ѕ≥дприЇмництво > ‘ункц≥њ малого п≥дприЇмництва. ќсобливост≥ його розвитку. —утн≥сть сел¤нського господарства

‘ункц≥њ малого п≥дприЇмництва. ќсобливост≥ його розвитку. —утн≥сть сел¤нського господарства

1. ‘ункц≥њ малого п≥дприЇмництва. ќсобливост≥ його розвитку

2. —утн≥сть сел¤нського господарства

1. ‘ункц≥њ малого п≥дприЇмництва. ќсобливост≥ його розвитку

ћале п≥дприЇмництво Ї ун≥версальним ≥нструментом участ≥ м≥льйон≥в громад¤н ¤к в економ≥чному житт≥ власних крањн, так ≥ в систем≥ м≥жнародного под≥лу прац≥. ÷е своЇр≥дний зас≥б ≥снуванн¤ ≥ стимул до самовдосконаленн¤.

ћалий б≥знес виконуЇ важлив≥ соц≥альн≥ функц≥њ, а саме:

створенн¤ додаткових робочих м≥сць, зменшенн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤, вир≥шенн¤ проблем б≥дност≥;

формуванн¤ середнього класу - прошарку населенн¤, ¤кий реально готовий нести на своњх плечах в≥дпов≥дальн≥сть за сталий розвиток економ≥ки, забезпечувати незворотн≥сть реформ;

п≥дтриманн¤ конкурентного середовища ≥ обмеженн¤ монопол≥зму великих п≥дприЇмств, швидке насиченн¤ ринку товарами ≥ послугами;

розвиток м≥сцевого господарства ≥ ринк≥в з ор≥Їнтац≥Їю на нац≥ональн≥ ≥нтереси;

загальне оздоровленн¤ економ≥ки ≥ сусп≥льства в ц≥лому через вихованн¤ у п≥дприЇмц≥в господарськоњ ≥ д≥ловоњ культури.

Ќа думку експерт≥в ™вропейськоњ економ≥чноњ ком≥с≥њ, мал≥ ≥ середн≥ п≥дприЇмства вважаютьс¤ одн≥Їю з головних руш≥йних сил економ≥чного розвитку ≥ Ї одним ≥з д≥Ївих засоб≥в структурноњ перебудови, усуненн¤ диспропорц≥й на окремих товарних ринках, актив≥зац≥њ ≥нновац≥йних процес≥в, розвитку конкуренц≥њ тощо.

ћале п≥дприЇмництво Ї, по сут≥, найдемократичн≥шим сусп≥льним ≥нститутом, ¤кий практично н≥чого не коштуЇ бюджету, забезпечуючи при цьому значну частку валового внутр≥шнього продукту ≥ б≥льш≥сть робочих м≥сць.

—учасний св≥т дов≥в, що малий б≥знес, незважаючи на величезний ризик, Ї нев≥д'Їмною складовою будь-¤коњ ринковоњ економ≥ки.

Ќа в≥дм≥ну в≥д багатьох крањн св≥ту, в ”крањн≥ мале п≥дприЇмництво сьогодн≥ ще не в≥д≥граЇ суттЇвоњ рол≥ в економ≥ц≥, оск≥льки воно т≥льки-но починаЇ формуватис¤ ¤к реальна економ≥чна сила в держав≥ ≥ шукаЇ кращих перспектив.

як≥ ж причини того, що цей важливий сектор економ≥ки дос≥ не став в ”крањн≥ одн≥Їю з головних руш≥йних сил економ≥чного розвитку?

«г≥дно з Ќац≥ональною програмою спри¤нн¤ розвитку малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥, основними негативними чинниками, ¤к≥ сто¤ть на завад≥ розвитку ≥ становленн¤ малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥, Ї:

в≥дсутн≥сть ч≥тко сформульованоњ через систему правових акт≥в державноњ пол≥тики у сфер≥ п≥дтримки малого п≥дприЇмництва;

значн≥ адм≥н≥стративн≥ бар'Їри СреЇстрац≥¤, л≥цензуванн¤, сертиф≥кац≥¤, системи контролю ≥ дозв≥льноњ практики, регулюванн¤ орендних в≥дносин тощо);

брак реальних та д≥Ївих механ≥зм≥в ф≥нансово-кредитноњ п≥дтримки;

надм≥рний податковий тиск ≥ обт¤жлива система зв≥тност≥;

невпевнен≥сть п≥дприЇмц≥в у стаб≥льност≥ умов веденн¤ б≥знесу;

надм≥рне втручанн¤ орган≥в державноњ влади в д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ [1].

¬агомою причиною ситуац≥њ, що склалас¤ з малим п≥дприЇмництвом в ”крањн≥, Ї нагромадженн¤ проблем у законодавч≥й площин≥.  р≥м того, наше сусп≥льство й дотепер вагаЇтьс¤ ≥ не в змоз≥ ч≥тко та однозначно визначити: чи взагал≥ потр≥бен ”крањн≥ малий б≥знес ≥ чи можлива трансформац≥¤ економ≥ки ”крањни без розвитку цього важливого сектора?

Ќаведен≥ чинники повн≥стю в≥дпов≥дають результатам опитувань представник≥в малого п≥дприЇмництва, проведених прот¤гом останн≥х рок≥в фах≥вц¤ми р≥зноман≥тних громадських орган≥зац≥й ≥ фонд≥в. ѕрим≥ром, за п≥дсумками опитуванн¤, зд≥йсненого ћ≥жнародною ф≥нансовою корпорац≥Їю, 83% п≥дприЇмц≥в-респондент≥в упевнен≥, що одн≥Їю з основних перешкод, що перешкоджають д≥¤льнос≥т малого б≥знесу, Ї висок≥ ставки податк≥в. 68% опитаних вважають, що розвиток малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥ стримуЇ завелика к≥льк≥сть податк≥в. ƒал≥ опитуван≥ називають: низький попит на продукц≥ю С46%), част≥ зм≥ни у формах зв≥тност≥ С39%), багато вид≥в д≥¤льност≥, що п≥дл¤гають л≥цензуванню С38%), велика к≥льк≥сть перев≥рок державними органами С38%), складн≥сть отриманн¤ кредиту С36%), тиск з боку крим≥нальних елемент≥в С25%), недостатн≥сть д≥ловоњ ≥нформац≥њ С12%), брак управл≥нських знань С8%) [2].

–азом ≥з тим, перел≥к основних перешкод, що сто¤ть на завад≥ розвитку украњнського п≥дприЇмництва, не вичерпуЇтьс¤ лише сферою регул¤торноњ пол≥тики. ≤снуЇ ц≥лий р¤д обмежень, ¤к≥ р≥зною м≥рою також стримують розвиток малого б≥знесу. ÷е:

невпор¤дкован≥сть в≥дносин власност≥;

вузьк≥сть ринк≥в збуту;

нерозвинен≥сть ринковоњ ≥нфраструктури та збутовоњ ≥нфраструктури п≥дприЇмств;

нерозвинен≥сть конкурентного середовища та недобросов≥сна конкуренц≥¤;

плат≥жна криза;

нестача власних об≥гових кошт≥в та низька доступн≥сть кредитних ресурс≥в;

деф≥цит ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, в≥дсутн≥сть мотивац≥њ до ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥;

недостатн≥сть профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ кер≥вництва п≥дприЇмств, фах≥вц≥в ≥з ф≥нансового забезпеченн¤, орган≥зац≥њ виробництва ≥ збуту;

в≥дсутн≥сть економ≥чного механ≥зму сполученн¤ ≥нтерес≥в держави ≥ п≥дприЇмц≥в, слабка взаЇмод≥¤ державних ≥ п≥дприЇмницьких структур;

деф≥цит в≥рог≥дноњ д≥ловоњ ≥нформац≥њ тощо [3].

¬ищевказан≥ перешкоди ≥ обмеженн¤ досить негативно впливають на д≥¤льн≥сть малих п≥дприЇмств, стримують њх розвиток ≥ нер≥дко штовхають на пошук шл¤х≥в отриманн¤ високих прибутк≥в у "т≥ньов≥й" сфер≥.

ќтже, очевидно, що потр≥бен комплексний п≥дх≥д дл¤ вир≥шенн¤ проблем стосовно п≥дтримки ≥ розвитку малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥. ¬≥н передбачаЇ впровадженн¤ ц≥лоњ низки заход≥в, ¤к-от:

удосконаленн¤ регул¤торноњ пол≥тики;

зменшенн¤ податкового тиску, зокрема у систем≥ спрощеного оподаткуванн¤;

пол≥пшенн¤ обл≥ку та зв≥тност≥ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва;

посиленн¤ ф≥нансовоњ та майновоњ п≥дтримки малого п≥дприЇмництва, в тому числ≥ законодавче врегулюванн¤ д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих установ з м≥крокредитуванн¤;

побудова ≥нфраструктури п≥дтримки малого п≥дприЇмництва;

"дет≥н≥зац≥¤" малого п≥дприЇмництва;

п≥дтримка ≥ розвиток форм самоорган≥зац≥њ п≥дприЇмництва Ссп≥лки, асоц≥ац≥њ, союзи).

ѕитанн¤ всеб≥чного розвитку громадських п≥дприЇмницьких об'Їднань Ї надзвичайно важливим. “ак≥ об'Їднанн¤ можуть надавати С≥ вже надають на практиц≥) широкий спектр д≥лових послуг своњм членам, забезпечувати узгоджен≥ д≥њ, спрощувати економ≥чн≥ стосунки м≥ж членами, зд≥йснювати захист њхн≥х ≥нтерес≥в перед трет≥ми особами та державою, зокрема, в≥дчутно впливати на регул¤торну пол≥тику держави.

–еал≥зац≥¤ перел≥чених заход≥в з п≥дтримки ≥ розвитку малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥ повинна зд≥йснюватис¤ т≥льки комплексно. —проби реал≥зувати њх частково не дадуть бажаних результат≥в ≥ приречен≥ на невдачу.

як уже зазначалос¤, в реал≥зац≥њ вищеназваних заход≥в надзвичайно важливим Ї питанн¤ п≥дтримки ≥ розвитку форм самоорган≥зац≥њ п≥дприЇмництва. «а даними р≥зних джерел, сьогодн≥ в ”крањн≥ на нац≥ональному та рег≥ональному р≥вн¤х нал≥чуЇтьс¤ близько 800 громадських об'Їднань п≥дприЇмц≥в. ѕод≥бн≥ обТЇднанн¤ створюютьс¤ насамперед заради забезпеченн¤ додатковоњ ст≥йкост≥ та захисту соц≥альних, пол≥тичних ≥ корпоративних ≥нтерес≥в ус≥х субТЇкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥. ќб'Їднан≥ дл¤ сп≥льного вир≥шенн¤ набол≥лих проблем, п≥дприЇмц≥ поступово перетворюютьс¤ в потужну продуктивну силу сусп≥льства.

—п≥лки та асоц≥ац≥њ п≥дприЇмц≥в - це, перш за все, реальна можлив≥сть взаЇмовиг≥дноњ корпоративноњ сп≥впрац≥ однодумц≥в та колег на суто прагматичних засадах.  р≥м того, це - сп≥льне вир≥шенн¤ багатьох проблем, з ¤кими п≥дприЇмець пост≥йно знаходитьс¤ один на один, та ун≥кальна можлив≥сть власними руками формувати спри¤тлив≥ умови дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

якщо зусилл¤ п≥дприЇмц≥в будуть об'Їднан≥, то значно зросте ймов≥рн≥сть того, що до них прислухатимутьс¤ ≥ ур¤д, ≥ парламент, ≥ м≥сцева влада. ћожливост≥ сп≥лок та асоц≥ац≥й у в≥дстоюванн≥ ≥нтерес≥в п≥дприЇмц≥в ≥ п≥дтримц≥ њх д≥¤льност≥ б≥льш≥, н≥ж можливост≥ кожного окремого п≥дприЇмц¤. ¬иход¤чи з цього, варто зазначити, що самоорган≥зац≥¤ п≥дприЇмц≥в Ї важливим чинником покращанн¤ п≥дприЇмницького кл≥мату в ”крањн≥. ƒо того ж у даному раз≥ немаЇ потреби витрачати значн≥ державн≥ кошти ≥ зб≥льшувати штат державних службовц≥в. ƒостатньо зосередити зусилл¤ на конкретних питанн¤х п≥дтримки ≥ розвитку п≥дприЇмництва, створенн≥ оптимальноњ законодавчоњ бази та розвинутоњ ≥нфраструктури малих п≥дприЇмств, формуванн≥ ефективних механ≥зм≥в взаЇмод≥њ ≥ в≥дносин соц≥ального партнерства м≥ж владою та п≥дприЇмництвом.

ќдним ≥з найб≥льш впливових громадських об'Їднань в ”крањн≥ Ї —п≥лка п≥дприЇмц≥в малих, середн≥х ≥ приватизованих п≥дприЇмств. ќсновною метою д≥¤льност≥ —п≥лки Ї захист законних соц≥альних, економ≥чних та ≥нших сп≥льних ≥нтерес≥в своњх член≥в ≥ спри¤нн¤ посл≥довному становленню, розвитку та сп≥вроб≥тництву малих, середн≥х ≥ приватизованих п≥дприЇмств, розширенню сфери њх д≥¤льност≥ з поступовим перетворенн¤м у розгалужену систему, орган≥чно повТ¤зану з великими п≥дприЇмствами, дл¤ б≥льш повного забезпечен¤ сусп≥льних потреб у послугах, товарах народного споживанн¤ та ≥нш≥й продукц≥њ, усуненн¤ монопол≥зму в њх виробництв≥.

«азначимо, що процес утворенн¤ громадських обТЇднань п≥дприЇмц≥в в ”крањн≥ за останн≥ 10 рок≥в проходив досить активно. јле труднощ≥ обТЇктивного та субТЇктивного характеру, перший негативний досв≥д д≥¤льност≥ окремих громадських обТЇднань п≥дприЇмц≥в призвели до того, що багато п≥дприЇмц≥в розчарувалас¤ в сам≥й ≥дењ самоорган≥зац≥њ ≥ досить скептично та обережно почали ставитис¤ до створенн¤ нових п≥дприЇмницьких структур.

1	2	3

Ќазва: ‘ункц≥њ малого п≥дприЇмництва. ќсобливост≥ його розвитку. —утн≥сть сел¤нського господарства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2062 прочитано)