ѕол≥толог≥¤ > —оц≥ал-демократична концепц≥¤ держави та демократ≥њ

ƒемократ≥¤ Ї визначальною в ц≥й доктрин≥. ¬она виступаЇ ¤к надкласове ¤вище ≥ включаЇ гарантоване право на приватне житт¤ захищаЇ в≥д свав≥льного втручанн¤ держави. ћаютьс¤ на уваз≥ свобода думки, орган≥зац≥њ, в≥роспов≥данн¤, загальн≥ вибори, право на культурну автоном≥ю дл¤ нац≥ональних меншостей, незалежн≥сть судд≥в, право на опозиц≥ю. ћета соц≥ал-демократ≥в Ч поступове просуванн¤ до сусп≥льства, де демократ≥¤ поширюЇтьс¤ на економ≥чну, пол≥тичну ≥ соц≥альну сфери житт¤. «агалом соц≥ал≥зм розгл¤даЇтьс¤ ¤к ц≥ль, до ¤коњ людство пост≥йно просуватиметьс¤, наповнюючи новим пол≥тичним ≥ соц≥альним зм≥стом так≥ неминущ≥ моральн≥ ц≥нност≥, ¤к свобода, справедлив≥сть, сол≥дарн≥сть, р≥вн≥сть.

ќсновоположенн¤ викладен≥ в декларац≥њ —оц≥а≠л≥стичного ≤нтернац≥оналу (конгрес ¤кого в≥дбувс¤ 1951 р. у ‘ранкфурт≥-на-ћайн≥): ƒекларац≥¤ в≥дзначаЇ чотири основн≥ аспекти "демокра≠тичного соц≥ал≥зму". ÷е Ч "пол≥тична, економ≥чна, соц≥≠альна ≥ м≥жнародна демократ≥¤". ўодо "пол≥тичноњ демократ≥њ", то соц≥ал-демократи намагаютьс¤ побудувати нове сусп≥льство за допомогою реформ, демократичних засоб≥в. —аме в цьому пол¤гаЇ суть "третього шл¤ху", запропонованого людству соц≥ал-демократ≥Їю. ” ц≥лому не можна не дооц≥нювати значного внеску соц≥ал-демократ≥њ в зд≥йсненн¤ соц≥альних реформ, ¤к≥ спри¤ли зростанню добробуту ≥ соц≥альноњ захищеност≥ б≥дних верств у багатьох крањнах «аходу.

—оц≥ал-демократична держава Ц ¤кою вона маЇ бути

¬нутр≥шн≥ми завданн¤ми, або функц≥¤ми, соц≥ал-демократичноњ держави повинн≥ стати у гуман≥тарн≥й сфер≥ Ч забезпеченн¤ кожн≥й людин≥ належних умов житт¤ на засадах свободи, справедливост≥ ≥ сол≥дарност≥; в економ≥чн≥й сфер≥ Ч спри¤нн¤ формуванню соц≥ально-ор≥Їнтованоњ ефективноњ ринковоњ економ≥ки; у пол≥тичн≥й сфер≥ Ч створенн¤ умов дл¤ формуванн¤ ≥ д≥¤льност≥ орган≥в державноњ владина засадах демократ≥њ, тобто в≥дпов≥дно до в≥льного волеви¤вленн¤ б≥льшост≥ народу в умовах в≥льноњ д≥¤льност≥ р≥зноман≥тних громад≠ських об'Їднань. ¬≥дпов≥дно до сфер д≥¤льност≥ функц≥¤ми держави Ї:

гуман≥стична (забезпеченн¤, охорона ≥ захист основних прав людини);

еколог≥чна (охорона природного середовища);

соц≥альна (охорона ≥ в≥дновленн¤ здоров'¤, соц≥альне забезпеченн¤);

культурно-виховна (осв≥та, вихованн¤, п≥дтримка ≥ культури, обгрунтуванн¤ ≥ пропаганда ≥снуючого соц≥ального устрою тощо);

господарсько-стимулююча (створенн¤ умов дл¤ розвитку виробництва на основ≥ визнанн¤ ≥ захисту р≥зних форм власност≥ на засоби виробництва);

господарсько-орган≥заторська(програмуванн¤ й орган≥зац≥¤ виробництва на державних п≥дприЇмствах, розпор¤дженн¤ об'Їктами державноњ власност≥);

науково-орган≥заторська (орган≥зац≥¤ ≥ стимулюванн¤ наукових досл≥джень);

створенн¤ демократичних умов, ≥нститут≥в дл¤ в≥льного ви¤вленн¤ ≥ врахуванн¤ ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних груп сусп≥льства, зокрема дл¤ д≥¤льност≥ р≥зноман≥тних пол≥тичних парт≥й та ≥нших громадських об'Їднань (Ђдемократизаторськаї функц≥¤);

забезпеченн¤ умов дл¤ збереженн¤ ≥ розвитку нац≥ональноњ самобутност≥ народ≥в, що проживають на територ≥њ держави (нац≥онально-забезпечувальна функц≥¤);

охорона ≥ захист державно-конституц≥йного ладу, законност≥ та правопор¤дку (охоронна функц≥¤).

—еред зовн≥шн≥х функц≥й держав соц≥ально-демократичноњ ор≥Їнтац≥њ вид≥л¤ютьс¤ так≥:

участь у м≥жнародному забезпеченн≥ ≥ захист≥ прав людини;

допомога населенню ≥нших крањн (у випадку стих≥йного лиха, кризових ситуац≥й тощо);

участь у захист≥ природного середовища;

участь у м≥жнародному культурному сп≥вроб≥тництв≥;

участь у створенн≥ св≥товоњ економ≥чноњ системи на основ≥ м≥жнародного розпод≥лу та ≥нтеграц≥њ виробництва ≥ прац≥;

участь у розв'¤занн≥ глобальних господарських та наукових проблем (енергетичноњ, використанн¤ —в≥тового океану, досл≥джень ≥ освоЇнн¤ космосу тощо);

орган≥зац≥¤, п≥дтримка ≥ розвиток м≥ждержавних догов≥рних в≥дносин на основ≥ загальновизнаних принцип≥в м≥жнародного права;

оборона крањни в≥д зовн≥шнього нападу, анекс≥њ;

участь у забезпеченн≥ миру в ус≥х рег≥онах планети;

участь у боротьб≥ з порушенн¤ми м≥жнародного правопор¤дку (у тому числ≥ використанн¤ в≥йськових засоб≥в).

—хож≥сть, аналог≥чн≥сть або зб≥г основних функц≥й багатьох (проте не вс≥х) ≥снуючих нин≥ держав св≥дчать про зближенн¤ њхньоњ соц≥альноњ сутност≥ ≥ про вт≥ленн¤ у сучасн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини нового пол≥тико-правового мисленн¤, про посиленн¤ взаЇмозалежност≥ ≥ взаЇмозв'¤зку вс≥х крањн, про об'Їктивно зумовлену поступову консол≥дац≥ю зусиль б≥льшост≥ народ≥в св≥ту у розв'¤занн≥ серйозних глобальних проблем. “ак людство поступово зд≥йснюЇ поворот до цив≥л≥зац≥њ нового типу.

 ожна держава, ¤к ≥ будь-¤ке ≥нше сусп≥льне утворенн¤, маЇ бути певним чином орган≥зована, побудована, сформована, так само ≥ зд≥йснювати владу попа повинна певними способами, методами. ƒо них перш за все належить форма держави ¤к спос≥б (пор¤док) орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ державноњ влади. ѓњ елементами Ї: державне правл≥нн¤ (спос≥б орган≥зац≥њ вищоњ державноњ влади); державний устр≥й (спос≥б под≥лу держави па певн≥ складов≥ частини та розпод≥л влади м≥ж нею та цими частинами; державний режим (спос≥б зд≥йсненн¤ державноњ влади певними методами ≥ способами).

¬исновки

ѕро те, що це таке Ч соц≥ал-демократ≥¤, Ч середньому украњнському громад¤нину в≥домо зовс≥м небагато. —оц≥ал≥зм, але, щоправда, без людського обличч¤ ми колись бачили, Удемократ≥юФ з нелюдською пикою теж бачили, а от такого кентавра, ¤к соц≥ал-демократи, бачити поки Ѕог милував. јле автор прагне нас переконати, що соц≥ал-демократ≥¤ це зовс≥м не страшно, оск≥льки в≥д ус≥х пол≥тичних сил вона запозичаЇ лише кращ≥ ≥дењ, пл≥дно синтезуючи њх на основ≥ власноњ ≥дењ. ќдн≥Їњ з прим≥тних рис сучасного соц≥ал-демократичного руху Ї те, що соц≥ал-демократи не в≥дкрещуютьс¤ в≥д ≥деолог≥њ, а, навпроти, прикладають чимал≥ зусилл¤ дл¤ виробленн¤ власноњ соц≥ал-пол≥тичноњ доктрини, спираючи на дос¤гненн¤ ф≥лософ≥њ ≥ науковоњ пол≥толог≥њ.

—учасному ”крањнському сусп≥льству не вистачаЇ саме такоњ зваженоњ ≥ тверезоњ ≥деолог≥њ. јле чи не дивно, що за невелику к≥льк≥сть рок≥в ”крањна перетворилас¤ з надто за≥деолог≥зованого в ц≥лком без≥дейне сусп≥льство? «а ц≥лком резонними висловленн¤ми про необх≥дн≥сть виробленн¤ сусп≥льноњ ≥деолог≥њ криЇтьс¤ ¤кась подв≥йн≥сть. ѕри цьому автор робить вид, що не розум≥Ї цього. якщо маЇтьс¤ на уваз≥ ≥деолог≥¤ в старому У≥деолог≥чномуФ зм≥ст≥ цього слова (що сам автор активно заперечуЇ), то њњ головним питанн¤м Ї питанн¤ про т≥м, хто винуватий у злидарському ≥снуванн≥ народу ≥ ¤к його виловити ≥ покарати. якщо, навпаки, мова йде про ≥деолог≥ю в цив≥л≥зованому зм≥ст≥ цього слова, то виникаЇ ≥нше питанн¤ Ч чи може така ≥деолог≥¤, тобто сусп≥льна теор≥¤ Ѕ”“» ƒ≤…—Ќќ ћј—ќ¬ќѓ? “обто чи здатний полтавський сел¤нин в≥д≥рватис¤ в≥д своЇњ худоби ≥ прид≥лити ¤кусь частину свого часу вивченню спадщини Ѕернштейна ≥ декларац≥њ Ўредера-Ѕлера. ј чому б ≥ н≥, ¤кщо в≥н, цей сел¤нин, захоче бути св≥домим соц≥ал-демократом? “аким чином, неважко зробити висновок: соц≥ал-демократ≥¤ Ч це такий сусп≥льний лад, коли при влад≥ коштують саме соц≥ал-демократи, про що середн≥й виборець зрештою м≥г догадатис¤ ≥з самого початку ≥ проти чого, швидше за все, не буде заперечувати.

—писок використаноњ л≥тератури:

1. ѕол≥толог≥¤: курс лекц≥й навч. пос≥бник / ≤. —. ƒзюбко, ¬. ‘. ѕан≥будьласка, ё. —. Ўемщученко. Ц  .: ¬ища шк., 1993

2. ѕол≥толог≥¤ / за ред. акад. ”крањнськоњ академ≥њ пол≥тичних наук, проф., д-ра ≥ст. Ќаук ќ. ≤. —емк≥ва. Ц Ћьв≥в: —в≥т, 1994

3. —. –елей, —. –утарќснови ѕол≥толог≥њ: лекц≥њ дл¤ студент≥в негуман≥тарних вуз≥в. Ц Ћьв≥в: ≥нст. ”крањнознавства ЌјЌ ”крањни, 1997

1	2	3

Ќазва: —оц≥ал-демократична концепц≥¤ держави та демократ≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2123 прочитано)