ѕол≥толог≥¤ > ћехан≥зм держави

ћехан≥зм держави

¬ступ

ћехан≥зм держави: пон¤тт¤, основн≥ принципи орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥.

ѕон¤тт¤ органу держави

—истема державних ц≥нностей

¬исновок

¬ступ

ѕеред кожною державою постаЇ велика к≥льк≥сть завдань, ¤к≥ вона повинна виконати з метою забезпеченн¤ нормальних умов життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, тому проблема зм≥цненн¤ державного механ≥зму маЇ особливе значенн¤.

јктуальн≥сть ц≥Їњ теми пол¤гаЇ в значенн≥ механ≥зму держави, можливост≥ його впливу на р≥зн≥ сторони сусп≥льного житт¤. —оц≥альна спр¤мован≥сть держави передбачаЇ розширенн¤ сфери њњ втручанн¤ в сусп≥льне житт¤ дл¤ вир≥шенн¤ питань макроеконом≥ки, розвитку галуз≥ виробництва, соц≥ального захисту громад¤н Ц п≥дтримки ≥ розвитку системи осв≥ти, культурно-осв≥тн≥х заклад≥в, медицини. ќднак з ≥ншого боку розширенн¤ впливу держави на сусп≥льн≥ в≥дносини не повинно приводити до тотал≥тарних заз≥хань державноњ влади, до нехтуванн¤ правилами, свободами людини ≥ громад¤нина прерогативами самовр¤дного у своњй основ≥ сусп≥льства. –озмежуванн¤ пр≥оритет≥в громад¤нського сусп≥льства ≥ державноњ влади повинно вир≥шуватись на р≥вн≥ конституц≥онал≥зму. “ак,  онституц≥¤ ”крањни закр≥плюЇ принципи в≥дпов≥дальност≥ держави перед людиною д≥њ (ч.2 ст.3), обмеженн¤ д≥¤льност≥ державноњ влади ≥ самовр¤дуванн¤ законом (ч.2 ст.6; ч.2 ст.19).

‘ундаментальн≥ розробки в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних вчених дають у¤вленн¤ про принципи орган≥зац≥њ державноњ влади, особливост≥ функц≥онуванн¤ державних орган≥в, м≥н≥стерств ≥ в≥домств, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕевн≥ аспекти механ≥зму держави, в тому числ≥ под≥л влади на три г≥лки: законодавчу, виконавчу ≥ судову анал≥зували сучасн≥ в≥тчизн¤н≥ досл≥дники: ¬.∆уравський, ¬. ол≥сник, ¬. отюк, ќ.ћихайленко, ¬.ѕрилуцький, ѕ.–абинович, ћ.÷в≥к, —.Ўевчук.

ƒе¤ким проблемам значенн¤ м≥сц¤ ≥ рол≥ механ≥зму держави в пол≥тичному, економ≥чному житт≥ сусп≥льства були присв¤чен≥ робот≥ заруб≥жних вчених: —.јлексЇЇва, –. де Ѕ≥ара, Ѕ.√урне, ћ.ћарченка, ‘.—улейманова.

ћета й завданн¤ досл≥дженн¤. ћетою досл≥дженн¤ Ї з`¤суванн¤ м≥сц¤ й рол≥ механ≥зму держави в сусп≥льств≥. ƒосл≥дженн¤ проблематики функц≥онуванн¤ механ≥зму ≥ апарату держави даЇ змогу б≥льш предметно анал≥зувати нов≥ дл¤ в≥тчизн¤ноњ науки, але , надзвичайно актуальн≥ й складн≥ питанн¤ його кадрового забезпеченн¤, проходженн¤ державноњ служби, бюрократ≥њ.

÷¤ мета конкретизована у комплекс≥ науково-досл≥дницьких завдань. ƒо них належать:

з`¤сувати основн≥ принципи д≥¤льност≥ механ≥зму держави;

уточнити в звТ¤зку з цим визначенн¤ загального пон¤тт¤ механ≥зму держави, розкрити його сп≥вв≥дношенн¤ ≥з сусп≥льним терм≥ном Удержавний апаратФ;

розкрити пон¤тт¤ органу держави, його специф≥чн≥ ознаки;

проанал≥зувати р≥зн≥ критер≥њ класиф≥кац≥њ державних орган≥в;

досл≥дити д≥¤льн≥сть та основн≥ проблеми системи державних орган≥в в сучасних умовах та нам≥тити шл¤хи њх розвТ¤занн¤;

ќб`Їктом досл≥дженн¤ Ц механ≥зм держави ¤к ц≥л≥сна система.

ѕредметом досл≥дженн¤ Ї тенденц≥њ та перспективи функц≥онуванн¤ державних орган≥в, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в умовах формуванн¤ демократичноњ, соц≥альноњ, правовоњ держави та громад¤нського сусп≥льства.

ћетодолог≥чна основа досл≥дженн¤. ћетодолог≥¤ науки даЇ можлив≥сть наукового обірунтуванн¤ орган≥зац≥њ та функц≥онуванн¤ орган≥в державноњ влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

‘≥лософсько-методолог≥чною основою досл≥дженн¤ Ї принципи, закони, категор≥њ д≥алектики.

—истемний метод застосовувавс¤ при анал≥з≥ пон¤ть Умехан≥зму державиФ, Удержавний органФ, Увиконавч≥ органиФ. ћетодом пор≥вн¤льно-правового анал≥зу досл≥джувались питанн¤ повТ¤зан≥ з видами державних орган≥в та њх м≥сцем у правов≥й систем≥ заруб≥жних держав, проблемами делегуванн¤ законодавчих повноважень у сучасних демократичних крањнах. Ќа п≥дстав≥ методу прогнозуванн¤ формувались пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ судовоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥.  р≥м загальних метод≥в використовувались й спец≥альн≥, до ¤ких належить ≥сторичний метод соц≥олог≥чних досл≥джень. ≤сторичний метод даЇ змогу ви¤вити сусп≥льну думку, оц≥нку функц≥онуванн¤ державних орган≥в самовр¤дних структур. ƒержавн≥ органи дл¤ прийн¤тт¤ оптимальних р≥шень повинн≥ врахувати результат досл≥джень. ћожливост≥ цього методу в державно-правових досл≥дженн¤х на сучасному етап≥ застосовуютьс¤ недостатньо.

—труктура й обс¤г роботи. ¬≥дпов≥дно до мети завдань, обТЇкта й предмета досл≥дженн¤ курсова робота складаЇтьс¤ з≥ вступу, трьох розд≥л≥в, висновк≥в (обс¤г ), та перел≥ку використаних джерел ( найменуванн¤).

ћехан≥зм держави Ц це система державних орган≥зац≥й, ¤к≥ складаютьс¤ з державних орган≥в, державних п≥дприЇмств ≥ державних установ, ¤к≥ зд≥йснюють њњ завданн¤ ≥ реал≥зують њњ функц≥њ.

ћехан≥зм держави Ц це складна ≥Їрарх≥чна структура державних орган≥в, заклад≥в, п≥дприЇмств за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ державне управл≥нн¤ сусп≥льством ≥ захист його основних ≥нтерес≥в.

ƒо механ≥зму держави належать органи законодавчоњ, виконавчоњ ≥ судовоњ влади, контрольно-нагл¤дов≥ органи, збройн≥ загони людей (арм≥¤, флот, пол≥ц≥¤), установи примусу (тюрми, колон≥њ), спец≥альний пропагандистський апарат («ћ≤).

ћехан≥зм держави маЇ певн≥ характерн≥ ознаки:

а) це ≥Їрарх≥чна система побудована на позиц≥¤х ординац≥њ ≥ субординац≥њ;

б) це ц≥л≥сна система зовн≥шньо орган≥зованих елемент≥в, ¤ка маЇ Їдин≥ принципи побудови.  ожен ≥з субТЇкт≥в механ≥зму держави, ¤к його системний елемент орган≥чно повТ¤заний ≥з вс≥ма ≥ншими його елементами. ѕервинним елементом ¤вл¤ютьс¤ державн≥ органи;

в) на¤вн≥сть можливост≥ реал≥зац≥њ функц≥й ≥ завдань орган≥зац≥йними, ф≥нансовими, матер≥альними засобами примусу;

г) на¤вн≥сть у державних орган≥в, п≥дприЇмств ≥ установ своњх повноважень, ¤к правовоњ основи њхньоњ д≥¤льност≥.

як механ≥зм годинника складаЇтьс¤ з р≥зних елемент≥в, так ≥ механ≥зм держави, будучи Їдиним, включаЇ в себе органи, блоки, п≥дсистеми, ≥ нав≥ть, самост≥йн≥ г≥лки влади.

“ак, одну ≥з п≥дсистем утворюють вищ≥ органи держави: представницьк≥, виконавч≥, глава держави.

ƒруга п≥дсистема Ц м≥сцевого р≥вн¤: ради, адм≥н≥страц≥њ ≥ њх голови. ќсобливою п≥дсистемою Ї судова, а також правоохоронн≥ органи: м≥л≥ц≥¤, —Ѕ”.

¬ л≥тератур≥ можна зустр≥ти ототожненн¤ терм≥н≥в Умехан≥змуФ ≥ УапаратуФ держави. ќднак пон¤тт¤ Умехан≥зму державиФ Ї значно ширше, н≥ж пон¤тт¤ Удержавного апаратуФ ≥ за складом ≥ за структурою.

ћехан≥зм держави повинен розгл¤датис¤ не ¤к просто сукупн≥сть складових його елемент≥в, а ¤к система цих елемент≥в.

“лумаченн¤ механ≥зму держави ¤к системи вс≥х державних орган≥в, що зд≥йснюють не т≥льки управл≥нн¤ сусп≥льними справами, але й забезпечують життЇд≥¤льн≥сть всього сусп≥льства переносить акцент з пол≥тичного характеру д≥¤льност≥ держави на њњ соц≥альну спр¤мован≥сть, де пол≥тика Ї важливим, але не Їдиним методом ц≥Їњ д≥¤льност≥. “акий п≥дх≥д до визначенн¤ держави закр≥плений у  онституц≥њ ”крањни, де в ст.1 сказано, що У”крањна Ї суверенна ≥ незалежна, демократична, соц≥ально-правова державаФ. ƒержава д≥Ї лише в тих сферах сусп≥льного житт¤ ≥ в тих обс¤гах, що не можуть бути вир≥шеними громад¤нським сусп≥льством самост≥йно дл¤ забезпеченн¤ своЇњ життЇд≥¤льност≥ та еволюц≥йного розвитку.

ѕринципи орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ механ≥зму держави Ц це основоположн≥ кер≥вн≥ начала, ≥дењ, ¤к≥ лежать в основ≥ орган≥зац≥њ ≥деальност≥ механ≥зму держави. Ѕ≥льш≥сть ≥з принцип≥в Ї конституц≥йно закр≥плен≥, до них належать:

ѕринципи демократ≥њ

ќзначаЇ, що д≥¤льн≥сть механ≥зму в≥дбуваЇтьс¤ за участ≥ широких народних мас, а д≥¤льн≥сть державних орган≥в широко висв≥тлюЇтьс¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ¬ажливим принципом демократичноњ орган≥зац≥њ мас-мед≥а Ї плюрал≥зм влад у сусп≥льств≥.  онтроль пан≥вних економ≥чних ≥ пол≥тичних груп над головними мас-мед≥а означаЇ к≥нець демократ≥њ або њњ ≥стотну деформац≥ю.

” демократичн≥й держав≥ ≥нформац≥йна влада потребуЇ контролю збоку сусп≥льства. ” б≥льшост≥ зах≥дних демократ≥й ≥снують спец≥альн≥ органи контролю за «ћ≤, ¤к≥ стежать за дотриманн¤м ними моральних ≥ правових норм.

ƒл¤ того, щоб в ”крањн≥ в≥дбулис¤ позитивн≥ зрушенн¤ в област≥ д≥¤льност≥ «ћ≤ в першу чергу повинн≥ бути прийн¤тими закони Уѕро пресуФ, Уѕро журнал≥стикуФ.

ѕринцип законност≥.

ќзначаЇ, що вс≥ без вин¤тку структурн≥ елементи механ≥зму держави повинн≥ д≥¤ти на основ≥ ≥ в≥дпов≥дно до закону.

ѕринцип гуман≥зму.

ѕол¤гаЇ в тому, що кожен державний орган своЇю д≥¤льн≥стю повинен зд≥йснювати захист ≥нтерес≥в людини, особистост≥, охорони прав людини ≥ громад¤нина.  онституц≥¤ (ст. 3) уперше в основах конституц≥йного ладу проголосила, що людина, њњ житт¤ ≥ здоров`¤, честь ≥ г≥дн≥сть визнаютьс¤ в ”крањн≥ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю. ÷е положенн¤ знаменуЇ принциповий поворот у взаЇмов≥дносинах громад¤нина ≥ держави. Ѕезумовно, зм≥ни не можуть в≥дбутис¤ швидко, але конституц≥¤ гарантуЇ новий шл¤х розвитку ”крањни ¤к демократичноњ, правовоњ, соц≥альноњ держави.

ѕринцип нац≥ональноњ р≥вноправност≥.

«абезпечуЇ згоду м≥ж р≥зними частинами сусп≥льства, р≥зними соц≥альними прошарками, нац≥¤ми. ƒержава гарантуЇ р≥вн≥ умови ≥снуванн¤ ≥ розвитку нац≥ональноњ самобутност≥ (мова, звичањ, культура).

1 2 3 4 Ќазва: ћехан≥зм держави ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (5174 прочитано)