ќбразотворче мистецтво > –обота над ≥нтер'Їром помешканн¤

–обота над ≥нтер'Їром помешканн¤

«м≥ст

¬ступ. ......................................................................... 3

–озд≥л ≤. « ≥стор≥њ розвитку ≥нтерТЇру. .................. 4

–озд≥л ≤≤. ќсновна характеристика

≥нтерТЇру................................................ 5

–озд≥л ≤≤≤.  омпозиц≥¤ в оформленн≥

≥нтерТЇру............................................... 9

–озд≥л ≤V. –оль кольору в

≥нтерТЇр≥............................................... 13

–озд≥л V. Ўрифт в оформленн≥

≥нтерТЇру................................................ 20

–озд≥л V≤. ¬иконанн¤ роботи.............................. 22

¬исновок................................................................... 25

Ћ≥тература. .............................................................. 26

ƒодатки. ................................................................... 27

Ќа прот¤з≥ вс≥Їњ ≥стор≥њ розвитку культури людина прагнула прикрасити своЇ житт¤, зробити красивими вс≥ необх≥дн≥ њй предмети - од¤г, житло, посуд.

¬ наш час з особливою пристрастю вход¤ть пон¤тт¤, ¤к художник ≥ сусп≥льство, краса ≥ користь, творч≥сть ≥ потр≥бн≥сть. ¬ажливо, щоб усе, що нас оточуЇ несло в соб≥ красу ≥ потр≥бн≥сть, ¤к необх≥дна умова житт¤ цив≥л≥зованого сусп≥льства.

÷е стосуЇтьс¤ ≥ декоративно-оформлюваного мистецтва: своњми специф≥чними виразними способами декоративне мистецтво разом з арх≥тектурою формують внутр≥шн≥й св≥т людини, њњ погл¤ди, культуру, мораль, життЇв≥ принципи.

’удожник все ≥нтенсивн≥ше працюЇ над проблемою середовища, комплексного њњ вир≥шенн¤ в синтез≥ з арх≥тектурою.  оли ми говоримо про житлове середовище, про ≥нтер'Їри сусп≥льних будов, то маЇмо на уваз≥ не т≥льки Їдн≥сть звичних ≥ красивих вироб≥в. —ередовище - це не т≥льки матер≥альне пон¤тт¤, це - прост≥р, наповнений взаЇмов≥дносинами людей, це Їдиний духовний ≥ матер≥альний св≥т.

якщо в минулому використанн¤ декоративного мистецтва в ≥нтер'Їрах сусп≥льних будов част≥ше всього були стих≥йними, то в даний час ще на стад≥њ проектуванн¤ художники ≥ арх≥тектори реал≥зують не т≥льки р≥шенн¤ загальноњ теми, зв'¤заноњ з призначенн¤м будови в ц≥лому, а ≥ використовують найб≥льш виразн≥ форми р≥зних вид≥в декоративного мистецтва.

јрх≥тектори, буд≥вельники, художники, скульптори, майстри прикладного мистецтва, спираючись на дос¤гненн¤ буд≥вельноњ науки ≥ техн≥ки, п≥двищують художн≥й р≥вень обробки прим≥щень. ѕри цьому в ≥нтер'Їр≥ широко використовують ¤к традиц≥йн≥ - кам≥нь, дерево, керам≥ка, скло, так ≥ сучасн≥ матер≥али - наприклад, пол≥мер. ¬ибираючи дл¤ обробки той чи ≥нший матер≥ал, арх≥тектори прагнуть до створенн¤ Їдиноњ композиц≥њ ≥нтер'Їра, сполученню матер≥ал≥в з призначенн¤м прим≥щень. —пециф≥ка ≥нтер'Їр≥в громадських заклад≥в дозвол¤Ї широко використовувати в њх оформленн≥ ориг≥нальн≥ композиц≥йн≥ р≥шенн¤, твори монументально-декоративного ≥ прикладного мистецтва, художню мебель. ћожна привести безл≥ч приклад≥в буд≥вель, де в ≥нтер'Їр≥ вс≥ елементи повн≥стю в≥дпов≥дають функц≥ональним завданн¤м. ÷е ѕалац культури "”крањна" в  иЇв≥,  ремл≥вський палац з'њзд≥в у ћоскв≥.

јрх≥тектурн≥ р≥шенн¤ ≥нтер'Їра - це складне сполученн¤ арх≥тектурноњ форми, конструкц≥њ, простору, масштабу, пропорц≥й, ритма, кольору ≥ св≥тла, направлене на повне ви¤вленн¤ громадських ≥дей ≥ максимально в≥дпов≥даЇ функц≥ональному призначенню прим≥щень.

ѕерв≥сна людина мало часу ≥ сил в≥ддавала творчост≥, вс¤ енерг≥¤ йшла на боротьбу ≥з стих≥Їю, голодом, ворожими племенами. Ћюдина - була перш за все мисливцем, њњ художн¤ творч≥сть нав≥¤на навколишньою природою, багатим тваринним св≥том. ѕечерний ≥нтер'Їр складали шкури зв≥р≥в, кор≥нн¤, камен≥, на ¤ких гр≥лис¤ б≥л¤ багатт¤, приймали њжу.

ѕерв≥сн≥ люди прикрашали своЇ житло, тобто, печери, розписами на ст≥нах. √оловними мотивами зображень, що часто покривають обширн≥ площини, Ї наповненн≥ житт¤м ≥ рухами окрем≥ ф≥гури великих тварин, що Ї об'Їктами полюванн¤. “очн≥, легк≥ контури л≥н≥њ починають в≥д≥гравати важливу роль, на перший план виступають см≥ливо ≥ точно покладен≥ загально кольоров≥ пл¤ми, нанесен≥ охристою фарбою, червоною, коричневою, чорною ≥ жовтою. «устр≥чаЇтьс¤ таке накладанн¤ фарб одна на одну, ¤ке створюЇ вигл¤д об'Їму.

« часом у людини з'¤вилос¤ бажанн¤ прикрасити своЇ житло. јрх≥тектурн≥ пам'¤тки св≥дчать про те, що вже в стародавн≥й √рец≥њ буд≥вельники турбувалис¤ про оформленн¤ ≥нтер'Їру. ѕри оформленн≥ внутр≥шн≥х простор≥в використовувались штукатурка дерева дл¤ ст≥н, мозањчна п≥длога. ƒл¤ сусп≥льних споруд використовуЇтьс¤ позолота, ≥нкрустац≥¤ ≥з золота ≥ глазур≥ на мармур≥, пластини ≥з чеканноњ м≥д≥, струнк≥ вази, амфорн≥ глечики ≥з керам≥ки, на ¤ких зображен≥ р≥зн≥ сцени ≥з житт¤ людей, прикрашають ≥нтер'Їри стародавн≥х грек≥в.

¬ √рец≥њ створюЇтьс¤ арх≥тектурний ордер - строгий художньо осмислений пор¤док розм≥щенн¤ частин споруди.

ƒл¤ кожноњ буд≥вл¤ грецький зодчий вибирав особливе м≥сце ≥ так будував свою споруду, що вона орган≥чно зливалас¤ з природою, доповнювала њњ, виростала ≥з нењ. ѕриродний мармур був основним буд≥вельним матер≥алом.

¬ стародавньому ™гипт≥ ст≥ни буд≥вель покривали малюнками. ќсобливо ≥нтенсивно ≥ ¤к≥сно з використанн¤м дорогих матер≥ал≥в оформл¤лись культов≥ споруди. ’рами вид≥л¤лись в≥д зовн≥шнього св≥ту масивними високими ст≥нами. ¬еличн≥сть храм≥в вражала гл¤дача своњм оздобленн¤м.

” стародавньому –им≥ будуютьс¤ купольн≥ покритт¤, що вражають своЇю величчю. –озвиваЇтьс¤ монументальний живопис, обробка каменем ≥ ≥нкрустац≥¤, арх≥тектурн≥ твори прикрашають скульптурою.

ќсобливо розк≥шно в≥дзначаЇтьс¤ ≥нтер'Їр ¬≥зант≥њ: мармуровий наб≥р, розписана штукатурка, мозањка.

”н≥кальне мистецтво  ињвськоњ –ус≥. ѕрекрасна  ињвська "—оф≥¤", «олот≥ ворота, ¤к≥ донесли до нас прекрасн≥ зразки сакрального мистецтва, ¤ка Ї синтезом багатьох вид≥в декоративного мистецтва.

ѕрекрасн≥ приклади оформленн¤ ≥нтер'Їру, особливо св≥тського залишили нам Ѕарокко ≥  ласицизм.

”крањнський народ будував своЇ житло не ≥з дорогих матер≥ал≥в, а з каменю, цегли. “а ¤ке б не було просте житло, а украњнц≥, ≥з своњм внутр≥шн≥м прагненн¤м краси, також намагалис¤ прикрасити своЇ житло. ÷е ≥ розписан≥ печ≥ ≥ ст≥ни на —ход≥, печ≥ кахлю та л≥жники в горах, ¤к≥ кожен по своЇму створювали затишок.

≤нтер'Їр - в≥дносно замкнуте ≥ орган≥зоване в функц≥онально-естетичному в≥дношенн≥ простору в середин≥ будинку.

≤нтер'Їр - складова частина арх≥тектури. ѕ≥д ≥нтер'Їром розум≥Їтьс¤ оформленн¤ внутр≥шн≥х прим≥щень в будов≥, квартир≥.

ћистецтво ≥нтер'Їру - це способи створенн¤ виразного внутр≥шнього середовища будови. ќрган≥зац≥¤ простору будови залежить в≥д њх призначенн¤ (житлов≥, сусп≥льн≥, виробнич≥, навчальн≥ та ≥н.) ≥ п≥дкор¤ютьс¤ загальним вимогам, законом≥рност¤м (психоф≥з≥олог≥чним, соц≥альним, буд≥вельним).

ѕроектуванн¤ ≥нтер'Їру зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою арх≥тектурних ≥ буд≥вельних креслень, найважлив≥ш≥ з ¤ких наступн≥: план - горизонтальний розр≥з будови з показом ст≥н ≥ перегородок, обладнанн¤ ≥ мебл≥, плафон - проекц≥¤ ст≥н ≥з св≥тильниками, розгортки - фасад кожноњ ст≥ни, перспектива - умовне зображенн¤ загального виду ≥нтер'Їру.

–≥шенн¤ ≥нтер'Їру включаЇ в себе функц≥ональн≥ ≥ естетичн≥ завданн¤. ѕри цьому велику роль в≥д≥граЇ художньо-декоративне мистецтво, ¤ке повинно гармон≥йно синтезувати масштабн≥сть, пропорц≥њ, ритм, фактуру, рельЇф, кол≥р ≥ св≥тло дл¤ створенн¤ найб≥льш естетичного сприйманн¤ арх≥тектурно-художньоњ композиц≥њ, задуманоњ арх≥тектором ≥ художником. ’удожньо-декоративне мистецтво - це не прикрашуванн¤, а розумне використанн¤ художн≥х засоб≥в.

—лово "композиц≥¤" в переклад≥ з латинськоњ означаЇ з'Їднанн¤, зв'¤зок, побудова. –озр≥зн¤ють три основних види композиц≥њ: фронтальну, об'Їмну ≥ глибинно просторову. “акий розпод≥л в ¤к≥йсь м≥р≥ умовний, так ¤к на практиц≥ ми маЇмо справу з поЇднанн¤м р≥зних вид≥в композиц≥њ.

’арактерною ознакою фронтальноњ композиц≥њ Ї розпод≥л в одн≥й площин≥ елемент≥в форми в двох напр¤мах по в≥дношенню до гл¤дача - вертикальному ≥ горизонтальному.

ќб'Їмна композиц≥¤ ¤вл¤Ї собою форму, що маЇ в≥дносно замкнуту поверхню ≥ що сприймаЇтьс¤ з ус≥х стор≥н. ¬иразн≥сть ≥ ¤к≥сн≥сть сприйн¤тт¤ об'Їмних композиц≥й залежать в≥д взаЇмозв'¤зку ≥ розм≥щенн¤ њх елемент≥в, в≥д точки зору. ¬иразн≥сть ≥ ¤к≥сн≥сть форми залежить також в≥д висоти горизонту. ¬ процес≥ сприйн¤тт¤ об'Їмноњ форми при низькому горизонт≥ виникаЇ враженн¤ њњ монументальност≥. « приближенн¤м гл¤дача до предмету зб≥льшуЇтьс¤ перспективне скороченн¤ його граней. ќб'Їмна композиц≥¤ завжди взаЇмод≥Ї з навколишн≥м середовищем.

√либинно-просторова композиц≥¤ складаЇтьс¤ з матер≥альних елемент≥в, об'Їкт≥в, поверхностей та простору, а також ≥нтервал≥в м≥ж ними.

ќдним ≥з найважлив≥ших засоб≥в приведенн¤ р≥зноман≥тних елемент≥в форми до Їдност≥, упор¤дкуванн¤ њх розташуванн¤ Ї ритм, ¤кий притаманний р≥зноман≥тним ¤вищам ≥ формам природи, трудовим процесам ≥ т.д.

–итм - це р≥вном≥рне чергуванн¤ розм≥рених елемент≥в, пор¤док поЇднанн¤ л≥н≥й, об'Їм≥в, площин. –итм д≥Ї на наш≥ почутт¤. ћи сприймаЇмо не т≥льки оком, але й на слух. –итм притаманний ≥ статичним предметам. Ќаприклад, в арх≥тектурних спорудах - ритм≥чний розпод≥л в≥кон по горизонтал≥ ≥ вертикал≥. –итм можна пом≥тити ≥ в площинному зображенн≥ (орнамент).

1	2	3	4

Ќазва: –обота над ≥нтер'Їром помешканн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2178 прочитано)