ќбразотворче мистецтво > ƒекоративне панно У в≥тиФ

ўоб добре ≥ зручно працювалос¤, треба правильно орган≥зувати робоче м≥сце. ѕри плет≥нн≥ невеликих вироб≥в на подушечц≥ краще працювати за столом, тримаючи подушку на кол≥нах. ¬ерхньою частиною вона повинна опиратис¤ на край стола. ¬иготовлюючи вир≥б на дошц≥, ¤ка прикр≥плена до столу, на сид≥нн¤ ст≥льц¤ сл≥д що-небудь п≥дкласти, щоб руки були на одному р≥вн≥ з дошкою.

«разок, малюнок чи схема повинн≥ лежати на стол≥ зл≥ва, а ≥нструменти краще покласти справа, щоб зручн≥ше було ними користуватис¤.

Ќеобх≥дно памТ¤тати, що ножиц≥ повинн≥ лежати ≥з з≥мкнутими к≥нц¤ми, а голки та шпильки Ц знаходитись у спец≥альн≥й подушечц≥. Ќими ф≥ксують окрем≥ вузли ≥ фрагменти виробу ≥ надають потр≥бну форму плетеному полотну. Ўпильки повинн≥ бути довгими, щоб не загубились в полотн≥, ≥ достатньо м≥цними, щоб не з≥гнулись. ѕ≥сл¤ роботи њх необх≥дно покласти на м≥сце (у пенал, коробочку, подушечку).

ћатер≥али дл¤ плет≥нн¤ можуть бути р≥зноман≥тн≥ нитки: шнур, тасьма, лл¤на мотузка, джут, конопл¤ний шпагат, тонкий др≥т та ≥н. Ќайкращ≥ в робот≥ бавовн¤н≥ нитки. ¬они м≥цн≥, мТ¤к≥ ≥ добре вТ¤жутьс¤ у вузли. ћожна користуватис¤ синтетичними нитками з нейлону ≥ капрону. “ак≥ нитки мають красивий вигл¤д, легко вТ¤жутьс¤ у вузли, добре фарбуютьс¤, але к≥нц≥ њх швидко розпускаютьс¤, тому, зак≥нчивши роботу, у готовому вироб≥ њх сл≥д злегка обвуглити с≥рниками.

ƒл¤ плет≥нн¤ серветок краще використовувати нитку типу У—н≥жинкаФ, У–омашкаФ, нитки є10. Ќаст≥нн≥ панно можна плести ≥з сутажу, шпагату, лл¤ноњ мотузки, круглоњ тасьми.  осинку, шарф, серветку, ком≥рц≥ краще випл≥тати з товстих шерст¤них ниток.

2.2. “ехнолог≥чн≥ особливост≥

ѕерш н≥ж завТ¤зувати вузли, необх≥дно нар≥зати нитки певноњ довжини. “очний розрахунок довжини нитки зробити дуже важко, тому що на кожний вид вузла витрачаЇтьс¤ певний в≥др≥зок нитки. ≤ оск≥льки одною ≥ тою самою ниткою плетутьс¤ одночасно дек≥лька вид≥в вузл≥в, то, звичайно, врахувати розх≥д нитки з точн≥стю до одного сантиметра неможливо.  р≥м того, сл≥д брати до уваги товщину ≥ крутку нитки: чим товст≥ша ≥ туг≥ше скручена нитка, ним б≥льше њњ витрачаЇтьс¤.

ѕ≥сл¤ того, ¤к нитки будуть нар≥зан≥. залишаЇтьс¤ подумати, на ¤ку основу сл≥д нав≥шувати нитки дл¤ плет≥нн¤.

ќснова може бути з тонкоњ або грубоњ мотузки, пучка ниток, а також деревТ¤ною, металевою, в залежност≥ в≥д розм≥ру виробу ≥ його ваги. ≤нод≥ можна об≥йтис¤ ≥ без основи: достатньо скласти нитку вдвоЇ ≥ кожну прикр≥пити за згин шпильками до робочоњ подушки.

ќснова повинна бути ширшою, н≥ж вир≥б, ≥накше вузли наб≥рного р¤ду зсуванн¤ з нењ п≥д час плет≥нн¤, особливо ¤кщо вона деревТ¤на, металева або пластмасова.

¬изначають довжину твердоњ основи таким чином: спочатку узнають, ск≥льки к≥нц≥в ниток буде вис≥ти на н≥й ≥ пот≥м намотуютьс¤ на основу витк≥в в два рази б≥льше, н≥ж к≥нц≥в (наприклад, ¤кщо к≥нц≥в 12, то витк≥в повинно бути 24). ¬кладають витки щ≥льно один до одного. ѕот≥м њх розмотують, вим≥рюють довжину нитки ≥ додають що ц≥Їњ довжини 10-12 см.

ўоб при плет≥нн≥ довг≥ к≥нц≥ не плутались ≥ не заважали в робот≥, њх тимчасово укорочують. –обл¤ть це по-р≥зному. —амий простий ≥ легкий спос≥б Ц УметеликФ: к≥нець закр≥пленоњ довгоњ нитки (20 см) кладуть на долоню, а частину, ¤ка залишилас¤ намотують в≥с≥мкою м≥ж великим пальцем ≥ м≥зинцем.  оли довжина нитки стане зручною дл¤ роботи, в≥с≥мку зн≥мають з руки ≥ скр≥плюють посередин≥ резинкою Ц получитьс¤ моточок-УметеликФ. ” процес≥ роботи нитки в≥льно вит¤гуютьс¤ з моточка. ƒл¤ б≥льш довгих ниток використовують шпульки, котушки або палички з кульками на к≥нц¤х.

√оловною ≥ обовТ¤зковою умовою дл¤ вс≥х вид≥в мотузок Ц м≥цн≥сть, ≥накше вони порвутьс¤ при завТ¤зуванн≥ тугих вузл≥в, але ¤кщо таке трапитьс¤, то мотузку можна склењти. ¬икористовують клей дл¤ тканини: Ѕ‘-6, ѕ¬ј, У”н≥кумФ, УћарсФ. ѕерш≥ н≥ж склеювати, розплет≥ть к≥нц≥ (3 см) ≥ зр≥жте частину волокон, к≥нц≥, ¤к≥ залишилис¤, змаст≥ть клеЇм ≥ зТЇднайте, скрутивши пальц¤ми по напр¤мку крутки.  ≥нц≥ грубоњ мотузки не склеюють, а зшивають ниткою того ж кольору, що ≥ мотузка.

” ход≥ плет≥нн¤ не вс≥ нитки виконують однакову функц≥ю. Ќитки, навколо ¤ких плетуть, виконують роль основи, а нитки, ¤кими плетуть вузли Ц це робоч≥ нитки.

ѕрикр≥пити нар≥зан≥ нитки до планки можна к≥лькома способами.

ѕерший спос≥б. —кладаЇмо нитку навп≥л, ≥ на м≥сц≥ згину д≥стаЇмо петлю. ѕравою рукою п≥дводимо петл¤ до планки так, щоб планка була зверху над петлею. ѕот≥м перехил¤Їмо петлю на себе через планку ≥ прот¤гуЇмо через нењ в≥льн≥ к≥нц≥ ниток. Ќитки добре зат¤гуЇмо. ѕетл¤ буде за двома к≥нц¤ми ниток ≥ утворить УзамочокФ знизу.

ƒругий спос≥б. —кладаЇмо нитку навп≥л, ¤к описано в першому способ≥. беремо правою рукою петлю, прикладаЇмо њњ зверху на планку.

ƒва в≥льн≥ к≥нц≥ ниток прот¤гуЇмо в петлю знизу вгору через планку. «ат¤гуЇмо туго нитку. “епер петл¤ на двох к≥нц¤х ниток зверху ≥ утворюЇ УзамочокФ зверху.

“рет≥й спос≥б. ѕрикр≥плюЇмо нитки до планки так, ¤к описано в першому способ≥. ѕот≥м правий к≥нець нитки накидаЇмо через планку зверху вниз. ”творюЇтьс¤ петл¤, в ¤ку прот¤гуЇтьс¤ к≥нець нитки. “е саме робимо ≥ з л≥вою ниткою.

¬читис¤ вТ¤зати краще на товстих нитках д≥аметром 5... 6 мм, бо на них краще видно утворенн¤ вузл≥в. ѕерш≥ роботи теж краще плести з товстих ниток Ц ними легше плести. ѕ≥зн≥ше, засвоњвши техн≥ку плет≥нн¤, можна використовувати тонш≥ нитки.

–озд≥л 3

ћетодика ≥ посл≥довн≥сть виготовленн¤ виробу

ƒл¤ роботи потр≥бно 280 м мотузки товщиною 3 мм ≥ планку довжиною 45 см.

1. Ќар≥зати 42 нитки: дванадц¤ть по 8 м ≥ тридц¤ть по 6 мм; скласти кожну нитку пополам ≥ нав≥шати на планку способом 3 зл≥ва направо спочатку 15 коротких ниток, пот≥м 12 довгих ≥ знову 15 коротких ниток. –оз прид≥лити нитки по 12 на с≥м груп, завТ¤зати д≥агональним репсовим вузлом кожну шосту ≥ сьому ≥ нанести на них ¤к на вузликов≥ по пТ¤ть сус≥дн≥х Ц утворилос¤ с≥м кут≥в з кожних брид. ўоб виконати суц≥льну зигзапод≥бну кайму, потр≥бно звТ¤зати репсовим вузлом вузликов≥ нитки сус≥дн≥х кут≥в. ў≥льно до першоњ кайми виконати другу таку ж ≥ вс≥ к≥нц≥ звТ¤зати репсовими вузлами.

2. –оз прид≥лити нитки на три частини: 12 л≥вих дл¤ плет≥нн¤ бордюра, 12 дл¤ ланцюжк≥в з одинарних плоских вузл≥в, решту 18 Ц дл¤ Ус≥тки-шахматкиФ з подв≥йних плоских вузл≥в. ѕочати роботу сл≥д з бордюра: на крайн≥х двох л≥вих ≥ правих нитках сплести по ланцюжку Ц Узм≥йц≥Ф, кожна довжиною 3 см. ѕот≥м завТ¤зати репсовим вузлом дв≥ середн≥х нитки ≥ виконати на них ¤к на вузликових дв≥, ¤к≥ розход¤тьс¤ з середини, похил≥ бриди. ў≥льно до них виконати внутр≥шню другу пару брид, при цьому вузликов≥ нитки сус≥дн≥х брид м≥ж собою не звТ¤зувати. ѕот≥м розвернути до середини вузликов≥ нитки внутр≥шньоњ пари брид завТ¤зати на кожну по дв≥ нитки, п≥сл¤ цього розвернути вузликов≥ нитки зовн≥шньоњ пари брид ≥ завТ¤зати на них по дв≥ нитки в≥д попередн≥х брид. Ќа шести в≥льних середн≥х нитках завТ¤зати подв≥йний плоский вузол Ц утворивс¤ перший фрагмент бордюра. —л≥дуючий фрагмент бордюра починати плести щ≥льно до квадратового вузла в≥д першого фрагменту. ¬иконати ще пТ¤ть фрагмент≥в.

3. ¬иконати два ланцюжка з одинарних плоских вузл≥в довжиною по 30 см.

4. ¬иконати с≥м р¤д≥в с≥тки Ц Ушах маткиФ. ў≥льно до с≥тки виконати горизонтальну бриду. –оз прид≥лити нитки по чотири ≥ з подв≥йних плоских вузл≥в виконати с≥м ланцюжк≥в.  ≥нц≥ в≥д ланцюжк≥в ≥ бордюра завТ¤зати репсовими вузлами на метал≥чну спицю.

5. –оз прид≥лити нитки по дванадц¤ть на с≥м груп. ¬иконати з них с≥м вузл≥в з д≥агональних брид. ћ≥ж кожним кутом сплести ланцюжок з подв≥йних плоских вузл≥в. Ќижче виконати с≥м декоративних ромб≥в з одинарних д≥агональних брид. ƒл¤ цього спершу сл≥д виконати верхн≥ сторони ромба, пот≥м нитки, кр≥м вузликових, переплести ≥ зак≥нчити нижн≥ сторони ромба. ћ≥ж кожним ромбом виконати ланцюжок з пов≥йних плоских вузл≥в. Ќижче ще раз виконати с≥м кут≥в з д≥агональних брид. ў≥льно до кожного кута виконати горизонтальну бриду.

6. –оз прид≥лити нитки на три частити: 1-ша частина 24 нитки, 2-га Ц 52 нитки, 3-т¤ Ц 8 ниток. ѕершу частину роз прид≥лити на три групи по в≥с≥м ниток. ¬иконати ромби з одинарних д≥агональних брид. Ќижче з чотирьох ниток виконати шишку, ще нижче другу шишку з шести ниток. “ак само ще два фрагменти.

7. Ќитки другоњ частини роз прид≥лити по чотири ≥ виконати с≥тку з подв≥йних плоских вузл≥в. « решти восьми ниток третьоњ частини виконати ще дв≥ шишки.

8. ў≥льно до с≥тки з ланцюжк≥в виконати горизонтальну бриду. –оз прид≥лити нитки на три частини: 1-ша 28 ниток; 2-га ≥ 3-т¤ 12 ниток.

9. ¬иконати с≥м р¤д≥в с≥тки-УшахматкиФ. «низу виконати горизонтальну бриду.

10. ¬иконати два ланцюжки з одинарних плоских вузл≥в довжиною по 20см.

11.  ≥нц≥ ниток, що залишилис¤ в≥д с≥тки ≥ ланцюжк≥в з≥брати у пучок ≥ обвити навколо ниткою.

12. ¬иплести два фрагменти бордюра, ¤к у другому пункт≥.  ≥нц≥ ниток з≥брати у пучок.

–озд≥л 4

“ема: ≤стор≥¤ виникненн¤ макраме. ≤нструменти та обладнанн¤. “ехн≥ка кр≥пленн¤ ниток. –епсов≥ вузли.

ћета:

навчальна: сформувати в учн≥в пон¤тт¤ про мистецтво плет≥нн¤ макраме, ознайомити з основними групами вузл≥в, навчити працювати з найпрост≥шими матер≥алами Ц нитками та мотузками, закр≥пити знанн¤ з ≥стор≥њ виникненн¤ та розвитку макраме;

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒекоративне панно У в≥тиФ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1665 прочитано)