ѕедагог≥ка > ¬ихованн¤ ≥ осв≥та в ранн≥х цив≥л≥зац≥¤х

ѕроголошенн¤ христи¤нства державною рел≥г≥Їю –имськоњ ≥мпер≥њ спричинило р≥зку зм≥ну зм≥сту навчанн¤ ≥ вихованн¤ д≥тей у школах. ’ристи¤нство надало школ≥ ¤скраво забарвленого рел≥≠г≥йного характеру, що знижувало р≥вень розумового вихованн¤ п≥дростаючих покол≥нь.

—труктурно-лог≥чн≥ схеми

ќ—¬≤“ј “ј ¬»’ќ¬јЌЌя ” ƒј¬Ќ≤… √–≈÷≤ѓ

јф≥нська система

ћета вихованн¤: р≥зноб≥чний гармо≠н≥йний розвиток особистост≥

‘орми та зм≥ст. 0Ч7 р. Ч с≥мейне вихованн¤; 7Ч13 р. Ч музична школа; школа гра≠матиста (навчанн¤ грамот≥ ≥ л≥чб≥); школа к≥фариста (л≥тературно-музи-чине вихованн¤);

13Ч18 р. Ч г≥мназичн≥ школи: пале≠стра (школа давнього п'¤тиборства); г≥мнас≥¤ (риторика, г≥мнастика, музи≠ка); 18Ч20 р. Ч ефеб≥¤.

“радиц≥йн≥ ц≥нност≥ пол≥сного вихо≠ванн¤: Їдн≥сть, р≥вн≥сть перед зако≠ном, ≥деал героњчного ≥ безкорисно≠го служ≥нн¤ р≥дному м≥сту.

—партанська система

ћета вихованн¤: п≥дготовка мужн≥х, дисципл≥нованих, загартованих воњн≥в.

‘орми навчанн¤ ≥ вихованн¤: 0Ч7 р. Ч с≥мейне вихованн¤; 7Ч18 р. агелли (в≥йськов≥ загони); 18Ч20 р. Ч в≥йськова служба (ефеб≥¤). «м≥ст навчанн¤ ≥ вихованн¤: волод≥н≠н¤ зброЇю, розвиток сили ≥ витрива≠лост≥; елементарне навчанн¤ читан≠ню й письму, розвиток км≥тливост≥, вм≥нн¤ висловлювати думки аргумен≠товано ≥ лакон≥чно; естетичне вихо≠ванн¤ через в≥йськов≥ п≥сн≥ ≥ танц≥, розвиток почутт¤ краси т≥ла.

ћетоди вихованн¤: особистий при≠клад, змаганн¤, формуванн¤ звичок, покаранн¤, бес≥ди; общинне вихо≠ванн¤.

≈тапи навчанн¤ у ƒавньому –им≥

—≥мейне вихованн¤ (в≥д народженн¤ до 7 рок≥в) Ч найдавн≥ший вид римсь≠кого вихованн¤, ¤кому прид≥л¤лась дуже велика увага..

≈лементарна школа (в≥д 7 до 11Ч12 рок≥в) Ч з V ст. н.е. Ч мала суто практичний характер; хлопчик≥в ≥ д≥вчат навчали читанню, письму, л≥чб≥.

Ўкола граматики (в≥д 11 до 12Ч15 рок≥в) Ч передбачалос¤ вивченн¤ ла≠тинськоњ та грецькоњ мови та л≥тератури (граматика, поетика, стил≥стика) на основ≥ твор≥в √омера, ¬ерг≥л≥¤, “еренц≥¤; вивченню основ Ђв≥льних мис≠тецтвї прид≥л¤лось другор¤дне значенн¤. ¬≥дбувалос¤ формуванн¤ Ђдос≠коналого оратораї ¤к осв≥тнього ≥деалу.

Ўкола ритора (в≥д 15 до 20 рок≥в) Ч незначна к≥льк≥сть юнак≥в детально вивчала в теор≥њ ≥ на практиц≥ ораторське мистецтво за зразком промов ÷ицерона дл¤ п≥дготовки до судовоњ д≥¤льност≥.

“ворч≥ завданн¤ ≥ реферати

1. ¬заЇмозв'¤зок культури й осв≥ти у до≥сторичних св≥тових цив≥л≥зац≥¤х.

2. ѕор≥вн¤льний анал≥з думок (погл¤д≥в) грецьких, римських ≥ сх≥дних ф≥лософ≥в щодо вихованн¤ особистост≥.

3. ’арактеристика зм≥сту осв≥ти й вихованн¤ у перших школах (пор≥вн¤льний анал≥з).

4. —тановленн¤ вихованн¤ д≥тей у до≥сторичний пер≥од з XX ст. до н.е. до поч. н.е.

ѕитанн¤ дл¤ роздум≥в ≥ проблемн≥ запитанн¤

1. ќбгрунтуйте, ¤кий з п≥дход≥в щодо виникненн¤ вихованн¤ абсолютно Ї не науковим?

2. як≥ з пам'¤ток джерел педагог≥ки Ї на територ≥њ нашого краю (найстар≥ш≥ на ∆итомирщин≥)?

3. ƒовед≥ть, що —партанська ≥ јф≥нська виховн≥ системи Ї та≠кими, що унеможливлюють одна одну.

4. ўо Ї принципово в≥дм≥нним у школах писц≥в ≥ жерц≥в (—та≠родавн≥й ™гипет)?

5. як≥ насл≥дки јф≥нськоњ осв≥тньоњ системи мають неперес≥чну ц≥нн≥сть дл¤ сучасноњ загальнолюдськоњ ≥ педагог≥чноњ культури?

“ест

1. який п≥дх≥д Ї визначальним при вивченн≥ студентами ≥сто-рико-педагог≥чноњ науки?

а) особист≥сний; б) комплексний; в) культуролог≥чний.

1. ўо можна в≥днести до найдревн≥ших джерел в ≥стор≥њ педа≠гог≥ки?

а) манускрипти; б) звукописи; в) п≥ктограми.

3. який з п≥дход≥в в ≥сторико-педагог≥чн≥й науц≥ щодо виник≠ненн¤ вихованн¤ абсолютно позбавлений науковост≥?

а) б≥олог≥чний; б) соц≥олог≥чний; в) психолог≥чний.

4. ” ¤кий ≥сторичний пер≥од виникаЇ вихованн¤ ¤к соц≥альне ¤вище?

а) на етап≥ патр≥архату; б) у дородовий пер≥од; в) на етап≥ ран≠нього матр≥архату.

5. ¬изначальним законом людського сп≥вжитт¤ й кер≥вницт≠вом до реал≥зац≥њ вихованн¤ у родов≥й общин≥ був:

а) закон золотого правила морал≥; б) закон табу; в) б≥олог≥чний закон.

6. ќсновними шл¤хами вихованн¤ п≥дростаючоњ зм≥ни у пер-в≥снородовому сусп≥льств≥ були:

а) показ, спостереженн¤, змаганн¤; б) нав≥юванн¤, спостереженн¤, приклад однол≥тк≥в; в) показ, спостереженн¤, посильна участь у прац≥.

7. Ќайдревн≥шою у св≥тов≥й цив≥л≥зац≥њ вважаЇтьс¤ школа:

а) ƒревнього ¬авилону; б) ƒревнього ™гипту; в) п≥ктограф≥чна школа ћай¤.

8. ” ¤к≥й ≥з шк≥л древньоњ цив≥л≥зац≥њ зм≥ст навчанн¤ включав: вм≥нн¤ читанн¤, рахунку, письма; знанн¤ арифметики, геометр≥њ, астроном≥њ, маг≥њ, астролог≥њ, народноњ медицини?

а) школи ƒревнього  итаю; б) школи жерц≥в у ƒревньому ™гип≠т≥; в) школи јссир≥њ.

9. ћову, ¤ка передбачаЇ коротку, ч≥тку ≥ точну в≥дпов≥дь, нази≠вають:

а) аф≥нською; б) спартанською; в) лакон≥чною.

10. ∆итт¤ ж≥нки в јф≥нах було замкнуте ≥ зосереджене в ж≥но≠ч≥й половин≥ будинку, ¤ка називалась:

а) палестрою; б) г≥некеЇю; в) кухнею.

11. ¬≥йськова група в ƒавн≥й √рец≥њ, в ¤ку вступали юнаки 18Ч 20 рок≥в ≥ несли службу в в≥йськових гарн≥зонах:

а) ефеб≥Їю; б) палестрою; в) батальйоном; г) крипт≥ею.

12. ƒ≥ти з 15Ч18 рок≥в в ƒавн≥й √рец≥њ навчались в школах: а) граматист≥в; б) оратор≥в; в) к≥фарист≥в; г) г≥мнас≥¤х.

13.  ого хот≥ли виховати з спартанськоњ ж≥нки:

а) домашню господарку; б) ж≥нку-амазонку; в) високоосв≥чену особист≥сть.

14. ќб'Їднан≥ граматичн≥ школи ≥ школи оратор≥в в —тародав≠ньому –им≥ називали:

а) державними; б) елементарними; в) граматичними.

15. Ќайб≥льш в≥домим римським педагогом був:

а) √ай ёл≥й ÷езар; б) ћарк ‘аб≥й  в≥нт≥л≥ан; в) ќктав≥ан јв-густ.

1	2	3

Ќазва: ¬ихованн¤ ≥ осв≥та в ранн≥х цив≥л≥зац≥¤х
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4919 прочитано)