ѕ≥дприЇмництво > ‘ункц≥онуванн¤ б≥знесу

ќтже, утворюЇтьс¤ двоступ≥нчаста система навчанн¤, де на першо≠му р≥вн≥ знаход¤тьс¤ державн≥ навчальн≥ заклади, на другому - при≠ватн≥, комерц≥йн≥. ≤ важливо те, що економ≥чним в≥дносинам, в≥дносинам б≥знесу прид≥л¤Їтьс¤ дедал≥ б≥льше уваги. ј ¤кщо вид≥лити ≥з си≠стеми навчанн¤ сегмент, що кас ц≥кавить, то ми з впевнен≥стю може≠мо сказати, що в ”крањн≥ створюЇтьс¤ нова система навчанн¤, ¤ка забезпечуЇ функц≥онуванн¤ б≥знесу.

 онсалтингов≥ та аудиторськ≥ компан≥њ

 онсалтингов≥ та аудиторськ≥ компан≥њ - це п≥дприЇмства, ¤к≥ надають послуги б≥знесменам з питань б≥знесу, метод≥в веденн¤ банк≥вськоњ справи, ф≥нанс≥в, бухгалтерського обл≥ку та ≥н. як правило, в таких компан≥¤х Ї грамотн≥ фах≥вц≥ в сфер≥ теор≥њ та практики б≥знесу. ÷≥ компан≥њ працюють на контрактн≥й основ≥ за рахунок замовлень п≥дприЇмницьких ф≥рм. ‘≥рмам виг≥дн≥ше звертатис¤ за допомогою в спец≥ал≥зован≥ компан≥њ, н≥ж тримати високооплачуваних фах≥вц≥в, хоча на кожн≥й велик≥й ≥ середн≥й ф≥рм≥ обов'¤зково Ї анал≥тична.

 онсалтингов≥ компан≥њ - це установи, орган≥зац≥њ, що надають кон≠сультац≥йн≥ послуги, - юридичн≥, ф≥нансов≥, економ≥чн≥, в тому числ≥ в р≥зних галуз¤х господарського права, митного законодавства, до≠сл≥дженн≥ ≥ прогнозуванн≥ ринку, оц≥нюванн≥ торговельно-пол≥тичних умов, експортно-≥мпортних операц≥¤х, розробц≥ техн≥ко-економ≥чних обгрунтувань на об'Їкти м≥жнародного сп≥вроб≥тництва та створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, розробц≥ експортноњ стратег≥њ, проведенн≥ комп≠лексу маркетингових досл≥джень та ≥н.

¬ ≥ндустр≥альне розвинених крањнах консалтингов≥ компан≥њ спе≠ц≥ал≥зуютьс¤ на рег≥ональних ринках, товарних групах або мають га≠лузеву спец≥ал≥зац≥ю.

¬ ”крањн≥ консалтинг повинен у найближч≥ роки стати одним з най≠б≥льш перспективних вид≥в б≥знесу. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що п≥дприЇмц≥-початк≥вц≥, ¤к правило, не мають не т≥льки досв≥ду роботи в умо≠вах ринку, а й необх≥дних знань з менеджменту, управл≥нн¤ ≥ннова≠ц≥¤ми, оц≥нки конкурентоспроможност≥ товар≥в ≥ потенц≥алу п≥дприЇм≠ства, реклами ≥ маркетингу. Ѕагато д≥лових людей досить поверхово розбираютьс¤ нав≥ть у законодавств≥. ÷им по¤снюЇтьс¤ ≥нтерес зару≠б≥жних консалтингових ф≥рм, ¤к≥ прагнуть в ”крањну, вбачаючи вели≠чезне поле дл¤ своЇњ д≥¤льност≥. —тримуЇ њх сьогодн≥ нестаб≥льна си≠туац≥¤ та пов≥льн≥ темпи переходу до ринку.

јудиторськ≥ компан≥њ - це незалежн≥ п≥дприЇмницьк≥ установи та орган≥зац≥њ, ¤к≥ займаютьс¤ перев≥ркою стану ф≥нансово-господар≠ськоњ д≥¤льност≥. ¬они зд≥йснюють, ¤к правило, комплексну рев≥з≥ю ф≥рми, що даЇ змогу оц≥нити њњ можливост≥ у сфер≥ б≥знесу. –езультати перев≥рки Ї профес≥йною таЇмницею ≥ не п≥дл¤гають розголошенню.

јудиторськ≥ перев≥рки провод¤тьс¤ ¤к за р≥шенн¤м орган≥в влади ≥ управл≥нн¤, так ≥ з ≥н≥ц≥ативи самоњ ф≥рми (њњ кер≥вництва), а також за бажанн¤м засновник≥в ф≥рми. ¬ ус≥х випадках така перев≥рка маЇ ха≠рактер незалежноњ експертизи. ƒан≥ перев≥рки використовуютьс¤ ¤к важливий фактолог≥чний матер≥ал (у тому числ≥ докази, Дкомпромат") дл¤ з'¤суванн¤ взаЇмних в≥дносин м≥ж р≥зними суб'Їктами д≥лових стосунк≥в.

¬ ”крањн≥ в 1994 р. функц≥онувало 250 аудиторських компан≥й, екс≠пертиза ¤ких Ї обов'¤зковою умовою дл¤ ф≥рм при одержанн≥ дозволу на зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, в≥дкритт¤ сп≥льних п≥дприЇмств, одержанн¤ л≥ценз≥й та зд≥йсненн¤ ≥нших д≥й, що потребу≠ють спец≥ального дозволу, тому говорити про незалежну експертизу не можна, але аудит повинен бути в≥льним ≥ незалежним.

Ќа «аход≥ найб≥льш≥ аудиторськ≥ компан≥њ створюютьс¤ не за нака≠зом кер≥вництва ¬они заробл¤ють авторитет в умовах найгостр≥шоњ конкуренц≥њ ѕроте й оц≥нки таких компан≥й дають Дгарант≥ю ¤кост≥". Ќевипадково де¤к≥ украњнськ≥ ф≥рми згодн≥ витрачати валютн≥ кошти на орган≥зац≥ю перев≥рок своЇњ д≥¤льност≥ в≥домими та авторитетними ≥ноземними аудиторами, оск≥льки њх висновок Ї в≥дм≥нною в≥зитною карткою на зовн≥шньому ринку.

—истема регулюванн¤ зайн¤тост≥

«айн¤т≥сть населенн¤ ”крањни забезпечуЇтьс¤ державою завд¤ки. проведенню активноњ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики, ¤ка спр¤мована на задоволенн¤ потреб добров≥льного вибору виду д≥¤льност≥, стиму≠люванн¤, створенн¤ нових робочих м≥сць та розвитку п≥дприЇмництва ÷им займаЇтьс¤ державна служба зайн¤тост≥ або, ¤к њњ називають, Дб≥ржа прац≥". —лужба зайн¤тост≥ - породженн¤ б≥знесу. —аме в≥н (б≥з≠нес) у гонитв≥ за прибутком провокуЇ структурн≥ зм≥ни у виробництв≥, що призводить до зростанн¤ нових засоб≥в виробництва, технолог≥њ та вив≥льненн¤ робочоњ сили, нездатноњ адаптуватис¤ в нових умовах. «в'¤зок тут пр¤мий, оск≥льки б≥знес, ¤к активний елемент ринку, нац≥≠лений на створенн¤ прибуткового виробництва, тобто такого, ¤ке бу≠ло б перспективним, заснованим на дос¤гненн¤х науково-техн≥чного прогресу, досв≥ду св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ. ј таке виробництво, з одного боку, вит≥сн¤Ї стару техн≥ку, рутинну технолог≥ю ≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ не бажають п≥двищувати свою квал≥ф≥кац≥ю ≥, ¤кщо потр≥бно, переучува≠тис¤, з другого - створюЇ нов≥ робоч≥ м≥сц¤ ≥, по сут≥ справи, виступаЇ замовником робочоњ сили за новими спец≥альност¤ми, в≥драховуючи за це у фонд спри¤нн¤ зайн¤тост≥ кошти, сума ¤ких встановлюЇтьс¤ державою, створюючи таким чином середовище дл¤ функц≥онуванн¤ служби зайн¤тост≥. ¬ свою чергу, останн¤, вивчаючи ринок прац≥, по≠треби виробництва у робоч≥й сил≥, займаЇтьс¤ переп≥дготовкою пра≠ц≥вник≥в та њх працевлаштуванн¤м, у тому числ≥ на п≥дприЇмствах б≥з≠несу. ќтже, ор≥Їнтуючись на ринок, на потреби сусп≥льства, ≥нтереси суб'Їкт≥в виробничих в≥дносин служба зайн¤тост≥ виконуЇ важливу роль у забезпеченн≥ функц≥онуванн¤ б≥знесу.

ƒержавна пол≥тика зайн¤тост≥ закр≥плена у «акон≥ ”крањни Дѕро зайн¤т≥сть населенн¤" ≥ грунтуЇтьс¤ на таких принципах;

забезпеченн¤ однакових можливостей ус≥м громад¤нам, незалеж≠но в≥д походженн¤, соц≥ального ≥ майнового стану, расовоњ та нац≥о≠нальноњ належност≥, роду, в≥ку, пол≥тичних переконань, ставленн¤ до рел≥г≥њ, у реал≥зац≥њ права на в≥льний виб≥р роду д≥¤льност≥, в≥дпов≥дно до зд≥бностей ≥ профес≥йноњ п≥дготовки, з урахуванн¤м особистих ≥н≠терес≥в ≥ сусп≥льних потреб;

забезпеченн¤ ефективноњ зайн¤тост≥, запоб≥ганн¤ безроб≥ттю, ство≠ренн¤ нових робочих м≥сць та умов дл¤ розвитку п≥дприЇмництва;

координац≥¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ зайн¤тост≥ з ≥ншими напр¤мами еко≠ном≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики на основ≥ державноњ ≥ рег≥ональноњ програм зайн¤тост≥;

сп≥вроб≥тництво профсп≥лкових орган≥зац≥й, асоц≥ац≥й (сп≥лок) п≥д≠приЇмц≥в, власник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й або уповнова≠жених ними орган≥в, з органами державного управл≥нн¤ з розробки, реал≥зац≥њ та контролю за виконанн¤м заход≥в щодо забезпеченн¤ зай≠н¤тост≥ населенн¤;

м≥жнародне сп≥вроб≥тництво у вир≥шенн≥ проблем зайн¤тост≥ насе≠ленн¤, включаючи працю громад¤н ”крањни за кордоном та ≥ноземних громад¤н в ”крањн≥.

ƒ≥¤льн≥сть служби зайн¤тост≥ ф≥нансуЇтьс¤ з державного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥, передбаченого дл¤ ц≥Їњ мети. ÷ей фонд Ї само≠ст≥йною ф≥нансовою системою ≥ створюЇтьс¤ на державному ≥ м≥сце≠вому р≥вн¤х за рахунок:

асигнуванн¤ розм≥ром не менше в≥д трьох в≥дсотк≥в в≥д обс¤г≥в державного ≥ м≥сцевого бюджет≥в;

обов'¤зкових внеск≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й (¤к≥ займа≠ютьс¤ комерц≥йною д≥¤льн≥стю), кооператив≥в, добров≥льних внеск≥в громадських орган≥зац≥й, громад¤н, ≥ноземних ф≥рм, ≥нш≥ надход≠женн¤;

кошт≥в служби зайн¤тост≥ за наданн¤ платних послуг п≥дприЇмст≠вам та орган≥зац≥¤м.

–озпор¤дником кошт≥в державного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ Ї державна служба зайн¤тост≥. ѓѓ основним завданн¤м Ї забезпеченн¤ соц≥альних гарант≥й з боку держави у реал≥зац≥њ громад¤нами права на працю ≥ захист людей в≥д безроб≥тт¤, пом'¤кшенн¤ його негативних насл≥дк≥в. “ак, т≥, що залишилис¤ без роботи, зареЇстрован≥ ¤к безро≠б≥тн≥ та не можуть працевлаштуватис¤ у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю на рин≠ку прац≥ роботи, ¤ка п≥дходить, мають можлив≥сть отримати безпро≠центну позику дл¤ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ѕозика нада≠Їтьс¤ дл¤ придбанн¤ обладнанн¤, сировини, матер≥ал≥в та ≥н.

ƒл¤ того щоб отримати позику, сл≥д звернутис¤ до служби зайн¤≠тост≥ та у центр≥ профор≥Їнтац≥њ пройти тестуванн¤ на визначенн¤ зд≥б≠ностей до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а також профес≥йне навчанн¤ з питань менеджменту, правових, податкових аспект≥в, виробничо-економ≥чноњ д≥¤льност≥ за направленн¤м державноњ служби зайн¤≠тост≥.

ѕ≥сл¤ консультац≥й у служб≥ зайн¤тост≥, за м≥сцем реЇстрац≥њ без≠роб≥тного та поданн¤ за¤ви на зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю до м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади необх≥дно в обласний (м≥ський) центр зайн¤тост≥ подати:

письмову за¤ву з проханн¤м про вид≥ленн¤ безпроцентноњ позики;

коп≥ю за¤ви на зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю до м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади з датою њњ прийн¤тт¤;

програму д≥¤льност≥ та розвитку п≥дприЇмництва ≥ в≥дпов≥дн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ обгрунтуванн¤;

спец≥альний дозв≥л (л≥ценз≥¤) на зайн¤тт¤ тими видами п≥дприЇм≠ницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ в≥дпов≥дно до чинного законодавства потребу≠ють л≥цензуванн¤;

карту персонального обл≥ку безроб≥тного (коп≥ю);

рекомендац≥йний лист служби (центру) зайн¤тост≥, де безроб≥тний зареЇстрований;

документи, ¤к≥ св≥дчать про зак≥нченн¤ профес≥йного навчанн¤, не≠обх≥дн≥ дл¤ одержанн¤ позики.

Ѕезпроцентна позика дл¤ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, основою ¤коњ Ї приватна власн≥сть та власна прац¤, надаЇтьс¤ без≠роб≥тним у розм≥р≥ до «ќ, а юридичним особам - до 50 м≥н≥мальних зароб≥тних плат. ѕозика надаЇтьс¤ на зазначений у договор≥ строк, але не б≥льше н≥ж на р≥к п≥д заставу майна або поручительства на йо≠го поверненн¤ (зобов'¤занн¤ гаранта).

1	2	3	4

Ќазва: ‘ункц≥онуванн¤ б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1689 прочитано)