ѕ≥дприЇмництво > —истема ф≥нансового обслуговуванн¤ б≥знесу

—истема ф≥нансового обслуговуванн¤ б≥знесу

≤нфраструктура сучасного б≥знесу - нев≥д'Їмний компонент д≥ло≠вих стосунк≥в. «авд¤ки њй б≥знес Ї цив≥л≥зованою формою в≥дносин м≥ж людьми. ¬ажливо, що ≥нфраструктура не нав'¤зана б≥знесменам ззовн≥, а Ї породженн¤м д≥лових стосунк≥в, ≥нфраструктура б≥знесу сформувалас¤ в результат≥ тривалоњ еволюц≥њ д≥лових стосунк≥в ≥ Ї сукупн≥стю орган≥зац≥йно-правових форм, що опосередковують рух д≥лових в≥дносин ≥ пов'¤зують ц≥ в≥дносини (при вс≥й њх р≥зноман≥тност≥ та р≥зносуб'Їктивност≥) в Їдине ц≥ле.

ƒ≥ловий св≥т - це не т≥льки т≥, хто зд≥йснюЇ п≥дприЇмницький, спо≠живчий, трудовий або державний б≥знес. ¬заЇмн≥ в≥дносини м≥ж п≥д≠приЇмц¤ми, найманими прац≥вниками, споживачами мають безл≥ч пром≥жних форм, ¤к≥ спрощують њх ≥ допомагають в реал≥зац≥њ д≥лових ≥нтерес≥в.

ќсновн≥ форми ≥нфраструктури б≥знесу в сучасн≥й ринков≥й еконо≠м≥ц≥ - ф≥нанси, податки, кредит, банки; б≥рж≥; система страхуванн¤; ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ та засоби д≥ловоњ комун≥кац≥њ; консалтингов≥ ≥ аудиторськ≥ компан≥њ та багато ≥н.

Ќин≥ ≥нфраструктура б≥знесу виконуЇ р¤д суттЇво важливих функц≥й, а саме: орган≥зац≥йне оформленн¤ д≥лових стосунк≥в; реал≥зац≥¤ своњх ≥нтерес≥в; спец≥ал≥зац≥¤ р≥зних суб'Їкт≥в економ≥ки; п≥двищенн¤ оперативност≥ та ефективност≥ њх роботи на основ≥ диференц≥ац≥њ за≠повнюваних ними ринкових н≥ш; полегшенн¤ форм юридичного та еко≠ном≥чного контролю, державного та сусп≥льного регулюванн¤ д≥ловоњ практики.

‘≥нанси, кредит, банки

≈коном≥ка неможлива без в≥дпов≥дноњ ф≥нансовоњ системи, без кре≠дитних в≥дносин, валютних фонд≥в, б≥рж, страхових, л≥зингових компа≠н≥й та ≥нших атрибут≥в, властивих сучасному ринков≥.

‘≥нансова система включаЇ: державн≥ ф≥нанси; ф≥нанси п≥дпри≠Їмств (ф≥рм) ус≥х форм власност≥; ф≥нанси населенн¤; ф≥нанси гро≠мадських орган≥зац≥й. ¬же одне т≥льки в≥зуальне сприйн¤тт¤ ф≥нансо≠воњ системи св≥дчить про те, що йдетьс¤ не про грош≥, а про економ≥ч≠н≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають при утворенн≥, розпод≥л≥ та використанн≥ грошових прибутк≥в, нагромаджень.

ќсновою ф≥нансовоњ системи Ї ф≥нанси п≥дприЇмств (ф≥рм), ¤к≥ зазнають сьогодн≥ ≥нтенсивноњ ринковоњ реорган≥зац≥њ. Ѕагато п≥дприЇмств втрачаЇ характер державних, стаЇ справд≥ самост≥йними, незалежними ≥ њм необх≥дно вир≥шувати проблеми орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в, не зважаючи на те, що вс≥ п≥дприЇмства (незалежно в≥д форм власност≥) перебувають в однакових ф≥нансових умовах, ¤к≥ диктуЇ держава (сплата податк≥в з продажу та на прибуток, зд≥йсненн¤ внеск≥в до пенс≥йного фонду, страхових платеж≥в, податк≥в до м≥сцевого бюджету ѕри орган≥зац≥њ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ сл≥д враховувати специф≥ку, зумовлену формами власност≥. Ќаприклад, дл¤ ф≥нанс≥в орендних п≥дприЇмств характерним Ї такий специф≥чний елемент, ¤к система орендних платеж≥в, дл¤ акц≥онерних п≥дприЇмств Ц способи моб≥л≥зац≥њ кошт≥в ≥ розпод≥л прибутку.

ѕ≥дприЇмцю потр≥бно знати основи ф≥нансовоњ справи, а почина≠ютьс¤ вони з плануванн¤ ф≥нанс≥в ≥ насамперед прибутку.

ѕ≥д час складанн¤ ф≥нансових план≥в необх≥дно враховувати так≥ принципи: платоспроможн≥сть; рентабельн≥сть кап≥таловкладень; зба≠лансован≥сть ризик≥в; пристосуванн¤ до потреб ринку; гранична рентабельн≥сть.

ѕлануванн¤ прибутку Ї основним дл¤ вир≥шенн¤ ф≥нансових пи≠тань. “ут велике значенн¤ маЇ пон¤тт¤ Дмертвоњ точки", або Дточки рентабельност≥", тобто зони, що розд≥л¤Ї прибуток та збитки. Дћертва точка" показуЇ величину м≥н≥мального обороту, ¤ка необх≥дна дл¤ по≠критт¤ витрат.

–озраховуючи рентабельн≥сть та вир≥шуючи ф≥нансов≥ питанн¤, не≠обх≥дно точно трактувати пон¤тт¤ Дприбуток". (¬аловий прибуток - до сплати податк≥в, чистий - п≥сл¤ њх сплати.) „истий прибуток, в свою чергу, складаЇтьс¤ з двох частин: т≥Їњ, що розпод≥л¤Їтьс¤, тобто йде на виплату див≥денд≥в власникам п≥дприЇмства (ф≥рми), ≥ т≥Їњ, що не розпод≥л¤Їтьс¤, тобто вкладаЇтьс¤ у виробництво. ќсобливих реко≠мендац≥й щодо розпод≥лу частин прибутку не ≥снуЇ - все залежить в≥д ф≥рми, њњ ф≥нансового становища.

јнал≥з прибутку (р≥зниц¤ м≥ж доходами та витратами) зд≥йснюЇть≠с¤ за допомогою показник≥в рентабельност≥ кап≥талу та рентабельно≠ст≥, про ¤ку йшлос¤ ран≥ше.

¬ажливе м≥сце у ф≥нансов≥й систем≥ належить ф≥нансовому ринку, де в≥дбуваЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж грошей р≥зних крањн св≥ту. ‘ункц≥Їю ф≥нансового ринку Ї наданн¤ п≥дприЇмц¤м запозичених кошт≥в-кредит≥в. ”часть банку полегшуЇ перех≥д фонд≥в в≥д того, хто њх створив, накопичив до того, хто готовий њх витратити. Ѕанк зосереджуЇ фонди, анал≥зуЇ кредитн≥ можливост≥, оц≥нюЇ меж≥ ризику, визначаЇ можлив≥ форми передаванн¤ кошт≥в в≥д отримувач≥в до користувач≥в.

”с≥х учасник≥в ф≥нансового ринку под≥л¤ють на дв≥ групи - д≥юч≥ сектори, що представлен≥ б≥знесменами, ур¤довими органами та ≥н., ≥ ф≥нансов≥ посередники, ¤к≥, у свою чергу, под≥л¤ють на посередник≥в:

депозитного типу - комерц≥йн≥ банки, ощадн≥ асоц≥ац≥њ, сп≥льн≥ ощадн≥ банки, кредитн≥ союзи;

контрактного типу - страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди;

≥нших - сп≥льн≥ фонди, ф≥нансов≥ групи, компан≥њ, брокери та д≥лери по ц≥нних паперах.

”с≥ п≥дприЇмницьк≥ структури рано чи п≥зно в≥дчувають деф≥цит в≥льних кошт≥в. ≤ це зрозум≥ло, оск≥льки сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ за≠лучених кошт≥в не Ї дл¤ п≥дприЇмства (ф≥рми) раз ≥ назавжди заданою величиною - воно може зм≥нюватис¤ залежно в≥д господарськоњ та ринковоњ кон'юнктури, стану ≥ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, вимог державних регулюючих орган≥в.

 редити, ¤к≥ одержують п≥дприЇмства (ф≥рми), традиц≥йно под≥л¤≠ють на коротко- (10, 60, 90 дн≥в), середньо- (в≥д 1 до 8 рок≥в) та довго≠строков≥ (на 10 ≥ б≥льше рок≥в).

 редити п≥дприЇмницьких структур Ї звичайною справою дл¤ б≥з≠несу. “ак, дл¤ укладанн¤ договору на отриманн¤ кредиту необх≥дно банку або ≥нш≥й кредитн≥й установ≥ подати:

за¤ву з проханн¤м про вид≥ленн¤ кредиту з зазначенн¤м суми та пер≥оду його погашенн¤;

програму, п≥д ¤ку видаЇтьс¤ кредит з њњ економ≥чним обгрунтуванн¤м;

контракт з кл≥Їнтами та механ≥зм його виконанн¤;

р≥зн≥ форми гарант≥й;

догов≥р про страхуванн¤ кредитних операц≥й.

«а користуванн¤ кредитом б≥знесмен сплачуЇ банкам або ≥ншим кредитним установам в≥дсотки.

Ѕанки - це кредитно-ф≥нансов≥ установи, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ ≥з залученн¤ ≥ нагромадженн¤ в≥льних кошт≥в, займаютьс¤ посередни≠цтвом у платежах (пасивн≥ операц≥њ), надають кредити на умовах зворотност≥ ≥ строковост≥ (активн≥ операц≥њ). Ѕанк - не супротивник, а партнер б≥знесмена, без нього не може розвиватис¤ п≥дприЇмництво. Ѕанк найближче знаходитьс¤ до б≥знесу, його потреб, кон'юнктури, ¤к≥ пост≥йно зм≥нюютьс¤.

Ќин≥ практично в ус≥х крањнах, в ус¤кому раз≥ ≥ндустр≥альне розви≠нених, функц≥онуЇ двор≥внева банк≥вська система

ѕерший р≥вень - центральний (ем≥с≥йний) нац≥ональний банк, ос≠новними функц≥¤ми ¤кого Ї грошова ем≥с≥¤, регулюванн¤ грошового об≥гу, реал≥зац≥¤ оф≥ц≥йноњ грошово-кредитноњ та валютноњ пол≥тики.

ƒругий р≥вень - комерц≥йн≥ банки. ƒо них в≥днос¤ть:

власне комерц≥йн≥ (депозитн≥) банки, основна д≥¤льн≥сть ¤ких по≠в'¤зана з прийманн¤м депозит≥в та видаванн¤м короткострокових кредит≥в;

≥нвестиц≥йн≥ банки, ¤к≥ займаютьс¤ розм≥щенн¤м власних ≥ запози≠чених кошт≥в у ц≥нн≥ папери, виступають посередниками м≥ж п≥дпри≠Їмц¤ми та вкладниками кошт≥в на тривалий строк;

≥потечн≥ банки, що надають довгостроков≥ кредити п≥д заставу не≠рухомого майна;

ощадн≥ банки, що обслуговують населенн¤;

страхов≥ та пенс≥йн≥ фонди.

 омерц≥йн≥ банки виникли при переход≥ в≥д централ≥зовано-керованоњ економ≥ки до ринковоњ як альтернатива державним банк≥в≠ським структурам, вони стали, по сут≥, першою сферою економ≥ки, де реально в≥дбуваЇтьс¤ њњ демонопол≥зац≥¤, поступово починаЇ д≥¤ти конкуренц≥¤, грош≥ та кредити набувають ринкового зм≥сту. Ѕанки п≥д≠тримують п≥дприЇмц≥в, здатних орган≥зувати виробництво ≥ конкуру≠вати своњми товарами з державними п≥дприЇмствами. ѕроте поки що так≥ партнери - р≥дк≥сть. Ѕ≥льш≥сть нових п≥дприЇмств звертаЇтьс¤ за кредитами дл¤ куп≥вл≥-перепродажу товар≥в.

Ћ≥зингов≥ компан≥њ

Ѕ≥знесмен, ¤кий в≥дчуваЇ нестачу в≥льних кошт≥в, повинен знати, що Ї й ≥нш≥ способи ф≥нансуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ мо≠жуть ви¤витис¤ значно виг≥дн≥шими за банк≥вський кредит. ќдним ≥з способ≥в такого ф≥нансуванн¤ без кредитуванн¤ Ї л≥зинг. як правило, л≥зинг трактуЇтьс¤ ¤к довгострокова оренда машин та обладнанн¤. Ћ≥зинг не Ї Дбанк≥вською операц≥Їю" у точному розум≥нн≥ слова ¬≥н належить до так званоњ Дблизькоњ до банк≥вськоњ" форми ф≥нансуван≠н¤, ¤ка може зд≥йснюватис¤ ≥ торговельно-промисловими п≥дприЇм≠ствами, спец≥ал≥зованими л≥зинговими компан≥¤ми, що засновуютьс¤ р≥зними юридичними та ф≥зичними особами (банками, страховими компан≥¤ми, промисловими п≥дприЇмствами, приватними особами). ‘орми наданн¤ л≥зингових послуг досить р≥зноман≥тн≥, але найпоши≠рен≥шими Ї транспортн≥ засоби, обладнанн¤ ≥ технолог≥њ, л≥ценз≥њ, Дноу-хау", програмн≥ засоби та ≥н. ¬арт≥сть л≥зингу створюЇтьс¤ з регул¤р≠них платеж≥в, що складаютьс¤ з амортизац≥њ та в≥дсотка за послуги. ¬ умовах конкуренц≥њ л≥зинг даЇ можлив≥сть вижити малим, середн≥м ≥ великим п≥дприЇмствам, що потрапили у скрутне ф≥нансове стано≠вище.

ѕрактика л≥зингових в≥дносин заф≥ксувала так≥ види л≥зингових операц≥й.

Ћ≥зинг з неповною оплатою - це угода, ¤ка укладаЇтьс¤ на строк, менший, н≥ж необх≥дний дл¤ повного ф≥зичного зносу обладнанн¤. ѕрикладом Ї оперативний л≥зинг, при ¤кому зобов'¤занн¤ л≥зингодавача, кр≥м ф≥нансуванн¤ куп≥вельноњ ц≥ни обладнанн¤, м≥ст¤ть ≥ зобо≠в'¤занн¤ ≥з обслуговуванн¤, ремонту, техн≥чного консультуванн¤ л≥зингоотримувача

1	2	3

Ќазва: —истема ф≥нансового обслуговуванн¤ б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1412 прочитано)