ќбразотворче мистецтво > «акарпатська деревС¤на пластика ’’ ст. ƒеревС¤н≥ ≥грашки

¬ план≥ творчого п≥дходу, проблематичн≥сть, зм≥стовн≥сть, вм≥нн¤ впливати на думку людей, д≥тей Ц основн≥ њњ критер≥њ.

¬ ц≥й област≥ в≥дкрилос¤ багато прекрасних талант≥в художнього деревообробництва, вони створили неповторн≥, ц≥кав≥ твори мистецтва, ориг≥нальн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ за своЇю тематико, образним р≥шенн¤м, ≥ технолог≥чними засобами.

¬икористанн¤ сучасних можливостей деревообробки уважне на формальне вивченн¤ народних традиц≥й, розкриваЇ перед творцем ≥грашки нов≥ шл¤хи, ¤к≥ дозвол¤ють створювати ориг≥нальн≥, неповторн≥ образи.

≤≤. ”крањнська ≥грашка вир≥зн¤Їтьс¤ тематичною неоднор≥дн≥стю та глибоким зм≥стовним наповненн¤м. ¬она представлена розмањтт¤м матер≥ал≥в техн≥чних ≥ художн≥х способ≥в опрацюванн¤, багатством формальних, композиц≥йних орнаментальних, колористичних вир≥шень.

Ќародна ≥грашка включаЇ в себе дек≥лька вид≥в народного мистецтва ≥ отже становить пол≥видове ¤вище. ¬ одночас де¤к≥ види мистецтва щодо ≥грашки мають допом≥жне, другор¤дне значенн¤. ÷е наприклад вишивка, розпис, ткацтво. ¬ишивка ≥ ткацтво стосуЇтьс¤ народних л¤льок, розпис покриваЇ ≥грашки з дерева. ѕроте н≥ вишивка, н≥ розпис, н≥ ткацтво не Ї матер≥алом ≥грашки. ћатер≥алом њњ традиц≥йно Ї дерево.

≤гров≥ функц≥њ Ї одн≥Їю ≥з суттЇвих основ ≥грашки, що певною м≥рою ви¤вл¤ють њњ дуал≥стичну природу.

¬ажливу роль у створенн≥ ≥грашки, ¤к ус≥х вид≥в декоративно-ужиткового мистецтва, в≥д≥гравали матер≥ал, спадкоЇмний досв≥д, розум≥нн¤ його властивостей, досконале волод≥нн¤ прийомами обробки й оздобленн¤ та вм≥нн¤ передбачити декоративн≥ ефекти майбутнього твору. ” народному середовищ≥ ≥грашки виробл¤ли з р≥зних легкодоступних та безпечних дл¤ здоровТ¤ дитини матер≥ал≥в.

Ќайуживан≥шим серед них, зокрема дл¤ тих ≥грашок, ¤ким властив≥ ознаки художнього твору Ц виразн≥сть ≥ духовна наповнен≥сть були дерево, глина, рослинн≥ травТ¤нист≥ матер≥али (рогоза, солома, лист¤ кукурудзи).

«м≥стове наповненн¤ ≥грашки до певноњ м≥ри зумовлювалось њњ функц≥ональним призначенн¤. ≤грашка, ¤к обТЇкт гри ≥ водночас зас≥б вихованн¤, передус≥м в≥дображала звичањ, побут та зан¤тт¤ дорослих.

—еред ≥грашок не було випадкових у кожну пору дитинства, в≥дпов≥дно до в≥кового розвитку дитини, вони зм≥нювали одна одну та мали конкретне виховне значенн¤.

ћалюкам в≥д народженн¤ до 1,5 року призначалис¤ бр¤зкальц¤ л≥тунц≥, що спри¤ли њхньому психоф≥зичному розвитку, стимулювали рухи, актив≥зували з≥р та слух. ƒ≥т¤м ¤к≥ вчилис¤ ходити, призначалис¤ ≥грашки пташки, коники, в≥зочки на кол≥щатках, служили дл¤ розвитку ходьби та б≥гу. ” в≥ц≥ в≥д 3 до 14 рок≥в зТ¤вл¤лис¤ ≥грашки, що привчають дитину до њњ майбутн≥х зан¤ть.

Ѕагатством образного ≥ предметного св≥ту в≥дображено в украњнськ≥й деревТ¤н≥й ≥грашц≥ групуютьс¤ на типолог≥чн≥ групи:

≥грашки, ¤к≥ зображають людей, птах≥в та тварин;

звуков≥ ≥грашки та модел≥ музичних ≥нструмент≥в;

модел≥ мебл≥в;

модел≥ посуду ≥ кухонного начинн¤;

модел≥ казкових сюжет≥в;

≥грашки, ¤к≥ не мають аналог≥в у природ≥ та предметному св≥т≥;

ќтже систематизац≥¤ ≥грашки проведена шл¤хом посл≥довного вибору характерних ознак й розпод≥лу на њхн≥й основ≥ на п≥двиди, групи, типи, дозволить зТ¤сувати локал≥зац≥ю глибше й повн≥ше осмислити ≥грашку, ¤к своЇр≥дне ¤вище культури украњнц≥в.

≤≤≤. ≤грашки виготовл¤ли з дерева р≥зних пор≥д, ¤к≥ використовувались у практичн≥й д≥¤льност≥ рег≥ону. ќднак перевагу надавали мТ¤ким Ц сосн≥, лип≥, осиц≥, топол≥, л≥щин≥. « твердих застосовували: бук , ¤в≥р, клен, дуб, гор≥х, р≥дко грушу.

ќкр≥м дерева дл¤ виготовленн¤ ≥грашок застосовували також кору переважно сосни ≥ дуба.

≤грашки виробл¤ли в≥домими у деревообробц≥ техн≥ками-вир≥зуванн¤м, витесуванн¤м, стол¤рними ≥ бондарними прийомами. ƒерево попередньо готували, його обтесували сокирою, й в≥дпов≥дно до способу подальшого опрацюванн¤, розр≥зали на валики чи пр¤мокутн≥ дощинки. ѕри вир≥зуванн≥ наступна обробка пол¤гала у поступовому моделюванн≥ ц≥л≥сноњ форми ≥грашки або њњ окремих частин, ¤ке зд≥йснювали ножем чи пилкою.

¬ир≥зуванн¤ поЇднували з видобуванн¤м. “аким способом виробл¤ли в основному предмети побуту. ” виготовленн≥ деревТ¤них ≥грашок застосовували також виточуванн¤, ¤ке зд≥йснювали на ручних, механ≥чних верстатах. «авд¤ки поЇднанню механ≥чних ≥ рукотворних прийом≥в, точенн¤ дозвол¤ло створити численн≥ вар≥анти пластичних та декоративних р≥шень поверхонь ≥грашок й водночас зб≥льшувати обс¤г виготовленн¤, що вплинуло на впровадженн¤ його у сер≥йне виробництво, повТ¤зане з народним промислами.

«а особливост¤ми формуванн¤ деревТ¤н≥ ≥грашки можна под≥лити на:

≥грашки виготовлен≥ одним обТЇмом з суц≥льного шматка дерева Ц вир≥зуванн¤м, виточуванн¤м;

≥грашки виготовлен≥ з окремих частин, ¤к≥ попередньо обробл¤ли також вир≥зуванн¤м, виточуванн¤м ≥ зТЇднували стол¤рними прийомами.

” свою чергу, залежно в≥д зТЇднанн¤ ≥грашки под≥л¤ютьс¤ на: нерухом≥ Ц ≥грашков≥ мебл≥, сани, скрипочки; рухом≥ Ц в≥зочки, тачки, деркач≥ та ≥нш≥.

а). ѕри оздобленн≥ деревТ¤них ≥грашок, передус≥м враховували, приводню текстуру, й забарвленн¤ дерева, ¤к≥ у кожноњ породи Ї своЇр≥дними.

ѕереважно поверхню деревТ¤них ≥грашок залишали чистою. –оль њхнього оздобленн¤ виконували орнаментальн≥ пор≥зки. ƒл¤ посиленн¤ художн≥х ¤костей та безпечност≥ ≥грашок њхн≥ поверхн≥ натирали бджолиним воском, в≥д нього вони набували гладкост≥ ≥ приЇмного матового блиску.

Ќа ѕрикарпатт≥ оздоблювали випалюванн¤м, ¤ке виконували УписакомФ Ц металевим прутиком з викарбуваним на одному його к≥нц≥ рельЇфним малюнком Ц УштампомФ.

¬ оздобленн≥ деревТ¤них ≥грашок застосовували також розпис Ц нанесенн¤ малюнка р≥знокольоровими барвами. ƒл¤ розпису ≥грашок використовували обмежену, проте ¤скраву пал≥тру, утворену синьою, червоною, зеленою, жовтою барвами. ўе на початку ’’ ст. њх готували з кори, лист¤, кв≥т≥в та плод≥в рослин.

“акож украњнську ≥грашку з дерева декорували р≥зьбленн¤м проф≥льним вир≥зуванн¤м, випалюванн¤м, розписом, а також поЇднанн¤ цих способ≥в. ¬ украњнських деревТ¤них ≥грашках в≥дсутн≥ способи сусп≥льного замальовуванн¤ поверхн≥ й використанн¤ дл¤ цього фабричних ацетоновоњ ≥ ол≥йних фарб, а також заклеюванн¤ папером.

б). ”крањнська ≥грашка з дерева ще на початку ’’ ст. мала розгалужену типолог≥ю. «начну частину њњ становл¤ть ≥грашки, ¤к≥ зображують людей, зв≥р≥в, птах≥в.

якщо л¤льки привертали увагу д≥вчат, то ф≥гурки коник≥в були улюбленими ≥грашками хлопчик≥в.

ќбраз кон¤ в≥дноситьс¤ до одного ≥з поширених у народн≥й творчост≥ й зокрема, в ≥грашц≥ словТ¤нських народ≥в. Ќа думку вчених в≥н повТ¤заний з давн≥ми ¤зичницькими в≥руванн¤ми. ” пантеон≥ словТ¤нських бог≥в, ¤к≥ одухотворювали сили природи, к≥нь символ≥зував одного з наймогутн≥ших бог≥в Ц ’орса, Ѕога —онц¤.

ќднак у той час, коли ф≥гурка коника зберегла ознаки середньов≥чних прототип≥в, сама ≥грашка зазнала суттЇвих зм≥н, передус≥м у композиц≥йному вир≥шенн≥.

¬ ”крањн≥ виготовл¤ли ф≥гурки коник≥в, розм≥ри ¤ких дозвол¤ли дитин≥ гойдатис¤, сид¤чи верхи. ¬они складен≥ у м≥цну конструкц≥ю з окремих вир≥заних цил≥ндропод≥бних обТЇм≥в, що передають, голову, тулуб, ноги.

јн≥мал≥стичну тему в украњнськ≥й ≥грашц≥ доповнюють ф≥гури птах≥в. „асто ф≥гури зображували голуб≥в, ласт≥вок. ѓхн≥ форми утворен≥ плавними взаЇмопереходами обТЇм≥в, що передають овальний тулуб, видовжену шийку, невелику п≥днесену до гори чи опущену до низу гол≥вку з гострим дзьобом. ћТ¤кому плавному силуету ф≥гурок в≥дпов≥даЇ гладко вкрита воском поверхн¤. –≥дше вона розмальована тонкими, горизонтально-розташованиминими вздовж тулуба, смужками червоно ≥ синього кольор≥в, ¤к≥ ≥м≥тують п≥рТ¤. у пташок спинка вкрита пл¤мами, шийка обведена двома пасками, а жив≥т ≥ хвостик суц≥льно помальован≥ темно-коричневою фарбою, що також у стил≥зован≥ форм≥ передаЇ особливост≥ ≥ забарвленн¤ п≥рТ¤ ≥ водночас декоративно њњ збагачуЇ.

‘≥гурки пташок Ц УкачечокФ вони, ¤к ≥ коники розташован≥ на пр¤мокутн≥й п≥дставц≥, але з двома кол≥щатами. ¬елик≥ округл≥ крила зТЇднан≥ з тулубом й кол≥щатами за допомогою дротик≥в, таким чином, що при поштовхов≥ держака, вставленого в отв≥р п≥дставки можуть рухатис¤, сплескуючи немов п≥д час польоту. ƒинам≥чн≥й конструкц≥њ ф≥гурок в≥дпов≥даЇ колоритний розпис Ц помальована у зелений кол≥р голова, ши¤ окреслена р¤дком б≥лих ц¤ток, немов разкою намиста, жовт≥ крила обведен≥ по контору червоною смугою з р¤дком б≥лих крапок, тулуб жовтого кольору, дов≥льно вкритий стил≥зованими листочками, наче п≥рТњнками.

јналог≥чн≥ за конструктивним р≥шенн¤м ≥грашки поход¤ть з ≥нших осередк≥в ѕрикарпатт¤. ¬≥дм≥ни м≥ж ними ви¤вл¤ютьс¤ у пластичному трактуванн≥ й оздобленн≥ поверхн≥ ф≥гурок, зумовлен≥ м≥сцевими смаками та уподобанн¤ми. Ќаприклад ф≥гурка пташки маЇ менш≥ пропорц≥њ й вкрита суц≥льним шаром жовтоњ фарби, лише дзьоб та кол≥щата вид≥лен≥ червоною фарбою.

—воЇр≥дн≥стю вир≥зн¤Їтьс¤ динам≥чна ≥грашка, що зображуЇ пташок , ¤к≥ клюють зерна. ѓхн≥ умовно потрактован≥ ф≥гурки, розташован≥ на кругл≥й дощинц≥ Ц основ≥, гол≥вками до центру. ѕ≥д дощинкою на нитках, привТ¤заних до гол≥вок, п≥дв≥шена кулька, при похитуванн≥ ¤коњ вони рухаютьс¤ Ц то п≥дн≥маютьс¤ вгору, то опускаютьс¤ вниз, достов≥рно ≥ в той же час гумористично нагадуючи метушливу повадку птах≥в.

ƒо поширених тип≥в звукових ≥грашок належать тарахкальц¤, вони мають вигл¤д ажурного кубика, настромленого на тоненьку поличку. ‘орму кубика складено з шести плоских дощинок, ¤к≥ розм≥щен≥ перпендикул¤рно й зТЇднан≥ деревТ¤ними к≥лочками, так що утворюють посередин≥ скриньку, залишаючи крањ в≥льно розташованимиваними у простор≥.

1	2	3

Ќазва: «акарпатська деревС¤на пластика ’’ ст. ƒеревС¤н≥ ≥грашки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1552 прочитано)