ќрган≥зац≥¤ виробництва > ќрган≥зац≥¤ енергетичного господарства

ќрган≥зац≥¤ енергетичного господарства

ѕлан.

ќрган≥зац≥¤ енергетичного господарства п≥дприЇмства.

ѕрогнозуванн¤ ≥ плануванн¤ енергопостачанн¤.

Ўл¤хи економ≥њ енергоресурс≥в.

ќрган≥зац≥¤ енергетичного господарства п≥дприЇмства.

—клад, значенн¤ ≥ завданн¤ енергогосподарства.

≈нергетичне господарство це не т≥льки допом≥жний участок п≥дприЇмства, але ≥ елемент енергетичних систем району ≥ ¤вл¤Ї собою складну сукупн≥сть процес≥в в-ва, перетворенн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ вс≥х вид≥в енергетичних ресурс≥в. ≈нергогосподарство забезпечуЇ в-во на даному п≥дприЇмств≥ р≥зними видами енерг≥њ ≥ енергонос≥¤ми, зд≥йснюЇ монтаж, експлуатац≥ю ≥ ремонт енергообладнанн¤ в виробничих цехах ≥ п≥дрозд≥лах п≥дприЇмства.

Ќайб≥льшу питому вагу в енергопотреб≥ займаЇ електрична енерг≥¤ 30% вс≥Їњ вживаноњ енерг≥њ.

≈лектрозабезпеченн¤ п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ в основному в≥д районних енергетичних систем ≥ р≥дше в≥д власних електростанц≥й.

“еплонос≥њ Ц пар ≥ гар¤ча вода Ц поступають головним чином в≥д теплових с≥ток теретор≥альних енергосистем. Ќа п≥дприЇмствах дл¤ отриманн¤ нос≥њв тепловоњ енерг≥њ широко використовують так зван≥ другор¤дн≥ енергоресурси Ц теплота вих≥дних газ≥в нагр≥ваючих печей дл¤ нагр≥ву води, використанн¤ води ≥ пару, ¤к≥ одержан≥ при вод¤ному ≥ випарювальному охолодженн≥, в≥д отопленн¤, а також в≥дпрацьованого пару.

«абезпеченн¤ стисненим пов≥тр¤м п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ децентрал≥зовано, тобто при допомоз≥ компресорних установок, ¤к≥ забезпечують подачу на робоч≥ м≥сц¤ стисненого пов≥тр¤ дл¤ пневмозажим≥в, п≥дйомник≥в ≥ ≥н.

ƒл¤ виробничих ≥ господарсько-побутових потреб п≥дприЇмство використовуЇ воду в значних обТЇмах, при орган≥зац≥њ водозабезпеченн¤ особливе значенн¤ повинно прид≥л¤тис¤ вир≥шенню еколог≥чних питань, повторному використанню промисловоњ води ≥ викид≥в њњ в природн≥ джерела т≥льки через систему очисних споруд.

Ќа п≥дприЇмств≥ використовують також тверде, р≥дке ≥ газопод≥бне паливо в залежност≥ в≥д технолог≥њ в-ва.

¬ ¤кост≥ твердого палива використовують вуг≥лл¤, кокс. ƒл¤ нагр≥вальних прилад≥в застосовують р≥дке паливо Ц мазут, дл¤ транспортних засоб≥в в залежност≥ в≥д двигун≥в внутр≥шнього згоранн¤ використовують дизпаливо ≥ бензин.

√азопод≥бним паливом служить природн≥й газ, ¤кий використовуЇтьс¤ нагр≥вальними установками. ¬ виробничому процес≥ використовують також ≥нш≥ гази Ц кисень, вуглекислий газ.

¬ажливим фактором, ¤кий дозвол¤Ї правильно орган≥зувати систему енергозабезпеченн¤ ≥ р≥вень техн≥чноњ експлуатац≥њ Ї над≥йн≥сть ≥ безпереб≥йн≥сть забезпеченн¤ енерг≥Їю. ѕерериви в енергозабезпеченн≥ ведуть до порушень виробничих процес≥в ≥ економ≥чним збитком.

ѕроцес в-ва, розпод≥л ≥ потреба енерг≥њ Ї Їдиним енергетичним процесом в ¤кому вс≥ елементи взаЇмозвТ¤зан≥. —труктура ≥ обТЇм енергозабезпеченн¤ залежать в≥д виду продукц≥њ, технолог≥чного процесу, виробничоњ потужност≥ ≥ звТ¤зк≥в з територ≥альною енергетикою.

≈нергетичне господарство на п≥дприЇмств≥ д≥литьс¤ на:

загальне

цехове

«агальне Ц це генеруюч≥, перетворююч≥ ≥ виробнич≥ спорудженн¤, установки ≥ пристроњ, ¤к≥ обТЇднуютьс¤ в п≥дрозд≥ли, цехи:

теплосиловий

електросиловий

газовий

електромехан≥чний

слаботоковий

“еплосиловий Ц це контрольн≥ установки, теплова с≥тка п≥дприЇмства, водозабезенченн¤, канал≥зац≥¤, кмпресорн≥ установки ≥ с≥тка зр≥дженого пов≥тр¤, конденц≥онери, мазутоперекачуюч≥ установки.

≈лектросиловий Ц понижаюч≥ п≥дстанц≥њ, трансформаторн≥ установки, кабельн≥ с≥тки, електрол≥н≥њ.

√азовий цех Ц газопров≥дна с≥тка, киснева станц≥¤, склади з балонами, ¤к≥ наповнен≥ р≥зним газом.

≈лектричний цех Ц виконуЇ роботи по ремонту електрообладнанн¤ ≥ електроапаратури.

—лаботоковий участок Ц зд≥йснюЇ техн≥чне обслуговуванн¤ ј“—, комутаторних установок, акумул¤торних п≥дрозд≥л≥в, рад≥отелев≥з≥йноњ с≥тки.

ќрган≥зац≥¤ ≥ управл≥нн¤ енергозабезпеченн¤м п≥дприЇмства.

≈нергогосподарство:

електросиловий цех

тепловий цех

електромехан≥чний цех

¤к≥ в свою чергу д≥л¤тьс¤ на виробнич≥ участки (всього б≥льше 20 цех≥в ≥ участк≥в):

п≥дстанц≥њ

електрос≥тка

трансформаторно-масл¤ний

акумул¤торний

релейного захисту

звТ¤зку ≥ сигнал≥зац≥њ

котельн≥

теплозабезпеченн¤

пов≥тр¤ ≥ газозабезпеченн¤

водозабезпеченн¤ ≥ канал≥зац≥њ

топливозабезпеченн¤

вентил¤ц≥йний

розб≥рно-зб≥рний

слюсарний

механ≥чний

обмоточний

досл≥дний

масл¤ний

електромонтажний

комплектовочний

¬иробнича структура енергогосподарства в≥дображаЇ орган≥зац≥йн≥ ≥ техн≥чн≥ особливост≥ його ¤к обТЇкта управл≥нн¤.

¬елика к≥льк≥сть р≥зного енергообладнанн¤ ≥ складних енергоустановок вимагають Їдиного кер≥вництва енергогосподарством.

Ќа п≥дприЇмствах це зд≥йснюЇ головний енергетик (¤кщо це невелике п≥дприЇмство, то це служба входить до головного механ≥ка).

јппарат в≥дд≥лу головного енергетика ¬√≈ складаЇтьс¤ з функц≥ональних бюро, груп ≥ лаборатор≥й.

√оловний енергетик маЇ 2 заступник≥в:

по енергетичн≥й частин≥

по теплотехн≥чн≥й частин≥

ќбовТ¤зковою умовою дл¤ забезпеченн¤ нормальноњ роботи в-ва Ї черговий енергетик, ¤кий маЇ безпосередн≥й звТ¤зок з диспетчерською службою п≥дприЇмства.

–≥зн≥ в≥дд≥ли ≥ бюро займаютьс¤ виконанн¤м обовТ¤зк≥в, ¤к≥ передбачен≥ в≥дпов≥дними положенн¤ми ≥ регламентуютьс¤ умовами д≥¤льност≥ при любих формах внутр≥шньогосподарського розрахунку.

≈нергетична частина маЇ:

електричн≥ бюро

енергоконструкторськ≥ бюро

планово-економ≥чне бюро

електроцех

виробнич≥ участки

“еплотехн≥чна частина маЇ:

вентел¤ц≥йне бюро

бюро ѕѕ–

теплотехн≥чне бюро

тепловий цех

виробнич≥ участки

„ерговий енергетик маЇ в своЇму п≥дпор¤дкуванн≥:

енергоучастки виробничих цех≥в

електроремонтний цех

виробнич≥ участки

¬досконаленн¤ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤ енергогосподарством треба сп≥вставл¤ти з розробкою м≥роприЇмств по њх оптим≥зац≥њ.

ѕрогнозуванн¤ ≥ плануванн¤ енергопостачанн¤.

Ќа п≥дприЇмствах в звТ¤зку з ростом виробництва, а також його вдосконаленн¤, введенн¤м новоњ технолог≥њ росте потреба в паливо Ц енергетичних ресурсах. “ому потребув цих ресурсах треба добре прогнозувати ≥ планувати.

ѕроцес прогнозуванн¤ передбачаЇ досл≥дженн¤ впливу економ≥чних, технолог≥чних ≥ орган≥зац≥йних фактор≥в в залежност≥ в≥д прийн¤т¤ планових р≥шень, ¤к≥ повинн≥ в≥дображати тенденц≥њ зм≥ни енергоспоживанн¤ ≥ враховувати њх на найближчу перспективу.

«а 15 рок≥в анал≥з даних про розх≥д енергоресурс≥в показав, що розх≥д електроенерг≥њ плановий ≥ фактичний майже н≥коли не сп≥впадаЇ, в≥дхиленн¤ дос¤гають 10 Ц 15 %, а ≥нод≥ доход¤ть до 30 Ц 50 %.

ќсновна причина в≥дхилень в тому, що аврт≥сть ≥ енергом≥стк≥сть продукц≥њ знаходитьс¤ не в однаковому сп≥вв≥дношенн≥. “ому нав≥ть ¤кщо обл≥к продукц≥њ ведетьс¤ в незм≥нних ц≥нах, то зм≥на номенклатури визиваЇ коливанн¤ питомого розходу е /е.

 р≥м того, вагомими фактами, ¤к≥ вплвають на зм≥ни в споживанн≥ е /е Ї зм≥на основних фонд≥в, чисельност≥, встановлених енергопотужностей.

Ќад≥йне≥ економ≥чне забезпеченн¤ потреби в енергоресурсах необх≥дноњ ¤кост≥ ¤вл¤Їтьс¤ одн≥Їю з умов ефективноњ ≥ ритм≥чноњ роботи промислоих п≥дприЇмств ≥ залежить в≥д багатьох фактор≥в, серед ¤ких головну роль в≥д≥граЇ орган≥зац≥¤ техн≥чного обслуговуванн¤ ≥ ремонту обладнанн¤.

ќсновне завданн¤ ремонту Ц це пост≥йна п≥дтримка обладнанн¤ в робочому стан≥ з≥ збереженн¤м нормальних експлуатац≥йних характеристик.

Ќа кожен технолог≥чний процес ремонту складаютьс¤ технолог≥чн≥ карти дл¤ всього основного ≥ допом≥жного енергообладнанн¤.

–емонтна служба в енергогосподарств≥ вир≥шуЇ широкий круг завдань, серед ¤ких важливе значенн¤ маЇ виб≥р рац≥онального способу ремонту, орган≥зац≥¤ прац≥ на ремонтних роботах, технолог≥чна ≥ матер≥альна п≥дготовка ремонт≥в.

як ≥ дл¤ вс≥х ремонт≥в ремонт енергообладнанн¤ провод¤ть :

÷ентрал≥зованим

ƒецентрал≥зованим способами.

«м≥шаним

 ап≥тальний ремонт на енергообладнанн¤ проводить на спец≥ал≥зованих ремонтних п≥дприЇмствах.

Ўл¤хи економ≥њ енергоресурс≥в.

Ўл¤хи економ≥њ енергоресурс≥в.

 омплексний п≥дх≥д до орган≥зац≥њ рац≥онального використанн¤ енергоресурс≥в передбачаЇ техн≥ко Ц економ≥чний анал≥з резерв≥в економ≥њ енгергоресурс≥в, розробку план≥в орган≥зац≥йно Ц техн≥чних м≥роприЇмств ≥ њх реал≥зац≥ю.

≈коном≥¤ енергоресурс≥в дос¤гаЇтьс¤ за рахунок ≥нтенсиф≥кац≥њ технолог≥чних роцес≥в ≥ впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ прогресивноњ технолог≥њ, скороченн¤ норм розходу на виробництво продукц≥њ, зменшенн¤ витрат енерг≥њ, робота обладнанн¤ в економних режимах, використанн¤ вторинних енергоресурс≥в.

–езерви економ≥њ розпод≥л¤ють:

60 Ц 70 % даЇ розробка ≥ використанн¤ новоњ б≥льш економного енергоспоживанн¤ обладнанн¤, застосуванн¤ менше енергом≥стких технолог≥й, застосуванн¤ засоб≥в автоматизац≥њ ≥ контролю;

20 Ц 25 % можна отримати шл¤хом зниженн¤ енергоресурс≥в на стад≥њ споживанн¤ ≥ при передач≥, транспортуванн≥ ≥ збер≥ганн≥ енергоресурс≥в;

10 Ц 15 % можуть давати орган≥зац≥йно Ц техн≥чн≥ м≥роприЇмства, в т.ч. використанн¤ вторинних енергоресурс≥в.

1	2

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ енергетичного господарства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1816 прочитано)