовленн¤ виробу.

–озд≥л 4

4.1  онспект уроку з ƒЅћ. Ќа тему : У“кацтво та його техн≥ка Ф.ƒл¤ 9 класу.

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури .

ƒодатки

¬ступ

” житт≥ нашого сусп≥льства проблеми розвитку матер≥альноњ ≥ духовноњ культури займають основне м≥сце в тематиц≥ досл≥джень в≥дчутноњ етнограф≥чноњ науки. ќсобливо актуальн≥ вони в сучасний пер≥од, коли зростанн¤ добробуту забезпечуЇ розвиток ус≥х сфер культури .

“кацтво Ц один з традиц≥йних вид≥в народноњ творчост≥, нев≥дТЇмною частиною сучасност≥ культури украњнського народу. ’удожнЇ ткацтво населенн¤ ”крањнських  арпат ¤к традиц≥йне так ≥ сучасне Ц представл¤Ї собою ¤скраве самобутнЇ ¤вище. ¬ ньому отримали найб≥льш повне вт≥ленн¤ традиц≥њ багатов≥кового досв≥ду виготовленн¤ тканин, рег≥ональна специф≥ка ¤ких в даний час створюЇ етнограф≥чну своЇр≥дн≥сть тканих вироб≥в окремих центр≥в, ви¤вл¤Їтьс¤ в творч≥й практиц≥ народних майстр≥в ≥ профес≥йних художник≥в. ¬ звТ¤зку з цим досл≥дженн¤ багатьох традиц≥й народного ткацтва маЇ не лише наукове , а й народногосподарське значенн¤. «адовольн¤ючи практичн≥ та естетичн≥ потреби, художньо оформлюючи побут людей, вироби художнього ткацтва, разом з ≥ншими видами декоративно Ц прикладного мистецтва виступають важливою складовою частиною комплексу ≥дейно Ц емоц≥йних засоб≥в формуванн¤ предметно Ц просторового середовища, в ¤кому живе , працюЇ, в≥дпочиваЇ людина.

Ќа кожному етап≥ сусп≥льного розвитку художн≥й р≥вень народного ткацтва значною м≥рою визначавс¤ конкретними ≥сторичними умовами житт¤ народу, його культурними та побутовими потребами. “ехнолог≥чн≥ та художн≥ прийоми ткацтва складались та удосконалювались стол≥тт¤ми, частково збер≥гаючись до наших дн≥в в≥дгом≥н р≥зних ≥сторичних епох. “радиц≥йна культура будь Ц ¤кого народу тањть у соб≥ зр≥зи його довгоњ ≥стор≥њ, його родинних ≥ культурних звТ¤зк≥в з ≥ншими народами.

ѕотреба творчого засвоЇнн¤, використанн¤ та розвитку прогресивних надбань народного мистецтва попередн≥х епох, осмисленн¤ шл¤х≥в його розвитку набула в наш час особливоњ значимост≥. ¬ цих умовах зростаЇ народно Ц господарське значенн¤ традиц≥йних вид≥в художньоњ творчост≥, типи побудуванн¤ ≥ характерн≥ особливост≥ ¤ких нерозривно повТ¤зан≥ з багатов≥ковим виробничим досв≥дом ≥ багатьма культурними традиц≥¤ми народ≥в нашоњ кањни.

–озвиток цього виду народноњ творчост≥ на кожному етап≥ визначаЇтьс¤ конкретно Ц ≥сторичними умовами житт¤ народу, його культурно побутовим укладом, в≥дображаЇ генетичн≥ , етнокультурн≥ звТ¤зки з культурою та мистецтвом ≥нших народ≥в, ви¤вл¤ючи нац≥ональну, рег≥ональну та локальну специф≥ку.

’удожнЇ ткацтво украњнського населенн¤ пор¤д з фольклором та багатьма видами народного декоративно прикладного мистецтва ≥ дос≥ становить важливу складову частину культури украњнського народу. –азом з тим ¤к галузь народного декоративного мистецтва художнЇ ткацтво до цього часу вивчене недостатньо, воно ще не стало обТЇктом спец≥ального наукового досл≥дженн¤. –≥зноман≥тн≥ за характером декоративного р≥шенн¤ тканини украњнц≥в Ї життЇдайним джерелом творчих пошук≥в народних майстр≥в та художник≥в народних художн≥х промисл≥в ≥ промислових виробництв при розробц≥ та мало сер≥йного випуску, а також авторських виставочних роб≥т. ¬они Ї ц≥нною базою створенн¤ спец≥альних од¤гових тканин дл¤ фольклорних ансамбл≥в, хорових ≥ танцювальних колектив≥в тканин вироб≥в дл¤ громад¤н громадських ≥нтерТЇр≥в.

ѕроведений анал≥з м≥жнародних джерел вказуЇ на њх численн≥сть , св≥дчить про наукове зац≥кавленн¤ спец≥ал≥ст≥в р≥зних галузей науки цим традиц≥йним видом народноњ творчост≥. ¬одночас сл≥д визнати, що значна к≥льк≥сть даних з ткацтва , часто орнаментальних, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в багатьох джерелах, стосуЇтьс¤ технолог≥чних аспект≥в обробки сировини ≥ практичних питань використанн¤ тканин. ƒекоративн≥ особливост≥ , естетична значим≥сть ≥ м≥жетн≥чний аспект художнього зм≥сту ¤к≥ висувають тканини  арпатського рег≥ону в р¤д визначальних джерел етн≥чноњ своЇр≥дност≥ украњнськоњ культури, ще не стали предметом наукового досл≥дженн¤. ƒосл≥дженн¤ Ї першою спробою етнограф≥чного анал≥зу комплексного вивченн¤ перспективних напр¤м≥в його розвитку в двох ≥сторичних аспектах Ц ретро ≥ перспективному , традиц≥йно Ц побутовому та сучасному громадському житт≥.

 олективне досл≥дженн¤ проблеми проводилось на баз≥ анал≥зу систематизац≥њ узагальнених арх≥вних, музичних ≥ л≥тературних матер≥ал≥в, вивченн¤ досв≥ду роботи народних майстр≥в ≥ художник≥в Ц профес≥онал≥в.

–озд≥л 1

≤стор≥¤ розвитку ткацтва.

Ќа ”крањн≥ льон, конопл≥, а також вовну здавна використовували ¤к ткацьку сировину. Ќаприк≥нц≥ ’≤’ Ц на поч. ’’ стол≥ть домашнЇ ткацтво украњнц≥в незважаючи на розвиток фабричноњ промисловост≥, ¤вило собою установлений комплекс техн≥чних прийом≥в та знар¤дь прац≥, ¤к≥ склалис¤ прот¤гом стол≥ть. Ќа поч. ’’ ст. —тали застосовувати й нетрадиц≥йн≥ види сировини: бавовну та паперову пр¤жу Ц сухозл≥тку. ¬ирощуванн¤ тих чи ≥нших пр¤дильних культур залежно в≥д природно Ц кл≥матичних умов. “ак , на п≥вноч≥ (¬олинське ѕол≥сс¤ , а також у  арпатах с≥¤ли переважно льон, але в ц≥лому конопель. ¬ де¤ких районах ѕод≥лл¤, ѕодн≥провТ¤) вирощували обидв≥ культури.

“ерм≥ном с≥вби волокнистих рослин р≥дко у народних календар¤х вважавс¤ досить тривалий пер≥од Ц в≥д Ѕлагов≥щенн¤ (25 березн¤ за старим стилем) до середини червн¤. —≥¤ти бажано було в повний м≥с¤ць, п≥сл¤ теплого р¤сного дощу.

Ћьон та чолов≥ч≥ стебла конопель ( плоск≥нь) збирали у серпн≥, ж≥ноч≥ стебла залишали дозр≥вати на нас≥нн¤. ƒостигл≥ рослини вТ¤зали у горстки та сушили на сонц≥. Ќас≥нн¤ з головок льону та ж≥ночих стебел конопл≥ били на терлиц≥ , льон част≥ше ц≥пом . ѕ≥сл¤ битт¤ рослини вимочували у вод≥, мТ¤ли ≥ т≥пали щоб позбавити волокно в≥д терм≥тт¤ ќстанн¤ процедура була битт¤ на битниц≥ щоб надати мТ¤кост≥ волокну, ≥нколи били об дерево чи стовп а на завершенн¤ розч≥сували кожний жмут волокон (минанн¤ мичок). ƒл¤ цього призначалис¤ деревТ¤ний греб≥нь , що встромл¤вс¤ у спец≥альний отв≥р в ослон≥ чи прип≥чку , або кругла заг≥рна щ≥тка з набитими в н≥й цв¤хами (др¤палка), котру привТ¤зували до лави. ќстаточно очищенн¤ волокна робили за допомогою чесальноњ щ≥тки (пас≥чноњ) з≥ свин¤чоњ щетини за ¤к≥стю. ƒл¤ тканн¤ високо¤к≥сного полотна призначалос¤ найтонше й найдовше волокно Ц лукла, дл¤ скуванн¤ хнови, тканн¤ буденних тканин Ц миканн¤ тобто залишки ¤к≥ вибирали з чесальноњ щ≥тки Ц йшов на виготовленн¤ м≥шк≥в, тканин суто господарського призначенн¤.

√отове до пр¤д≥нн¤ пов≥смо волокна знову накладали на греб≥нь або навивали на куж≥ль ( кужелю) . при пр¤д≥нн≥ вживали повселюдно веретено, а також механ≥чну пр¤дильну машину.

ƒл¤ перемотуванн¤ ниток використовували махорило стрижень 1,5 м завдовжки з р≥жками на одному к≥нц≥ та перпендикул¤рно встановленим бруском Ц на другому. ќдночасно з перемотуванн¤м рахували одне число Ц 10 чисниць Ц 30 ниток ( нитка Ц одиниц¤ м≥ри, що означаЇ довжину нитки при обведенн≥ њњ кругом мотовила). ѕ≥сл¤ просушуванн¤ пр¤жу Ц так званий м≥шок Ц зн≥мали з мотовила ≥ добре в≥дзолювали у деревТ¤н≥й колод≥ без дна. «а необх≥дн≥стю частину ниток фарбували рослинними, тваринними та м≥неральними барвниками. ѕот≥м нитки перемотували у клубки за допомогою витушки. Ќамагалис¤ не мотати вноч≥ бо вважали, що б≥л¤ хати буде мотатис¤ нечисть.

¬≥д снуванн¤ основи, дл¤ чого слугували р≥зн≥ конструкц≥њ залежала правильн≥сть розд≥ленн¤ ниток на верхн≥й та нижн≥й р¤ди, тобто утворенн¤ з≥ву. “ому й забобонн≥ у¤вленн¤, що стосуютьс¤ цього виду роб≥т, досить розвинут≥. «окрема зак≥нчити роботу було необх≥дно до заходу сонц¤, щоб не залишати роботу на ст≥льниц≥ на н≥ч. ” зах≥дних рег≥онах не залишати основу не витканою до Ѕлагов≥щенн¤ або п≥сл¤ ѕаски , оск≥льки це могло викликати посуху. «в≥дси й один ≥з способ≥в викликанн¤ дощу Ц обливанн¤ основи водою. Ќа к≥нець ’≤’ Ц початку ’’ дл¤ тканн¤ застосовували горизонтальний ткацький верстат. јби нитки були м≥цними ≥ не кошлатились.

ѕроте полотно виготовл¤ли техн≥кою полотн¤ного переплетенн¤ Ц перем≥нним натискуванн¤м на дв≥ п≥дн≥жки тобто у дв≥ реш≥тки. «алежно в≥д призначенн¤ тканин к≥льк≥сть реш≥ток на верстат≥ зб≥льшувалас¤ в≥д чотирьох до восьми дн¤ техн≥ки стосовно переплетенн¤ ( винувате, прущасте, посичасте полотно), але могла дос¤гати 20 ≥ б≥льше Ц дл¤ хлакардових тканин. ≤снувало велике розмањтт¤ орнаментальних мотив≥в Ц на в≥кна на кружки, на мамки, на пасочки, у сосонку, к≥сткою та ≥н. ѕри виготовленн≥ декоративних тканин, а також де¤ких елемент≥в од¤гу, наволочок , рушник≥в, скатерок тощо використовувалась техн≥ка переб≥рного переплетенн¤ ( забиранн¤ , вибором).” таких тканин в≥зерунок завжди рельЇфно виступав над фоном. ” зах≥дних рег≥онах було поширено так зване закладне ткацтво (килимове , у в≥чко, на носику), а на Ѕатьк≥вщин≥ та Ћемк≥вщин≥ Ц ворсове (клочками, кучер¤ми).

≤з розвитком легкоњ промисловост≥ потреба в домашньому ткацтв≥ в≥дпала, але традиц≥њ народного художнього ткацтва й до сьогодн≥ не занедбан≥.

¬иготовленн¤ килимових вироб≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: √обелен в сучасному ≥нтерТЇр≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2485 прочитано)